26933

Теория разделения властей.законолательная власть

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

локкзаконодательная власть занимала доминирующее положение по сравнению с остальными ветвями власти. Основной конечной целью осуществления на практике ТРВ является предотвращение узурпации всей государственной власти одним лицом или группой лиц и сохранение целостности государственного механизма и общества. Все власти равны и автономны 3. Никакая власть не может пользоваться правами предоставленными Конституцией другой власти 4.

Русский

2013-08-19

9.52 KB

0 чел.

15. теория разделения властей.законолательная власть

политико-правовая теория, согласно которой государственная власть должна быть разделена на независимые друг от друга (но при необходимости контролирующие друг друга) ветви: законодательную, исполнительную и судебную.Возникает в своем нынешнем виде в 17-18 веках.локк(законодательная власть занимала доминирующее положение по сравнению с остальными ветвями власти).Монтескье-доработал,система сдержек и противовесов. Разделение властей нужно для решения двух проблем:

1. Как обеспечить свободу личности

2. Как сделать, чтобы люди, наделенные государственной властью не использовали ее в своих интересах, действовали в рамках права, не допуская произвола.

Основной конечной целью осуществления на практике ТРВ является предотвращение узурпации всей государственной власти одним лицом или группой лиц и сохранение целостности государственного механизма и общества.

Степень и характерные особенности реализации данной концепции в той или иной стране во многом зависят от нескольких факторов:

1. Форма правления. Президентская республика (США) в гораздо большей степени тяготеет к разделению властей, чем конституционная монархия.

2. Форма государственного устройства. В федерации акцент делается не только на РВ по горизонтали, но и по вертикали

3. Политический режим. Современные демократические режимы, как правило, придерживаются принципа разделения властей (РВ)

ТРВ заключается в следующем:

1. Законодательная, исполнительная и судебная власть представлена различными органами в соответствии с Конституцией

2. Все власти равны и автономны

3. Никакая власть не может пользоваться правами, предоставленными Конституцией другой власти

4. Судебная власть независима от политического воздействия

5. Существует система сдержек и противовесов. У каждой ветви власти есть определенные полномочия в сфере, которая относится к компетенции другой власти

Законодательная власть

В соответствии с ТРВ – одна из трех уравновешивающих друг друга ветвей власти. Представляет собой совокупность полномочий по изданию законов, а также систему государственных органов, реализующих эти полномочия.

Парламент занимается не только законодательной функцией. Парламент – это общенациональное представительное учреждение, главная функция которого является осуществление законодательной власти, а также принятие государственного бюджета, контроль за  его исполнение, и контроль за исполнительной властью.

В основе парламентаризма лежит теория народных представителей, согласно которой носителем суверенитета и власти является народ.

Поскольку прямая демократия трудно осуществима народ выражает свою волю выбирая в парламент своих представителей. В выборах участвует не сам народ, а избирательный корпус.  

Модели взаимоотношения депутата с избирателями:

1. Императивный мандат. Предполагает возможность отозвать депутата, если он по ряду причин утратил доверие избирателей

2. Свободный мандат. Депутат рассматривается как представитель всего народа, а не только своего избирательного округа и потому не может быть отозван избирателями своего округа. Их наказы не имеют для него обязательного значения. В случае утраты поддержки избирателей депутат может быть не выбран на очередной срок.

Структура парламента: 1-2 палаты.

Нижняя – начинает законодательную процедуру. Верхняя – заканчивает. В федерации всегда двухпалатный парламент, верхняя палата – равнопредставительная субъектов федерации. По значимости решения верхней палаты о дальнейшей судьбе законов парламенты делятся на 2 группы:

1. Со слабой верхней палатой: имеет право лишь отлагательного вета. Может лишь отсрочить окончательное решение парламента, но не препятствовать ему

2. С сильной верхней палатой. Большинство 2-х палатных парламентов относится к смешанному типу, в котором сила решения верхней палаты зависит от вида принимаемого закона.

в РФ Федеральное Собрание:Совет Федерации 166чел(установленного срока своей легислатуры не имеет), ГосДума 450(на 5 лет)

Совет Федерации:

утверждение изменения границ между субъектами,указа Президента о введении военного,чрезвычайного положения,решение вопроса о возможности использования Вооруженных Сил за пределами РФ,назначение выборов Президента,отрешение Президента от должности,назначение судей КС, ВС, ВАС,Генерального прокурора,заместителя Председателя Счетной палаты и половины состава ее аудиторов.

ГосДума:

дача согласия Президенту на назначение Председателя Правительства,вопрос о доверии Правительству,заслушивание ежегодных отчетов Правительств,назначение Председателя Центрального банка,Счетной палаты и половины состава ее аудиторов,Уполномоченного по правам человека,объявление амнистии,выдвижение обвинения против Президента.

Обязательному рассмотрению в Совете Федерации подлежат принятые Государственной Думой федеральные законы по вопросам:федерального бюджета,федеральных налогов и сборов,финансового, валютного, кредитного, таможенного регулирования, денежной эмиссии,ратификации и денонсации международных договоров,статуса и защиты государственной границы,войны и мира.

Законодательная власть может осуществляться самим избирательным корпусом (референдум)-всенародное голосование граждан, обладающих правом на участие в референдуме, по вопросам государственного значения.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23215. Філософія Нового Часу: загальна характеристика 46 KB
  Проте свою методологію він будує на принципах раціоналістичної дедукції а експеримент визнає лише як передумову пізнання що має підпорядковуватись раціональноматематичному мисленню. У першому йдеться про вихідний пункт наукового пізнання визначення принципів або начал. Третє правило вимагає дотримуватись певного порядку мислення який полягає в тому щоб починати з найпростіших і доступних для пізнання предметів і поступово сходити до складніших і важчих. Декарт вважає що людина від народження має певні вроджені ідеї які й становлять...
23216. Класична німецька філософія 36.5 KB
  Попершевсіх представників німецької класичної філософії об'єднує розуміння ролі філософії в історії людства і в розвитку світової культури. Подруге представники німецької класичної думки надали філософії вигляду широко розробленої та диференційованої спеціальної системи дисциплін ідей понять та категорій. Враховуючи ці основні риси німецької класичної філософії можна виділити також і основні проблеми дослідження яких перебуває в центрі уваги цього періоду розвитку світової філософії: проблема науковості філософії онтології...
23217. Своєрідність філософії українського духу 30.5 KB
  Філософія Укр.1 українська філософія створює оригінальне вчення про духовність. 3українська філософія створює оригінальну ідею сродної праці. Українська філософія класична тим що сама має оригінальний екзистенціональний вимір і включає в себе філософію віри надії любові які заключаються в свободі.
23218. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень 33.5 KB
  Згідно із матеріалістичним розумінням історія розвитку людства класифікується як суспільнофрмаційний процес. Під суспільноекономічною формацією марксизм розуміє історичний етап розвитку людства який визначається взаємодією співвідношення економічного базиса з політичною надбудовою. марксизм визначає джерело розвитку суспільноекономічної формації і цим джерелом є класова боротьба. Маркс дає цілком працездатне визначення комунізму як мети соціального розвитку стверджуючи що комунізм це такий етап розвитку людства таке...
23219. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії 34 KB
  Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії сутність антропологічного підходу зводиться до спроби визначити специфіку основи та сфери власне людського буття людської індивідуальності творчих можливостей людини виходячи із самої людини і через неї пояснити її власну природу та природу навколишнього світу. філософська антропологія в широкому значенні це філософське вчення про природу і сутність людини. історія суспільство та його установи це форми доповнення біологічної недостатності людини. в антисуспільній...
23220. Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми 37 KB
  Філософія екзистенціалізму історія та проблеми. Хоч історичні корені екзистенціалізму сягають Давньої Греції як філософське вчення він був уголос артикульований починаючи з епохи Просвітництва. На основі їхніх славетних ключових працьБуття і час 1927 таБуття і ніщо 1943 можна вивести головні принципи екзистенціалізму. Можливо головний парадокс екзистенціалізму полягає в тім що екзистенціалісти відчувають себе здатними виробляти в рамках цього доситьтаки похмурого погляду на умови людського буття більш позитивні настанови.
23221. Філософія життя – формування нової філософської парадигми 35 KB
  Філософія життя формування нової філософської парадигми. Одним із основних джерел філософії життя є ірраціоналістичнопесімістична філософія Шопенгауєра. Філософія мислення замінюєфілософія життя. Основа життя за концепцією Ніцше це воля.
23222. Філософські ідеї психоаналізу 39 KB
  Психоаналітичний підхід є однією із найвидатніших теорій особистості. У анатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти: 1. Філософські ідеї психааналізу: 1Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності розвитку особистості. Далі виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість у соціалізації фрейдистської теорії особистості що і було здійснено неофрейдистами: К.
23223. Герменевтика як напрям сучасної філософії 31.5 KB
  Герменевтика як напрям сучасної філософії Принципове положення про історичну конкретність теоретичної діяльності та про облік широкого контексту різноманітного практичного життя суб'єкта в рамках теорії пізнання було вперше чітко сформульовано в марксистськоленінській філософії. Критикуючи вузький методологізм попередньої буржуазної філософії К. Одне з найбільш впливових в сучасної буржуазної філософії напрямків герменевтична філософія претендує на не менш ніж справді адекватне критичне розуміння наукового nізнання і самої проблеми...