27258

Гроші, їх функції і функціональні форми. Грошова маса та її структура. Товарне виробництво

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Гроші є з одного боку виробничими відносинами які виникають у товарному виробництві за усіх видів обміну результатами трудової діяльності. Гроші це форма що історично виникла яка повинна мати власний матеріальний носій. Такий підхід до функцій грошей означає що гроші представляють інструмент економічних відносин у суспільстві і саме люди використовуючи можливості грошей можуть визначати ціни товарів застосовувати гроші в процесах реалізації й платежів а також використовувати їх як засіб нагромадження. Функція міри вартості полягає в...

Украинкский

2013-08-19

22.58 KB

1 чел.

12.Гроші,їх функції і функціональні форми.Грошова маса та її структура.Товарне виробництво.

Гроші є з одного боку виробничими відносинами, які виникають у товарному виробництві за усіх видів обміну результатами трудової діяльності. Цей аспект грошей об'єднує усі господарчі суб'єкти в єдиний національний ринок.

Гроші - це форма, що історично виникла, яка повинна мати власний матеріальний носій. Вони пов'язані з певним товаром, у який втілюється загальний еквівалент на кожному історичному етапі. Дві вищезгадані ознаки грошей є протилежностями, але вони перебувають у відносинах єдності і боротьби.

Функції грошей слугують способами реалізації їх сутності.

Функції грошей розглядаються як прояв їхньої сутності, вони стабільні і мало піддані змінам. У більшості випадків здійснюються лише грошима і можуть виконуватися тільки при участі людей. Такий підхід до функцій грошей означає, що гроші представляють інструмент економічних відносин у суспільстві, і саме люди, використовуючи можливості грошей, можуть визначати ціни товарів, застосовувати гроші в процесах реалізації й платежів, а також використовувати їх як засіб нагромадження.

Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Не гроші роблять товари сумірними, а втілена в них абстрактна, суспільно необхідна праця. Тому їх вартість може вимірюватись особливим товаром – грошима, що, як конкретна форма втілення абстрактної праці, самі мають вартість і можуть бути мірою вартості. Ціна – це грошове вираження вартості товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін, У різних країнах за грошову одиницю були прийняті різні вагові кількості грошового металу.

Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, не ідеальні, а реальні гроші; по-друге, повноцінні та неповноцінні гроші. Оскільки реальні гроші як засіб обігу весь час переходять з рук в руки, виступаючи посередником при обміні товарами, то можуть використовуватись і неповноцінні гроші. Після тривалого перебування в обігу монети втрачають частину своєї ваги. Незважаючи на це, вони продовжують бездоганно функціонувати як засіб обігу, немовби повноцінні, Враховуючи це, в багатьох країнах почали випускати неповноцінні гроші, замінюючи золото на срібло, мідь, "псувати" монети, тобто зменшувати їх металевий зміст. Потім з'явились паперові гроші.

Функціональні форми є похідними від грошових функцій і являють собою їх реальне втілення. Вони виступають як форма реалізації цих функцій в умовах структурно розвинених товарних відносин. Маючи відносну самостійність, форми грошей характеризуються власною сукупністю функціональних проявів. У цьому реалізується розподіл обов’язків між різними їх елементами в загальній системі грошових відносин.

Проте окремі функціональні форми грошей не автономні. Вони є лише структурними ланками цієї системи грошових відносин, де кожна окремо взята функціональна форма неспроможна повністю виразити всю сукупність грошових відносин.

Різні види грошових форм поєднуються у певні агрегати. Грошовий агрегат — це встановлене законодавством відповідно до принципу ліквідності специфічне групування грошових форм. Під ліквідністю розуміється можливість використання певного активу в ролі засобу обігу (чи платежу) і одночасно його здатність зберігати свою вартість. Саме єдність цих двох властивостей є істотною для розуміння ліквідності. Недостатність визначення ліквідності лише як здатності якогось активу виконувати функцію засобу обігу (чи дехто пише про здатність швидко перетворюватись на готівку) добре помітна в умовах високої інфляції, коли окремим платіжним засобам (а іноді справа доходить і до продуктів) починають віддавати перевагу перед знеціненими кредитно-паперовими грішми.

Грошова маса – сума готівкових грошей (C) плюс депозити (D):

MS = С + D.

Грошова пропозиція (Money suply Мs) – містить в собі готівку поза банківською системою (С) і чекові депозити (D), тобто Мs = С + D. Фактично – це агрегат М1, де готівкові гроші означають зобов’язання центрального банку, а чекові депозити- зобов’язання комерційних банків.

Сукупність загальноприйнятих засобів платежу, що випущені банківською системою і обертаються в економіці, має назву грошової маси. Для кількісного виміру грошової маси використовується показник рівня ліквідності активів.

Під ліквідністю розуміють здатність фінансового активу бути безумовним і нічим не обмеженим засобом платежу без зміни його номінальної вартості. Ступінь ліквідності активів визначається трансакційними витратами, тобто тим, наскільки швидко і з якими мінімальними збитками, порівняно з величиною їхньої грошової оцінки, одні фінансові активи можна обміняти на інші. Чим більшими є трансакційні витрати обміну активу на гроші, тим нижчим буде рівень ліквідності даного активу. У відповідності з рівнем їхньої ліквідності, фінансові активи групуються в грошові агрегати (за принципом від абсолютно ліквідних до найменш ліквідних).

Грошові агрегати це особливе поєднання ліквідних фінансових активів, які є альтернативними вимірниками обсягу та структури грошової маси. Склад і кількість застосовуваних агрегатів визначається насамперед особливостями фінансової системи і різниться залежно від країни.

Найпоширеніша класифікація грошових агрегатів використовується у США, де використовують такі агрегати як М1, М2, М3, L, D.1 Інші високоліквідні фінансові активи утворюють квазігроші. Вони не функціонують безпосередньо як засоби платежу і є предметом певних обмежень з боку банків на їх обмін за вимогою вкладників і на строк платежу. Але квазігроші можуть швидко і без ризику значних фінансових втрат перетворюватися в готівкові гроші або трансакційні депозити. Вони є складовою частиною грошових агрегатів М2 і М3.

Структура і розміщення грошової маси залежить від таких факторів, як розвинутість фінансової системи країни, схильність населення до поточного споживання і заощадження доходів в інститутах фінансової системи, структура депозитів і ліквідних активів фінансового ринку, рівень прибутковості та оподаткування ліквідних фінансових інструментів, рівень життя та ступінь багатства населення тощо. Тому в перехідних економіках структура грошової маси значно відрізняється від її структури в розвинутих країнах.

Згідно з класифікацією, що використовується в Україні, грошові агрегати визначаються таким чином:

Агрегат М1:

1) гроші поза банками (С);

2) кошти на розрахункових і поточних рахунках (D).

Агрегат М2 = М1 + . . .:

1) строкові депозити;

2) кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій;

3) кошти Держстраху;

4)валютні заощадження.

Агрегат М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Незалежно від їхньої структури, грошові аґреґати різняться між собою ступенем ліквідності, швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці, участю в інфляції.

Виходячи із специфічної природи грошей (золотих, паперових, кредитних), діють чітко визначені закони грошового обігу.

В умовах обігу золота а також паперових і кредитних грошей при їх вільному обміні на золото кількість грошей, необхідних для виконання ними функцій засобу обігу і засобу платежу, визначається за такою формулою:

Г=(    ЦТ – К + П – ВП ) / 0,

де Г – кількість грошей, необхідних для обігу;

   ЦТ – сума цін товарів, що знаходяться в обігу;

К – сума цін товарів, що продані в кредит;

П – платежі, яким наступив термін уплати;

ВП – взаємопогашуючі платежі;

0 – число обертів грошової одиниці.

Надлишково випущені в обіг гроші залишаються в скарбах. При паперово-грошовому обігу варто випускати в обіг стільки, скільки вони заміщають золотих, базуючись на дії об’єктивного економічного закону паперових грошей, інакше виникає переповнення каналів обертання паперовими грішми, які знецінюються. Більшість економістів Заходу користуються рівнянням обміну І. Фішера:

МV=PQ,

де М – грошова маса; V – швидкість обертання грошей; Р – рівень товарних цін; Q – кількість товарів.

Це рівняння виражає кільнісні залежності між сумою товарних цін і грошовою масою, що обертається. Контроль за грошовою масою необхідний з метою впливу на ціни, виробництво, зайнятість.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12781. ЧТО ТАКОЕ CSS 24.99 KB
  ВВЕДЕНИЕ Каскадные таблицы стилей/Cascading Style Sheets CSS это поразительное изобретение для улучшения вида ваших webсайтов. Оно поможет сэкономить уйму времени и предоставит вам совершенно новые возможности в дизайне webсайтов. CSS совершенно необходим каждому работающему с we...
12782. Шрифты. Семейство шрифта 18.13 KB
  Шрифты На этой лабораторной работе вы изучите работу со шрифтами с помощью CSS. Мы рассмотрим также вопрос о том что конкретный шрифт выбранный для webсайта может отображаться только в том случае если этот шрифт установлен на PC с которого выполняется доступ к этому webса...
12783. Цвет и фон. Цвет переднего плана: свойство color 52.81 KB
  Цвет и фон На этой лабораторной работе вы научитесь использовать цвета и фон на ваших webсайтах. Мы рассмотрим также продвинутые методы позиционирования и управления фоновым изображением. Будут разъяснены следующие CSSсвойства: color backgroundcolor backgroundimage bac...
12784. Текст. Отступы. Выравнивания текста 12.22 KB
  Текст Форматирование и установка стиля текста ключевая проблема для любого webдизайнера. На лабораторной вы увидите впечатляющие возможности CSS при отображении текста. Будут рассмотрены следующие свойства: textindent textalign textdecoration letterspacing texttransform ...
12785. Ссылки. Что такое псевдокласс 15.12 KB
  Ссылки Всё изученное в предыдущих уроках вы можете применять и для ссылок/links например изменять шрифт цвет подчёркивание и т. д. Новым будет то что в CSS эти свойства можно определять поразному в зависимости от того посетили уже ссылку активна ли она находится ли указ...
12786. Идентификация и группирование элементов (class и id) 15.12 KB
  Идентификация и группирование элементов class и id Иногда вам нужно будет применить особый стиль к определённому элементу или конкретной группе элементов. В этой лабораторной работе мы подробно разберём как можно использовать class и id для специфицирования свойств выбран
12787. Группирование элементов (span и div) 15.67 KB
  Группирование элементов span и div Элементы span и div используются для структурирования документа часто совместно с атрибутами class и id. В этом уроке мы подробно рассмотрим как использовать span и div поскольку эти элементы HTML имеют важнейшее значение в CSS. Группиро...
12788. Боксовая модель в CSS 24.21 KB
  Боксовая модель Боксовая модель в CSS описывает боксы генерируемые для HTMLэлементов. Боксовая модель также имеет детальные опции для определения полей рамок заполнения и содержимого каждого элемента. На диаграмме далее показано как построена боксовая модель: Боксов...
12789. Поля и заполнение 13.38 KB
  Поля и заполнение В предыдущем уроке мы рассмотрели боксовую модель. В этом уроке объясним как можно изменять представление элементов свойствами margin и padding. Установим поля элемента Установим заполнение элемента Установим поля элемента У элемента ест