2690

20-ти річчя Незалежності України

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Відкрита виховна година на тему: 20-ти річчя Незалежності України 24 серпня 2011 року український народ відзначив 20 - річчя Незалежності. Протягом початку  XX  століття незалежність проголошувалась п’ять разів, і ті...

Украинкский

2013-01-06

7.34 MB

14 чел.

Відкрита виховна година на тему :»20-ти річчя Незалежності України»

24 серпня 2011 року український народ відзначив 20 - річчя Незалежності. Протягом початку  XX  століття незалежність проголошувалась п’ять  разів, і тільки двадцять років тому була схвалена Декларація про державний суверенітет. Через три місяці, 1 грудня 1991 року,  на  Всеукраїнському  референдумі український народ підтвердив своє прагнення до створення самостійної держави – «за»  проголосувало 90% виборців. На карті світу з’явилась ще одна країна як уособлення торжества справедливості, здійснення мрій багатьох поколінь українців.                               Усю історію України умовно можна поділити на два великі періоди: додержавний (до незалежності) та державотворчий ( після здобуття незалежності). Ще за часи Київської Русі правлячі європейські династії вважали за честь поріднитися з Великим князем Русі та Світлими руськими князями. Русь як держава багато в чому визначала європейську політику та потужно впливала на неї. Назавжди ввійшли в історію такі відомі просвітники як княгиня Ольга, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Нестор – літописець… Першою етнічно-національною українською державою була Запорізька Січ – оберіг віри, землі, традицій, звичаїв українців. Початок 20 століття залишив в історії слід як буремний час революцій, державних переворотів – була створена держава гетьмана Скоропадського, відроджена Українська Народна Республіка, Михайло Грушевський став Головою Української Центральної Ради. Майже до кінця XX  століття український народ продовжував відстоювати свою державність, вів боротьбу з тоталітарними режимами – всім відомі імена Василя Стуса, Алли Горської,  Петра Григоренка, В’ячеслава Чорновола, Ліни Костенко… З 24 серпня 1991 р. розпочалася новітня історія України - розбудова власної національної, демократичної, соборної, правової держави. Що зроблено в країні за 20 років? Якими досягненнями ми можемо пишатись?

  •  Головним досягненням нашої держави є молоде покоління, яке народилось і виросло в незалежній державі. Україна має велике майбутнє. Будувати могутню і сильну державу зможе тільки розвинена, інтелектуальна, працелюбна і  інноваційна  молодь. Свідомий вибір життєвого шляху, професії, намагання виявити і реалізувати свої здібності, активна участь у політичному житті країни – далеко не повний перелік переваг, які має сучасна молодь.
  •  Важливим досягненням є  те, що український народ зберіг свою Соборність, свою  державну територію -  це надає Україні статус найбільшої держави Європи. В Україні толерантно відносяться до  всіх етносів, які населяють Україну, недопускається ворожнеча та етнічне протистояння,  держава через закони сприяє діяльності різноманітних громадських та політичних  етнічних організацій, а також  розвитку етнічної освіти, мови, культури. Сьогодні на території України мирно проживають  понад 100 національностей. Близько 5% населення України представлене поляками, чехами, словакаи, болгарами, молдаванами, румунами, угорцями, татарами, вірменами, євреями, греками… 
  •  Україна намагається жити в злагоді із своїми близькими  і далекими сусідами, реалізуючи один з принципів зовнішньої політики – принцип добросусідства. Проявом демократизму можна вважати свободу слова, свободу засобів масової інформації, прийняття закону про вільний доступ до інформації. Мирний характер українській державі надають її позаблоковий та без’ядерний статус.

2011 рік – рік державних ювілеїв: 20 років державної Незалежності України, 20 років загальноукраїнського грудневого референдуму, який підтвердив Акт про державну незалежність України,  20 років інституту Президентства, 20 років назві держави – Україна, 15 років з моменту прийняття Конституції України. А також у нинішньому році Україна відзначає 450-річчя створення Пересопницького Євангелія.

Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 рр. – переклад на «просту мову» канонічного Євангелія – є найважливішою пам’яткою української книжної і народної мови XVI ст., незрівнянний зразок українського живопису та рукописної книги незадовго до початку друкарства в Україні (1574 р.). Мова пам’ятки, гранично зближена з живою народною мовою, дає повну можливість відтворити стан одного з двох типів старої української літературної мови (так званої “простої мови”) і визначити фонетичне, граматичне і лексичне обличчя самої народної української мови в другій половині XVI ст. Пересопницьке Євангеліє є свідченням завершення процесу формування української народності. Його справедливо називають українською Першокнигою – національним надбанням, символом духовного відродження України. Це справжній шедевр європейського книжкового мистецтва середини ХVІ століття. Вага книги – 9 кг 300 грам. Писана вона на пергаменті форматом 380 на 240 мм, складається із 482 аркушів. Рукопис пишно орнаментований, прикрашений високохудожніми заставками та мініатюрами. За красою і багатством оформлення Пересопницьке Євангелії немає собі рівних серед українських рукописів. Фундувала працю над рукописом ігуменія Двірецького монастиря Параскева, над перекладом і переписуванням трудилося двоє людей – пересопницький архімандрит Григорій та писець Михайло. Зберігається Євангеліє у фондах Національної бібліотеки ім.. В.Вернадського, на цій духовній святині  присягають на вірність народові України Президенти Української Держави під час інавгурації.

В основі державотворчих процесів в Україні лежать правові документи, які надають державі легітимного характеру, регулюють суспільні відносини, визначають характер держави та її інститутів, її внутрішню та зовнішню політику, окреслюють права та обовязки громадян. До основних правових документів відносяться:

16.07.1990 р. – Декларація про державний суверенітет.

03.08.1990 р. – Закон про економічну самостійність.

24.08.1991 р. – Акт проголошення незалежності України.

08.10.1991 р. – Закон про громадянство України.

07.11.1991 р. – Закон про державний кордон України.

06.12.1991 р. – Закон про Збройні сили України.

28.06. 1996 р. – Конституція – Основний Закон України.

 

Україна як самостійна держава має свою зовнішню атрибутику у формі знаків, символів, кольорів. Згідно з Статтею  20 Конституції України передбачено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України та Державні символи Президента України.

Держа́вний пра́пор Украї́ниодин з трьох офіційних державних символів, що символізує суверенітет. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку. 24 липня 1990 року, на флагшток перед будівлею Київської мерії був піднятий синьо-жовтий прапор, освячений у Софіївському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм. Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. У серпні 2004 року Президент Леонід Кучма підписав указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня.

Історія виникнення прапора.  Символіка Київської Русі: жовто-сині барви символізували Київську Державу ще до запровадження християнства на Русі. Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. Після нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст. Майже всі герби міст Київщини й України загалом обрамлялися жовто-синіми кольорами. На зламі XIII—XIV століття з'явилися чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці. Найбільш вживаними кольорами були червоний, білий, блакитний, рідко жовтий, були і кольорові сполучення. Найчастішими прапорними зображеннями були хрести, небесні світила та княжо-родові тризуби – двозуби, древка були завершені наконечниками. Прапор Руської землі (Київської держави) був переважно червоний з золотим тризубом або двозубом, того чи іншого великого князівства. Символіка козацької доби: за козацько-гетьманської доби з'являється новий характерний прапорний колір, так званий малиновий. Найчастіше вживані полотнища були прямокутними, або так звані скошені згори вниз або навпаки. Найвищими державними прапорними емблемами були дві гетьманські корогви: перша — червона з зображенням білого Архистратига Михаїла і друга — з зображенням герба того чи іншого гетьмана. Завідував прапором генеральний хорунжий. Гетьманщина користувалась у XVII столітті різнокольоровими прапорами, однак переважав червоний колір,  а у XVIII столітті стали переважати блакитні полотнища з золотими чи жовтими зображеннями гербів та такими  ознаками як небесні світила, зброя, постаті святих. Великий Прапор Запорізької Січі був червоним. Запоріжжя дало також початок українському морському прапорництву - корогва для морських походів була біла з зображенням святого Миколая. Із занепадом Гетьманщини та приєднанням Центральної і Західної України до Росії та Австрії український прапор зник. Доба визвольних змагань: з березня 1917 р. було проголошено про організацію Української Центральної Ради, що мала перетворитися на орган тимчасового державного правління незалежної України. За гетьмана Скоропадського порядок кольорів на прапорі не міняється - блакитна смуга вгорі, жовта - внизу. 13 листопада 1918 був затверджений синьо-жовтий прапор Західно - Української Народної Республіки. 15 березня 1939 року державним прапором Карпатської України став синьо-жовтий стяг. Однак у 1930-х в Галичині, а після Другої світової війни вже в еміграції виникли непорозуміння між прихильниками синьо-жовтого і жовто-синьо порядку поєднання кольорів, які закінчилися постановою Української Національної Ради від 27.6.1949, яка відзначала, що до остаточного виготовлення державних емблем незалежної влади в Україні національний прапор буде синьо(блакитно)-жовтий. За радянської доби  першим прапором УРСР  став червоний стяг з жовто-блакитним прапором у верхньому лівому куті. Та в 1919 році, з ідеологічних міркувань, прапор УСРР став тільки червоного кольору з абревіатурою назви республіки, облямованою золотою рамкою.  21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила стяг із горизонтально розташованими смугами: верхньою — червоного кольору (2/3 ширини прапора), і нижньою — лазурного кольору з зображенням у верхній частині золотих серпа і молота і над ними — червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Сучасність. День Державного Прапора України  щорічно відзначається 23 серпня. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Державний Прапор піднімається на будинках органів державної влади, органів місцевого самоврядування, дипломатичних і консульських представництвах України, на прикордонних заставах та митницях, на засобах

пересування перших осіб та дипломатичних представників і консулів України, як кормовий прапор на морських суднах України, під час офіційних зустрічей на найвищому рівні, під час спортивних змагань, тощо. Особливого значення набуває використання державного прапора при проведенні протокольних заходів, бо саме з прапором передусім асоціюється та чи інша держава. Прапор вивішується на державних установах в святкові та жалобні дні.  Порядок розміщення державного прапора має свої особливості.                                Існує звичай

вивішувати прапор у світлу частину доби – зі сходу до заходу сонця.

В деяких місцях, таких як резиденція глави держави, будинки уряду, парламенту, пам’ятники видатним особам, історичні місця, прапор може бути встановлено постійно, за умови його освітлення в нічний час. Державний прапор піднімається на спеціальному флагштоці перед будинком або на будинку. Державний прапор встановлюється перед головним входом до будинку зліва (якщо стояти обличчям до фасаду). Прапор не повинен торкатися поверхні підлоги, грунту, води або будь-яких предметів. Метою цього припису є попередження можливості забруднення або пошкодження прапора, і його порушення розглядається як прояв неповаги до символу держави. Прапор не можна використовувати для покриття монументу, статуї, меморіальної дошки. Існують певні правила використання державного прапора на борту морського судна. Прапор повинен бути піднятий під час знаходження судна в порту та в територіальних водах. У відкритому морі прапор піднімається лише з метою ідентифікації в разі зустрічі суден. За звичаєм, якщо в морі зустрічаються торгівельне і військове судна будь-якої держави, торгівельне судно повинно приспустити прапор на знак пошани. Щорічно під час святкування Дня Державного Прапора під гаслом «Рідний прапор нас єднає»  відбувається акція по розгортанню найбільшого державного прапора України. У 2011 році прапор розгорнули чернігівці на пагорбі під Катерининською церквою. Найбільший прапор України був пошитий у 2007 році шахтарською вдовою з Донецька Марією Бєлятковою, його розмір - 45 на 30 метрів, загальна площа - 1350 кв. м, а вага - 120 кг. Прапор занесений до Книги рекордів України і розгортався в різних місцях України уже понад 100 разів. На сьогодні збереглося і три гетьманських прапори: «Богдана Хмельницького» — у Стокгольмі (Військовий музей), «Данила Апостола» — в Москві (Збройова палата Московського Кремля), і «Прапор Івана Мазепи» - в Харкові (Харківський історичний музей). Всі вони мають свою цікаву і неповторну історію, з ними зв’язано багато подій та постатей історії України.

Другим символом держави є Державний Герб України.  Державний Герб - це закріплений у законодавстві офіційний умовний знак, який через графічне чи кольорове зображення окремих фігур виражає коло певних ідей політичного характеру та символізує суверенітет держави. В Конституції сказано, що великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний герб України). Зображення Державного Герба розміщується на печатках органів державної влади, державного управління, судових органів, грошових знаках і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ тощо.

Історія виникнення тризуба. З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Тризуб був відомий серед народів Сходу і

Середземномор'я з найдавніших часів, а на українських землях - з II століття. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу ). Тризуб був родовим знаком Рюриковичів часів Київської Русі. Перша згадка у літописах про цей знак належить до Х століття. Посли київського князя Ігоря у 912-945 роках при укладанні договору з візантійцями уже мали свої печатки з тризубами. За часів Київської Русі тризуб стає великокнязівським знаком - його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб і напис "Володимир на столі, а це його серебро". Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського - священних начал, трьох природних стихій - повітря, води й землі. У грудні 1917 Українська Центральна Рада прийняла тризуб в якості герба УНР. Фактично це було схвалено 18 січня 1918, а 1 березня проголошено закон про герб, на виконання якого 22 березня 1919 було викладено опис герба з тризубом як головним його елементом. З 22 січня 1919 згідно з законом про Злуку тризуб увійшов у крайовий герб Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської держави П.Скоропадського, а також Директорії. Уперше конституційне тризуб був оформлений як державний герб у травні 1920 Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге спеціальною Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави 1 жовтня того ж року. У 1939 тризуб став державним гербом Карпатської Русі, що проголосила самостійність після розпаду Чехословацької республіки. У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху.

Державний Гімн - це закріплена в законодавстві країни музично-поетична емблема держави, яка через систему (набір) музично-поетичних образів виражає певне коло ідей політичного характеру та символізує суверенну державу. Державний Гімн України - це національний гімн на музику М.Вербицького. Державний Гімн як офіційний символ держави виконують під час підняття Державного Прапора, відкриття урочистих засідань, на початку офіційних зустрічей на найвищому рівні, прийнятті військової присяги, відкритті спортивних змагань тощо. Слова Гімну затверджуються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Державним гімном України є пісня «Ще не вмерла України ні Слава, ні Воля», на слова Павла Чубинського та  музику Михайла Вербицького. Офіційно музична редакція державного гімну була прийнята Верховною радою України 15 січня 1992 року; слова гімну були затверджені «законом про Гімн України» . Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українців. Поширення цього вірша серед українофільських гуртків сталося миттєво. Проте, вже 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863, № 4 Отримавши поширення на Західній Україні, патріотичний вірш не пройшов повз увагу й релігійних діячів того часу. Один з них, отець Михайло (Вербицький), ще й знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського у1863 році  пише музику до нього. Вперше у тексті державний гімн почав використовуватись у 1917 році.  У 1917—1920 «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавче не був затверджений, використовувалися й інші гімни. Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в складі СРСР, гімн  «Ще не вмерла Україна» був відкинутий, щоб не викликати патріотичних настроїв серед українців. Потрібен був текст, у якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. Це завдання виконав Павло Тичина. Саме його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» і став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991. Композитор Антон Лебединець створив музику для нього. Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР. 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

Державні символи Президента України

З метою запровадження атрибутів української державності Указом Президента від 29 листопада 1999 року, було постановлено, що офіційними символами глави держави є: Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова печатка Президента України, Булава Президента України.

Історія України – це історія боротьби українського народу за утворення та збереження власної національної держави, її незалежності, соборності її території та населення, боротьби за вирішення соціальних та національних завдань, це історія пошуку України свого місця в світовому політичному, економічному, культурному просторі, це історія сподівань і розчарувань, здобутків і втрат на багатовіковому державотворчому шляху. Усі найкращі дочки й сини України протягом століть мріяли про її незалежність, віддавали всі свої сили й прагнення в ім'я цієї мети. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Василь Стус — ці та інші імена навіки увійшли в історію нашої культури як імена борців за волю й незалежність України. Їхній внесок у здобуття незалежності є надзвичайно вагомим, так само, як і внесок мільйонів безіменних борців. Двадцята річниця  – це тільки перші кроки незалежності, які стали випробуванням на зрілість, на терпіння, на мудрість та толерантність. І тільки від українського народу  залежить майбутнє – від нашої працьовитості, згуртованості, патріотизму залежить добробут країни, в якій ми будемо жити завтра.

Фоторепортаж з відкритої виховної години.

          Запрошені – зам.директора з виховної роботи Іванова Н.Д.,  , зав.відділенням Редчиц О.О.,                                                 Тимченко Л.І., методист училища Мельникова М.Б., група ТПН-101 разом з класним керівником .             

                                             Фоторепортаж з відкритої виховної години.

          Запрошені – зам.директора з виховної роботи Іванова Н.Д.,  , зав.відділенням Редчиц О.О.,                                                 Тимченко Л.І., методист училища Мельникова М.Б., група ТПН-101 разом з класним керівником .             

                                                

Методика організації позакласної виховної роботи на тему :

20-ти річчя Незалежності України.

    Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм.
     Патріотизм (грец. paths — батьківщина) — любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.
      Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

    Як наслідок сучасна людини, громадянин:

  •  Розуміє і поділяє сутність національної ідеї
  •  Є носієм національної культури
  •  Своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини
  •  Любить і відстоює рідну мову, користується нею
  •  Любить. Захищає і відстоює свої звичаї, традиції
  •  Любить, захищає і підтримує співгромадян з патріотичним способом мислення.

Мета виховної години:

  1.  Підвищити інтерес до історичного минулого рідної землі.
  2.  Формування національної свідомості.
  3.  Виховання почуття любові до своєї землі.
  4.  Впровадити інтерактивні методи у навчально-виробничий процес.

Викладачі і майстри виробничого навчання Вищого комерційного училища впроваджують у навчальний процес інтерактивні методи навчання. Які базуються на роботі учнів в малих групах, самостійному пошуку інформації, самостійному доведенні знайденої і систематизованої інформації до учнів всієї групи. Сучасні вимоги потребують користування компютерними технологіями і тому обовязковим є створення презентацій для ілюстрованого супроводження доповідей.

Перед виконанням роботи навчальна група поділяється на бригади, кожна з яких вирішує самостійно хто буде збирати інформацію, хто пише доповідь, хто буде створювати фоторепортаж, хто створює комп’ютерні презентації.

Введення інтерактивних методів в навчальний процес – дуже кропітка і складна робота, яку краще починати під час підготовки класних годин, віртуальних екскурсій. В цьому випадку учні не нервують через оцінки, розкуто почувають себе в ході проведення заходу вчаться спілкуватися. Уважно слухати і навчати один одного. Дуже добре коли при проведенні виховної години присутні не тільки керівники закладу, але ще й запрошуються учні молодшого курсу. Таким чином демонструються вміння і навички, що набули старші за віком учні і підвищується інтерес до навчання у молодших, з’являється бажання досягти побаченого рівня, а може ще й і покращити виконання роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1914. Типы и задачи функциональных модулей SDH 23.08 KB
  Концентратор позволяет уменьшить общее число каналов непосредственно подключенных к основной транспортной сети SDH. Коммутатор позволяет устанавливать связь между разными каналами принадлежащими определенным пользователям сети.
1915. Теоретические аспекты изучения радиоэлектронного оборудования 161.66 KB
  Генераторное оборудование ЦСП. УТС активной фильтрации с непосредственным воздействием на ЗГ. УТС активной фильтрации с непосредственным воздействием на промежуточный преобразователь. Линейный кодер для двухполярного сигнала.
1916. Формы воспитательной работы 18.81 KB
  В словаре С.И. Ожегова дается девять значений слова форма. Это и внешнее сочетание, и установленный образец и т. п. Говоря о форме воспитательной работы, мы прежде всего имеем в виду выражение содержания воспитательной работы через определенную структуру отношений педагогов и учащихся.
1917. Педагогические закономерности в трудовом воспитании учащихся 20.97 KB
  Ознакомление с педагогическими закономерностями в ТВУ. Понятие закономерности и закономерности воспитания учащихся. Морально-воспитательная и нравственно-практическая деятельность. Художественно эстетическая деятельность.
1918. Профессия – наше будущее 21.2 KB
  Цель мероприятия: сформировать представление о разнообразии профессий, а также уметь находить между ними существенные отличия и сходства, что в дальнейшем позволит более глубже оценивать каждую профессию.
1919. Квантовая механика. Квантование на искривленных поверхностях 1.2 MB
  Метод Гамильтона, квантование на искривленных поверхностях, квантование на плоских поверхностях, обобщенная гамильтонова динамика, скобки Дирака в геометрии.
1920. Формирование экологической культуры школьников в условиях учебно-производственного комбината 1.2 MB
  Теоретико-методические проблемы формирования экологической культуры учащихся. Педагогический подход к содержанию и технологии формирования экологической культуры учащихся в образовательных учреждениях. Организационные и содержательные условия деятельности учебно-производственного комбината по формированию экологической культуры.
1921. Образовательные порталы как средство систематизации и структурирования информации 1.2 MB
  Научно-методические основы создания и использования образовательных интернет-порталов. Организация представления учебной информации на портале. Практическая реализация информационно-образовательного портала вуза.
1922. Земля. Справочник собственника и арендатора 1.19 MB
  Правовые основы земельных отношений, виды земель и их значение. Порядок оформления и переоформления прав на земельные участки. Основания приобретения права собственности на землю. Общая характеристика сделок с земельными участками.