26715

«Левый уклон»

Доклад

География, геология и геодезия

Почти наверняка отказ от поддержки Абхазии Осетий и Приднестровья сложный вопрос так ли уж это убыточно но суть в том что сфера интересов России будет ужата. Возможно – размещение баз НАТО в России или даже вступление в блок если пустят. Потому что есть большие подозрения что ЕЭП ляжет тяжким бременем на экономику России а братская семья народов заставит еще более стремительно почернеть русские регионы. Благородный срединный путь Юмор ситуации в том что третьим пунктом нашей схемы должен был бы идти центризм но в роли...

Русский

2013-08-18

15.02 KB

0 чел.

«Левый уклон»

Он же – старая либеральная тусовка, «родом из Ельцина». Типа Немцова, Пономарева, Явлинского, Касьянова, а также прочих эпичных личностей более эпатажного, нежели весомого свойства – Новодворская и так далее. Несомненно, эти парни не подкачают – Россию почти наверняка ждет ядерное разоружение и передел сфер влияния – например, участие миротворцев РФ в Афганистане, переориентация армии на НАТОвское б/у вооружение (процесс уже начался) и отказ от путинских проектов реинтеграции пространства СНГ. Почти наверняка, отказ от поддержки Абхазии, Осетий и Приднестровья (сложный вопрос, так ли уж это убыточно, но суть в том, что сфера интересов России будет «ужата»). Возможно – размещение баз НАТО в России или даже вступление в блок, «если пустят».

Приобретет ли Россия больший вес на международной арене? Сомнительно. Но не потому, что мы перестанем говорить «мюнхенские речи» или стращать ядерной дубинкой. А потому, что у либералов мало шансов сделать Россию экономически сильным государством – эта команда себя успела показать. А слабые страны – не уважают.

«Правый уклон»

К нему можно условно отнести «системную оппозицию» типа КПРФ и ЛДПР. Они частенько критикуют Путина за непоследовательность в плане отстаивания внешнеполитических интересов. Нельзя сказать, станут ли они сами более решительны в случае маловероятного прихода к власти, но по их риторике можно предположить, что все они (и КПРФ, и ЛДПР, и СР) будут продолжать процессы создания Единого экономического пространства, от ядерного оружия отказываться не станут, в целом – сохранят путинский курс. Может быть, добавят побольше риторики относительно восстановления «семьи братских народов» — особенно КПРФ. Вполне возможно, что страны Средней Азии станут тоже ее членами – их заманят экономическими преференциями. Зачем? Ну, чтобы мы снова стали формально 1/6 частью суши. Это ведь круто, не так ли?

Геополитические перспективы? Останутся такими же, как и при Путине – плохими. Потому что есть большие подозрения, что ЕЭП ляжет тяжким бременем на экономику России, а «братская семья народов» заставит еще более стремительно «почернеть» русские регионы. В итоге получим большое, бедное, этнически перемешанное пространство с амбициозной риторикой и экономическими проблемами, которые по сравнению с путинской РФ только увеличатся. Перспектива у таких образований только одна – распасться с большим треском.

«Благородный срединный путь»

Юмор ситуации в том, что третьим пунктом нашей схемы должен был бы идти «центризм», но в роли центристов как раз и выступают путинцы, причем они явно не справляются с ситуацией вытеснения России из мировой политики, больше заботясь о личном обогащении. Поэтому хочется высказать несколько соображений, которыми могли бы руководствоваться русские национал-демократы.

1. Геополитика – это не первоочередная проблема будущей власти. Внешняя политика – вторична по отношению к внутренней. У России нет сейчас таких вопиющих внешнеполитических проблем, которые требовали бы безотлагательного решения, типа международной изоляции или эмбарго на импорт-экспорт. Существующее статус-кво, хоть и безрадостно, но не слишком критично. Сперва нужно провести срочное реформирование политической системы – обеспечить свободный выборы в органы власти всех уровней, обеспечить соблюдение конституционных прав человека, и тем самым – снять снизить уровень напряженности в стране. Потому что готовая взорваться страна никак не может восприниматься как влиятельный игрок или надежный партнер. Соответственно, геополитические игрища просто «для престижа» нужно отложить на более стабильные времена.

2. Серьезным геополитическим решением, которое бы, скорее всего, рассердило бы и «правых» и «левых» уклонистов, стал бы пересмотр формата отношений со странами СНГ. Прежде всего, введение визового режима со странами Средней Азии, с целью прекратить поток миграции. Далее, жесткий прагматизм в отношениях с Украиной – и в отношении цен на газ, и в плане требования преференций русскоязычному населению. ЕЭП – только в формате реального взаимовыгодного сотрудничества, а не дотирования по примеру кавказских регионов, в роли которых станут бывшие республики. Реинтеграция должна вестись в формате переселения русских на Родину и жесткой защиты их прав в других странах.

3. Отношения с Западом в целом, скорее всего, улучшаться. Этому будет способствовать как демократизация общества, так и исчезновение раздражающей фигуры Путина. А также, к слову, и введение визовых режимов с Азией – ведь европейцы, среди прочих причин, по которым они не позволяют россиянам ездить без виз в ЕС, опасаются и транзита мигрантов из слаборазвитых стран Азии. Вполне вероятно, что постепенно, по мере развития институтов гражданского общества и роста благосостояния россиян (причина, которая снижает массовую трудовую миграцию из страны), Европа отменит многие визовые ограничения.

4. Независимость России как самостоятельного игрока существенно возрастет тогда, когда у власти будут люди, не опасающиеся за свои счета в иностранных банках. Уже одно это даст возможность более агрессивно и принципиально отстаивать свою позицию по любым вопросам.

5. Укрепление армии, вступление в военные блоки, ядерное оружие – все эти вопросы будут рассматриваться исключительно в контексте реальной выгоды России и русского народа. Нет смысла становиться слабыми в жестоком мире, и националисты, высоко ценящие свободу и независимость своего народа, не собираются идти по такому пути.

Россия обладает отличными данными для того, чтобы в своей геополитической позиции ориентироваться на внутренние силы и ресурсы и не зависеть от остального мира. Но чтобы развить страну до уровня современного экономического лидера региона и переходить на мировой масштаб, нужны масштабные политические и экономические преобразования. Политическая воля – в первую очередь. Только тогда мы перестанем быть сырьевым придатком и сможем, базируясь на экономической мощи и демократическом единстве народа, диктовать условия выгодной для себя игры.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83543. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод 37.22 KB
  Правовий режим територіальних вод Територіальне море це пояс морських вод шириною до 12 морських миль що розташований між берегом чи безпосередньо за внутрішніми морськими водами або архіпелажними водами держави та відкритим морем або водами спеціальних зон. Територіальне море як й внутрішні морські води є частиною території прибережної держави. На підставі цього права торгівельні судна можуть проходити через територіальне море іноземної держави без спеціального дозволу лише за умови дотримання права прибережної держави. Прохід...
83544. Поняття та правовий режим прилеглої зони 36.05 KB
  Сстановлює що прилегла зона не може пролягати далі ніж на 12 морських миль від вихідної лінії від якої відміряється ширина територіального моря проте Конвенція з морського права 1982 р. містить положення що прилегла зона не може пролягати за межі 24 морських миль від цієї лінії Розвитком інституту прилеглої зони стала практика встановлення прибережними державами за межами свого територіального морязон виключного рибальства. Ширина морських зон виключного рибальства в практиці держав різниться.
83545. Виключна економічна зона та її правовий режим 33.18 KB
  Ширина виключної економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль що відраховуються від вихідних ліній від яких відмірюється ширина територіального моря. Прибережна держава в межах виключної економічної зони має суверенні права на розвідку розробку і збереження природних ресурсів як живих так і неживих що знаходяться у її водах на морському дні або його надрах. Прибережна держава в межах своєї виключної економічної зони користується не тільки економічними повноваженнями але й юрисдикцією щодо створення і використання штучних...
83546. Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу 36.65 KB
  Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу Відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 р. Підводна околиця материка включає продовження континентального масиву прибережної держави що знаходиться під водоюі складається з поверхні і надр шельфу схилу і підйому. внутрішнім кордоном континентального шельфу є зовнішня межа територіального моря лінії на відстані 12 морських миль від вихідної лінії.
83547. Відкрите море І його правовий режим. Свободи відкритого моря 37.48 KB
  Свободи відкритого моря За зовнішньою межею територіального моря знаходяться простори морів і океанів які не входять до складу територіальних вод будьякої держави і утворюють відкрите море. відкрите море визначено як усі частини моря які не входять ані до територіального моря ані до внутрішніх вод будьякої держави. встановила що положення Частини VII Відкрите море застосовуються до всіх частин моряякі не входять ані до виключної економічної зони ані до територіальною моря або внутрішніх вод будьякої держави ані до архіпелажних...
83548. Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна 35.92 KB
  Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна Морське дно за межами континентального шельфу і економічної зони є територією з міжнародним режимом і утворює міжнародний район морського дна далі Район. 1 Конвенції ООН з морського права 1982 р.
83549. Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток 36.7 KB
  Берега протоки можуть належати одній державі або двом чи більше державам. Якщо ширина протоки перевищує подвійну ширину територіального моря прибережної держави або держав на тій частини протоки що знаходиться поза межами територіального моря діє принцип свободи судноплавства. Якщо ж ширина протоки не є більшою ніж подвійна ширина територіального моря міжнародноправовий статус протоки є подібним до статусу територіального моря так звані територіальні протоки. Традиційно на підставі звичаєвої норми міжнародного морського права в водах...
83550. Правовий режим Чорноморських проток 36.39 KB
  Відносно проходу через протоки військових кораблів Конвенція встановила ряд загальних положень: обов\'язкове повідомлення про прохід обмеження кількості та тоннажу кораблів що проходять через протоки та ін. Конвенція проводить чітку різницю між проходом через протоки кораблів чорноморських та нечорноморських держав. Чорноморським державам дозволяється проводити через протоки кораблі будьякого тоннажу а також підводні човни.
83551. Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу 37.45 KB
  Режим Суецького каналу Міжнародні канали це штучні морські шляхи що поєднують морські простори та використовуються для інтересів морського судноплавства. Особливістю правового режиму міжнародних каналів є те що вони будучи частиною території державивласника каналу підпадають під дію відповідних міжнародних договорів що істотно обмежують правомочність даної держави. До принципів правового режиму міжнародних каналів відносяться: повага суверенних прав власника каналу і невтручання в його внутрішні справи; свобода судноплавства по каналу...