2615

Стратегії експериментального дослідження

Контрольная

Другое

Стратегії експериментального дослідження Основні питання Пояснювальна стратегія  Стратегія повторного дослідження.  Стратегія зіставлення  Формуюча стратегія. Біографічна стратегія Якось А.Ейнштейн, після того, як видатний...

Украинкский

2012-11-12

73.5 KB

30 чел.

Стратегії експериментального дослідження

Основні питання

  1.  Пояснювальна стратегія
  2.  Стратегія повторного дослідження.
  3.  Стратегія зіставлення
  4.  Формуюча стратегія.
  5.  Біографічна стратегія

Якось А.Ейнштейн, після того, як видатний психолог Ж..Піаже розповів йому про деякі особливості дитячої гри, вигукнув "Та фізика - це дитяча гра у порівнянні з дитячою грою!" Справді, складність психічних явищ обумовлює виникнення різних психологічних шкіл та напрямків, основна відмінність між якими полягає у виборі площини аналізу і, відповідно, методів експериментального дослідження. Сукупність методів і прийомів експериментального дослідження та інтерпретації даних ми умовно назвемо стратегією дослідження. Тут буде описано деякі найпоширеніші стратегії психологічного дослідження. Виконуючи дипломну (магістерську) роботу ви маєте вибрати одну або декілька з них.

1.Пояснювальна стратегія

Використовується при написанні дипломних (магістерських) робіт, де проводиться психологічний аналіз вчинків, прослідковуеться зв’язок біографічних моментів з мотивацією поведінки, або ж висвітлюється представленість тих чи інших психологічних феноменів у певній сукупності. Ця стратегія вимагає глибокого знання психології. Тому предметом дослідження в рамках курсової роботи мають бути чітко окреслені, достатньо вузькі області психології. Слід відмітити, що в сучасних і психологічних дослідженнях українських вчених дана стратегія зустрічається досить рідко.

Для прикладу наведемо кілька можливих тем дипломних робіт, у формулюванні яких закладено пояснювальну стратегію:

1. Механізми психологічного захисту в мотивації поведінки політичних лідерів.

2. Мотиви самотності у творчості романтиків та неокласиків. Порівняльний аналіз.

3. Особливості професійного самовизначення студентів-психологів.

Пояснювальна стратегія будується на засадах розуміючої психології. До неї вдавалися різні автори (З.Фрейд, К.Леонгард), але вони застосовували пояснювальну стратегію як засіб ілюстрації. Ця стратегія дає змогу не лише ілюструвати психологічні положення, а й показувати вплив тієї чи іншої соціокультурної ситуації на внутрішній світ особистості.

Один з продуктивних прийомів дослідження в рамках пояснювальної стратегії - порівняння психології досліджуваних в залежності від різних факторів.

2.Стратегія повторного дослідження

Ця стратегія - одна із найбільш ефективних для виконання курсових робіт. Адже, головне тут - навчитися основам наукової роботи, а науковий результат стоїть на другому місці. Реалізація стратегії повторного дослідження має такі етапи:

1. Всебічно вивчаються попередні дослідження з обраної проблеми, що були зроблені іншими авторами.

2. Планується і проводиться експеримент, де з максимальною точністю відтворються умови і методичне забезпечення, які використовувалися іншими дослідниками.

3. Аналізуються і пояснюються розбіжності в одержаних даних.

Розбіжності в результатах можуть пояснюватися різними причинами. Найважливіша з них - це зміна соціокультурної ситуації, в якій проводився експеримент. Так, наприклад, слід чекати відмінностей у цінностях та ідеалах сучасних старшокласників і старшокласників 70-80-х років. Але можуть бути й інші причини. Якщо ви ретельніше підійдете до організації та проведення дослідження, то відмінності можна віднести на рахунок чистоти експерименту.

Для порівняння результатів дослідження застосовується, в основному, якісний аналіз, але в окремих випадках доцільно застосовувати і методи математичної статистики. Детальніше вони описуються при характеристиці інших стратегій.

3.Стратегія зіставлення

Один із шляхів наукового пізнання - це зіставлення й аналіз уже відомих результатів із щойно одержаними. Зіставлення дає можливість відшукати механізми виникнення того чи іншого явища, віднайти його місце в структурі інших психічних явищ, встановити причини та умови його розвитку, намітити шляхи його формування.

Ось деякі прийоми реалізації цієї стратегії:

  1.  Зіставлення характеристик одного й того ж явища для різних вікових періодів. Декілька зрізів дають можливість показати розвиток того чи іншого психологічного показника, показати латентні періоди та періоди кризи.
  2.  Зіставлення результатів однакових за віком груп, але відмінних за іншим  критерієм (заміжніх та незаміжніх жінок 30-річного віку; високостатусних і низькостатусних працівників). Якщо виявиться значимий зв'язок між показниками, які досліджуються (наприклад, навичками спілкування), і такими соціально значимими факторами, як шлюб чи соціальний статус, то це відкриє перспективи подальших прикладних досліджень. Наприклад, коли в даному випадку застосувати тренінг спілкування, то можливо це приведе до зміцнення шлюбу або підвищення соціального статусу.
  3.  Зіставлення результатів, що одержані різними методами. Наприклад, можна дослідити особливості акцентуацій характеру підлітків, використовуючи опитувальники Шмишека чи А. Личко, а також метод експертних оцінок. Зіставляючи дані, одержані за допомогою опитувальників, з даними експертів, можна зробити висновок про надійність або валідність опитувальників для даної вікової групи.

Для стратегії зіставлення необхідне застосування математико-статистичних методів. У дослідженнях, що виконані в рамках цієї стратегії, часто застосовують кореляційний аналіз. Суть його полягає в тому, щоб виявити, чи існує зв'язок між двома рядами даних. Найчастіше застосовується ранговий кореляційний аналіз за методом Спірмена та лінійна кореляція за Пірсоном. Це найпростіші методи, які дозволяють будувати математичну модель взаємозв’язку різних психічних явищ. Розглянемо деякі задачі, які вимагають застосування цих методів.

4.Формуюча стратегія

В основі цієї стратегії лежить формуючий експеримент, суть якого полягає в тому, що ті чи інші психічні якості не лише досліджуються, але й формуються в процесі цього дослідження. Справді, логічним виглядає, коли ми не просто досліджуємо пам’ять, а й розвиваємо її, не просто виявляємо акцентуації характеру, а й формуємо характер у потрібних напрямках. Такий підхід дуже складний, він потребує глибокого знання механізмів явища, яке досліджується, належної методичної підготовки. Застосовуючи цю стратегію, слід ставити перед собою реальні цілі, оскільки дуже непросто формувати психічні явища, особливо в рамках курсової роботи. Коли формуюча стратегія застосовується щодо окремих вузьких характеристик психічного, вона цілком виправдана.

Формуюча стратегія складається з ряду етапів:

  1.  Побудова теоретичної моделі досліджуваного явища і планування експерименту. На цьому етапі всесторонньо досліджується явище, його зв'язок із іншими психічними процесами. Обґрунтовується, як саме зміна тих чи інших складових цього явища чи умов, в яких воно існує, може вплинути на його розвиток.
  2.  Констатуючий зріз. Вивчення наявних характеристик предмету дослідження за допомогою певної методики.
  3.  Формуючий експеримент. Зміни в навчально-виховному процесі (наприклад, в методах викладання чи застосування спеціальних методів таких, як психотренінг), які мають привести до розвитку досліджуваного явища в потрібному напрямку.
  4.  Контрольний   зріз.    Повторне   дослідження з метою виявлення змін, які відбулися під впливом формуючого експерименту тією ж методикою.
  5.  Зіставлення з результатами контрольної групи. При дослідженні якогось досить складного психічного феномену на його формування потрібен деякий час. І, коли контрольний зріз покаже відмінності у порівнянні з констатуючим, то неясно чи ці відмінності викликані формуючим експериментом, чи є просто результатом вікового розвитку, впливу інших соціально-психологічних факторів. Тому поряд з експериментальною групою вибирається  контрольна група, в якій одночасно з дослідженням в експериментальній, проводяться і констатуючий і контрольний зрізи. Отже результати сформованості певних якостей порівнюються не лише з попередніми в експериментальній групі, але й з результатами контрольної групи. Для порівняння цих результатів в окремих випадках можливе застосування кореляційних методів, але в більшості випадків слід застосовувати методи порівняння середніх величин та методи перевірки гіпотез. Серед перших найчастіше використовують критерій Стьюдента, серед других - коефіцієнт Манна-Уітні та критерій знаків.

Коли необхідно зробити статистично обгрунтовані висновки про те, що після формування  певні показники,  наприклад, швидкість читання, покращилися, то для цього не досить порівняти середні арифметичні. Наприклад, до формуючого експерименту середня швидкість читання учнів 5 класу була х=80 слів на хвилину, а після формування - х=100. Ніби все ясно, діти стали читати швидше і формуючий експеримент удався, можна наполягати на його широкому впровадженні. Або в ході дослідження виявилося, що середня швидкість читання зменшилася з х=80 до х=79, тобто дослідницькі зусилля не просто пропали марно - вони призвели до негативного результату. Чи так це? Застосування статистичних критеріїв дозволяє перевірити безсумнівні на перший погляд гіпотези. Вони називаються методами перевірки гіпотез. Розглянемо три з них:

  •  критерій знаків;
  •  U-критерій Манна-Уітні;
  •  t-критерій Стьюдента

У формуючому експерименті критерій знаків застосовується для обгрунтування статистичної достовірності зроблених висновків. Але слід пам'ятати, що цей критерій застосовується лише для залежних вибірок, коли результати кількох вимірювань зв'язані, залежать одне від одного.

Класичним випадком залежної вибірки є ваш формуючий експеримент, адже його показники (швидкість читання) двічі вимірюються в одних і тих же учнів, і показники, які ми одержуємо після формуючого експерименту залежать від того, як кожен з цих учнів читав до експерименту.

Проаналізуємо наші приклади з використанням критерію знаків і покажемо, що простого порівняння середніх арифметичних ще не досить для обгрунтування висновків.

Цим можна було б і обмежитися, але, можливо, швидкість читання зросла не завдяки цілеспрямованим зусиллям дослідника, а з інших причин. Наприклад, при вимірюванні швидкості читання відразу ж після літніх канікул вона, виявилась дещо нижчою, ніж звичайно. А через тиждень-два діти повністю включилися в навчання і швидкість читання зросла не лише в класі, який ви досліджували, а й в інших класах. Для того, щоб виключити вплив подібних випадковостей на чистоту формуючого експерименту, бажано мати контрольну групу. У цьому випадку  і констатуючий, і контрольний зрізи проводяться одночасно в експериментальній і контрольній групах.

Наприклад, констатуючий експеримент показав, що в експериментальній і контрольній групах середня швидкість читання приблизно однакова: X = 80, х = 82. А після формуючого експерименту виявилося, що швидкість читання в експериментальній групі значно зросла = 100), а в контрольній групі залишилася приблизно на тому ж рівні (х = 85). Але на основі простого порівняння середніх величин робити висновки не доцільно. Необхідно перевірити їх статистичну достовірність. У даному випадку не можливо використати критерій знаків, оскільки порівнюються незалежні вибірки, коли результати однієї ніяк не впливають і не зв'язані з результатами, які одержуємо на іншій вибірці. Мало того, ці вибірки можуть відрізнятися і за обсягом (наприклад, в експериментальній групі 11 учнів, а в контрольній - 15).

У такому випадку використовують U-критерій Манна-Уітні або t-критерій Стьюдента. У статистиці є досить строгі обгрунтування того, де слід використовувати U-критерій, а де t-критерій, але в даній брошурі вони не можуть бути повністю розкритими. Слід пам’ятати, що:

  •  U-критерій Манна-Уітні доцільно застосовувати, коли статистичний розподіл даних не відповідає критерію нормального розподілу, а це досить часто буває при курсових дослідженнях, коли вибірка нечисленна - 5-20 осіб.
  •  t-критерій Стьюдента більш точний при нормальному розподілі, однією з умов якого є більша чисельність вибірки (n>20).

5.Біографічна стратегія

Її доцільно застосовувати при аналізі унікальних явищ, як от обдарованості, ціннісної організації свідомості тощо. Суть полягає в тому, що аналізується вплив біографічних подій на формування тих чи інших якостей особистості. В рамках цієї стратегії застосовуються як спеціально розроблені методи (наприклад, каузометрія), так і різні варіанти біографічних інтерв'ю та бесіди а також проективні та психосемантичні методи. Застосування цієї стратегії вимагає високого рівня підготовленості дослідника.

Відомо, що інколи якийсь життєвий випадок, обставина чи зустріч з певною людиною круто міняють весь хід життя, стають причиною саморозвитку особистості. Наприклад, гідним подиву є той факт, що досягнення великої частини відомих спортсменів викликані не високим рівнем задатків, навпаки, першопричиною розвитку спортивних здібностей в багатьох випадках було слабке здоров'я, травми, насмішки і образи з боку оточення тощо. У такому випадку застосування біографічного методу має бути спрямоване на те, щоб виявити чому і як несприятливі умови для однієї людини стають поштовхом до розвитку, а для іншої - причиною кризи.

Біографічна стратегія - це індивідуально-орієнтована стратегія, і особливості її застосування в тому чи іншому конкретному випадку мають розроблятися спільно з керівником курсової роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81227. Вероучение и культ индуизма 25.24 KB
  В индуизме есть образ Тримурти космического духовного начала имеющего три ипостаси Вишну Шива Брахма. Два других бога Вишну богохранитель и Шива бог разрушитель. Поскольку боги Вишну и Шива стали наиболее популярными божествами это привело к формированию двух основных направлений: вишнуизм вайшнавизм и шиваизм шайвизм. Для вишнуизма характерна вера в аватары буквально: нисхождения то есть периодические воплощения Бога на земле для спасения праведных и наказания грешников.
81228. Специфика джайнизма 23.39 KB
  Стержнем вероучения джайнизма принявшего общую для индийских религий концепцию кармы и конечного освобождения нирваны является самосовершенствование души. Путь освобождения души Джина определил как следование трем драгоценностям: совершенное воззрение совершенное знание совершенное поведение. Главный признак души – развитие сознания только знания могут освободить душу поэтому учителя и могут учить других так как победили свои страсти. Из индуизма заимствована идея реинкарнации души воздаяния человеку за его поступки.
81229. Особенности возникновения и основные характеристики сикхизма. 21.74 KB
  Сикхизм – наиболее молодая религия Индии. Сикхизм это монотеистическая религия хотя и складывалась в рамках индуизма отвергающая многобожие индуизма.
81230. Разработка учебно-методических комплексов и внедрение их в учебный процесс 38.74 KB
  Модель электронного учебного курса ЭУК. ЭУК применяются в различных целях: для обеспечения самостоятельной работы обучаемых по овладению новым материалом реализации дифференцированного подхода к организации учебной деятельности контроля качества обучения и т. В первую очередь при проектировании ЭУК необходимо заложить в него технологические характеристики позволяющие впоследствии сделать учебновоспитательный процесс максимально эффективным. Выступая в качестве автоматизированной обучающей системы ЭУК должен выполнять следующие функции:...
81231. Предпрофильные и профильные курсы как средство дифференциации обучения информатике в общеобразовательной школе 35.83 KB
  В нормативном плане возможность реализации дифференциации в изучении информатики обеспечена рядом документов министерства образования РФ. Рекомендован переход к непрерывному изучению информатики в средней общеобразовательной школе предусматривающий три отмеченных выше этапа: пропедевтический базовый и дифференцированный. Общие цели и задачи профильнодифференцированных курсов информатики таковы: Способствовать учету интересов каждого из учащихся; Учитывать направленность допрофессиональной подготовки; Формировать основы научного...
81232. Методика изучения темы «Представление информации и информационные процессы»; подходы к измерению информации; формирование представлений о сущности информационных процессов в системах различной природы 41.47 KB
  Выработать ориентиры в существующих научных взглядах на феномен информации; сформировать умения: определять вид и свойства информации измерять информацию. Различные подходы к определению и измерению информации Подход к определению Подход к измерению в быту сведения сообщения их новизна новизна не измеряется в вычислит.
81233. Методика изучения основ алгоритмизации и начал программирования 36.51 KB
  Изучение учебного материала данного раздела обеспечивает учащимся возможность уяснить смысл понятия алгоритма узнать свойства алгоритма понять возможность автоматизации информационной деятельности человека при исполнении алгоритмов. Изучение понятия алгоритма призвано сформировать у учащихся способность не просто исполнять известные алгоритмы как это делает робот или какойлибо иной автоматисполнитель а осознанно строить алгоритмы. Основные определения Информатика наука об алгоритмах. Исполнителем алгоритма может быть человек животное...
81234. Методические рекомендации по теме «Первое знакомство с компьютером» 44.26 KB
  Функция Человек Компьютер Хранение информации Память Устройства памяти Обработка информации Мышление Процессор Прием информации Органы чувств Устройства ввода Передача информации Речь двигательная система Устройства вывода Устройства компьютера связаны между собой каналами передачи информации. Суть принципа программного управления компьютером сводится к следующим трем положениям: Любая работа выполняется компьютером по программе; Исполняемая программа находится в оперативной памяти; Программа выполняется автоматически. Затем следует...
81235. Методика изучения темы «дисковая ос». Методические рекомендации по изучению темы «Программы-оболочки ОС» 38.31 KB
  Любые операционные системы независимо от типа выполняют три основные функции: управление устройствами компьютера; взаимодействие с пользователем; работа с файлами. Третья функция операционной системы работа с файлами. Первоначальные понятия которые должны быть даны ученикам по данной теме это имя файла тип файла файловая структура логический диск каталог путь к файлу дерево каталогов. Для Windows сообщаете что имя файла может быть длинным до 255 символов и допускает использование русских букв.