25975

Аудиторское заключение

Доклад

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Аудиторское заключение официальный документ предназначенный для пользователей бухгалтерской финансовой отчетности аудируемых лиц содержащий выраженное в установленной форме мнение аудиторской организации индивидуального аудитора о достоверности бухгалтерской финансовой отчетности аудируемого лица. Заключение аудиторской организации по результатам проверки годовой отчетности является неотъемлемым элементом годовой бухгалтерской отчетности для предприятий подлежащих в соответствии с действующим законодательством обязательному аудиту....

Русский

2013-08-17

35 KB

1 чел.

Аудиторское заключение

56. Аудиторское заключение – официальный документ, предназначенный для пользователей бухгалтерской (финансовой) отчетности аудируемых лиц, содержащий выраженное в установленной форме мнение аудиторской организации, индивидуального аудитора о достоверности бухгалтерской (финансовой) отчетности аудируемого лица.

Заключение аудиторской организации по результатам проверки годовой отчетности является неотъемлемым элементом годовой бухгалтерской отчетности для предприятий, подлежащих в соответствии с действующим законодательством обязательному аудиту.

Аудиторское заключение составляется в соответствии с требованиями, сформулированными Федеральным стандартом аудиторской деятельности (ФСАД 1/2010). «Аудиторское заключение о бухгалтерской (финансовой) отчетности и формирование мнения о ее достоверности», Федеральным стандартом аудиторской деятельности (ФСАД 2/2010). «Модифицированное мнение в аудиторском заключении», Федеральным стандартом аудиторской деятельности (ФСАД 3/2010). «Дополнительная информация в аудиторском заключении».

По результатам проведенного аудита аудиторская организация должна выразить в аудиторском заключении мнение о достоверности бухгалтерской (финансовой) отчетности аудируемого лица, сформированное на основе полученных аудиторских доказательств.

Аудиторское заключение подготавливается в количестве экземпляров, согласованном аудиторской организацией и аудируемым лицом, причем аудиторская организация и аудируемое лицо должны получить не менее чем по одному экземпляру аудиторского заключения с прилагаемой бухгалтерской отчетностью.

Виды аудиторских заключений

1. Безоговорочно положительное заключение

Безоговорочно положительное мнение выражается в случае, когда аудитор приходит к заключению о том, что финансовая (бухгалтерская) отчетность дает достоверное представление о финансовом положении и результатах финансово-хозяйственной деятельности аудируемого лица в соответствии с установленными принципами и методами ведения бухгалтерского учета и подготовки финансовой (бухгалтерской) отчетности в Российской Федерации.

2. Модифицированное аудиторское заключение

Аудиторское заключение считается модифицированным, если возникли:

• факторы, не влияющие на аудиторское мнение, но описываемые в аудиторском заключении с целью привлечения внимания пользователей к какой-либо ситуации, сложившейся у аудируемого лица и раскрытой в финансовой (бухгалтерской) отчетности;

• факторы, влияющие на аудиторское мнение, которые могут привести к мнению с оговоркой, отказу от выражения мнения или отрицательному мнению.

Принципы составления аудиторского заключения

    3.1. Аудиторское заключение составляется  по  результатам  аудита годовой  бухгалтерской отчетности кредитной организации,  проведенного аудиторской фирмой.

    3.2. Аудиторское  заключение  составляется  в  отношении  сводной бухгалтерской отчетности  кредитной  организации  за  год,  включающей отчетность всех филиалов и подразделений независимо от географического расположения, а также представительств. Отклонения от   настоящего   положения  должны  быть  раскрыты  в аудиторском заключении при указании на объект аудита.

    3.3. При  составлении  аудиторского  заключения аудиторская фирма должна  принимать  во  внимание   все   существенные   обстоятельства, установленные    в   результате   аудита   бухгалтерской   отчетности.

Существенными  признаются  обстоятельства,  значительно  влияющие   на достоверность бухгалтерской отчетности кредитной организации.  Для определения  уровня  существенности  при  проведении   аудита

аудиторская  фирма  должна основываться на внутрифирменных стандартах, если законодательство и  нормативные  акты,  регулирующие  аудиторскую деятельность  в  Российской Федерации,  не устанавливают более жесткие требования.

    3.4. Составление   аудиторского  заключения  на  основе  принципа существенности означает,  что в аудиторском  заключении  изложены  все существенные  обстоятельства,  обнаруженные  при проведении аудита,  и никакие  иные   существенные   обстоятельства   не   были   обнаружены

аудиторской фирмой при проведении аудита. Аудиторское заключение  не  может  и   не   должно   трактоваться кредитной организацией и заинтересованными пользователями аудиторского заключения  как  гарантия  аудиторской   фирмы   в   том,   что   иные обстоятельства,   оказывающие   или   способные   оказать  влияние  на бухгалтерскую отчетность кредитной организации, не существуют.

    3.5. В аудиторском заключении,  кроме положительного, должны быть ясно и полно изложены все  существенные  обстоятельства,  приведшие  к составлению  аудиторской фирмой аудиторского заключения,  отличного от положительного.  Аудиторское заключение  должно  содержать,  если  это

возможно,  оценку  в стоимостном выражении влияния таких обстоятельств на бухгалтерскую отчетность кредитной организации.

    3.6. В  случае,  если  по  требованию аудиторской фирмы для целей подтверждения   достоверности    публикуемой    отчетности    вносятся необходимые  изменения  в учетные записи кредитной организации в году, следующем  за   отчетным   (готовится   положительное   заключение   с оговорками),  в аналитической части указываются эти обстоятельства,  а перечень внесенных  по  требованию  аудиторской  фирмы  исправлений  в учетные  записи  кредитной организации и/или ее публикуемую отчетность (в случае, если в году, следующем за отчетным, не вносятся изменения в учетные  записи) прикладывается к аудиторскому заключению по примерным формам, приведенным в Приложениях 1 и 2 к Примерной форме заключения.

    3.7. Аудиторское  заключение  должно  быть  составлено на русском языке.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25147. Поняття та ідеї як форми мислення 27.5 KB
  Копніна при визначенні логіки наукового дослідження проведено визначення поняття та ідей як форм наукового дослідження. Поняття характеризується як структурно складене утворення основу якого складають предмет думки та ознаки що його приписуються. Складеність поняття виявляє можливість відокремлення ознак від одного предмету та встановлення їх відношення до іншого предмету. Оперування поняттями дозволяє через визначення ознак формувати уявлення про ідеальний предмет як носій даних ознак.
25148. Лінійні і циклічні моделі історії 27.5 KB
  Лінійні і циклічні моделі історії Будьяке дослідження історії передбачає вирішення проблем природи історичного процесу його структури рушійних сил напрямку розвитку. Спроби осмислення послідовності наступності конкретних історичних періодів дозволили створити деякі узагальнені структуровані цілісні образи історії. Лінійні моделі це образ історії як незворотньої послідовності подій; геометричним аналогом цієї моделі спрямованості історії є пряма. Найчастіше зустрічається прогресивна лінійна модель історії згідно з якою поступ прогрес...
25149. Аналітична філософія 23 KB
  У широкому сукупність напрямків що характеризуються підвищеною увагою до мови а саме застосуванням методів логічного та лінгвістичного аналізу мови для вирішення філософських проблем. Головні завдання: дослідження мови з метою виявлення структури думки досягнення прозорого співвідношення мови та реальності чітке розмежування значимих та пустих висловлювань осмислених та беззмістовних фраз тощо. Рассел зосередився на аналітичних можливостіх символічної логіки і дослідженню основ математикию Мур же займався аналізом філософських понять...
25150. Поняття проблеми в сучасній методології науки 29.5 KB
  Поняття проблеми в сучасній методології науки Чуйко В. Саме ситуація проблеми є умовою та джерелом самого пізнання оскільки саме пізнання провокується незнанням. Гносеологічне значення поняття проблеми в науці полягає в тому що через неї розгортається висхідне фундаментальне протиріччя процесу пізнання: протиставлення наявного вже досягнутого рівня пізнання і нового.
25151. Поняття трансцедентальної філософії у Канта 28.5 KB
  Виокремлює три здатності людської душі яким відповідають три його критики здатність пізнання критика чистого розуму здатність бажання критика практичного розуму здатність до почуття задоволення і незадоволення критика здатності до судження. В пізнанні не наше уявлення узгоджується з предметом а предмет узгоджується з нашим уявленням тобто людина сама конструює предмет свого пізнання. Трансцедентальне всяке пізнання яке займається не стільки предметами скільки видами нашего пізнання предметів оскільки це пізнання є можливим...
25152. Проблема інтерсуб’єктивності в сучасній філософії 27 KB
  Проблема інтерсубєктивності в сучасній філософії Інтерсубєктивність умова взаємодії та передачі знання; значимість пізнавального досвіду однієї людини для іншої. Інтерсубєктивність як спільний досвід.
25153. Структуралістська парадигма в сучасному пізнанні 29 KB
  уявлення про позасвідомий характер структури Струкутра інваріантно статичне ціле утворене взаємозвязком його елементів таким чином що кожний залежить від інших і може зявитися лише завдяки відношенням з іншими елементами. Для структури характерним є кінцева кількість складових і правил їх комбінування які піддатні систематизації і інвентаризації. Дихотомія структури і твору: структура мова знаходиться в конфлікті з твором мовленням який є продуктом індивідуального акту волі і розуму. Примат структури над елементами людина лише...
25154. Вірогідне та достовірне знання 28.5 KB
  В науковому пізнанні поняття достовірне знання виконує дві основні функції: оціночну та методологічну. Оціночна функція поняття достовірність як показано в роботі Обєктивне знання К.Поппера полягає у визначенні відношення одного знання до іншого.
25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розвязання. Термін вперше зявляється в друці в 1966 році в книзі Адорно €œНегативна діалектика€. Адорно: розвязання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування €œмисленням ідентичності€.