26104

Культура как способ самореализации человека

Доклад

Культурология и искусствоведение

Человек выступает одновременно и как субъект культуры ее творец и как объект ее воздействия. Воспитание определенного типа личности главная цель в функционировании духовной культуры. В основе функционирования всей духовной культуры лежит деятельность по производству и воспроизводству духовных ценностей а также деятельность по овладению этими ценностями.

Русский

2013-08-17

14.83 KB

6 чел.

10 вопрос

Культура как способ самореализации человека

Человек как объект и субъект культуры


Социально-преобразовательная деятельность людей осуществляется в двух главных сферах человеческого бытия. Таковыми выступают: деятельность по созданию и преобразованию материальных объектов (материально-преобразующая деятельность); деятельность, направленная на преобразование, формирование духовного мира человека (духовно-преобразующая деятельность).

Человек выступает одновременно и как субъект культуры, ее творец, и как объект ее воздействия.

Материальная культура характеризует процесс деятельности людей в материальной сфере бытия общества. циркового и эстрадного искусства. Духовная культура - это качественные достижения и широта достигнутого кругозора, это внедрение в общественную жизнь идей и знаний, характерных для каждой эпохи. Воспитание определенного типа личности - главная цель в функционировании духовной культуры.

В основе функционирования всей духовной культуры лежит деятельность по производству и воспроизводству духовных ценностей, а также деятельность по овладению этими ценностями.

Материальные и духовные реальности, созданные творческим трудом человека, называются артефактами, т. е. искусственно созданными. Таким образом, артефакты, будучи материальными или духовными ценностями, имеют не естественное, природное, происхождение, а задуманы и созданы человеком как творцом, хотя, конечно, он использует для этого в качестве исходного материалы объекты, энергию или сырье природы и действует в согласии с законами природы.
При более внимательном рассмотрении оказывается, что и сам человек относится к классу артефактов. С одной стороны, он возник в результате эволюции природы, имеет естественное происхождение, живет и действует как материальное существо, а с другой стороны, он существо духовное и социальное, живет и действует как созидатель, носитель и потребитель духовных ценностей, которые природа «сама по себе» создать не способна.
Сущность человека включает в себя качества и свойства как собственно природные, материальные, прежде всего биолого-физиологические, так и духовные, не материальные, продуцированные культурой и интеллектуальным трудом, художественным, научным или техническим творчеством/

В силу того, что человек, по своей природе существо духовно-материальное, он потребляет как материальные, так и духовные артефакты. Для удовлетворения материальных потребностей он создает и потребляет пищу, одежду, жилища, создает технику, материалы, здания, сооружения, дороги и т. п. Для удовлетворения духовных потребностей он создает художественные ценности, нравственные и эстетические идеалы, политические, идеологические и религиозные идеалы, науку и искусство. Человек создает и использует мир вещей и мир идей, который вращается вокруг него; и его роль — это роль творца, а место его в культуре — это место центра культуры. Человек творит культуру, воспроизводит и использует ее как средство для собственного развития. Он архитектор, строитель и житель того природного мира, который называется культурой мира, «второй природой», «искусственно созданным» обиталищем человечества. 
Культура функционирует как живая система ценностей, как живой организм до тех пор, пока активно действует человек как творческое, создающее и активно действующее существо. Человек организовывает потоки ценностей по каналам культуры, он совершает обмен и распределение их, он сохраняет, продуцирует и потребляет как материальные, так и духовные продукты культуры, а осуществляя эту работу, он созидает и самого себя как субъекта культуры, как социального существа.

Человек - и начало и результат в развитии культуры, и цель и средство ее функционирования, и замысел ее и воплощение.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84538. Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль. Показники насосної функції серця і методи їх дослідження 58.82 KB
  Показники насосної функції серця і методи їх дослідження. Його будова повністю пристосована для виконання функцій насоса: СЕРЦЕ насос ШЛУНОЧКИ ПЕРЕДСЕРДЯ КЛАПАНИ Резервуарна функція Забезпечення одностороннього току крові Насосна функція ХОК який є адекватним потребам організму Таким чином насосну функцію виконують перш за все шлуночки серця. Серце як насос працює циклічно мають місце ритмічне чергування систоли скорочення та діастоли розслаблення відділів серця. Чергування систоли та діастоли різних відділів серця можна...
84539. Характеристика періодів і фаз СЦ 47.19 KB
  Починається скорочення передсердя з мязевих пучків які охоплюють гирла вен; це попереджує рух крові по градієнту тиску із передсердя в вени так як клапани тут відсутні. і внаслідок цього в шлуночок надходить остання порція крові яка складає від 8 до 30 від всього обєму крові що надходить в шлуночок при його діастолі. Тому напруження міокарду шлуночка і тиск в ньому не змінюється не відбувається рух крові через порожнини серця; не змінюється положення клапанів. В стані спокою в шлуночку знаходиться близько 150 мл крові.
84540. Показники насосної функції серця і методи іх дослідження 42.01 KB
  Цей показник можна визначити за допомогою ехокардіографії тетраполярної реографії не інвазивні методи за допомогою методу розведення барвника внутрішньовенно вводять певні барвники і по динаміці зміни її концентрації в крові розраховують ХОК а також за допомогою методу Фіка він заснований на визначенні хвилинного поглинання кисню організмом людини і на визначенні артеріовенозної різниці вмісту кисню; для визначення а в різниці необхідно провести зондування правого передсердя для отримання змішаної венозної крові; далі розрахунок...
84541. Роль клапанів серця у гемодинаміці. Тони серця, механізми їх походження ФКГ, її аналіз 42.92 KB
  Клапани розташовані при вході та при виході обох шлуночків серця. Мітральний та трьохстулковий клапани перешкоджають зворотньому закиду крові регургітації крові в передсердя під час систоли шлуночків. Перший систолічний тон виникає на початку систоли шлуночків. Його формують такі компоненти: закриття стулок передсердношлуночкового клапану; це основний компонент першого тону дає осциляції найбільшої висоти виникає на межі фаз ізометричного та асинхронного скорочень; міокардіальний компонент повязаний із напруженням та вібрацією...
84542. Артеріальний пульс, його походження СФГ, її аналіз 43.09 KB
  При аналізі СФГ враховують перш за все стан стінок крупних артеріальних судин. Про це можна судити за конфігурацією СФГ вираженості окремих її хвиль. Розрахунок тривалості серцевого циклу проводять по полікардіограмі синхронно зареєстровані ЕКГ ФКГ СФГ.
84543. Регуляція діяльності серця. Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця 40.8 KB
  Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця. Баланс притоку та відтоку крові притік крові до серця по венозних судинах; відтік за рахунок активного вигнання крові шлуночками серця; 2. Рівний хвилинний обєм крові ХОК правого та лівого відділів серця; 3.
84544. Місцеві міогенні механізми регуляції серцевої діяльності 48.71 KB
  Залежність ССС від вихідної довжини КМЦ. Залежність ССС від опору вигнанню рівня артеріального тиску. Залежність ССС від ЧСС. Тому суть цього механізму можна викласти так: чим більше крові притікає до серця під час діастоли тим більша вихідна довжина КМЦ тим більша ССС СО.
84545. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.58 KB
  Характер впливів симпатичної нервової системи на серце: позитивний інотропний вплив посилює силу серцевих скорочень; позитивний хронотропний вплив посилює ЧСС; позитивний дромотропний вплив посилює швидкість проведення збудження по елементам провідної системи серця особливо по передсердношлуночковому вузлу структурам провідної системи шлуночків; позитивний батмотропний вплив збільшення збудливості. Медіатор норадреналін взаємодіє переважно з βадренорецепторами оскільки αадренорецепторів тут майже немає при цьому...
84546. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.78 KB
  Механізм впливів блукаючого нерва на серце повязаний із дією медіатора ацетилхоліну на мхолінорецептори КМЦ типових і атипових. В результаті підвищується проникність мембран КМЦ для йонів калію посилення виходу йонів із клітини за градієнтом концентрації що в свою чергу веде до: розвитку гіперполяризації мембран КМЦ; найбільше цей ефект виражений в клітинах з низьким вихідним рівнем мембранного потенціалу найбільше в вузлах АКМЦ: пазуховопередсердному та передсердношлуночковому де МПС = 60мВ; менше в КМЦ передсердь; найменше ...