2616

Поняття про програму та концепцію психологічного дослідження

Контрольная

Психология и эзотерика

Поняття про програму та концепцію психологічного дослідження Основні питання  Програма психологічного дослідження  Концепція психологічного дослідження Існування проблеми (проблемної ситуації) є вихідним моментом будь-якого наукового дослі...

Украинкский

2012-11-12

57.5 KB

9 чел.

Поняття про програму та концепцію психологічного дослідження

Основні питання

  1.  Програма психологічного дослідження
  2.  Концепція психологічного дослідження

Існування проблеми (проблемної ситуації) є вихідним моментом будь-якого наукового дослідження. Недостатність знань, фактів, суперечливість наукових даних створює підстави для проведення наукового дослідження. Постановка наукової проблеми передбачає: 1) виявлення існування такого дефіциту; 2) усвідомлення потреби в усуненні дефіциту; 3) опис проблемної ситуації природною мовою; 4) формулювання проблеми в наукових термінах.

В літературному огляді необхідно надати характеристику ступеня дослідження проблеми, що цікавить вас. Відзначити, наскільки вона вивчена в цілому, а також її окремі сторони, аспекти. Варто особливо виділити невивчені й мало вивчені питання, протиріччя в розумінні явища в цілому і його окремих сторонах, протиріччя в наявних емпіричних даних.

Об'єкт дослідження - це те, на що спрямовано процес пізнання. Це щось ціле, що є фрагментом миру самого по собі, тобто існуючого незалежно від суб'єкта пізнання (у цьому випадку дослідника) і від наук, які його вивчають. Об'єктами психологічної науки виступають: індивід, група людей, спільність людей, тварини, співтовариства тварин. Оскільки перераховані об'єкти є також об'єктами інших наук, доцільно, називаючи об'єкт психологічного дослідження, уточнити, яке саме психічне явище в людині або групі людей ви маєте намір вивчати в рамках даної роботи. У тексті повинні бути зазначені всі значимі характеристики об'єкта.

Предмет дослідження може бути загальнонауковим - наприклад:час як форма існування й міра змін. Він може бути міждисциплінарним - наприклад, статеві стосунки у тварин. Їх вивчає біохімія, зоологія, психологія, ветеринарія. Для кожної науки в будь-якому предметі вивчення (загальнонауковому, міждисциплінарному, спеціальному) є свій аспект розгляду. Він може бути по-різному сформульований у теоретичному, емпіричному й прикладному дослідженні.

Предметом психологічного дослідження можуть виступати: окремі психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки, діяльності й спілкування, просторові, часові та інтенсивнісні характеристики окремих явищ, взаємовпливи між ними, взаємозв'язки між психічними й фізіологічними явищами тощо. Таким чином, перелік явищ і їхніх сторін, які можуть бути взяті як предмет психологічного дослідження, значно ширший переліку об'єктів.

Цілі і завдання дослідження

Мета дослідження - бажаний кінцевий результат (головний), він може бути теоретико-пізнавальним або прикладним, практичним. Перераховані можливі напрямки психологічного дослідження не охоплюють усього розмаїття можливих цілей. Л.В.Куліков визначає види цілей психологічного дослідження, які розрізняються за кінцевим результатом:

  1.  Опис нового феномену, ефекту.
  2.  Відкриття нової (іншої) природи явища.
  3.  Узагальнення наукових уявлень, відомостей.
  4.  Створення класифікації, типології.
  5.  Створення методики.
  6.  Адаптація психодіагностичної методики.

Визначення завдань - це вибір шляхів і засобів досягнення мети дослідження. Серед завдань дослідження повинні бути як ті, які забезпечать знаходження нових фактів, так і такі, що допоможуть включити їх у систему наявних психологічних знань. Дослідження буде сприйматися як цілісне і закінчене в тому випадку, якщо досліджуване явище не буде виглядати у вашому описі як ізольоване від інших психічних явищ або як безструктурне. Тому в число завдань дослідження треба включити такі, котрі дозволять визначити місце досліджуваного явища в психіці, його взаємозв'язки з іншими психічними явищами. У будь-якому дослідженні бажано визначити рівень психіки, до якого відноситься досліджуваний феномен, визначити найближчі рівні психіки та детермінанти досліджуваного феномена на цих рівнях; уточнити внутрішню будову явища (його компоненти, окремі характеристики тощо.

Планування дослідження

Які звичайні кроки наукового підходу до будь-якої проблеми?

По-перше, проблема повинна бути визначена. У цьому аспекті проблеми розрізняються дуже сильно. Існують дуже важкі для визначення проблеми. Наприклад, протягом уже декількох сторіч залишається невизначеним питання про природу свідомості. Визначити проблему означає охарактеризувати її таким чином, щоб вона стала доступна ретельному дослідженню. По-друге, проблема повинна бути викладена таким чином, щоб її можна було зв'язати з існуючою теорією й відомими емпіричними фактами. Без цієї стадії результат дослідження не буде мати ніякої цінності; наука - це набагато більше, ніж збори «сирих» фактів, вона складається з фактів, які можуть бути об'єднані та проінтерпретовані у світлі теорії й накопиченого знання. По-третє, повинна бути сформульована гіпотеза, що підлягає перевірці. У світлі вищезазначеного гіпотеза повинна бути виражена так, щоб це погоджувалося із прийнятими дослідником принципами, а також вона повинна бути виражена однозначно, так, щоб результат дослідження можна було інтерпретувати. По-четверте, повинні бути визначені процедури дослідження. По-п’яте, дані збираються й аналізуються. По-шосте, згідно з результатами, гіпотези або відхиляються, або підтверджуються. По-сьоме, існуючі основи наукового знання змінюються, для того щоб привести їх у відповідність з новими результатами.

Визначення змінних

Оскільки написання дипломної (магістерської ) роботи з психології завжди передбачає збір емпіричних даних варто звернутися до цього аспекту планування дослідження. Важливо врахувати, що зі збільшенням обсягу й складності експерименту далеко не завжди збільшується обсяг інформації, яку можна буде одержати.

Тому необхідно вибрати оптимальний набір змінних, що мають бути зареєстровані, продумати заходи, які допоможуть зменшити вплив неконтрольованих змінних. Почати можна зі складання переліку змінних, які вас цікавлять, які важливі для вас. Потім проаналізувати цей перелік і виділити в ньому залежні й незалежні змінні, контрольовані й неконтрольовані, які ви зможете виміряти, які не зможете. У ряді випадків можуть виявитися корисними або незамінними математичні методи планування експерименту. В інші - вони не зможуть вам допомогти в вирішенні основних питань.

Уточнимо основні терміни, які будуть вживатися далі. Кожне досліджуване явище має безліч ознак, по яких ми можемо довідатися про нього, відрізнити від інших явищ. Психічні явища, хоча безпосередньо й не спостережувані, також мають ознаки й піддаються об'єктивним і(або) суб'єктивним оцінкам. Психологічне дослідження неодмінно пов'язане з виділенням ознак (істотних для предмета дослідження), реєстрацією їхньої наявності або відсутності, певного ступеня виразності. Щоб зафіксувати прояви ознаки, дослідник використовує ті або інші показники виразності ознаки. Показник - те, по чому можна судити про розвиток і хід чого-небудь. Як синонім терміна «показник» нерідко використають запозичений з технічних наук термін «параметр», параметр - величина, що характеризує яку-небудь властивість системи, пристрою.

До числа основних понять планування експерименту й обробки даних ставиться також поняття «змінна». У математику під змінною називають величину, що може за умовами завдання приймати різні значення. У загальному випадку змінна - це те, що змінюється, то, що піддано збільшенню й(або) зменшенню із часом. Хоча більшість змінних розглядається як деякі предмети, які перетерплюють зміни, це, строго кажучи, абстракція.

Незалежна змінна - будь-яка змінна, значення якої в принципі не залежать від змін значень інших змінних. В експерименті - будь-яка змінна, котра спеціально змінюється так, щоб можна було спостерігати її вплив на залежну змінну (змінні).

Залежна змінна - будь-яка змінна, значення якої в принципі є результатом змін у значеннях однієї або більше незалежних змінних. У математику це поняття залежності добре представлено вираженням типу y=f(х), де значення y залежать від значень х.

Повноважна (проксимальна) змінна - це змінна, що використовується як непрямий вимір інший змінної, коли цю змінну важко виміряти або безпосередньо спостерігати.

Приклад: частоту зловживання вуличними наркотиками важко виміряти, але можна охарактеризована через повноважну змінну – число госпиталізацій з приводу передозування наркотиків.

Проміжна змінна - внутрішня змінна, котра не оцінюється безпосередньо, але властивості якої можуть бути виведені й проінтерпретовані на підставі систематичних змін незалежної змінної і спостереження супровідних змін у залежної змінної. Гіпотетичні компоненти в багатьох теоріях є по суті проміжними змінними, наприклад, психодинамічне поняття «сила его» або біхевіористське поняття «зв'язок між стимулом і реакцією». У таких випадках неможливі ніякі прямі виміри цих внутрішніх змінних; скоріше, вони інтерпретуються як сховані фактори, які втручаються у відносини між певними стимульними умовами (незалежними змінними) і певними моделями поведінки (залежними змінними).

У ході досліду, експерименту, при вимірах того або іншого показника або фіксації в спостереженні проявів деякої ознаки, психолог одержує певне значення показника в окремого випробуваного. Сукупність значень усіх показників заноситься до протоколу даного випробуваного. Сукупність всіх зібраних у ході емпіричного дослідження даних створює масив даних.

Визначення вибірки емпіричного дослідження

Основними вимогами до вибірки є її репрезентативність і адекватність. Репрезентативність - показовість, відповідність характеристик, отриманих у результаті часткового (вибіркового) обстеження об'єкта, характеристикам цього об'єкта в цілому, що дозволяє поширити виводи часткового обстеження на досліджуваний об'єкт. Адекватною вважається вибірка достатнього обсягу для того, щоб у кількісних характеристиках (числових показниках) був досягнутий передбачуваний рівень вірогідності. Бажано розраховувати обсяг необхідної вибірки з використанням математичного планування експерименту. Але на практиці це відбувається рідко, тому що для більшості випадків потрібні попередні експерименти з метою одержання хоча б зразкових параметрів досліджуваних явищ, а це вимагає чималого часу.

Визначення обсягу вибірки обумовлене дослідницькими завданнями. Наприклад, у перелік поставлених завдань входить дослідження певного психічного феномена, і вами ухвалене рішення про те, щоб вплив цього феномена (психічної якості) на інші психічні феномени (якості) розглядати, зіставляючи експериментальну й контрольну групи. Вами обґрунтовується існування або відсутність досліджуваного феномена в експериментальній групі й те ж саме - у контрольній групі. Потім формуються групи, які повинні бути однакові або схожі по всім релевантним для вашого експерименту параметрам, але розрізнятися по тому параметру, що виступає основою для виділення експериментальної й контрольної груп. Під релевантними маються на увазі параметри, які, по ваших припущеннях, можуть впливати на досліджуваний феномен.Практично завжди психологи намагаються порівнювати групи за віком ат статтю. У більшості випадків для виявлення відмінностей на досить значимому рівні сумарний обсяг експериментальної контрольної груп повинен бути не менш 50 випробуваних, за умови хоча б приблизної рівності числа людей в обох групах. Нерідко сформувати експериментальну групу важче, ніж контрольну.

Обсяг при запланованому кореляційному аналізі

Якщо в наступній обробці експериментальних даних планується проводити кореляційний аналіз, то обсяг вибірки повинен бути не меншим за 30-35 осіб. Досвід свідчить, що коефіцієнти кореляції менші ніж 0,35 не заслуговують на велику увагу. Якщо вважати досить вираженої тісноту зв'язку при величині коефіцієнта кореляції 0,35 і вище, то ми повинні згадати про те, що значимими на рівні 5 % коефіцієнти кореляції можна вважати при кількості вибірки більше за 35 осіб. Якщо немає підстав очікувань тісних зв'язків між параметрами, проте хотілося б довести наявність вірогідно значимих зв'язків, краще брати вибірку у 40-50 осіб.

Обсяг вибірки при запланованому факторному аналізі

Якщо ви в обробці даних плануєте використати факторний або компонентний аналіз, тоді варто мати припущення по кількість факторів, при якому можлива задовільна змістовна інтерпретація отриманої факторної структури. В процесі факторного аналізу виявляються наступні тенденції:

  1.  Чим менше ознак, у сукупності яких виявляють фактори, тим більше буде виявлено ознак, які в жодному факторі не мають вираженого навантаження. Звичайно такі ознаки видаляють із наступних кроків факторного аналізу. (Якщо тільки для факторного аналізу не залишаються ознаки, що утворюють відносно гомогенну групу, тобто тісно пов’язані з одним психічним феноменом.)
  2.  Чим більше ознак, тим більше виявляється факторів і тим більш нестала факторна структура. Насамперед, вона сильно може змінитися, якщо будуть узяті дані, отримані на іншій вибірці, навіть схожій по багатьом параметрам. Нестійкість факторної структури не дозволить зробити надійні виводи, приймати обґрунтовані рішення при змістовній обробці, якщо вони будуються тільки на результатах факторного аналізу.

Надійні висновки про факторну структуру досліджуваного явища можуть бути отримані лише у тому випадку, коли кількість випробуваних в вибірці не менш ніж в три рази перевищує кількість ознак, які включено до факторного аналізу. При плануванні вибірки важливо розуміти,що при написанні дипломної роботи недостатньо продемонструвати уміння проводити експеримент чи психодіагностичне обстеження, фіксувати зміни в ході навчання дітей або дорослих, обробляти протоколи, вираховувати бали, складати таблиці та діаграми тощо. Якщо в роботі відсутні висновки, що мають наукову новизну, то підтверджується лише кваліфікація лаборанта, але не спеціаліста чи магістра. Для наукових висновків потрібна обґрунтування, база доказів. В емпіричному дослідженні така база може бути створена лише на адекватній та репрезентативній виборці. В короткій формі підсумок може виглядати таким чином:

ЗА МАЛЕНЬКОЮ ВИБІРКОЮ СТОЯТЬ ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ!

Для дипломної роботи потрібна вибірка не менше 70 осіб. Якщо вона репрезентативна, така вибірка дозволить використати комплекс методів добору та обробки інформації, застосувати порівняльну стратегію та одержати точну картину досліджуваного явища. Така ж вибірка (не менш 70 осіб) може бути достатньою і для магістерської роботи. Але магістерська дисертація має містити більш широкий та ґрунтовний аналітичний огляд, включати більш детальну обробку та більш розгорнуті інтерпретації одержаних даних.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39211. Влияние кризиса на банковскую систему 94.5 KB
  Первая половина 2008 года привнесла достаточно много новых факторов влияющих на казахстанский банковский сектор которые складываются в новые доминанты развития финансовой системы Казахстана. Если рассматривать финансовые аспекты среди тенденций преобладающих в тот момент времени можно выделить: резкое сокращение темпов роста банковской системы; существенное ухудшение качества активов; снижение доходности казахстанских банков. Динамика данных по первой десятке крупнейших казахстанских банков представляющих 928 активов...
39212. Посткризисные проблемы формирования банковских ресурсов 60 KB
  Если рассматривать финансовые аспекты среди тенденций преобладающих в последнее время можно выделить: сокращение темпов роста банковской системы; ухудшение качества активов. В результате завершения реструктуризации внешних обязательств казахстанских банков объем собственного капитала банковской системы вернулся к своему прежнему положительному уровню. Однако ухудшающее качество ссудного портфеля со своей стороны продолжает увеличивать нагрузку на собственный капитал банков что требует проведения дальнейшей капитализации банковской...
39213. Музыкальное самообразование: содержание и способы 47.5 KB
  Эти формы музыкального воспитания обязательным компонентом включают в себя элементы обучения регламентируемые дидактическими основаниями. Важнейшее направление школьной музыкальной работы подготовка учащихся к самостоятельному знакомству с высокой музыкой к музыкальному самообразованию на что в первую очередь должна быть направлена деятельность учителя музыки и музыкального руководителя внеклассного коллектива. Направленность на самообразование урочной и внеурочной системы музыкального воспитания учеников может послужить достаточным...
39214. НАУЧНОЕ ЗНАНИЕ КАК СИСТЕМА 45.18 KB
  Философия и методология научного познания Тема 3 Лекция 4 НАУЧНОЕ ЗНАНИЕ КАК СИСТЕМА Формы знаний: научное и вненаучное знание Наука как социокультурный феномен Роль практики в научном знании ФОРМЫ ЗНАНИЙ: НАУЧНОЕ И ВНЕНАУЧНОЕ ЗНАНИЕ Познание не ограничено сферой науки знание в той или иной своей форме существует и за пределами науки. Появление научного знания не отменило и не упразднило не сделало бесполезными другие формы знания. Каждой форме общественного сознания: науке философии мифологии политике религии и т. ...
39215. НАУЧНОЕ ЗНАНИЕ КАК СИСТЕМА 54.4 KB
  Философия и методология научного познания Тема 3 Лекция 5 НАУЧНОЕ ЗНАНИЕ КАК СИСТЕМА Структура научного знания Классификация наук и периодизация истории науки СТРУКТУРА НАУЧНОГО ЗНАНИЯ Наука это форма духовной деятельности людей направленная на производство знаний о природе обществе и о самом познании имеющая непосредственной целью постижение истины и открытие объективных законов на основе обобщения реальных фактов в их взаимосвязи для того чтобы предвидеть тенденции развития действительности и способствовать ее изменению....
39216. Социально-гуманитарное познание 95.5 KB
  1 Герменевтика представляет собой направление в философии занимающееся проблемой теории и практики понимания текста. Герменевтический подход позволяет исследовать процесс понимания текста. Философские основы герменевтики позволяют изучить проблему понимания текста как на теоретическом так и на практическом уровне. С позиций герменевтики процесс понимания текста выглядит следующим образом.
39217. ФИЛОСОФИЯ НАУКИ КАК ОБЛАСТЬ ЗНАНИЯ 31.83 KB
  ФИЛОСОФИЯ НАУКИ КАК ОБЛАСТЬ ЗНАНИЯ Соотношение философии и науки Понятийный аппарат философии Статус научности философии Вопрос 1. Соотношение философии и науки Существует многолетний спор философии и науки о том в чем больше нуждается общество в философии или науке и какова их действительная взаимосвязь Является ли философия наукой всех наук т. стоять над частными дисциплинами или она должна быть одной из частных наук в ряду прочих На этот вопрос можно ответить прояснив соотношение философии и науки: Специальные...
39218. ФИЛОСОФИЯ НАУКИ КАК НАПРАВЛЕНИЕ СОВРЕМЕННОЙ ФИЛОСОФИИ 51.16 KB
  ФИЛОСОФИЯ НАУКИ КАК ОБЛАСТЬ ЗНАНИЯ ЛЕКЦИЯ 2.ФИЛОСОФИЯ НАУКИ КАК НАПРАВЛЕНИЕ СОВРЕМЕННОЙ ФИЛОСОФИИ 2.ПРЕДМЕТНАЯ СФЕРА ФИЛОСОФИИ НАУКИ КАК ДИСЦИПЛИНЫ ВОПРОС 1. ФИЛОСОФИЯ НАУКИ КАК НАПРАВЛЕНИЕ СОВРЕМЕННОЙ ФИЛОСОФИИ Непосредственной предшественницей философии науки является гносеология XVII XVIII вв.
39219. Динамика науки как процесс порождения нового знания 131 KB
  Философия и методология научного познания Тема 2 Лекция 3 Динамика науки как процесс порождения нового знания Сущность и движущие силы развития научного знания. Концепция исторической динамики науки Т. Этот процесс можно рассматривать как движение от мифа к логосу от логоса к преднауке от преднауки к науке от классической науки к неклассической и далее к постнеклассической и т. В философии науки вопрос о сущности и движущих силах развития научного знания сводится к следующим аспектам: Сущность динамики науки – это просто...