26661

Критическое состояние ландшафта

Доклад

География, геология и геодезия

Ландшафт от нем. Солнцева ландшафт характеризуется единством геологической платформы климата и истории развития. Ландшафт абиогенный Ландшафт сформировавшийся без существенного влияния живого вещества.

Русский

2013-08-18

38.5 KB

1 чел.

Критическое состояние ландшафта

Состояние ландшафта, в котором начинается качественная перестройка и возможна смена его инварианта. Критическое состояние ландшафа, или критическая точка может разделять не только устойчивые состояния, но и неустойчивые, переходные. Пример таких "кризисов" дает переход от одной стадии сукцессии к другой.

 

Ландшафт

(от нем. lаnd - земля, schaft - суффикс, выражающий взаимосвязь, взаимозависимость) - природный территориальный комплекс, состоящий из взаимодействующих природных или природных и антропогенных компонентов, а также комплексов более низкого таксономического ранга. В соответствии со взглядами Н.А. Солнцева, ландшафт характеризуется единством геологической платформы, климата и истории развития. Термин заимствован из общелитературного языка, где он связывается, как правило, с визуальными впечатлениями от пейзажа, картины природы, местности.

 

Ландшафт абиогенный

Ландшафт, сформировавшийся без существенного влияния живого вещества. К абиогенному ландшафту условно (поскольку вся поверхность земли пронизана в той или иной степени проявлениями жизни) относят ландшафты центральной части Антарктиды, Гренландского ледяного щита, наиболее высоких вершин Гималаев, лавовые озера и др. Абиогенный ландшафт противопоставляется биогенным ландшафтам, сформировавшимся под воздействием живых организмов.

 

Ландшафт антропогенный

Ландшафт, свойства которого обусловлены деятельностью человека. По соотношению целенаправленных и непреднамеренных изменений различают преднамеренно измененные и непреднамеренно измененные ландшафты. Э. Гадач предложил за первыми сохранить название "антропогенных", а вторые именовать "антропическими". Различают также культурный ландшафт (сознательно измененный хозяйственной деятельностью человека для удовлетворения своих потребностей и постоянно поддерживаемый в нужном для него состоянии) и акультурный, возникающий в результате нерациональной деятельности или неблагоприятных воздействий соседних ландшафтов (крайним членом в этом ряду выступает деградированный ландшафт).

 

Ландшафт геохимический

В соответствии с представлениями Б.Б. Полынова, совокупность элементарных ландшафтов от элювиальных до супераквальных, располагающихся в пределах литологически однородной территории, генетически связанных истоками растворенных и взвешенных веществ. Геохимический ландшафт - очень существенное понятие для анализа горизонтального распространения антропогенных воздействий, в частности загрязнения, возможностей накопления загрязняющих веществ (формирование техногенных геохимических аномалий) и самоочищения ландшафта.

 

Ландшафт природный

Ландшафт, формирующийся или сформировавшийся под влиянием только природных факторов, не испытавший влияния деятельности человека (в противоположность ландшафту антропогенному или техногенному).

 

Ландшафт субаквальный

По классификации Б.Б. Полынова, местный водоем с преобладанием процесса привноса вещества с твердым и жидким стоком над выносом.

 

Ландшафт супераквальный

По классификации Б.Б. Полынова, надводный ландшафт элементарный, сформированный на пониженных элементах рельефа, в условиях залегающих близко к поверхности грунтовых вод; характеризуется поступлением веществ из атмосферы, а также с поверхностными и грунтовыми водами. В группе супераквального ландшафта по степени геохимической автономности и транзитности мигрирующих элементов, обусловленных положением данного ландшафта в рельефе, выделяются: 1) супераквальные автономные плоских слабодренированных водоразделов (ландшафты верховых болот); 2) транссупераквальные геохимически слабо подчиненные долин крупных транзитных рек; 3) транссупераквальные геохимически подчиненные долин малых рек и ручьев; 4) супераквальные геохимически подчиненные бессточных депрессий.

 

Ландшафт техногенный, антропоэкосистема

Разновидность ландшафта, где человек (промышленная деятельность) выступает центральным элементом, определяющим функционирование и структуру ландшафта.

 

Ландшафт элементарный

(от лат. elementum - первичная материя, первоначально) - участок, сложенный одной породой или наносом, находящийся на одном элементе рельефа, в равных условиях залегания грунтовых вод, характеризующийся определенным растительным сообществом и одним типом почв. Термин введен Б.Б. Полыновым и используется в работах, связанных с исследованиями в области геохимии ландшафта. Понятие элементарного ландшафта близко понятиям фация по Л.С. Бергу, биогеоценоза по В.Н. Сукачеву, микроландшафта по И.В. Ларину, эпиморфа по Р.И. Аболину.

 

Ландшафт элювиальный

По классификации Б.Б. Полынова, ландшафт элементарный, сформированный на повышенных элементах рельефа, при глубоком залегании уровня грунтовых вод; характеризуется поступлением веществ преимущественно из атмосферы, почти полным отсутствием бокового притока веществ. В группе элювиальный ландшафт по степени геохимической автономности и транзитности мигрирующих элементов, обусловленных положением данного ландшафта в рельефе, выделяют: 1) элювиальные геохимические автономные плоских повышенных элементов рельефа; 2) трансэлювиальные геохимически подчиненные склонов; 3) трансэлювиально-аккумулятивные нижних частей склонов, депрессий, с глубоким залеганием грунтовых вод.

 

Ландшафтная экология

Научное направление, изучающее ландшафты путем анализа экологических отношений между растительностью и средой, структуру и функционирование природных комплексов на топологическом уровне, взаимодействие составных частей природного комплекса и воздействие общества на природную составляющую ландшафтов путем анализа балансов вещества и энергии. Термин введен К. Троллем, чтобы отразить целесообразность объединения двух подходов - "горизонтального", состоящего в изучении пространственного взаимодействия природных явлений, и "вертикального", изучающего взаимоотношения между явлениями в рамках экосистемы. Частично указанные выше задачи решаются в рамках ландшафтоведения и биогеоценологии.

 

Ландшафтный подход

Совокупность приемов в географических и экологических исследованиях, в основу которых положено представление о дифференцированности географической оболочки на систему природных территориальных комплексов разного ранга, обладающих генетическим единством и связанных совокупностью латеральных процессов: поверхностный и подземный сток, эоловый вынос и привнос вещества, биогенная миграция и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85350. Депривація і особливості розвитку особистості дітей і підлітків із відхиленнями розвитку 38.99 KB
  Якщо подивитися на дітей з відхиленнями в дитинстві то емоційноособистісне спілкування з матірю не стає визначальним у розвитку дитини. Особливість психологічного статусу дитини з невеликими відхиленнями в розвитку це те що на ранньому етапі не залягали передумови становлення його психіки. Якщо не займатися з такою дитиною спеціальним розвитком і навчанням то зміни в емоційновольовій сфері дитини не відбудеться. Стрес повязаний з етапами шкільного життя з підвищенням вимог до дитини викликає певне психологічне напруження що часто...
85351. Основні завдання психологічної реабілітації людей з різними психофізичними порушеннями 39.57 KB
  Друга група завдань вивчення аномалії формування и розвитку конкретних форм психічної діяльності та її психічних процесів у різних груп аномальних дітей тобто вивчення закономірностей формування особистості розумової діяльності мови сприймання памяті. Діагностика психічного розвитку дитини містить у собі: o всебічне клінікопсихологічне вивчення особистості дитини та її батьків системи їхніх відносин; o аналіз мотиваційнопотребностної сфери дитини й членів її родини; o аналіз розвитку сенсорноперцептивних і інтелектуальних процесів...
85352. Методи корекції в системі психологічної допомоги людям із обмеженими можливостями 40.37 KB
  Розвиваючий Розвиток комунікативних навичок особистості o розвиток експресивномовленнєвих якостей; o розвиток соціальноперцептивних особистісних якостей; o розвиток інструментальних якостей. Закріплюючий Моделювання комунікативних навичок в актуальних соціальних для підлітків умовах розвиток комунікативних якостей в умовах навчальної діяльності; розвиток комунікативних якостей в сімейних умовах; розвиток комунікативних якостей в позашкільних умовах. Робота з педагогами та батьками. Просвітницький Розвиток психологічного просвітництва...
85353. Соціально-психологічні особливості людини із порушеннями слуху 40.78 KB
  Втрата слуху навіть часткова створює барєр між людиною і суспільством утруднює оволодіння знаннями і спеціальністю обмежує трудову і суспільну діяльність зтримує розвиток особистості. Відсутність слуху серйозно обмежує й естетичне виховання особи адже людина позбавляється можливості нормально сприймати музику...
85354. Компенсація, корекція і реабілітація як категорії спеціальної психології 37.42 KB
  Перша фаза виявлення того чи іншого порушення в роботі організму. Сигнал про порушення може бути повязаний і з самим розладом і з його наслідками з різними відхиленнями в поведінці і діяльності. Друга фаза оцінка параметрів порушення його локалізації та глибини виразності. Не випадково одне і те ж порушення у тварин і людини може призвести до різних наслідків.
85355. Особливості розвитку людини з порушенням зору 40.34 KB
  Вроджені: захворювання й аномалії розвитку органів зору: патологія судинної оболонки захворювання рогової оболонки ока вроджені катаракти глаукоми окремі форми патології сітківки і таке інше. Аномалії зору також можуть виникнути в результаті зовнішніх і внутрішніх негативних впливів що мали місце в період вагітності: перенесені матірю вірусні захворювання токсоплазмоз краснуха й таке інше.
85356. Проблема «норми» і «патології» в сучасних науках про людину 40.46 KB
  Розрізнення психічної норми не норми і патології вимагає відповісти як мінімум на два принципових питання. Перший підхід привнесений в психологію з медицини і полягає у визначенні норми через заперечення: якщо людина психічно не хворий відсутні симптоми психічного захворювання значить він психічно здоровий. Другий підхід внесений в психологію з біологічних наук і полягає в розумінні психічної норми як здатності підтримувати гомеостаз або рівновагу від грец.
85358. Розвиток мови при ДЦП 42.08 KB
  Про поширеність порушень мовлення при ДЦП існують різні думки. Семенова відзначає що частота розладів мовлення залежить від форми паралічу. Враховуючи різноманітність порушень мовлення при ДЦП та складну структуру даної патології можна уявити що розвиток мовлення у цих дітей багато в чому залежить від проявів даного розладу. Так на розвиток мови впливають: ті ж обставини які викликають патологію мовлення у дітей без ДЦП; моторні порушення в периферичному мовному апараті.