26774

Устойчивые социальные системы

Доклад

Обществознание

Совокупность ноосферных принципов взаимодействия общества с макросистемой окружающей средой в соответствии с 3 и 4 уровнями интеграции. Причем каждый принцип при практической реализации становится конкретным признаком общества. Таким образом мы получили перечень признаков устойчиво развивающегося общества: наличие граждан как активных свободных универсальных личностей реализация принципа № 1; наличие структур и институтов созданных по инициативе граждан для реализации своих и общественных потребностей № 2; наличие...

Русский

2013-08-18

29 KB

1 чел.

Отсюда применительно к нашей задаче можно определить системообразующие принципы для устойчивых социальных систем:

1. Принцип активности и универсальности элементов системы (в соответствии с 1 уровнем интеграции).

2. Принцип единства субъективных индивидуальных и объективных общественных интересов (в соответствии со 2 уровнем интеграции).

3. Принцип диалектической взаимосвязи процессов иерархического управления и самоуправления (в соответствии с 3 уровнем интеграции).

4. Принцип естественно-искусственного (этико-правового) регулирования взаимосвязей элементов и подсистем (в соответствии с 3 уровнем интеграции).

5. Принцип единства идеальных и материальных процессов (свободы деятельности и обладание ее результатами) (в соответствии с 3 уровнем интеграции).

6. Совокупность ноосферных принципов взаимодействия общества с макросистемой (окружающей средой) (в соответствии с 3 и 4 уровнями интеграции).

7. Принцип свободного оперативного циркулирования информационных потоков (в соответствии с 3 уровнем интеграции).

Реализация данных принципов обеспечивает устойчивое развитие социальных систем. Причем, каждый принцип при практической реализации становится конкретным признаком общества. Таким образом, мы получили перечень признаков устойчиво развивающегося общества:

- наличие граждан как активных, свободных, универсальных личностей (реализация принципа № 1);

- наличие структур и институтов, созданных по инициативе граждан для реализации своих и общественных потребностей (№ 2);

- наличие демократического государства как необходимого условия, предоставляющего возможность гражданам лично или опосредованно участвовать в принятии значимых для их жизни решений, наличие политической активности и культуры (№ 3);

- наличие развитого этико-правого сознания граждан, реализуемого в этико-правовом поведении (№ 4);

- наличие различных форм собственности и рыночных отношений как необходимых условий для создания материальной базы, обеспечивающей реализацию различных, в том числе и духовных, потребностей граждан (№ 5);

- наличие механизмов реализации принципов эффективного взаимодействия общества с окружающей средой (№ 6);

- наличие свободного информационного обмена в обществе, и в первую очередь, в виде независимых СМИ как самой оперативной, массовой и публичной информационной системы (№ 7).

Очевидно, что перечисленные признаки полностью совпадают с признаками гражданского общества, выделенными нами при помощи историко-философского анализа развития идеи гражданского общества. Таким образом, можно сделать вывод, что гражданское общество с данной совокупностью его признаков есть общество, обладающее способностью к устойчивому развитию. И не случайно, что именно в периоды кризисов в поисках наибольшей стабильности возникает потребность в такого рода общественном устройстве.

Теперь на основании сущностных признаков гражданского общества можно дать определение этому понятию. Гражданское общество есть общество, основным элементом которого является гражданин как активная универсальная личность, свободно реализующая свои потребности в тесном сотрудничестве с другими людьми и в составе различных групповых структур, которые эффективно взаимодействуют друг с другом и с государственными институтами с учетом этико-правовых норм в условиях демократического управления обществом и наличия различных форм собственности в соответствии с целевой установкой на устойчивое развитие общества в ноосферном пространстве.

Гражданским, то есть обладающим рядом характерных признаков, может быть часть общества, а может и все общество в целом.

Судя по анализу состояния развития сущностных признаков гражданского общества в современной России, который проделан нами в работе чуть ниже, в данный момент идет формирование гражданского общества как части социума. Появляется и развивается самостоятельная, негосударственная сфера деятельности граждан, идут поиски путей взаимодействия сферы негосударственной с государственной. Исследователи, характеризующие гражданское общество как особую негосударственную сферу социума, являются представителями так называемого «сферного» подхода. Это А. Кочетков, В. Смольков, В. Данченко, К. Варламов, В. Романов, В. Хорос, А. Воробьев, С. Крапивенский, С. Алексеев, Н. Белова, Л. Карпов, Е. Гуренко, О. Шкаратан, А. Арато, Дж. Коэн, Голднер, А. Ар, А. Сейлс и многие другие.

Исследователи, которые относят понятие «гражданское» ко всему обществу, считают, что такие признаки как наличие граждан и этико-правовое регулирование их отношений не могут относиться только к части общества. Они неизбежно образуют новый тип социума. Исследователи называют его обществом гражданского типа. Такую точку зрения высказывают И.И. Кравченко, В.П.Ступишин, Т.Н.Наумова, Л.А.Седов, Ю.М. Резник П. Бурдье, Э. Гидденс, Н. Луман, Ю. Хабермас, и другие


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18284. РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 70 KB
  Лекція 11 РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Короткі історичні відомості про виникнення натурального числа і нуля. Різні підходи до побудови множини цілих невід’ємних чисел. Скінченні множини та їх властивості: а Теоретикомн
18285. МНОЖИНА ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 53.5 KB
  Лекція 12 МНОЖИНА ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Натуральне число як спільна властивість класу скінченних непорожніх рівнопотужних множин. Поняття про нуль. Множина цілих невід’ємних чисел. Відношення рівності€ на множині цілих невід’ємних чисел та його властив
18286. ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 74 KB
  Лекція 13 ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Означення суми цілих невід’ємних чисел через об’єднання множин. Існування і єдність суми. Операція додавання цілих невід’ємних чисел та їх властивості. Формування понять суми і додавання в початкові...
18287. МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 85 KB
  Лекція 14 МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Означення добутку цілих невід’ємних чисел через декартів добуток множин. Існування і єдність добутку. Означення добутку цілих невід’ємних чисел через суму. Операція множення цілих невід’ємних чисел та...
18288. АКСІОМИ ПЕАНО 93 KB
  Лекція 15 АКСІОМИ ПЕАНО Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії. Аксіоматична побудова множини цілих невід’ємних чисел; неозначувані поняття аксіоми Пеано та деякі наслідки з них. Аксіоматичне означення операції додавання цілих невід’ємних чисел...
18289. ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 124 KB
  Лекція 16 ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Ділення з остачею. Теорема про ділення з остачею. Операції ділення з остачею. Формування поняття ділення з остачею в початковій школі. Принцип і метод математичної індукції. б Натуральне число як р...
18290. НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА 87 KB
  Лекція 17 НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА Поняття про величини та їх вимірювання. Поняття про відрізок. Відношення дорівнює€ менше€ більше€ на множині відрізків та їх властивості. Поняття про додавання і віднімання над відрізками та їх властивос...
18291. ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ 148 KB
  Лекція 18 ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ Поняття про систему числення. Число і цифра. Непозиційні і позиційні системи числення. Десяткова система числення запис читання і порівняння цілих невід’ємних чисел в ній. Алгоритм додавання чисел в десятковій системі ...
18292. НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ 158 KB
  Лекція 19 НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ Недесяткові позиційні системи числення: запис читання і порівняння чисел в них. Алгоритми додавання і віднімання чисел в недесяткових позиційних системах числення. Таблиці додавання. Алгоритми множення і д...