26254

Агроэкологические требования сельскохозяйственных культур как исходный критерий агрооценки земель

Лекция

Лесное и сельское хозяйство

Близкие по условиям возделывания конкретных сельскохозяйственных растений ЭАА объединяются в агроэкологические типы земель в пределах которых формируются производственные участки. Пока что не все аспекты агроэкологической оценки растений разработаны с достаточной полнотой особенно почвенные некоторые трудно поддаются формализации. Следует ускорить разработку региональных рекомендаций по данному вопросу с учетом местных условий культур сортов растений. Отношение растений к свету: размещение растений по реакции на продолжительность дня...

Русский

2013-08-18

38.5 KB

30 чел.

Модульная единица 1.2.

Домашнее задание «Агроэкологические требования сельскохозяйственных культур как исходный критерий агрооценки земель»

Цель и задачи. Сформировать представление об определяющей роли сельскохозяйственных культур и их агроэкологических требованиях при формировании системы агрооценки земель.

Аннотация. Рассматривается система агроэкологической оценки сельскохозяйственных культур по их биологическим требованиям и условиям произрастания и средообразующему влиянию, то есть воздействию на почвы и агроландшафты самих культур и технологий их возделывания.

Вопросы для предварительной подготовки.

1. Оценка сельскохозяйственных культур по их биологическим требованиям и условиям произрастания.

2. Оценка культур по влиянию на почвы и ландшафты в связи с биологическими особенностями и технологиями возделывания.

Задания.

Определить критерии оценки сельскохозяйственных культур по их отношению к климатическим, почвенным, гидрогеологическим условиям и по их влиянию на почвы и ландшафты

Комментарии

Агроэкологическая оценка земель осуществляется в соответствии с биологическими требованиями сельскохозяйственных культур к условиям произрастания, их средообразующим влиянием и агротехологиями. Эти условия сопоставляются с агроэкологическими параметрами первичных земельных участков (элементарных ареалов агроландшафта – ЭАА), на основании  чего делается вывод о степени пригодности их для использования под ту или иную культуру. Близкие по условиям возделывания конкретных сельскохозяйственных растений ЭАА объединяются в агроэкологические типы земель, в пределах которых формируются производственные участки. Чем выше уровень интенсификации производства, тем точнее должны быть соответствующие оценки. При интенсивных агротехнологиях, особенно при высокоинтенсивных, эта задача решается на основе математических моделей земледелия с использованием ГИС-технологий, автоматизированного проектирования и реализуется на практике новейшими агротехнологическими и информатизационными средствами. Это означает, что система агроэкологической оценки культур и соответствующая ей система агроэкологической оценки земель должны получить предельно конкретизированное достаточно формализованное  выражение.

Пока что не все аспекты агроэкологической оценки растений разработаны с достаточной полнотой, особенно почвенные, некоторые трудно поддаются формализации. Часть критериев данной оценки имеют описательный характер и основываются на практическом опыте без углубленной экспериментальной проработки, что определяет необходимость развития соответствующих научных исследований. Тем не менее имеющийся обширный фактический материал позволяет достаточно эффективно решать эту задачу при формировании современных систем земледелия. Следует ускорить разработку региональных рекомендаций по данному вопросу с учетом местных условий, культур, сортов растений. В качестве общего руководства можно воспользоваться учебником (78), в котором схематично рассмотрена система агроэкологической оценки культур в указанных аспектах. Она включает следующие основные позиции:

  1.  Оценка сельскохозяйственных культур по их биологическим требованиям к условиям произростания.
  •  Отношение растений к свету:

размещение растений по реакции на продолжительность дня (длинного, короткого, нейтрального);

определение потенциальной урожайности культур по приходу ФАР.

  •  Требования растений к теплообеспечености и температурному режиму:

длительность вегетационного периода;

требуемая сумма активных температур (выше 100С) за период вегетации;

биологический минимум температуры при прорастании семян, появлении всходов, формировании вегетативных и генеративных органов, плодоношении, перезимовке растений;

холодоустойчивость (способность растений в течение длительного времени переносить низкие температуры (1-100С) без необратимых повреждений);

морозоустойчивость (способность растений переносить температуру ниже 00 С);

жароустойчивость (способность растений переносить жару без необратимого повреждения).

  •  Отношение растений к влагообеспеченности,  водному и воздушному режимам почв:

оптимальная влажность корнеобитаемого слоя почвы, при которой достигается максимальная интенсивность роста растений;

коэффициент завядания растений (отношение влажности завядания к максимальной гигроскопичности почвы);

коэффициент транспирации растений (количество воды в граммах, которое расходуется на синтез 1 г сухого вещества);

коэффициент водопотребления сельскохозяйственных культур (количество воды в м3, расходуемое на испарение с поверхности почвы и транспирацию для образования 1 т биомассы);

устойчивость растений к переувлажнению и затоплению;

отношение растений к глубине залегания пресных и засоленных, застойных и проточных грунтовых вод.

  •  Требования растений к физическим условиям почв, их сложению и структурному состоянию:

отношение к гранулометрическому составу, скелетности почв, глубине подстилания плотными породами; отношение к плотности почвы.

  •  Потребность растений в элементах питания и характер их потребления.
  •  Отношение к реакции почвы (рН).
  •  Чувствительность к повышенному содержанию подвижных алюминия, марганца, к восстановительным условиям (ОВП).
  •  Солеустойчивость – устойчивость к избыточной концентрации солей в почвенном растворе в связи с повышением осмотического давления и токсичным влиянием.
  •  Солонцеустойчивость – способность растений преодолевать в основном неблагоприятные агрофизические свойства почв, обусловленные их солонцеватостью.
  •  Отношение растений к карбонатности почв.
  •  Устойчивость сельскохозяйственных культур к эродированным и техногенно-нарушенным почвам.
  •    Отношение растений к фитосанитарным условиям почвы.
  •  Чувствительность растений к загрязнению почв тяжелыми металлами, радионуклидами и другими токсикантами.
  •  Реакция растений на загрязнение воздуха.
  1.  Оценка сельскохозяйственных культур по влиянию на почвы и ландшафты в связи с биологическими особенностями и технологиями возделывания.
  •  Оценка культур по количеству растительных остатков, поступающих в почву, и их качественному составу.
  •  Влияние растений на симбиотическую и ассоциативную азотфиксацию.
  •  Влияние культур и технологий на сложение и структурное состояние почв.
  •  Оценка растений по характеру их влияния на водный режим почв.
  •  Оценка фитомелиоративного влияния растений на почву.
  •  Оценка культур по влиянию на фитосанитарное состояние почв:

влияние на накопление специфических видов сорняков, болезней и вредителей;

влияние на почвоутомление.

Контрольные вопросы

1. По каким критериям разрабатывается система агроэкологической оценки сельскохозяйственных культур?

2. По каким показателям определяются требования растений к почвенным условиям?

3. По каким показателям определяются требования растений к почвенным условиям?

4. Как различаются солеустойчивость и солонцеустойчивость растений?

5. По каким критериям определяется устойчивость растений к эродированным почвам?

6. Как определяется чувствительность растений к загрязнению почв тяжелыми металлами?

7. В чем заключается средообразующее влияние растений?

8. Как оценивается влияние растений на фитосанитарное состояние почв?

9. Как различается влияние растений на водный режим почв?

10. Как различается влияние растений на структурное состояние почв.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85361. Загальна характеристика дітей із порушеннями рухового апарату 39.9 KB
  При всій різноманітності вроджених і рано набутих захворювань і пошкоджень опорнорухового апарату у більшості таких дітей спостерігаються подібні проблеми. Але всі діти з порушеннями опорнорухового апарату потребують особливих умов життя навчання і подальшої трудової діяльності. Більшу частину дітей з порушеннями опорнорухового апарату складають діти з церебральними паралічами.
85362. Причини шкільної дезадаптації (стрес, фрустрація, внутрішній конфлікт) 42.11 KB
  Фрустрація виникає у результаті конфліктів особистості з іншими особливо в колективі в якому людина не дістає підтримки співчутливого ставлення. ВНУТРІШНІЙ КОНФЛІКТ Внутрішньоособистісний конфлікт один із найскладніших конфліктів який відбувається безпосередньо у внутрішньому світі людини. Життя нормальної людини – це внутрішній конфлікт від якого нікуди не дітися.
85363. Причини трансформації акцентуацій характеру 38.64 KB
  У розвитку акцентуацій характеру можна виділити дві групи динамічних змін: Перша група це минущі транзиторні зміни. 3 розвиток на тлі акцентуацій характеру різноманітних психогенних психічних розладів неврозів реактивних депресій і т. До другої групи динамічних змін при акцентуаціях характеру належать його відносно стійкі зміни.
85364. Поняття «адаптації» і «дезадаптації» в психології 35.73 KB
  Адаптація – динамічний процес завдяки якому рухливі системи живих організмів незважаючи на мінливість умов підтримують стійкість необхідну для існування розвитку продовження роду. Процес адаптації відбувається тоді коли в системі організм – середовище виникають значні зміни що забезпечують формування нового гомеостатичного стану який дає змогу досягати максимальної ефективності фізіологічних функцій і поведінкових реакцій. Як і процес адаптації [43]. Адаптаційний процес торкається усіх рівнів організму: від молекулярного до психічної...
85365. Психологічні травми, що викликають відхилення в розвитку особистості і поведінці підлітків 37.54 KB
  Типовий приклад стійкого недорозвитку олігофренія. Варіанти затриманого розвитку: конституційний соматогенний психогенний церебральний церебральноорганічний. В етіології пошкодженого розвитку спадкові захворювання внутрішньоутробні родові та післяпологові інфекції інтоксикації і травми центральної нервової системи але патологічний вплив на мозок йде на більш пізніх етапах онтогенезу після 23 років.
85366. Класифікація акцентуацій характеру 40.2 KB
  Леонгард виділив 12 типів акцентуацій характеру. Типи акцентуацій характеру поділяються К. Леонгард відносить демонстративний педантичний застряглий та збудливий типи. Демонстративний тип.
85367. Відхилення у розвитку. Класифікація відхилень у розвитку 39.98 KB
  Класифікація відхилень у розвитку. Лурія були виділені 5 основних умов нормального психічного розвитку: збереження структур функцій ЦНС; збереження аналізаторних систем; збереження мовних систем; фізичне здоров’я і адекватне віком навчання і виховання. Різноманіття будьякого з наведених факторів здатне призводити до появи безлічі варіантів відхиляється розвитку .
85368. Характерні особливості типів акцентуацій 35.92 KB
  Акцентуації це типологічні особливості характеру які виявляються іноді настільки яскраво що можуть бути досить близькі до психопатіям іншими словами патологічним аномалій. На відміну від психопатій для акцентуацій не характерна тріада показників психопатії: стабільність рис характеру в перебігу життя спільність проявів характеру в будьяких випадках соціальна дезадаптація. Акцентуації особливо виражені в період формування характеру з віком вони згладжуються. Особливості характеру при акцентуації можуть бути зовсім непомітні в...
85369. Специфіка вживання алкоголю і наркотиків у підлітковому віці 37.17 KB
  Це обумовлено тим що пияцтво підлітків наркоманія чи токсикоманія завжди пов’язані з іншими порушеннями поведінки. Адиктвна поведінка є складовим елементом поведінки що відхиляється як би нашаровуючись на соціальну дезадаптацію підлітка. Дитячі психіатри вважають що у підлітків практично неможливо розмежувати ситуаційні порушення поведінки і прояви починається захворювання. Подруге проявом суто вікової особливості негативізму як крайнього прояви реакції емансипації або однією з форм пошукового поведінки.