26381

Мочевыводящие пути

Доклад

Биология и генетика

Топографически он имеет 3 части: брюшная лежит ретроперитониально направляется в мочеполовой складке у самцов вместе с семяпроводом ко входу в тазовую полость; тазовая покрыта адвентицией доходит до лонной области и здесь впадает в дорсальную стенку мочевого пузыря вблизи его шейки формируя на слизистой пузырный треугольник; внутрипузырная следует между слизистой и мышечной оболочкой мочевого пузыря что препятствует обратному току мочи. Стенка мочевого пузыря: слизистая переходный эпителий мышечная гладкая мускулатура...

Русский

2013-08-18

22 KB

0 чел.

Мочевыводящие пути

Мочеточник (ureter) – парный орган, имеющий вид тонкой трубочки, которая служит для проведения мочи из почек в мочевой пузырь. Топографически он имеет 3 части: брюшная – лежит ретроперитониально, направляется в мочеполовой складке, у самцов вместе с семяпроводом, ко входу в тазовую полость; тазовая – покрыта адвентицией, доходит до лонной области и здесь впадает в дорсальную стенку мочевого пузыря вблизи его шейки, формируя на слизистой пузырный треугольник; внутрипузырная – следует между слизистой и мышечной оболочкой мочевого пузыря, что препятствует обратному току мочи. Мочеточник – полостной орган, изнутри выстлан слизистой с переходным эпителием, мышечная – гладкая мускулатура (2 продольных и наружный циркулярный слои), наружная – серозная, а тазовой части – адвентиция. Мочевой пузырь (visica urinaria) – резервуар для хранения мочи. Полостной орган, грушевидная форма. Имеет верхушку, тело, направленное в брюшную полость, и шейку – в тазовую полость. В области шейки – гладкомышечный сфинктер. При сильной степени наполнения опускается в брюшную полость. Удерживается 3 пупочно-пузырными связками. Непарная средняя идёт на вентральную брюшную стенку до пупочного кольца, а 2 боковые – остатки эмбриональных пупочных артерий. Стенка мочевого пузыря: слизистая – переходный эпителий, мышечная – гладкая мускулатура, сфинктер и детрузер мочевого пузыря; адвентиция (преимущественно). Уретра тесно связана с половым деморфизмом. У самцов короткая, начинается от шейки мочевого пузыря внутренним отверстием и заканчиваетсяч на слизистой мочеполового канала в месте впадения семенников (семенной холмик). У самки – длинный, идёт под влагалищем, заканчивается в мочеполовом преддверии наружным отверстием уретры. Здесь у КРС и свиней – дивертикул. Стенка: слизистая; смешанная мышечная ткань; в начале – гладкая, в конце – поперечно-полосатая; адвентиция.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33072. Просвітництво 13.8 KB
  Класичним філософом французького Просвітництва був Вольтер 16941778 головні ідеї якого викладені у працях: Філософські листи 1734 Метафізичний трактат 1734 Роздуми про людину 1737 Філософський словник 1764 Філософія історії 1765 та ін. Головне завдання своєї філософії Вольтер вбачає в розвінчуванні релігійної догматики що заважає людям будувати щасливе життя культивуючи неуцтво неосвіченість фанатизм брехню. У філософії природи Вольтер послідовник Ньютона. У теорії пізнання Вольтер прагнув поєднати сенсуалістичний...
33073. Класична німецька філософія 14.81 KB
  Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період який обмежений 80ми роками XVIII століття з одного боку і 1831 роком роком смерті Гегеля з іншою або пізнішою антропологічною матеріалістичною філософією Фейєрбаха який проте увійшов до протиріччя з основним характером німецької філософії цього періоду її ідеалізмом. Основними представниками цієї філософії були основоположник її Иммануил Кант його послідовник Фихте Шеллинг супротивник кантіанської філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Що стосується загальної...
33074. Родоначальником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант 13.37 KB
  До Канта вважали що пізнання є результатом дій на людину зовнішніх чинників. Кант перевернув це співвідношення: він проголосив що пізнання і знання є результатом людської насамперед розумової активності. Аналогія з коперниканським переворотом тут цілком очевидна: Коперник зрушив Землю яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту а Кант зрушив людину поклавши край її пасивності.
33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...
33076. Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя 13.54 KB
  Великі зміни в історії суспільства вважав філософ пояснюються змінами форм релігії. Будучи глибоким критиком релігії що існувала на той час Фейєрбах намагався створити свою нову релігію в якій замість культу Бога буде панувати культ людини і любові. Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії її минулого та сучасності ролі в суспільстві і ставлення до релігії. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним в гегелівському розумінні запереченням релігії.
33077. Загальна характеристика сучасної світової парадигми 14.29 KB
  Характерна ознака цієї філософії безмежна віра в розум. Особливістю класичної філософії також те що розглядаючи людину та історію вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи та інших гуманістичних цінностей і стверджувала необхідність раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів та ідеалів. Для сучасної філософії характерні такі суттєві риси. цей стиль філософствування починає домінувати в західній філософії; філософію мислення замінює філософія життя .
33078. Прагматизм 12.09 KB
  Дьюі 18591952 вважають що філософія повинна займатись не проблемами філософів а “людськими проблемами†тобто цілями та засобами їх вирішення і таким чином повинна бути перетворена в інтересах того що є вигідним для життя людини. Людина повинна діяти у ірраціональному світі та спроби досягнути обєктивної істини є безглуздими.
33079. Філософія життя 13.85 KB
  Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. Представниками філософії життя є Фрідріх Ніцше 18441900 Анрі Бергсон 18591941 Вільгельм Дільтей 18331911 Георг Зіммель 18581918 Освальд Шпенглер 18801936 та ін. Філософія життя розглядає все що існує як форму прояву життя .
33080. Зіґмунд Фройд 15.06 KB
  Як лікарпсихіатр Зіґмунд Фройд 18561939 досліджував причини і методи лікування неврозів психічних розладів для чого й розробив метод психоаналізу. Фройд першим в історії західної філософії обґрунтував учення про те що людська свідомість яка доти вважалася цілісною єдністю що панує над усіма іншими людськими якостями насправді є складним багаторівневим явищем де власне свідомості відводиться далеко не перше місце.Згідно з фройдівською концепцією у структурі особистості виділяються три елементи: Воно неусвідомлена...