2616

Поняття про програму та концепцію психологічного дослідження

Контрольная

Психология и эзотерика

Поняття про програму та концепцію психологічного дослідження Основні питання  Програма психологічного дослідження  Концепція психологічного дослідження Існування проблеми (проблемної ситуації) є вихідним моментом будь-якого наукового дослі...

Украинкский

2012-11-12

57.5 KB

12 чел.

Поняття про програму та концепцію психологічного дослідження

Основні питання

  1.  Програма психологічного дослідження
  2.  Концепція психологічного дослідження

Існування проблеми (проблемної ситуації) є вихідним моментом будь-якого наукового дослідження. Недостатність знань, фактів, суперечливість наукових даних створює підстави для проведення наукового дослідження. Постановка наукової проблеми передбачає: 1) виявлення існування такого дефіциту; 2) усвідомлення потреби в усуненні дефіциту; 3) опис проблемної ситуації природною мовою; 4) формулювання проблеми в наукових термінах.

В літературному огляді необхідно надати характеристику ступеня дослідження проблеми, що цікавить вас. Відзначити, наскільки вона вивчена в цілому, а також її окремі сторони, аспекти. Варто особливо виділити невивчені й мало вивчені питання, протиріччя в розумінні явища в цілому і його окремих сторонах, протиріччя в наявних емпіричних даних.

Об'єкт дослідження - це те, на що спрямовано процес пізнання. Це щось ціле, що є фрагментом миру самого по собі, тобто існуючого незалежно від суб'єкта пізнання (у цьому випадку дослідника) і від наук, які його вивчають. Об'єктами психологічної науки виступають: індивід, група людей, спільність людей, тварини, співтовариства тварин. Оскільки перераховані об'єкти є також об'єктами інших наук, доцільно, називаючи об'єкт психологічного дослідження, уточнити, яке саме психічне явище в людині або групі людей ви маєте намір вивчати в рамках даної роботи. У тексті повинні бути зазначені всі значимі характеристики об'єкта.

Предмет дослідження може бути загальнонауковим - наприклад:час як форма існування й міра змін. Він може бути міждисциплінарним - наприклад, статеві стосунки у тварин. Їх вивчає біохімія, зоологія, психологія, ветеринарія. Для кожної науки в будь-якому предметі вивчення (загальнонауковому, міждисциплінарному, спеціальному) є свій аспект розгляду. Він може бути по-різному сформульований у теоретичному, емпіричному й прикладному дослідженні.

Предметом психологічного дослідження можуть виступати: окремі психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки, діяльності й спілкування, просторові, часові та інтенсивнісні характеристики окремих явищ, взаємовпливи між ними, взаємозв'язки між психічними й фізіологічними явищами тощо. Таким чином, перелік явищ і їхніх сторін, які можуть бути взяті як предмет психологічного дослідження, значно ширший переліку об'єктів.

Цілі і завдання дослідження

Мета дослідження - бажаний кінцевий результат (головний), він може бути теоретико-пізнавальним або прикладним, практичним. Перераховані можливі напрямки психологічного дослідження не охоплюють усього розмаїття можливих цілей. Л.В.Куліков визначає види цілей психологічного дослідження, які розрізняються за кінцевим результатом:

  1.  Опис нового феномену, ефекту.
  2.  Відкриття нової (іншої) природи явища.
  3.  Узагальнення наукових уявлень, відомостей.
  4.  Створення класифікації, типології.
  5.  Створення методики.
  6.  Адаптація психодіагностичної методики.

Визначення завдань - це вибір шляхів і засобів досягнення мети дослідження. Серед завдань дослідження повинні бути як ті, які забезпечать знаходження нових фактів, так і такі, що допоможуть включити їх у систему наявних психологічних знань. Дослідження буде сприйматися як цілісне і закінчене в тому випадку, якщо досліджуване явище не буде виглядати у вашому описі як ізольоване від інших психічних явищ або як безструктурне. Тому в число завдань дослідження треба включити такі, котрі дозволять визначити місце досліджуваного явища в психіці, його взаємозв'язки з іншими психічними явищами. У будь-якому дослідженні бажано визначити рівень психіки, до якого відноситься досліджуваний феномен, визначити найближчі рівні психіки та детермінанти досліджуваного феномена на цих рівнях; уточнити внутрішню будову явища (його компоненти, окремі характеристики тощо.

Планування дослідження

Які звичайні кроки наукового підходу до будь-якої проблеми?

По-перше, проблема повинна бути визначена. У цьому аспекті проблеми розрізняються дуже сильно. Існують дуже важкі для визначення проблеми. Наприклад, протягом уже декількох сторіч залишається невизначеним питання про природу свідомості. Визначити проблему означає охарактеризувати її таким чином, щоб вона стала доступна ретельному дослідженню. По-друге, проблема повинна бути викладена таким чином, щоб її можна було зв'язати з існуючою теорією й відомими емпіричними фактами. Без цієї стадії результат дослідження не буде мати ніякої цінності; наука - це набагато більше, ніж збори «сирих» фактів, вона складається з фактів, які можуть бути об'єднані та проінтерпретовані у світлі теорії й накопиченого знання. По-третє, повинна бути сформульована гіпотеза, що підлягає перевірці. У світлі вищезазначеного гіпотеза повинна бути виражена так, щоб це погоджувалося із прийнятими дослідником принципами, а також вона повинна бути виражена однозначно, так, щоб результат дослідження можна було інтерпретувати. По-четверте, повинні бути визначені процедури дослідження. По-п’яте, дані збираються й аналізуються. По-шосте, згідно з результатами, гіпотези або відхиляються, або підтверджуються. По-сьоме, існуючі основи наукового знання змінюються, для того щоб привести їх у відповідність з новими результатами.

Визначення змінних

Оскільки написання дипломної (магістерської ) роботи з психології завжди передбачає збір емпіричних даних варто звернутися до цього аспекту планування дослідження. Важливо врахувати, що зі збільшенням обсягу й складності експерименту далеко не завжди збільшується обсяг інформації, яку можна буде одержати.

Тому необхідно вибрати оптимальний набір змінних, що мають бути зареєстровані, продумати заходи, які допоможуть зменшити вплив неконтрольованих змінних. Почати можна зі складання переліку змінних, які вас цікавлять, які важливі для вас. Потім проаналізувати цей перелік і виділити в ньому залежні й незалежні змінні, контрольовані й неконтрольовані, які ви зможете виміряти, які не зможете. У ряді випадків можуть виявитися корисними або незамінними математичні методи планування експерименту. В інші - вони не зможуть вам допомогти в вирішенні основних питань.

Уточнимо основні терміни, які будуть вживатися далі. Кожне досліджуване явище має безліч ознак, по яких ми можемо довідатися про нього, відрізнити від інших явищ. Психічні явища, хоча безпосередньо й не спостережувані, також мають ознаки й піддаються об'єктивним і(або) суб'єктивним оцінкам. Психологічне дослідження неодмінно пов'язане з виділенням ознак (істотних для предмета дослідження), реєстрацією їхньої наявності або відсутності, певного ступеня виразності. Щоб зафіксувати прояви ознаки, дослідник використовує ті або інші показники виразності ознаки. Показник - те, по чому можна судити про розвиток і хід чого-небудь. Як синонім терміна «показник» нерідко використають запозичений з технічних наук термін «параметр», параметр - величина, що характеризує яку-небудь властивість системи, пристрою.

До числа основних понять планування експерименту й обробки даних ставиться також поняття «змінна». У математику під змінною називають величину, що може за умовами завдання приймати різні значення. У загальному випадку змінна - це те, що змінюється, то, що піддано збільшенню й(або) зменшенню із часом. Хоча більшість змінних розглядається як деякі предмети, які перетерплюють зміни, це, строго кажучи, абстракція.

Незалежна змінна - будь-яка змінна, значення якої в принципі не залежать від змін значень інших змінних. В експерименті - будь-яка змінна, котра спеціально змінюється так, щоб можна було спостерігати її вплив на залежну змінну (змінні).

Залежна змінна - будь-яка змінна, значення якої в принципі є результатом змін у значеннях однієї або більше незалежних змінних. У математику це поняття залежності добре представлено вираженням типу y=f(х), де значення y залежать від значень х.

Повноважна (проксимальна) змінна - це змінна, що використовується як непрямий вимір інший змінної, коли цю змінну важко виміряти або безпосередньо спостерігати.

Приклад: частоту зловживання вуличними наркотиками важко виміряти, але можна охарактеризована через повноважну змінну – число госпиталізацій з приводу передозування наркотиків.

Проміжна змінна - внутрішня змінна, котра не оцінюється безпосередньо, але властивості якої можуть бути виведені й проінтерпретовані на підставі систематичних змін незалежної змінної і спостереження супровідних змін у залежної змінної. Гіпотетичні компоненти в багатьох теоріях є по суті проміжними змінними, наприклад, психодинамічне поняття «сила его» або біхевіористське поняття «зв'язок між стимулом і реакцією». У таких випадках неможливі ніякі прямі виміри цих внутрішніх змінних; скоріше, вони інтерпретуються як сховані фактори, які втручаються у відносини між певними стимульними умовами (незалежними змінними) і певними моделями поведінки (залежними змінними).

У ході досліду, експерименту, при вимірах того або іншого показника або фіксації в спостереженні проявів деякої ознаки, психолог одержує певне значення показника в окремого випробуваного. Сукупність значень усіх показників заноситься до протоколу даного випробуваного. Сукупність всіх зібраних у ході емпіричного дослідження даних створює масив даних.

Визначення вибірки емпіричного дослідження

Основними вимогами до вибірки є її репрезентативність і адекватність. Репрезентативність - показовість, відповідність характеристик, отриманих у результаті часткового (вибіркового) обстеження об'єкта, характеристикам цього об'єкта в цілому, що дозволяє поширити виводи часткового обстеження на досліджуваний об'єкт. Адекватною вважається вибірка достатнього обсягу для того, щоб у кількісних характеристиках (числових показниках) був досягнутий передбачуваний рівень вірогідності. Бажано розраховувати обсяг необхідної вибірки з використанням математичного планування експерименту. Але на практиці це відбувається рідко, тому що для більшості випадків потрібні попередні експерименти з метою одержання хоча б зразкових параметрів досліджуваних явищ, а це вимагає чималого часу.

Визначення обсягу вибірки обумовлене дослідницькими завданнями. Наприклад, у перелік поставлених завдань входить дослідження певного психічного феномена, і вами ухвалене рішення про те, щоб вплив цього феномена (психічної якості) на інші психічні феномени (якості) розглядати, зіставляючи експериментальну й контрольну групи. Вами обґрунтовується існування або відсутність досліджуваного феномена в експериментальній групі й те ж саме - у контрольній групі. Потім формуються групи, які повинні бути однакові або схожі по всім релевантним для вашого експерименту параметрам, але розрізнятися по тому параметру, що виступає основою для виділення експериментальної й контрольної груп. Під релевантними маються на увазі параметри, які, по ваших припущеннях, можуть впливати на досліджуваний феномен.Практично завжди психологи намагаються порівнювати групи за віком ат статтю. У більшості випадків для виявлення відмінностей на досить значимому рівні сумарний обсяг експериментальної контрольної груп повинен бути не менш 50 випробуваних, за умови хоча б приблизної рівності числа людей в обох групах. Нерідко сформувати експериментальну групу важче, ніж контрольну.

Обсяг при запланованому кореляційному аналізі

Якщо в наступній обробці експериментальних даних планується проводити кореляційний аналіз, то обсяг вибірки повинен бути не меншим за 30-35 осіб. Досвід свідчить, що коефіцієнти кореляції менші ніж 0,35 не заслуговують на велику увагу. Якщо вважати досить вираженої тісноту зв'язку при величині коефіцієнта кореляції 0,35 і вище, то ми повинні згадати про те, що значимими на рівні 5 % коефіцієнти кореляції можна вважати при кількості вибірки більше за 35 осіб. Якщо немає підстав очікувань тісних зв'язків між параметрами, проте хотілося б довести наявність вірогідно значимих зв'язків, краще брати вибірку у 40-50 осіб.

Обсяг вибірки при запланованому факторному аналізі

Якщо ви в обробці даних плануєте використати факторний або компонентний аналіз, тоді варто мати припущення по кількість факторів, при якому можлива задовільна змістовна інтерпретація отриманої факторної структури. В процесі факторного аналізу виявляються наступні тенденції:

  1.  Чим менше ознак, у сукупності яких виявляють фактори, тим більше буде виявлено ознак, які в жодному факторі не мають вираженого навантаження. Звичайно такі ознаки видаляють із наступних кроків факторного аналізу. (Якщо тільки для факторного аналізу не залишаються ознаки, що утворюють відносно гомогенну групу, тобто тісно пов’язані з одним психічним феноменом.)
  2.  Чим більше ознак, тим більше виявляється факторів і тим більш нестала факторна структура. Насамперед, вона сильно може змінитися, якщо будуть узяті дані, отримані на іншій вибірці, навіть схожій по багатьом параметрам. Нестійкість факторної структури не дозволить зробити надійні виводи, приймати обґрунтовані рішення при змістовній обробці, якщо вони будуються тільки на результатах факторного аналізу.

Надійні висновки про факторну структуру досліджуваного явища можуть бути отримані лише у тому випадку, коли кількість випробуваних в вибірці не менш ніж в три рази перевищує кількість ознак, які включено до факторного аналізу. При плануванні вибірки важливо розуміти,що при написанні дипломної роботи недостатньо продемонструвати уміння проводити експеримент чи психодіагностичне обстеження, фіксувати зміни в ході навчання дітей або дорослих, обробляти протоколи, вираховувати бали, складати таблиці та діаграми тощо. Якщо в роботі відсутні висновки, що мають наукову новизну, то підтверджується лише кваліфікація лаборанта, але не спеціаліста чи магістра. Для наукових висновків потрібна обґрунтування, база доказів. В емпіричному дослідженні така база може бути створена лише на адекватній та репрезентативній виборці. В короткій формі підсумок може виглядати таким чином:

ЗА МАЛЕНЬКОЮ ВИБІРКОЮ СТОЯТЬ ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ!

Для дипломної роботи потрібна вибірка не менше 70 осіб. Якщо вона репрезентативна, така вибірка дозволить використати комплекс методів добору та обробки інформації, застосувати порівняльну стратегію та одержати точну картину досліджуваного явища. Така ж вибірка (не менш 70 осіб) може бути достатньою і для магістерської роботи. Але магістерська дисертація має містити більш широкий та ґрунтовний аналітичний огляд, включати більш детальну обробку та більш розгорнуті інтерпретації одержаних даних.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22247. ВИДЫ ВЗАИМОЗАМЕНЯЕМОСТИ И ТОЧЬНОСТЬ. ВЗАИМОЗАМЕНЯЕМОСТЬ. РАЗМЕРЫ,ОТКЛОНЕНИЯ,ДОПУСКИ, ПОСАДКИ 85.5 KB
  Er = D r D er = d r d Предельные отклонения: Es = D max D верхнее предельное отклонение отверстия; еs = d max d верхнее предельное отклонение вала; ei = d min d нижнее предельное отклонение вала; EI = D min D нижнее предельное отклонение отверстия. TD = D max D min допуск отверстия; Td = d max d min допуск вала. Dm = D max D min Единица допуска является функцией номинального размера. С зазором S min = D min d max = EI es S max = D max d min = ES ei Частным случаем посадки с зазором...
22248. Метод групповой взаимозаменяемости 28.5 KB
  групповой зазор или натяг не обеспечивают однородности соединения так как он меняется при переходе от одной группы к другой при этом усложняются и удорожаются контрольные операции связи с тем что для такого отбора деталей требуется дополнительный измерительный инструмент. Создаются трудности при замене быстроизнашиваемых деталей. Решает следующие задачи: Устанавливает ответственные размеры и параметры деталей и узлов оказывают влияние на эксплуатационные показатели машин и на собираемость узлов. Уточняются номинальные величины...
22249. Расчет допусков размеров, входящих в размерные цепи 39 KB
  Составляющее звено звено размерной цепи изменение которого вызывает изменение исходного или замыкающего звена. Увеличивающие если с увеличением составляющего звена увеличивается размер исходного или замыкающего звена. Уменьшающие если с уменьшением составляющего звена уменьшается размер исходного или замыкающего звена. Компенсирующее звено предварительно выбранное звено размерной цепи изменение размера которого достигается требуемая точность замыкающего звена.
22250. Мониторинг в нейроанестезиологии и нейрореаниматологии 213 KB
  Мониторинг при операциях на стволе мозга Мониторинг при сосудистых операциях. Мониторинг в нейрореаниматологии оценка уровня сознания мониторинг витальных функций контроль ВЧД длительный контроль транскраниальная допплерография оценка метаболизма мозга Обеспечение безопасности больного находящегося в состоянии анестезии является одной из основных обязанностей анестезиолога. В нейрохирургии этот метод часто применяется при вмешательствах н сосудах головного мозга. Нейрофизиологический мониторинг Впервые регистрацию биоэлектрической...
22251. ТАКТИКА ВЕДЕНИЯ НАРУШЕНИЙ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ 69.5 KB
  Частоту нарушений мозгового кровообращения НМК трудно установить так как определенное количество больных погибает вне клиники или не госпитализируется. Как бы то ни было НМК составляют около 5 объема скоропомощной практики. Сегодня подход к лечению НМК должен быть динамичным коллективным и мультидисциплинарным. Тактикой скоропомощного ведения пациента с подозрением на НМК кроме диагностики причины заболевания и оценки тяжести состояния должно быть срочное обеспече ние максимальной оксигенации головного мозга с целью минимизации...
22252. ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ПОСТРАДАВШИХ С СОЧЕТАНОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ 127 KB
  По данным к примеру клиники Военнополевой хирургии Военномедицинской академии за последние 10 лет частота поступления пострадавших с такой характеристикой повреждений составляет около . Анализ исходов течения травматической болезни у этой категории пострадавших свидетельствует о высокой степени неблагоприятных исходов напрямую коррелирующей с тяжестью ЧМТ степенью полисегментарности повреждения выраженностью шоковой реакции организма в целом. Интенсивная терапия пострадавших III группы нетяжелая ЧМТ и...
22253. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ТЯЖЕЛОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ 124.5 KB
  et al: Blood pressure and intracranial pressurevolume dynamics in severe head injury: relationship with cerebral blood now. et al: Ultra early evaluation of regional cerebral blood flow in severely headinjured patients using xenon enhanced computed tomography. et al: Megadose steroids in severe head injury.: Longchain versus medium and longchain triglyceridebased fat emulsion in parenteral nutrition of severe head trauma patients.
22254. ПРОТОКОЛ ДЕЙСТВИЙ ПРИ МАССИВНОЙ ВОЗДУШНОЙ ЭМБОЛИИ 26.5 KB
  Удалить аортальную канюлюудалить воздух из места канюляции аорты. Удалить воздух из артериальной канюли и магистрали. Кровь нагнетается в ВПВ при температуре 20240 С со скоростью 12 л мин или более и воздух вместе с кровью дренируется к помпе из места канюляции в области корня аорты. Во время ретроградной перфузии через ВПВ периодически выполняется компрессия сонных артерий для эвакуации воздуха из позвоночных артерий ретроградным путем.
22255. Черепно-мозговая травма (ЧМТ) 48 KB
  Изучение расстройств дыхания при тяжелой ЧМТ важно прежде всего потому что развиваясь в остром периоде травмы дыхательная недостаточность ДН не только усугубляет тяжесть состояния больных но и является одной из причин летального исхода. Велико социальное значение ЧМТ. Оно обусловлено: преимущественным поражением лиц в возрасте до 50ти лет наиболее активных в социальном и трудовом отношении; как причина смертности и инвалидности у лиц молодого возраста ЧМТ опережает сердечнососудистые и онкологические заболевания; 3 полное...