26254

Агроэкологические требования сельскохозяйственных культур как исходный критерий агрооценки земель

Лекция

Лесное и сельское хозяйство

Близкие по условиям возделывания конкретных сельскохозяйственных растений ЭАА объединяются в агроэкологические типы земель в пределах которых формируются производственные участки. Пока что не все аспекты агроэкологической оценки растений разработаны с достаточной полнотой особенно почвенные некоторые трудно поддаются формализации. Следует ускорить разработку региональных рекомендаций по данному вопросу с учетом местных условий культур сортов растений. Отношение растений к свету: размещение растений по реакции на продолжительность дня...

Русский

2013-08-18

38.5 KB

38 чел.

Модульная единица 1.2.

Домашнее задание «Агроэкологические требования сельскохозяйственных культур как исходный критерий агрооценки земель»

Цель и задачи. Сформировать представление об определяющей роли сельскохозяйственных культур и их агроэкологических требованиях при формировании системы агрооценки земель.

Аннотация. Рассматривается система агроэкологической оценки сельскохозяйственных культур по их биологическим требованиям и условиям произрастания и средообразующему влиянию, то есть воздействию на почвы и агроландшафты самих культур и технологий их возделывания.

Вопросы для предварительной подготовки.

1. Оценка сельскохозяйственных культур по их биологическим требованиям и условиям произрастания.

2. Оценка культур по влиянию на почвы и ландшафты в связи с биологическими особенностями и технологиями возделывания.

Задания.

Определить критерии оценки сельскохозяйственных культур по их отношению к климатическим, почвенным, гидрогеологическим условиям и по их влиянию на почвы и ландшафты

Комментарии

Агроэкологическая оценка земель осуществляется в соответствии с биологическими требованиями сельскохозяйственных культур к условиям произрастания, их средообразующим влиянием и агротехологиями. Эти условия сопоставляются с агроэкологическими параметрами первичных земельных участков (элементарных ареалов агроландшафта – ЭАА), на основании  чего делается вывод о степени пригодности их для использования под ту или иную культуру. Близкие по условиям возделывания конкретных сельскохозяйственных растений ЭАА объединяются в агроэкологические типы земель, в пределах которых формируются производственные участки. Чем выше уровень интенсификации производства, тем точнее должны быть соответствующие оценки. При интенсивных агротехнологиях, особенно при высокоинтенсивных, эта задача решается на основе математических моделей земледелия с использованием ГИС-технологий, автоматизированного проектирования и реализуется на практике новейшими агротехнологическими и информатизационными средствами. Это означает, что система агроэкологической оценки культур и соответствующая ей система агроэкологической оценки земель должны получить предельно конкретизированное достаточно формализованное  выражение.

Пока что не все аспекты агроэкологической оценки растений разработаны с достаточной полнотой, особенно почвенные, некоторые трудно поддаются формализации. Часть критериев данной оценки имеют описательный характер и основываются на практическом опыте без углубленной экспериментальной проработки, что определяет необходимость развития соответствующих научных исследований. Тем не менее имеющийся обширный фактический материал позволяет достаточно эффективно решать эту задачу при формировании современных систем земледелия. Следует ускорить разработку региональных рекомендаций по данному вопросу с учетом местных условий, культур, сортов растений. В качестве общего руководства можно воспользоваться учебником (78), в котором схематично рассмотрена система агроэкологической оценки культур в указанных аспектах. Она включает следующие основные позиции:

  1.  Оценка сельскохозяйственных культур по их биологическим требованиям к условиям произростания.
  •  Отношение растений к свету:

размещение растений по реакции на продолжительность дня (длинного, короткого, нейтрального);

определение потенциальной урожайности культур по приходу ФАР.

  •  Требования растений к теплообеспечености и температурному режиму:

длительность вегетационного периода;

требуемая сумма активных температур (выше 100С) за период вегетации;

биологический минимум температуры при прорастании семян, появлении всходов, формировании вегетативных и генеративных органов, плодоношении, перезимовке растений;

холодоустойчивость (способность растений в течение длительного времени переносить низкие температуры (1-100С) без необратимых повреждений);

морозоустойчивость (способность растений переносить температуру ниже 00 С);

жароустойчивость (способность растений переносить жару без необратимого повреждения).

  •  Отношение растений к влагообеспеченности,  водному и воздушному режимам почв:

оптимальная влажность корнеобитаемого слоя почвы, при которой достигается максимальная интенсивность роста растений;

коэффициент завядания растений (отношение влажности завядания к максимальной гигроскопичности почвы);

коэффициент транспирации растений (количество воды в граммах, которое расходуется на синтез 1 г сухого вещества);

коэффициент водопотребления сельскохозяйственных культур (количество воды в м3, расходуемое на испарение с поверхности почвы и транспирацию для образования 1 т биомассы);

устойчивость растений к переувлажнению и затоплению;

отношение растений к глубине залегания пресных и засоленных, застойных и проточных грунтовых вод.

  •  Требования растений к физическим условиям почв, их сложению и структурному состоянию:

отношение к гранулометрическому составу, скелетности почв, глубине подстилания плотными породами; отношение к плотности почвы.

  •  Потребность растений в элементах питания и характер их потребления.
  •  Отношение к реакции почвы (рН).
  •  Чувствительность к повышенному содержанию подвижных алюминия, марганца, к восстановительным условиям (ОВП).
  •  Солеустойчивость – устойчивость к избыточной концентрации солей в почвенном растворе в связи с повышением осмотического давления и токсичным влиянием.
  •  Солонцеустойчивость – способность растений преодолевать в основном неблагоприятные агрофизические свойства почв, обусловленные их солонцеватостью.
  •  Отношение растений к карбонатности почв.
  •  Устойчивость сельскохозяйственных культур к эродированным и техногенно-нарушенным почвам.
  •    Отношение растений к фитосанитарным условиям почвы.
  •  Чувствительность растений к загрязнению почв тяжелыми металлами, радионуклидами и другими токсикантами.
  •  Реакция растений на загрязнение воздуха.
  1.  Оценка сельскохозяйственных культур по влиянию на почвы и ландшафты в связи с биологическими особенностями и технологиями возделывания.
  •  Оценка культур по количеству растительных остатков, поступающих в почву, и их качественному составу.
  •  Влияние растений на симбиотическую и ассоциативную азотфиксацию.
  •  Влияние культур и технологий на сложение и структурное состояние почв.
  •  Оценка растений по характеру их влияния на водный режим почв.
  •  Оценка фитомелиоративного влияния растений на почву.
  •  Оценка культур по влиянию на фитосанитарное состояние почв:

влияние на накопление специфических видов сорняков, болезней и вредителей;

влияние на почвоутомление.

Контрольные вопросы

1. По каким критериям разрабатывается система агроэкологической оценки сельскохозяйственных культур?

2. По каким показателям определяются требования растений к почвенным условиям?

3. По каким показателям определяются требования растений к почвенным условиям?

4. Как различаются солеустойчивость и солонцеустойчивость растений?

5. По каким критериям определяется устойчивость растений к эродированным почвам?

6. Как определяется чувствительность растений к загрязнению почв тяжелыми металлами?

7. В чем заключается средообразующее влияние растений?

8. Как оценивается влияние растений на фитосанитарное состояние почв?

9. Как различается влияние растений на водный режим почв?

10. Как различается влияние растений на структурное состояние почв.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24582. Документування аудиторських послуг 26.5 KB
  Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації робочої та підсумкової. Аудитор зобов'язаний вести документацію зі справ які стосуються прийнятих рішень за результатами проведеної аудиторської перевірки і які в свою чергу будуть покладені в основу аудиторського висновку. Суть робочої документації Робоча документація це записи за допомогою яких аудитор фіксує проведені процедури перевірки тести отриману інформацію і відповідні висновки які робляться під час проведення аудиторської перевірки....
24583. Договір на проведення аудиту 32 KB
  Договір на проведення аудиту. Порядок укладання договору Після обміну листами між аудитором та його клієнтом укладається договір на проведення аудиту. Договір на проведення аудиту є основним документом який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки він документально стверджує що сторони дійшли згоди з усіх моментів обумовлених у договорі. Договір на проведення аудиту має суттєві відмінності від інших договорів які використовуються в підприємництві.
24584. Клієнти аудиторських фірм (аудиторів), процедури їх вибору то погодження 29 KB
  За організаційноправовими формами клієнтів поділяють на підприємства установи організації об'єднання фонди громадян які самостійно провадять підприємницьку діяльність. Крім цих форм законодавством окремо виділяються господарські товариства підприємства установи й організації створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна для провадження підприємницької діяльності. За формами власності споживачів аудиторських послуг поділяють на: ♦ індивідуальні підприємства засновані тільки на особистій...
24585. Поняття і види аудиторських послуг 39 KB
  Аудиторські організації та підприємціаудитори які провадять свою діяльність одноосібно можуть проводити аудит і надавати супутні аудиту послуги. Уся інша робота аудитора це супутні аудиту послуги. Поряд із проведенням аудиту Національні стандарти передбачають супутні аудиту послуги: оглядову перевірку операційну перевірку та компіляцію трансформацію обліку. Аудиторські послуги як правило не атестовані тобто не потребують подання аудиторського висновку та формальної звітності аудитора на адресу клієнта.
24586. Планування конкретної аудиторської перевірки 34.5 KB
  Вимоги та рекомендації щодо планування аудиту визначені МСА 300 Планування згідно з яким аудитори й аудиторські фірми України мають право самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства наявних норм і стандартів умов договору із замовником професійних знань та досвіду. Мета планування Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту виявленні проблем які слід перевірити якнайдетальніше. Документальне оформлення Характер планування залежить від організаційної форми...
24587. Планування аудиторської діяльності 30 KB
  Планування аудиторської діяльності. Обов'язковою умовою успішної діяльності будьякого підприємства є планування. Нормативна база з аудиту МСА 300 Планування регламентує лише порядок планування аудиторської перевірки визначає порядок підготовки загального плану і розроблення програми проведення аудиту і не визначає порядок планування аудиторської діяльності. У літературі з аудиту питання планування аудиторської діяльності також майже не висвітлювалось.
24588. Контроль якості роботи аудиторів 29 KB
  Контроль якості роботи аудиторів Аудиторська фірма зобов'язана дотримуватися політики і процедур контролю якості аудиторських послуг які гарантують що всі аудиторські перевірки проводяться у відповідності з Національними стандартами аудиту та Законом України Про аудиторську діяльність . Зміст строки й обсяг аудиторських процедур та політики аудиторської фірми щодо контролю якості залежать від таких чинників як розміри і характер діяльності аудиторської фірми її дислокація рівень організації перевірки і відповідних суджень про...
24589. Поняття аудиторської діяльності та її правове забезпечення 32 KB
  Основними нормативними документами що визначають головні засади аудиторської діяльності є Закон України Про аудиторську діяльність Національні стандарти аудиту та Кодекс професійної етики аудиторів України. Згідно з Законом України Про аудиторську діяльність до аудиторської діяльності належить організаційне і методичне забезпечення аудиту практичне виконання аудиторських перевірок аудиту та надання інших аудиторських послуг. За національним законодавством На жаль національне законодавство обмежує рамки аудиту аудитом фінансової...
24590. Суб’єкти аудиторської діяльності 37.5 KB
  Субєкти аудиторської діяльності Аудиторська діяльність це один із видів підприємницької діяльності суб'єктами якої можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен маючи чинний сертифікат аудитора зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності у виконавчому комітеті міської районної ради або районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцем проживання даного суб'єкта та в Аудиторській палаті України як суб'єкт аудиторської діяльності. Порядок...