26763

Глубокие трансформационные процессы, переход России на путь демократического развития

Доклад

История и СИД

Решение этих задач было невозможно без формирования гражданского общества призванного формировать социальнополитическую активность личности и уравновесить государственное влияние различными формами самоорганизации и самоуправления. Эта идея органично вписывалась в процессы становления глобального информационного общества поскольку в значительной степени базировалась на ключевых особенностях информационной цивилизации. Абсолютно недостаточным следует признать и информационное взаимодействие власти и общества. Они могли бы стать одним из...

Русский

2013-08-18

34.5 KB

0 чел.

Глубокие трансформационные процессы, переход России на путь демократического развития потребовали поиска новых идей и форм организации жизни социума, которые обеспечивали бы ему устойчивое существование и развитие. Решение этих задач было невозможно без формирования  гражданского общества, призванного формировать социально-политическую активность личности и уравновесить государственное влияние различными формами самоорганизации и самоуправления.

Эта идея органично вписывалась в процессы становления глобального информационного общества, поскольку в значительной степени базировалась на ключевых особенностях информационной цивилизации. Такой особенностью является способность систем, в том числе и социальных, к самоорганизующим процессам, реализующимся благодаря активности элементов системы и наличию постоянных информационных потоков, сопровождающих их взаимодействие.

С конца 80-х годов ХХ века в России наблюдается проявление гражданской активности, но, она слабо самоорганизуется в действенные и влиятельные структуры. Абсолютно недостаточным следует признать и информационное взаимодействие власти и общества.

Такое взаимодействие обеспечивается по различным информационным каналам. Средства массовой информации по своей сути являются самыми оперативными, массовыми и публичными информационными потоками, циркулирующими в социуме. Очевидно, что они способны эффективно участвовать в обеспечении всеобщей взаимосвязи. Они могли бы стать одним из действенных факторов становления в России гражданского общества, способного влиять на обеспечение устойчивого развития социума.

Однако следует заметить, что пока СМИ не акцентируют своего внимания на такой задаче. Между тем, необходимость и важность становления гражданского общества в России признаны властью: его построение в стране объявлено президентом актуальной общенациональной задачей, связанной с безопасностью страны.

В утвержденной в 2000 году «Доктрине информационной безопасности Российской федерации» в числе источников угроз информационной безопасности названа «неразвитость институтов гражданского общества».1 Однако данный программный документ не получил должного обсуждения в обществе, практически не уделили ему внимания средства массовой информации.

Не оценены по достоинству и прошедшие в стране три Всероссийских Гражданских Форума, ставившие перед собой задачи поиска путей эффективного взаимодействия населения, институтов гражданского общества и власти с целью стабилизации общественного развития. В 2005 году вышел закон, в соответствии с которым организована работа Общественной палаты как совещательного органа. При участии палаты теперь обсуждаются самые острые и актуальные проблемы жизни российского общества. Создан Совет по развитию гражданского общества при Президенте РФ. Но обо всем этом журналисты пишут редко. Еще меньше отражаются в российских СМИ активные действия населения, направленные на формирование гражданского общества.  Можно сказать, что информационная политика СМИ в очень незначительной степени содержит дискурс проблематики гражданского общества. И почти не сформирована политическая культура журналистов, базирующаяся на научно-обоснованных представлениях о сущности гражданского общества и действующих в нем закономерностях, раскрывающих причины и факторы функционирования и развития различных социальных структур и общества в целом. А между тем задачу становления гражданского общества правомерно рассматривать как исключительно важную по значимости, поскольку уровень ее решения определяет онтологический статус общества, его устойчивость и перспективы развития.

Очевидно, что проблемы становления гражданского общества в России и участия СМИ в этом процессе, требуют осмысления. При анализе журналистики и СМИ как фактора становления гражданского общества можно выделить ряд направлений. Прежде всего, это направление, связанное с исследованием самого понятия «гражданское общество».

Теория гражданского общества разрабатывалась на основе историко-философских, социологических и политологических исследований, посвященных проблемам устройства жизни общества в системе государства. Проблематика идеи гражданского общества присутствовала в трудах ученых со времен Древней Греции. Именно там впервые было сформулировано понятие «гражданин».

Непосредственно развитие теории гражданского общества связано со становлением буржуазного строя. Проблемы гражданского общества нашли отражение в теории естественного права и общественного договора, с которыми дискутировали рационалисты. На рубеже XIX-XX веков произошло становление самостоятельной науки – социологии, которая также внесла свой вклад в изучение проблем общественного развития.

В отечественной литературе идеи гражданственности и стабилизации общественного развития тоже активно обсуждались мыслителями во все времена. В их работах проблема взаимоотношения гражданского общества и государства рассматривалась с иных, чем в западных концепциях, позиций.

ХХ век сильно изменил представления о научной картине мира, что нашло свое отражение в трудах, посвященных анализу формирующегося информационного общества, оказывающего огромное влияние на все сферы общественной жизни, меняющего место и роль информации и СМИ в социуме. В современных условиях развиваются новые аспекты теории демократии и гражданского общества западными исследователями.

С учетом исторического опыта развития идеи, национальных особенностей, а также специфики, обусловленной становлением глобального информационного общества, рассматривается проблематика гражданского общества в трудах современных отечественных исследователей.

Таким образом, широкий круг концепций дает весьма разнообразные представления о сущности понятия «гражданское общество». Возникает необходимость вычленить те общие сущностные признаки данного понятия и их взаимосвязи, которые неизменно обсуждались философами, историками, социологами, политологами в любые времена и в разных странах.

Другое направление для анализа обозначенной темы связано непосредственно с развитием теории коммуникации и теории журналистики,  которые стремятся осмыслить онтологические функции и социальные роли журналистики в обществе, рассмотреть ее реальное участие в формировании гражданского общества в России.

Мы полагаем, что гражданское общество как тип общественного устройства обладает рядом сущностных признаков, совокупность которых обеспечивает его способность к устойчивому развитию. Активное участие СМИ в формировании данных признаков может существенно ускорить становление в России гражданского общества. Однако для этого необходимо преобразование СМИ и журналистики в целом в подлинно гражданскую деятельность, целевая направленность которой ориентирована на формирование общества, обладающего способностью к устойчивому развитию. Основной практической задачей данного курса и будет выяснение актуальных задач журналистики по формированию гражданского общества в России.

1


 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22621. Крутильний балістичний маятник 181 KB
  Визначення швидкості польоту кулі у повітрі за допомогою крутильного балістичного маятника. Макетна установка для здійснення непружної взаємодії кулі та крутильного балістичного маятника вимірювання його кута відхилення та періоду колівань металеві кулі. Як у випадку балістичного так і балістичного крутильного маятника час співудару кулі з маятником значно менший порівняно з періодом виникаючих коливань Т тобто маятник не встигає відчутно відхилитися за час співудару. Якщо під час руху маятника знехтувати моментом сил тертя то можна...
22622. Вимірювання струмів та напруг у колах постійного струму 60 KB
  Для вимірювань у колах електричного струму користуються електровимірювальними приладами які промисловість випускає у великій кількості. Найчастіше вимірювання у колах постійного струму здійснюється за допомогою приладів магнітоелектричної системи. Магнітоелектричні прилади дозволяють отримати кут повного відхилення стрілки у межах 90 100 і можуть бути використані для вимірювань тільки постійного струму.
22623. Градуювання напівпровідникового датчика температури 81.5 KB
  При вимірюванні опору постійному струму натискати кнопку K можна тільки після підключення об'єкту вимірювання.Зняти залежність опору напівпровідникового датчика від температури та побудувати графік T = f R. Наприклад як фізичний принцип за яким можна побудувати термометр широко використовується залежність опору R від температури Т. Для реєстрації незначних змін опору супутніх незначним перепадам температур потрібна апаратура високої точності а це ускладнює але не виключає зовсім застосування металів як датчиків температури.
22624. Визначення моментів інерції твердого тіла 246.5 KB
  Визначення моментів інерції твердого тіла.Експериментальне визначення параметрів еліпсоїда інерції твердого тіла. 3 Запишемо це векторне рівняння у проекціях на вісі координат з початком у точці беручи до уваги що : 4 З метою спрощення зробимо наступні позначення у рівняннях 4: 5 Вирази позначені однаковими подвійними індексами відтворюють моменти інерції тіла відносно відповідних осей наприклад ОХ ОУ ОZ тобто ті моменти інерції...
22625. ГІРОСКОП 112.5 KB
  Вимірювання швидкості прецесії гіроскопа. Визначення моменту імпульсу та моменту інерції гіроскопа. Макетна установка для спостереження явища регулярної прецесії гіроскопа та виконання необхідних вимірювань. Головне припущення елементарної теорії гіроскопа полягає у тому що і при повільному русі осі обертання у будьякий момент часу момент імпульсу гіроскопа відносно його нерухомої точки вектор вважається направленим по осі гіроскопа у той же бік що й вектор кутової швидкості .
22626. Принципова схема лазера. Властивості лазерного випромінювання. Основні типи лазерів 47.5 KB
  Властивості лазерного випромінювання.Такий процес називається вимушеним індукованим випромінюванням. Для виходу випромінювання одне з дзеркал резонатора роблять напівпрозорим. Окрім підсилення хвилі активним середовищем є фактори що зменшують амплітуду хвилі фактори: коефіцієнт відбивання дзеркал r 1 виводимо частину випромінювання з системи дифракція розсіяння світла середовищем резонатора.
22627. Основні принципи голографії 47 KB
  Метод реєстрації фази хвилі та її відновлення називається голографією. Голограма – система перепонок розташованих на шляху світлової хвилі що несе в собі зашифровану фазову та амплітудну інформацію про предмет. Інтенсивність на фотопластинці : де амплітуда опорної хвилі амплітуда відбитої від предмета хвилі. Відтворення за допомогою голограми хвилі яка була розсіяна предметом і несла з собою інформацію про нього ґрунтується на фотометричних властивостях фотографічних матеріалів.
22628. Явище Доплера в оптиці і в акустиці 50.5 KB
  Акустичні хвилі розповсюджуються в середовищі газі всередині якого можуть рухатись джерело і приймаючий пристрійтак що потрібно розглядати не тільки їх рух відносно одинодного а й по відношенню до середовища. Швидкість хвилі в середовищі С=const не залежить від руху джерела. Отже хвилі що вийшли за час τ=t2t1 дійдуть до пристрію протягом часу Θ=Θ2Θ1=τ1V с. Вона рівна: у випадку віддалення від джерела у випадку наближення до джерела Так як швидкість хвилі в середовищі визначається властивостями хвилі тобто не залежить від руху...
22629. Закони збереження та фундаментальні властивості простору і часу 62.5 KB
  Однорідний простір всі точки еквівалентні: L не змінюється при перенесені на нескінченно малий 1 довільне → Рівняння Лагранжа просумуємо по і тоді тобто оскільки закон збереження імпульсу є наслідком варіаційного принципу і однорідності простору. Однорідність часу = закон збереження енергії для ізольованих систем а також для незамкнених систем якщо зовнішні умови не змінюються з часом. Ізотропність простору еквівалентність всіх напрямків: L не зміниться якщо систему повернути на нескінченно малий кут навколо довільної...