26081

Горизонтальный, вертикальный и трендовый анализ баланса

Доклад

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Изменение удельного веса отдельных статей позволяет отслеживать и прогнозировать структурные изменения в составе активов и их источников покрытия. Анализ динамики валюты баланса структуры активов и пассивов организации позволяет сделать ряд важных выводов необходимых как для осуществления текущей финансовохозяйственной деятельности так и для принятия управленческих решений на перспективу. Исследование изменения структуры активов организации позволяет получить важную информацию. Так увеличение доли оборотных средств в имуществе может...

Русский

2013-08-17

28 KB

16 чел.

Горизонтальный, вертикальный и трендовый анализ баланса.

Вертикальный анализ баланса – это  представление финансового отчета в виде относительных показателей. Такое представление позволяет увидеть удельный вес каждой статьи баланса в его общем итоге. Изменение удельного веса отдельных статей позволяет отслеживать и прогнозировать структурные изменения в составе активов и их источников покрытия.

Горизонтальный анализ баланса заключается в построении одной или нескольких аналитических таблиц, в которых абсолютные балансовые показатели дополняются относительными темпами роста (снижения).

Трендовый анализ — часть перспективного анализа, необходимая в управлении для финансового менеджмента. Определяется среднегодовой темп прироста, и рассчитывается прогнозное значение показателя. Это самый простой способ финансового прогнозирования.

Анализ динамики валюты баланса, структуры активов и пассивов организации позволяет сделать ряд важных выводов, необходимых как для осуществления текущей финансово-хозяйственной деятельности, так и для принятия управленческих решений на перспективу.

Исследование структуры пассива баланса позволяет установить одну из возможных причин финансовой неустойчивости (устойчивости) организации. Так, увеличение доли собственных средств за счет любого из источников способствует усилению финансовой устойчивости организации.

Исследование изменения структуры активов организации позволяет получить важную информацию. Так, увеличение доли оборотных средств в имуществе может свидетельствовать:

• о формировании более мобильной структуры активов, способствующей ускорению оборачиваемости средств организации;

•  об отвлечении части текущих активов на кредитование потребителей готовой продукции, товаров, работ и услуг организации;

•  о сворачивании производственной базы;

• об искажении реальной оценки основных фондов вследствие существующего порядка их бухгалтерского учета и т.д.

Для того чтобы сделать точные выводы о причинах изменения данной пропорции в структуре активов, необходимо провести более детальный анализ разделов и отдельных статей актива баланса — в частности, оценить состояние производственного потенциала организации, эффективность использования основных средств и нематериальных активов, скорость оборота текущих активов и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84591. Фізіологія як наука. Поняття про функцію. Методи фізіологічних досліджень 44.59 KB
  Нормальна фізіологія – наука про об’єктивні закономірності протікання функцій організму в їх взаємозв’язку і у взаємодії організму із зовнішнім середовищем. Функція – це діяльність і властивість клітин органів систем організму які проявляються як фізіологічний процес чи сукупність процесів. Неспецифічні – притаманні багатьом чи всім тканинам та клітинам організму. Об’єктом фізіологічного дослідження є функція організму його систем органів і клітин.
84592. Потенціал спокою, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 49.49 KB
  Формула Нернста для розрахунку величини ПС: де R – універсальна газова стала T – абсолютна температура F – число Фарадея [K і] – концентрація іонів К в клітині [K е] – концентрація іонів К поза клітиною. Особливостями проникності мембрани клітини в стані спокою – вона проникна для іонів К та непроникна для іонів N. Цей білок на внутрішній поверхні мембрани розщеплює АТФ на АДФ та фосфат й використовує енергію що виділилась на транспортування трьох іонів N з клітини та двох іонів К в клітину. Отже за рахунок роботи НКН...
84593. Потенціал дії, його параметри, механізми походження та фізіологічна роль 47.44 KB
  При внутрішньоклітинній мікроелектродній реєстрації ПД окремої клітини має такий вигляд: Спочатку мембранний потенціал різко зменшується до нуля – 1 фаза деполяризації ПД; потім заряд мембрани змінюється на протилежний – зовні всередині – 2 фаза реверсполяризації. Далі мембранний потенціал поступово повертається до вихідного рівня – 3 фаза реполяризації ПД. Так розвивається фаза деполяризації ПД. Але вхід іонів N в клітину не припиняється й тепер у клітині створюється надлишок позитивних іонів N а на її поверхні – надлишок аніонів...
84594. Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани 43.2 KB
  Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани. Пороговий потенціал ΔV – різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани Екр. Критичний рівень деполяризації – той рівень мембранного потенціалу при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД. Тобто чим менший поріг деполяризації тим вища збудливість клітини та навпаки.
84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 – фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності – повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили – відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму – набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу – цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...
84598. Закони проведення збудження по нервовим та м’язовим волокнам 49.29 KB
  Закон фізіологічної неперервності чи фізіологічної цілісності волокна – для здійснення проведення необхідним є нормальний функціональний стан мембрани волокна. Якщо його пошкодити обробивши наприклад місцевим анастетиком типу новокаїну проведення припиниться незважаючи на те що морфологічно волокна не пошкоджені місцеві анастетики інактивують натрієві канали мембрани зміщення Екр збільшення порогу деполяризації зменшення швидкості проведення збудження з подальшим припиненням цього проведення. Закон двостороннього проведення – в...
84599. Механізми проведення збудження через нервово-м’язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м’язових синапсів 45.06 KB
  Нервовом’язовий синапс утворений нервовим закінченням аксона мотонейронів та кінцевою пластинкою – частина мембрани м’язового волокна яка контактує з нервовим закінченням. Механізм передачі збудження через нервовом’язовий синапс полягає в тому що ПД іде по мембрані нервового волокна поширюється по пресинаптичній мембрані при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани вхід іонів Са всередину нервового закінчення взаємодія з везикулами міхурці в яких є медіатор ацетилхолін рух везикул до пресинаптичної мембрани...