26566

ВСЭ ТУШЕК И ОРГАНОВ ПТИЦЫ ПРИ ПАСТЕРЕЛЛЕЗЕ, ПУЛЛОРОЗЕ, ТУБЕРКУЛЕЗЕ, ЛЕЙКОЗЕ И ОРНИТОЗЕ

Доклад

Лесное и сельское хозяйство

Изменения у птиц выявляют чаще в печени кишечнике селезенке яичниках и костях реже в легких почках и на серозных покровах. За местную локальную форму туберкулеза у птиц принимают наличие очагов только в кишечнике или печени без поражения кишечника. Туберкулезный процесс с одновременным поражением кишечника и печени или нескольких органов считают г'енерализованным. Патологоанатомически лейкоз у кур чаще проявляется очаговыми или диффузными разрастаниями лимфоидных элементов в печени селезенке яичнике и других органах.

Русский

2013-08-18

10.76 KB

13 чел.

36. ВСЭ ТУШЕК И ОРГАНОВ ПТИЦЫ ПРИ ПАСТЕРЕЛЛЕЗЕ, ПУЛЛОРОЗЕ, ТУБЕРКУЛЕЗЕ, ЛЕЙКОЗЕ И ОРНИТОЗЕ. ТУБЕРКУЛЕЗ поражает птицу всех видов, протекает так же, как и у млекопитающих, преимущественно хронически. Изменения у птиц выявляют чаще в печени, кишечнике, селезенке, яичниках и костях, реже - в легких, почках и на серозных покровах. Величина туберкулезных очагов различная, цвет их матово-белый или желтовато-сероватый, обызвествления в них не наблюдается. За местную (локальную) форму туберкулеза у птиц принимают наличие очагов только в кишечнике или печени (без поражения кишечника). Туберкулезный процесс с одновременным поражением кишечника и печени или нескольких органов считают г'енерализованным. При поражении туберкулезом нескольких или отдельных внутренних органов и при истощении тушки с органами утилизируют. При поражении отдельных органов, но при нормальной упитанности тушек внутренние органы утилизируют, а тушки выпускают после проварки. Тушки, полученные от убоя птицы, положительно реагирующей на туберкулин, но при отсутствии туберкулезных пор ажений, выпускают после проварки или направляют для переработки на консервы. Пух и перо дезинфицируют. ЛЕЙКОЗ ПТИЦ - хроническая инфекционная болезнь, характеризующаяся поражением органов кроветворения в виде пролиферации незрелых кроветворных клеток и формирования неопластических опухолей. К лейкозу восприимчивы куры, индейки, цесарки, домашние и дикие гуси и утки, фазаны и многие другие виды птиц. Наиболее часто лейкоз регистрируют у кур. Патологоанатомически лейкоз у кур чаще проявляется очаговыми или диффузными разрастаниями лимфоидных элементов в печени, селезенке, яичнике и других органах. В этих случаях органы увеличены в объеме, а селезенка, почки и особенно печень прониэ аны мелкими и крупными саловидными узелками. Укур-несушек единичные или множественные мелкие, серые, плотные очаги обнаруживаются в яичниках и фабрициевой сумке. ОРНИТОЗ (ПСИТТАКОЗ) - хламидиозная респираторная болезнь всех видов диких и домашних птиц, характеризующаяся преимущественным поражением слизистых оболочек верхних дыхательных путей и конъюнктивы. В естественных условиях чаще болеют попугаи, голуби, утки, гуси, индейки, фазаны и реже куры. При послеубойном исследовании на серозных оболочках грудобрюшной полости и воздухоносных мешков отмечают помутнение,скопление экссудата и фибринозные наложения, а также увеличение печени, которая бывает бледно-шафрановая (до охряной) с зеленовато-коричневыми пятнышками, мелкими очагами некроза, окруженными геморрагической зоной. Наблюдается увеличение селезенки и почек, а также геморрагическое воспаление слизистой оболочки кишечника. При орнитозе тушки подвергают полному потрошению. Все внутренние органы утилизируют, а тушки проваривают. ПАСТЕРЕЛЛЕЗ - остро и хронически протекающая инфекционная болезнь всех видов сельскохозяйственной и дикой птицы. При остром течении патологоанатомические изменения проявляются множественными кровоизлияниями на серозных покровах, серозной оболочке кишечника и других тканях. Особенно типичны очаговые кровоизлияния на сердце («забрызганность кровью»). При хроническом течении отмечают гнойно-фиброзное воспаление дыхательных путей, очаговое воспаление легких, плеврит и перикардит, глинистого цвета и дряблой консистенции печень, в паренхиме которой обнаруживается большое количество мелких некротических очажков. При пастереллезе внутренние органы утилизируют, а тушки направляют на проварку, прожарку или на переработку в консервы. Пух и перо дезинфицируют. ПУЛЛОРОЗ (ТИФ). Инфекционная болезнь куриных, характеризующаяся поражением кишечника, паренхиматозных органов у молодняка и фолликулов яичника у взрослой птицы. Восприимчивы куры, индейки, цесарки, перепелки, голуби и другие.Возбудитель — бактерии рода сальмонелл устойчивы к различным воздействиям. При нагревании до 70°С погибает через 30 минут, при 100°С — через 1 минуту. При варке куриных яиц — 8-10 минут, длительно сохраняется в мясе и яйцах, а также при низких температурах. Чувствительны к обычным дезинфицирующим средствам. Болезнь протекает у молодняка как острый септический процесс, у взрослых — остро, хронически и часто бактерионосительство. ПРЕДУБОЙНАЯ ДИАГНОСТИКА. Наблюдается угнетенное состояние, синюшность гребня, диарея с выделением пенистого помета. Температура тела повышается до 44°С, дыхание затруднено. При хронической форме клинические признаки отсутствуют. Отмечается потеря упитанности и перемежающиеся поносы. ПОСЛЕУБОЙНАЯ ДИАГНОСТИКА. При остром течение наблюдается резкое увеличение и гиперемия печени, почек, селезенки с очагами некроза, катаральный энтерит, перитонит, кровоизлияния в грудной и брюшной полостях. При подостром и хроническом течении характерны множественные сероватые очаги некроза в мышцах, миокарде, легких, печени, селезенке, желудке, истощение. У взрослых кур деформация фолликулов яичника, перитонит, множественные некротические очаги в миокарде и печени. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА. Пораженные органы утилизируют, тушки проваривают или перерабатывают на консервы. При изменении в мышцах и наличии кровоизлияний в грудобрюшной полости или перитонита тушки и внутренние органы утилизируют. Перо и пух дезинфицируют. Яйца от больной и подозреваемой по заболеванию птицы проваривают в течение 13 минут или используют для получения хлебобулочных и кондитерских изделий при высокой температуре. При обнаружении заболевания проводят мероприятия в соответствии с «Инструкцией о мероприятиях по профилактике и ликвидации заболевания кур и индеек пуллорозом-тифом».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84555. Тонус артеріол і венул, його значення. Вплив судинно-рухових нервів на тонус судин 45.26 KB
  Вплив судиннорухових нервів на тонус судин. Механізми регуляції регуляції тонуса судин Місцеві Центральні Нервові рефлекси Гуморальні гормони Міогенні Гуморальні Тканинні гормони Парасимпатичні Метаболіти Симпатичні Регуляція кровотоку в окремих регіонах Регуляція системного кровообігу Тонус судин певна ступінь напруження стінки судин яка повязана із скороченням гладеньких мязів які входять до складу судинної стінки. Тонус більш виражений в артеріальних судинах ніж у венозних артеріальні судини мають більш виражений шар гладеньких...
84556. Міогенна і гуморальна регуляція тонусу судин. Роль ендотелія судин в регуляції судинного тонусу 45.08 KB
  Роль ендотелія судин в регуляції судинного тонусу. Базальний тонус судин той який притаманний судинам за відсутності нервових та гуморальних впливів вивчати можна на ізольованій судині. Кількість гладеньких мязів що здатні до автоматії більша в дистальних судинах ніж в проксимальних; більша в артеріальних судинах ніж у венозних.
84557. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси 44.84 KB
  Гемодинамічний центр ГДЦ розташований в довгастому мозку хоча в регуляції системного кровообігу беруть участь всі рівні ЦНС від кори ГМ до спинного мозку. В структурі ГДЦ виділяють: пресорний відділ ПВ депресорний відділ ДВ еферентне парасимпатичне ядро блукаючого нерва Х. Третім структурним елементом ГДЦ є парасимпатичне ядро блукаючого нерва. Аферентні звязки ГДЦ.
84558. Рефлекторна регуляція кровообігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба) 45.13 KB
  Регуляція САТ відбувається: за відхиленням у відповідь на зміну САТ вмикаються регуляторні механізми які повертають його до вихідного рівня саморегуляція або регуляція на основі негативного зворотнього звязку; така регуляція має місце при необхідності стабілізувати САТ на певному рівні: за збуренням збурення дія якогось зовнішнього по відношенню до системи кровообігу фактора потребує зміни САТ в певному напрямку; інформація про дію збурення передається в КП ГДЦ по каналу зовнішнього звязку ГДЦ виробляє керуючий сигнал що...
84559. Регуляція кровообігу при м’язовій роботі 45.45 KB
  Підвищення САТ є результатом рефлексу з пропріорецепторів працюючих мязів активація ПВ ГДЦ та гальмування ядра блукаючого нерва збільшення ЧСС та СО ріст ХОК ріст САТ; звуження артеріальних та венозних судин також зумовлюють ріст САТ. Рефлекс з пропріорецепторів працюючих мязів є основним але не єдиним механізмом розвитку пресорної реакції при мязовій роботі. Регуляція кровотоку в мязах при фізичній роботі спрямована на забезпечення його розширення зменшення опору цих судин збільшення обємної швидкості кровотоку через працюючі...
84560. Особливості кровообігу у судинах головного мозку і його регуляція 42.75 KB
  Унікальною особливістю кровообігу ГМ є те що воно відбувається в замкнутому просторі непіддатливого черепа та перебуває в динамічному взаємозвязку з кровообігом спинного мозку та переміщенням спинномозкової рідини. Величина мозкового кровообігу відносно постійна складає 750 мл хв 15 від ХОК маса мозку 2 від маси тіла. Кровотік в мозку нерівномірний краще кровопостачаються ділянки сірої речовини бо тут найвищий рівень обміну речовин.
84561. Особливості кровообігу у судинах серця i його регуляція 43.46 KB
  Високий рівень кровотоку в стані спокою 250 мл хв 5 від ХОК маса серця 05 від маси тіла. Високий тонус вінцевих судин в стані спокою незважаючи на високий рівень метаболізму ця умова забезпечує здатність вінцевих судин до розширення та збільшення кровотоку під час посиленої діяльності 5. Залежність кровотоку від фаз СЦ: він знижується під час систоли артерії стискуються міокардом та збільшується під час діастоли. Головна особливість в регуляції серцевого кровотоку полягає у перевазі місцевих механізмів над центральними.
84562. Особливості легеневого кровообігу його регуляція 43.31 KB
  В легенях розрізняють дві групи судин: одні виконують трофічну функцію живлять тканину легень бронхів та відносяться до судин великого кола кровообігу інші функцію газообміну та відносяться до судин малого кола. Далі мова піде про судини малого кола кровообігу. Артеріальні судини за своїми властивостями та будовою нагадують венозні судини вони легко розтягуюються та реагують зміною обєму на зміну трансмурального тиску. В артеріальних судинах легень відсутні спеціальні судини опору.
84563. Механізми лімфоутворення. Рух лімфи посудинах 43.75 KB
  Рух лімфи посудинах. Утворення лімфи відбувається за участі судин гемомікроциркулярного русла. Утворення лімфи. Головну роль в утворенні лімфи відіграють лімфатичні капіляри: на відміну від кровоносних вони сліпі більш широкі у них ширші міжклітинні щілини відсутня базальна мембрана проникність стінок лімфатичних капілярів дуже висока.