27258

Гроші, їх функції і функціональні форми. Грошова маса та її структура. Товарне виробництво

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Гроші є з одного боку виробничими відносинами які виникають у товарному виробництві за усіх видів обміну результатами трудової діяльності. Гроші це форма що історично виникла яка повинна мати власний матеріальний носій. Такий підхід до функцій грошей означає що гроші представляють інструмент економічних відносин у суспільстві і саме люди використовуючи можливості грошей можуть визначати ціни товарів застосовувати гроші в процесах реалізації й платежів а також використовувати їх як засіб нагромадження. Функція міри вартості полягає в...

Украинкский

2013-08-19

22.58 KB

4 чел.

12.Гроші,їх функції і функціональні форми.Грошова маса та її структура.Товарне виробництво.

Гроші є з одного боку виробничими відносинами, які виникають у товарному виробництві за усіх видів обміну результатами трудової діяльності. Цей аспект грошей об'єднує усі господарчі суб'єкти в єдиний національний ринок.

Гроші - це форма, що історично виникла, яка повинна мати власний матеріальний носій. Вони пов'язані з певним товаром, у який втілюється загальний еквівалент на кожному історичному етапі. Дві вищезгадані ознаки грошей є протилежностями, але вони перебувають у відносинах єдності і боротьби.

Функції грошей слугують способами реалізації їх сутності.

Функції грошей розглядаються як прояв їхньої сутності, вони стабільні і мало піддані змінам. У більшості випадків здійснюються лише грошима і можуть виконуватися тільки при участі людей. Такий підхід до функцій грошей означає, що гроші представляють інструмент економічних відносин у суспільстві, і саме люди, використовуючи можливості грошей, можуть визначати ціни товарів, застосовувати гроші в процесах реалізації й платежів, а також використовувати їх як засіб нагромадження.

Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Не гроші роблять товари сумірними, а втілена в них абстрактна, суспільно необхідна праця. Тому їх вартість може вимірюватись особливим товаром – грошима, що, як конкретна форма втілення абстрактної праці, самі мають вартість і можуть бути мірою вартості. Ціна – це грошове вираження вартості товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін, У різних країнах за грошову одиницю були прийняті різні вагові кількості грошового металу.

Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, не ідеальні, а реальні гроші; по-друге, повноцінні та неповноцінні гроші. Оскільки реальні гроші як засіб обігу весь час переходять з рук в руки, виступаючи посередником при обміні товарами, то можуть використовуватись і неповноцінні гроші. Після тривалого перебування в обігу монети втрачають частину своєї ваги. Незважаючи на це, вони продовжують бездоганно функціонувати як засіб обігу, немовби повноцінні, Враховуючи це, в багатьох країнах почали випускати неповноцінні гроші, замінюючи золото на срібло, мідь, "псувати" монети, тобто зменшувати їх металевий зміст. Потім з'явились паперові гроші.

Функціональні форми є похідними від грошових функцій і являють собою їх реальне втілення. Вони виступають як форма реалізації цих функцій в умовах структурно розвинених товарних відносин. Маючи відносну самостійність, форми грошей характеризуються власною сукупністю функціональних проявів. У цьому реалізується розподіл обов’язків між різними їх елементами в загальній системі грошових відносин.

Проте окремі функціональні форми грошей не автономні. Вони є лише структурними ланками цієї системи грошових відносин, де кожна окремо взята функціональна форма неспроможна повністю виразити всю сукупність грошових відносин.

Різні види грошових форм поєднуються у певні агрегати. Грошовий агрегат — це встановлене законодавством відповідно до принципу ліквідності специфічне групування грошових форм. Під ліквідністю розуміється можливість використання певного активу в ролі засобу обігу (чи платежу) і одночасно його здатність зберігати свою вартість. Саме єдність цих двох властивостей є істотною для розуміння ліквідності. Недостатність визначення ліквідності лише як здатності якогось активу виконувати функцію засобу обігу (чи дехто пише про здатність швидко перетворюватись на готівку) добре помітна в умовах високої інфляції, коли окремим платіжним засобам (а іноді справа доходить і до продуктів) починають віддавати перевагу перед знеціненими кредитно-паперовими грішми.

Грошова маса – сума готівкових грошей (C) плюс депозити (D):

MS = С + D.

Грошова пропозиція (Money suply Мs) – містить в собі готівку поза банківською системою (С) і чекові депозити (D), тобто Мs = С + D. Фактично – це агрегат М1, де готівкові гроші означають зобов’язання центрального банку, а чекові депозити- зобов’язання комерційних банків.

Сукупність загальноприйнятих засобів платежу, що випущені банківською системою і обертаються в економіці, має назву грошової маси. Для кількісного виміру грошової маси використовується показник рівня ліквідності активів.

Під ліквідністю розуміють здатність фінансового активу бути безумовним і нічим не обмеженим засобом платежу без зміни його номінальної вартості. Ступінь ліквідності активів визначається трансакційними витратами, тобто тим, наскільки швидко і з якими мінімальними збитками, порівняно з величиною їхньої грошової оцінки, одні фінансові активи можна обміняти на інші. Чим більшими є трансакційні витрати обміну активу на гроші, тим нижчим буде рівень ліквідності даного активу. У відповідності з рівнем їхньої ліквідності, фінансові активи групуються в грошові агрегати (за принципом від абсолютно ліквідних до найменш ліквідних).

Грошові агрегати це особливе поєднання ліквідних фінансових активів, які є альтернативними вимірниками обсягу та структури грошової маси. Склад і кількість застосовуваних агрегатів визначається насамперед особливостями фінансової системи і різниться залежно від країни.

Найпоширеніша класифікація грошових агрегатів використовується у США, де використовують такі агрегати як М1, М2, М3, L, D.1 Інші високоліквідні фінансові активи утворюють квазігроші. Вони не функціонують безпосередньо як засоби платежу і є предметом певних обмежень з боку банків на їх обмін за вимогою вкладників і на строк платежу. Але квазігроші можуть швидко і без ризику значних фінансових втрат перетворюватися в готівкові гроші або трансакційні депозити. Вони є складовою частиною грошових агрегатів М2 і М3.

Структура і розміщення грошової маси залежить від таких факторів, як розвинутість фінансової системи країни, схильність населення до поточного споживання і заощадження доходів в інститутах фінансової системи, структура депозитів і ліквідних активів фінансового ринку, рівень прибутковості та оподаткування ліквідних фінансових інструментів, рівень життя та ступінь багатства населення тощо. Тому в перехідних економіках структура грошової маси значно відрізняється від її структури в розвинутих країнах.

Згідно з класифікацією, що використовується в Україні, грошові агрегати визначаються таким чином:

Агрегат М1:

1) гроші поза банками (С);

2) кошти на розрахункових і поточних рахунках (D).

Агрегат М2 = М1 + . . .:

1) строкові депозити;

2) кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій;

3) кошти Держстраху;

4)валютні заощадження.

Агрегат М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Незалежно від їхньої структури, грошові аґреґати різняться між собою ступенем ліквідності, швидкістю обігу, функціональною роллю в економіці, участю в інфляції.

Виходячи із специфічної природи грошей (золотих, паперових, кредитних), діють чітко визначені закони грошового обігу.

В умовах обігу золота а також паперових і кредитних грошей при їх вільному обміні на золото кількість грошей, необхідних для виконання ними функцій засобу обігу і засобу платежу, визначається за такою формулою:

Г=(    ЦТ – К + П – ВП ) / 0,

де Г – кількість грошей, необхідних для обігу;

   ЦТ – сума цін товарів, що знаходяться в обігу;

К – сума цін товарів, що продані в кредит;

П – платежі, яким наступив термін уплати;

ВП – взаємопогашуючі платежі;

0 – число обертів грошової одиниці.

Надлишково випущені в обіг гроші залишаються в скарбах. При паперово-грошовому обігу варто випускати в обіг стільки, скільки вони заміщають золотих, базуючись на дії об’єктивного економічного закону паперових грошей, інакше виникає переповнення каналів обертання паперовими грішми, які знецінюються. Більшість економістів Заходу користуються рівнянням обміну І. Фішера:

МV=PQ,

де М – грошова маса; V – швидкість обертання грошей; Р – рівень товарних цін; Q – кількість товарів.

Це рівняння виражає кільнісні залежності між сумою товарних цін і грошовою масою, що обертається. Контроль за грошовою масою необхідний з метою впливу на ціни, виробництво, зайнятість.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20841. Учет расчетов по социальному страхованию и обеспечению 410.62 KB
  Предметом исследования был бухгалтерский финансовый учет. Объектом исследования послужил учет расчетов по социальному страхованию и обеспечению в организациях на основе данных экономической литературы, нормативно-правовых актов, интернет ресурсов и данных журналов и экономических газет.
20842. Точечный массаж 389.5 KB
  Многочисленные клинико-физиологические исследования, проведенные в нашей стране, показали, что описанные точки обладают специфическими особенностями, отличающими их от окружающих участков кожи: относительно низким кожным сопротивлением, высоким электрическим потенциалом, высокой кожной температурой и болевой чувствительностью
20843. Технологічні процеси ручної і механічної обробки деталей виробів. ТВ-6, призначення та використання. Правила безпечної роботи на верстаті 197 KB
  Складові власного капіталу відбивають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески чи залишили у формі нерозподіленого прибутку, або суму, що її підприємство одержало у своє розпорядження ззовні (від інших підприємств) без повернення.
20844. З’єднання деталей з деревини. Шипові з’єднання. Види шипового з’єднання, призначення та порядок їх виконання 59 KB
  Шипові зєднання. Види шипового зєднання призначення та порядок їх виконання. На сьогоднішньому уроці ми вивчаємо Зєднання деталей з деревини.
20848. Підготовка верстата СТД 120м до роботи 51 KB
  Заготовки з деревини як правило мають квадратний переріз оскільки вони нарізуються з дощок на кругло пильному верстаті. Але такі заготовки небезпечні для токарної обробки оскільки виникає велике биття кутів по різцю. Із заготовки квадратного перерізу необхідно зробити заготовку восьмикутного перерізу. В цьому випадку підручник можна наблизити до заготовки на безпечну відстань 3 мм.
20849. Деревина як конструкційний матеріал: породи деревини, властивості, вади деревини, пиломатеріали 46.5 KB
  Залежно від кількості пропиляних сторін вони бувають двохмал. 18 а тримал. 18 б і чотири кантовімал. Бруски мал.