26686

Генетика популяций самоопылителей

Доклад

Биология и генетика

2 в F2 начинается индивидуальный отбор. изучаются для отбора. Массовый отбор малоэффективен полученные сорта неустойчивы. Семейный отбор отбор потомнков 1 семьи.

Русский

2013-08-18

16.7 KB

8 чел.

Генетика популяций самоопылителей. Селекция - наука о выведении новых сортов растений, пород животных и штаммов микроорганизмов и улучшения уже существующих с необходимыми для человека свойствами. Селекция самоопыляющихся растений: 1. Учение о чистых линиях. Нильсон-Эле - были полученыценные линейные сорта ячменя, овса, пшеницы. (линия - гомозигота). 2. Линейная селекция. суть: в популяции самоопылителей выд-ся лучшие раст-я, получается потомство - размножаются. Т.о. исходный сорт раздел-ся на гомозиготные линии, кот. сравниваются между собой. Выделяют ценные с хоз-й точки зрения. и разм-ся в качестве сорта. Эти сорта устойчивы, генетически однородны, не вырождаются при длительном использовании. Этот метод не создает новый сорт, а а выявляет то, что заложено в исх-м материале. 3. Синтетическая теория - применяется, когда необходимо новому сорту приобрести св-ва, отсутствующие у местных сортов популяции. При СС создаются новые формы и сорта, сочетающие полож-е св-ва 2х совершенно различных исходных форм. I)если родительские формы незначительно отличаются др. от др. (пр: представляют собой разл. сорта 1 вида), то расщепл-е гибридов подчиняется правилам ди-(три-)гибридном скрещ-и. (но получ-е сорта превзойдут родителей незначительно). II) а) для резвого улучшения сортов и получение значительных результатов используется скрещивание сравнительно далеких форм, отличающихся по многим существенным признакам. Метод накопления - позволяет использовать гибридную изменчивость, не расшираяя объем селекционной работы. б) ступенчатая гибридизация - разработана на примере яровых пшениц. Улучшение сортов происходит непрерывно и они приобретают новые св-ва. 1- скрещивание сортов разл. географического происхождения. 2- в F2 начинается индивидуальный отбор. Семена отобранных растений высеваются в селекционном питомнике. 3- в F3 выделяются однородные линии(5-10% от общего кол-ва), кот. изучаются для отбора. 4- конкурсное испытание сортов, когда включаются лишь самые лучшие 30-40 видов. в) отдаленная гибридизация - скрещиивание отдаленных форм(межвидовуе и межродовые скрещивания). Селекция перекрестно-опыляющихся растений: Считается, что популяция перекрестников относится к панмектичным.(при принудительном самоопылении - инбредная депрессия(уродл.растения)). Массовый отбор - малоэффективен, полученные сорта - неустойчивы. 1. Семейный отбор - отбор потомнков 1 семьи. 2. Сочетание сем. отбора методом половинок (суть: из семян отобранных растений в 1 год высевается только половина, на этих делянках отбраковываются худшие, но семена не собираются. На 2 год, 2я половина семян лучших семей, отобранных по испытаниям 1го года высеваются в селекционном питомнике. Проводятся дополнительные изучения, отбор и сбор семян). Т.о. в образовании семня учавствуют только лучшие семьи. 60е гг в США сформулирована теория повторяющегося отбора на примере кукурузы. Повторяющийся отбор снимает недостатки классических методов селекции. Оч.много признаков явл-ся колличественными, полимерными(интерес селекционеров). Равновесные частоты генотипов являются произведением частот соответствующих аллелей. Если имеются два аллеля (А и а с частотами p и q), то частоты трех возможных генотипов выражаются ( p + q )2 = p2 + 2 pq + q2 . Это Ур-е в 1908г сформ. Харди и Вайнберг, согласно формуле p2 + 2 pq + q2 = 0 , тогда зная частоту рецессивных гомозигот можно вычислить частоты всех генотипов популяции. З-н Харди–Вайнберга никогда не реал-ся в чистом виде, т.к. на популяцию дейст-т многочисл. ф-ы, нарушающие ее генетическое равновесие. К таким процессам относятся мутации, миграции, дрейф генов, ест. и искусст. отбор, волны жизни. Мутации - единственный источник генет. изменчивости, но т.к.они пр-т с низкой частотой, то изменяют генет. стр-ру популяции медленно. Миграции (поток генов) возникают при перемещении особей одной популяции в др и скрещивание с ее представителями. Поток генов не изменяет частот аллелей у вида в целом, но в локальных попул. они меняются. Дрейф генов - изменение частот аллелей в ряду поколений, вызванное случ. причинами, чаще всего малочисленностью популяции. Волны жизни - это резкие колебания числ-ти попул, кот. носят периодический хар-р с разной длиной волны или апериодический, когда волна нарастает без признаков спада в ближ. время. Ест. отбор - наиболее важный фактор эволюции т.к. только он определяет адаптивную ценность проц-в мутагенеза, миграции или дрейфа генов. Он определяет разнообразие организмов и способствует их адаптации к разл. усл. существ. Ассортативное скрещивание- это скрещивание, когда на выбор партнера оказ. влияние генотип.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84528. Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція 50.42 KB
  Рух тонкої та товстої кишок принципово не відрізняються хоча рухи товстої кишки складніші так як в ній хімус знаходиться протягом більш тривалого часу. Саме в цих місцях виникають м’язеві скорочення що рухаються вздовж кишки в дистальному напрямку. Тонічні скорочення тривають близько 10 хв такі скорочення займають великі ділянки кишки. За рахунок тонусу зростає внутрішньокишковий тиск що покращує всмоктування і контакт хімусу та стінок кишки.
84529. Фізіологічні механізми голоду та насичення 40.95 KB
  Голод – фізіологічний стан зумовлений зниженням концентрації поживних речовин у крові спрямований на відновлення їх балансу в крові. Насичення – сума процесів що змушує організм відмовитися від приймання їжі при підвищенні рівня поживних речовин в крові до певного рівня. Активність обох центрів регулюється рівнем поживних речовин в крові інформація про котрий надходить від периферичних та центральних рецепторів глікорецептори ліпорецептори.
84530. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність 43.29 KB
  Фактори які забезпечують рух крові по судинах його спрямованість та безперервність. СИСТЕМА КРОВООБІГУ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Нервові Гуморальні Серце Судини Хвилинний об’єм крові ХОК який є адекватним потребам організму В залежності від потреби організму ХОК може змінюватися у дорослої людини від 5 л хв спокій до 30 л хв стан фізичного навантаження у добре тренованого спортсмена. Причиною руху крові по судинам та через камери серця є різниця градієнт тисків що створюється завдяки: нагнітальній насосній функції...
84531. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса 45.23 KB
  Ця здатність є у структурах серця побудованих з атипічних кардіоміоцитів а саме в стимульному комплексі провідній системі серця: Пазуховопередсердний вузол nodus sinutrilis; Передсердношлуночковий вузол nodus trioventriculris; Передсердношлуночковий пучок або пучок Гіса; Ніжки пучка Гіса права та ліва; Волокна Пуркіньє. Ці елементи провідної системи серця носять назву центрів автоматії й мають певний порядок. Градієнт автоматії – зменшення ступеня автоматії елементів провідної системи серця в напрямку від...
84532. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино-атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль 43.38 KB
  Така зміна стану каналів мембран АКМЦ веде до повільного зменшення мембранного потенціалу деполяризація мембрани. Частота з якою центр автоматії генерує ПД залежить від двох факторів: 1 величина порогового потенціалу; чим вона більша тим частота менша; в звичайних умовах під впливом механізмів регуляції частіше змінюється рівень мембранного потенціалу спокою зміна порогового потенціалу зміна частоти генерації імпульсів збудження водієм ритму зміна частоти серцевих скорочень; 2 швидкість повільної діастолічної деполяризації ПДД;...
84533. Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю 42.64 KB
  Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю. Швидкість проведення збудження по структурах серця різна. Чинниками що впливають на швидкість проведення збудження по м’язовим волокнам є: діаметр волокон амплітуда ПД величина порогу деполяризації швидкість розвитку піку ПД наявність нексусів між міокардіоцитами – вони мають низький опір що сприяє швидкій передачі ПД з одного КМЦ на другий і збільшенню швидкості проведення збудження. Причинами великої швидкості проведення збудження по провідній системі серця є: великий діаметр...
84534. Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль. Співвідношення у часі ПД одиночного скороченння міокарда 51.9 KB
  Типові кардіоміоцити ТКМЦ не мають властивості автоматії і генерують ПД під впливом подразника ПД що йде від водія ритму серця. ПД в ТКМЦ має особливості а саме він дуже тривалий – в шлуночках до 300 мс в нервових волокнах 1 мс в скелетних м’язах 25 мс. Фази ПД ТКМЦ: 1. Пов’язана з виходом із ТКМЦ йонів калію та вхід хлору 3.
84535. Періоди рефрактерності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх значення 40.19 KB
  Значення великої тривалості ПД ТКМЦ стає зрозумілим якщо співставити його в часі з графіком зміни збудливості ТКМЦ при збудженні з графіком поодинокого скорочення міокарда: ПД ТКМЦ тривалий через наявність фази плато. АР відповідає розвитку латентного періоду поодинокого м’язевого скорочення періоду укорочення та значної частини періоду розслаблення. Завдяки такому співвідношенню у часі фаз збудливості та періодів поодинокого скорочення міокарда досягається: неможливість виникнення в міокарді тетанічних скорочень; наступний цикл...
84536. Спряження збудження і скорочення в міокарді. Механізми скорочення і розслаблення міокарду 44.46 KB
  Тобто ПД викликає скорочення таким чином: ПД поширюється по мембрані ТКМЦ в тому числі і по мембрані Ттрубочок відкриття кальцієвих каналів саркоплазматичного ретикулума СПР вихід йонів кальцію із СПР підвищення концентрації йонів кальцію в міоплазмі з 108 до 105 моль л дифузія йонів кальцію до скоротливих білків протофібрил взаємодія з регуляторними білками з тропоніном зміна третинної структури тропоніну та тропоміозину відкриття активних центрів актину взаємодія активних головок міозину з активними центрами актину...