2643
Залучення випускників шкіл до навчання в МНУ імені В.О. Сухомлинського
Конспект урока
Педагогика и дидактика
Виховний захід на тему: «Залучення випускників шкіл до навчання в МНУ імені В.О. Сухомлинського» Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинеького (до 21 серпня 2010 року — Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомли...
Украинкский
2012-11-12
126.5 KB
11 чел.
Виховний захід на тему:
«Залучення випускників шкіл до навчання в МНУ імені В.О. Сухомлинського»
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинеького (до 21 серпня 2010 року Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського) найстарший вищий навчальний заклад м. Миколаєва. Має IV рівень акредитації.
21 серпня 2010 року .Указом Президента України В. Ф. Януковича №860/2010 Миколаївському державному університету імені В. О. Сухомлинського. надано статус національного і постановлено надалі іменувати його Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського.
Історія
Ідея створення університету в Миколаєві виникла ще в 60-ті роки XIX століття. Тоді розвиток освіти гальмувався нестачею вчителів. Тому на прохання губернатора, міської Думи та громадськості Миколаєва тимчасово виконуючи міністра освіти Росії барон Таубе постановою від 18 липня 1913 року за № 30043 дозволив відкрити в місті учительський інститут з училищем при ньому для підготовки викладачів прогімназій вищих початкових училищ. Приміщення для створення навчального закладу було орендовано першим директором П. М. Ждановим у садівництві Бельвю, яке належало нащадкам купця ІІ гільдії Юхима Орестовича Берга. Особняк з 18 кімнат по вул. Нікольській, 12 відповідав своїм розміром і санітарним станом необхідним для діяльності навчального закладу нормам.
Екзамени почались 24 вересня 1913 року. З 96 абітурієнтів було зараховано 29 чоловік, з них закінчили інститут 22. Заняття почалися 17 жовтня. Першим директором інституту був Петро Михайлович Жданов.
Приміщення для створення навчального закладу було орендовано першим директором П. М. Ждановим у садівництві Бельвю, яке належало нащадкам купця ІІ гільдії Юхима Орестовича Берга, почесного громадянина, гласного міської думи, старійшини міських зборів.
Офіційне відкриття учительського інституту в Миколаєві, яке відбулося 27 жовтня 1913 року, в неділю, стало визначною подією в житті міста.
Інститут діяв за своїм статутом, затвердженим міністром народної освіти. В статуті були визначені як обовязки, так і права усіх учасників навчально виховного процесу від директора до студента. Навчальні програми складали викладачі на основі інструкцій Одеського учбового округу, а потім вони затверджувалися радою інституту. Щорічно набиралась одна навчальна група в складі 25-30 осіб. У 1916 році відбувся перший випуск 22 учителів.
З 1914-15 навчального року в інституті вводиться викладання ряду предметів, пропонованих для вільного вибору студентів. Вихованці за своїм вибором займалися музикою ( вчилися грати на віолончелі, фісгармонії, скрипці), латинською мовою, ручною працею (живопис по шовку, оксамиту, випилювання та випалювання).
Після Лютневої революції 1917 року викладацький склад шукав можливості перетворення інституту на вищий навчальний заклад. У серпні 1917 року в Петрограді відбувся з'їзд представників педагогічних вузів, де були розроблені основні положення реформи. Від МУІ на з'їзд був делегований П. М. Жданов. Набір студентів у 1917/18 навчальному році проходив з чималими труднощами, пов'язаними з тим, що вчителям надавалась відстрочка від призову до армії, а вступникам ні. Однак було подано 80 заяв, у перший клас прийнято 27 осіб, із них 15 без екзаменів, і вперше 6 жінок. Восени 1917 pоку, згідно з положенням від 14 червня 1917 pоку, інститут був частково реформований. Було відкрито три відділення: словесно-історичне, фізико-математичне та природознавчо-географічне. Додавались до вивчення такі предмети: історія російської мови разом із старослов'янською, теорія та психологія творчості, методики викладання предметів тощо. Широко впроваджувався лекційний метод навчання, співбесіда, відмінена була цифрова оцінка знань, а введено «зараховано», «задовільно», «незадовільно», ліквідовані класні журнали. Був уведений інститут старост, вихованці здобули право на збори, неформений одяг «за умови його скромності та охайності». Місцевими органами народної освіти та педагогічним колективом МУІ було поставлено питання про перетворення учительського інституту (напіввищого навчального закладу) в педагогічний інститут. Таке рішення було прийняте у червні 1920 року. Але з 1 вересня того ж року вуз став називатися інститутом народної освіти (МІНО). До речі, на ІНО були перетворені всі університети України, і відновлена університетська освіта була лише з 1933 року. Реформа, яка відбулася у 1920 pоці, полягала не лише в перейменуванні назви навчального закладу. Були злиті воєдино всі відділення у факультет соціального виховання з чотирирічним строком навчання, який повинен був готувати учительські кадри для трудових шкіл, переважно їх старшого концентру (5-7 класів). В 1949 році інститутом народної освіти та соціального виховання перейменовується на Миколаївський педагогічний інститут імені В. Г. Бєлінського. В 1999 році інститут перейменовується в педагогічний університет і у 2002 році отримує статус державного університету, а через рік йому було присвоєно ім'я Василя Олександровича Сухомлинського:
За радянських часів інститут носив ім'я Віссаріона Белінського. Починаючи від 1992 року носить ім'я Василя Сухомлинського. Має статус університета від 2001 року.
Навчально науковий інститут історії і права
Історичний факультет засновано у 1976 роціна базі історичного відділення, історія якого розпочалася у 1974 році на філологічному факультеті.
У 2006 році на базі історичного факультету утворено Інститут історії та права. Першим директором став професор І.І. Федьков (2006 2007 рр.). У 2007-2008 навчальному році директор - к.і.н., доц. А.М. Бахтін.
З серпня 2008 року Інститут історії та права очолює академік Української академії історичних наук, д.і.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії імені М.М. Аркаса М.М.Шитюк.
В закладі в різні часи працювали і працюють відомі в Україні та поза її межами вчені: академіки Академії наук України, д.і.н. В.Н. Станко, В.П. Шкварець; д.і.н., професори С.П.Рамазанов, П.М. Тригуб, М.М. Шитюк, Г.Г. Черних, Й.М. Шкляж; к.і.н., професор І.І.Федьков. Серед випускників Інституту є доктори історичних наук С.В. Пронь, Н.О. Рижева, доктор політичних наук О.В. Шевчук, заслужені працівники освіти України А.С. Компанієць та С.М. Січко, який отримав звання Народний учитель України, чимало випускників займають керівні посади на телебаченні місцевого та українського масштабу В.Кіпіані, А.Гноєвий, В.Задирко, В.Мехеда, Ф.Бондар. Ряд випускників стали викладачами Інституту, захистивши кандидатські дисертації (О.П. Хаєцький, Ф.І.Кокошко, В.А. Пархоменко, А.М. Старєва, О.С. Козирев, Ю.І. Гузенко, О.Ю.Балягузова, О.О. Баковецька, Л.М. Хрящевська, В.В. Степаненко, Ю.В. Василевич, О.О.Федорчук, А.А. Погорєлов, О.С. Акунін, М.Е. Козирева, Р.М. Крайнік тощо).
Наукові напрямки роботи Навчально-наукового інституту історії та права:
Інститут історії та права підтримує звязки з Інститутом археології Академії наук України, Міністерством культури України, Інститутом історії України НАН України, Центром дослідження історії українського козацтва НАН України, Лабораторією суспільствознавчої освіти АПН України, науково-методичним центром м. Миколаєва, Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, Інститутом світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Інститутом українознавства НАН України, Інститутом економіки та права «КРОК». Археологи Інституту у грудні 2006 року стали лауреатами обласної премії імені М.Аркаса в номінації «Історичні, етнографічні, археологічні дослідження, охорона культурної спадщини». Премія присуджена за багаторічні дослідження археологічного памятника «Дикий Сад», що дали можливість відкрити найдавніше в Україні унікальне місто-порт XIII-IX століття до н.е. Студентське самоврядування функціонує з 2004 року. З його ініціативи запроваджено інститут студентського кураторства. Студрада Інституту встановлює контакти зі студентством інших вузів, співпрацює із профспілковою організацією студентів університету, вирішуючи питання, повязані із соціальною захищеністю молоді, виплатою матеріальної допомоги та нагородженням грамотами і преміями. Студентська Рада Інституту історії та права опікується Будинком малюка. На кошти, зібрані від благодійних дискотек (у межах акції «Студенти дітям»), студенти мають змогу придбати іграшки, солодощі та інші необхідні для дітей речі.
Керівництво Інституту:
Навчальний процес забезпечують вісім кафедр:
Здійснюється підготовка фахівців за напрямами:
В Інституті історії та права функціонує аспірантура з трьох спеціальностей: 07.00.01 історія України, 07.00.02 всесвітня історія, 23.00.01 теорія та історія політичної науки. Видаються студентські збірники наукових праць та Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, серія «Історичні науки», затверджений Президією ВАК України, як фахове видання в якому можуть публікуватися результати дисертаційних досліджень на здобуття вченого звання доктора та кандидата наук. Діє спеціалізована вчена рада по захисту кандидатських дисертацій на здобуття вченого звання кандидата історичних наук за напрямами 07.00.05 етнологія та 07.00.06 історіографія та спеціальні історичні дисципліни. Функціонує докторантура.
Наша адреса: 54003, м. Миколаїв, пл. Комунарів, 1, кімн. 1. Телефон: (0512) 24-50-94, 24-02-56, 24-91-95.
Керівник практики к.і.н., доцент Ю. І. Гузенко
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
15860. | Проблема смысла жизни как фактор духовного образования личности | 63.5 KB | |
Духовность на магистрали развития человека (общества, группы, индивида) обладает исторически высшим содержанием и способно к неограниченному развитию. Побочные (тупиковые) линии развития выражают неполную, ограниченную, неточную духовность или даже бездуховность, тогда как ошибочные, ложные типы мировоззрения связаны с духовными заблуждениями | |||
15861. | ПРЕДМЕТНЫЙ МИР В СИСТЕМЕ КАТЕГОРИЙ ФИЛОСОФИИ | 59 KB | |
ПРЕДМЕТНЫЙ МИР В СИСТЕМЕ КАТЕГОРИЙ ФИЛОСОФИИ Проблема системы категорий практически исчезла из тематики российской философии с темных девяностых. Развал великой сверхдержавы превращение России в сырьевой придаток развитых стран Запада и Востока 85 вывоза из | |||
15862. | СОВРЕМЕННЫЙ МИР И ФИЛОСОФИЯ | 136.5 KB | |
СОВРЕМЕННЫЙ МИР И ФИЛОСОФИЯ Мировоззрение это субъективный образ объективного бытия человека в объективном мире в т.ч. обществе как совокупном существовании людей живых человеческих индивидов; это объективная реальность в ее идеальной форме. Как таковое оно вто... | |||
15863. | Советская цивилизация научно-философский анализ | 124 KB | |
СОВЕТСКАЯ ЦИВИЛИЗАЦИЯ: НАУЧНО-ФИЛОСОФСКИЙ АНАЛИЗ В литературе по истории и теории цивилизации понятие «советская цивилизация» появилось сравнительно поздно. Оно непосредственно связано с более ранним понятием российская (русская) цивилизация.. | |||
15864. | ЧТО ТАКОЕ «СОЦИАЛЬНАЯ СФЕРА ЖИЗНИ ОБЩЕСТВА» | 50 KB | |
ЧТО ТАКОЕ СОЦИАЛЬНАЯ СФЕРА ЖИЗНИ ОБЩЕСТВА Выход отечественной философии на зрелый научный уровень необходимо связан с качественно новым пониманием структуры общества. Если открыть и старые и новые учебники социальной философии то можно увидеть удивительные вещ | |||
15865. | ФИЛОСОФСКАЯ ИННОВАТИКА КАК ВИД ФИЛОСОФСКОГО ДИСКУРСА | 60.5 KB | |
ФИЛОСОФСКАЯ ИННОВАТИКА КАК ВИД ФИЛОСОФСКОГО ДИСКУРСА В современных публицистических научных экономических политических публикациях и комментариях все большее внимание уделяется инновациям и инновационной деятельности. Это уже не столько общее место сколько н... | |||
15866. | Специфика отбора в социально-биологическом кризисе в эпоху турбулентного капитализма | 53 KB | |
Тезис об инновационном характере философского знания в отношении науки и образования лишь на первый взгляд кажется странным. В действительности же, по нашему мнению, концепты «социальное прогнозирование и проектирование», «прогностический конструктивизм», «совершенствование деятельности общества и государства по управлению» | |||