27259

Ціна як економічна категорія, її функції, види. Ціноутворюючі фактори

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Тому ціна як категорія кількісна це грошове вираження вартості товару. Це знайшло своє відображення у багаточисельності теорій присвячених вартості і цінам. Теорія трудової вартості. Суть цієї теорії в тому що субстанція і величина вартості як основа мінової вартості і цін визначається працею Вартість це втілена в товари праця.

Украинкский

2013-08-19

52.77 KB

9 чел.

13.Ціна як економічна категорія,її функції,види.Ціноутворюючі фактори.

В ринковій економіці, де всі відносини між і людьми опосередковуються товарно-грошовими формами, все практично є об’єктом купівлі-продажу - має свою ціну. З допомогою цін виражаються різні показники і вимірюються економічні величини: обсяги виробництва, обігу і споживання, основні і оборотні фонди та інші ресурси. Отже, в першу чергу, ціни - це форма вираження економічних (мінових) відносин людей в умовах товарної економіки, тобто категорія суспільна. По-друге, всім відомо, що ціна на конкретний товар, може бути вищою або нижчою, тобто може коливатися. Але ці коливання не є довільними, вони відбуваються навколо внутрішньої субстанції ціни, якою є вартість товару. Тому ціна, як категорія кількісна, - це грошове вираження вартості товару.

Проблема ціноутворення, визначення факторів, що формують ціну, впливають на її рівень - одна з центральних проблем економічної теорії. Це знайшло своє відображення у ба-гаточисельності теорій, присвячених вартості і цінам.

Теорія трудової вартості. Вона розроблена класиками політичної економії - англійськими економістами другої половини XVII - початку XIX ст. У.Петті, А.Смітом, Д.Рікардо і завершена К.Марксом в середині XIX сг. Суть цієї теорії в тому, що субстанція і величина вартості, як основа мінової вартості і цін, визначається працею

Вартість - це втілена в товари праця. Причому праця не кожного індивідуального приватного виробника, а суспільно-необхідна. Тобто праця, яка відображає середні умови виробництва даного виду товару, на даному етапі розвитку суспільства, в даних конкретних умовах. Затрачена на виробництво товару чи послуги праця сама в собі виразитися не може, тому що в загальному виразі - це затрати фізичної, розумової та нервової енергії людини, яку вона витрачає, виробляючи блага. Тому формою виразу вартості виступає мінова вартість, тобто певна кількісна пропорція, в якій один товар обмінюється на інший.

Вартість лежить в основі будь-якого обміну, регулює пропорції, в яких товари чи послуги обмінюються на ринку. Історично процес розвитку форми прояву вартості пройшов досить складний і тривалий шлях - від простої (випадкової) форми до грошової. З появою грошей виникає ціна, як грошовий вираз вартості, якою люди користуються і в сучасній ринковій економіці. Виступаючи грошовим виразом вартості, ціна не обов’язково повинна дорівнювати їй. Більше того, в реальних мінових відносинах ціна практично завжди відхиляється від вартості, може бути вищою або нижчою вартості. Це коливання зумовлено певними факторами про які мова піде далі.

Теорія трьох факторів виробництва. Вона вперше була обгрунтована в працях французських економістів першої половини XIX ст. Ж.Б.Сея і Ф.Бастіа. Згідно цієї теорії, у створені благ (товарів) приймають участь три фактора виробництва: праця, капітал (засоби виробництва) і земля. Ціною цих виробничих факторів є заробітна плата, процент (прибуток) і рента, які відповідно розподіляються між власниками факторів робітниками, власниками засобів виробництва (капіталістами) і земельними власниками. Ціна названих факторів формує субстанцію (основу) вартості, яка у грошовому вираженні виступає як ціна товару. Отже, певна тавтологія, або спроба вивести ціну з ціни, що притаманно теорії витрат виробництва, зберігається і в теорії трьох факторів виробництва. Але не зважаючи на це, вона послужила основою багатьох наступних теорій ціноутворення, зокрема теорій граничної корисності.

Теорії граничної корисності. Вони отримали широкий розвиток з 70-х років XIX ст. Ці теорії були обгрунтовані представниками австрійської школи К.Менгером, Ф.Візером, Є.Бем-Баверком, а також економістами-математиками У.Джевонсом (Англія) і Л.Вальрасом (Швейцарія). При незначних поверхових розбіжностях, суть цих теорій зводиться до наступного:

а) в процесі ринкової взаємодії попиту і пропозиції, що визначає рівень ринкових цін, вирішальне значення належить попиту;

б) вартість розглядається як суб’єктивна категорія, результат оцінки індивідуумом споживчих благ в залежності від інтенсивності потреб і рідкості благ;

в) суб’єктивна оцінка визначається, виходячи з граничної корисності останньої одиниці товару, що задовольняє дану потребу.

Отже, вирішальне значення надається сфері обігу, де вступають у взаємодію індивідуальні оцінки покупців і продавців. Виробництву відводиться другорядна роль.

Ціна, як основний інструмент ринкового механізму, виконує самі різноманітні функції. В економічній літературі, в залежності від того на якому рівні (макро чи мікро) ціна розглядається, які критерії беруться за основу, зустрічаються різні типи класифікації цих функцій, називається їх різна кількість. Не заперечуючи значимості інших класифікацій, ми дотримуємося точки зору, що критерієм виділення функцій ціни повинно бути з’ясування її ролі в якості основного інструменту, який опосередковує функціонування усього ринкового механізму. Виходячи з цього, можна виділити три найбільш важливі функції ціни.Схема 1.

Схема 1. Функції ціни

Основною функцією ціни можна вважати обліково-інформативну. Ціна, як нам відомо, - це грошовий вираз вартості. Отже, чим повніше вона відображає вартість (суспільно-необхідні затрати), тим надійніше її можна використовувати для порівняння затрат, співставлення ефективності різних господарських рішень, визначення свого місця в ринковій конкуренції і т.д.

Отже, по-перше, виконання цієї функції цінами полягає у максимальному наближенні їх до суспільно-необхідних затрат, забезпеченні покриття витрат виробництва і обігу, а також певного прибутку державі, фірмі і окремому підприємцю. По-друге, ціни, завдяки тому, що дають інформацію про попит на товари (послуги), вигідність їх виробництва,, служать надійним інструментом для економічних вимірів, вибору економічних видів продукції і напрямків технічного прогресу, прийняття оптимальних, з точки зору суспільства, фірми, окремого підприємця оперативних та стратегічних господарських рішень. По-третє, виконуючи цю функцію, ціна у ринковій економіці сприяє координації зусиль міліонів організацій, фірм і індивідів, які складають народне господарство

Розподільча функція. Завдяки цій функції ціни сприяють розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту і національного доходу, в результаті чого покриваються затрати на виробництво, утворюються доходи і нагромадження у держави, галузях, регіонах, на підприємствах (фірмах), а також у окремих соціальних груп населення і індивідів. Від зміни цін суттєво залежить, які господарюючі суб’єкти збільшать свої доходи, а які зменшать, збільшиться чи зменшиться майнова диференціація населення, буде нормальною чи порушиться еквівалентність обміну між галузями і сферами народного господарства, регіонами, підприємствами, індивідами і державами

Стимулююча функція. Ціни активно впливають на виробництво продукції та її виробниче і особисте споживання. При одних цінах господарюючий суб’єкт буде прагнути швидше засвоювати виробництво нової, прогресивної продукції, а при інших - він буде байдужим до неї. Аналогічно веде себе і споживач.

Цінові фактори

Визначення ціни як грошового виразу вартості не означає, що ціна обов’язково співпадає з вартістю. Більше того, їх співпадіння можна розглядати лише як епізод, як тимчасове явище. Реальна ринкова ціна, як правило, вища або нижча вартості. І ці коливання ціни навколо вартості відбуваються під впливом різних факторів. їх можна звести у дві такі групи: ціноутворюючі фактори і фактори ціновідхиляючі.

Ціноутворюючі - це фактори, що діють у сфері виробництва. Вони впливають на величину затрат на виробництво товару чи послуги, а, отже, формують основу ціни. До них відносяться всі фактори, які впливають на продуктивну силу праці. Ціновідхиляючі - це фактори, що діють на ринку. Вони сприяють відхиленню ціни від уже сформованих у процесі виробництва затрат праці.Схема 2.

Схема 2. Фактори, що виливають на рівень цін


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72286. ДЕПОЗИТ ЯК ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ РЕСУРСІВ 316.81 KB
  За останні роки в економіці України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, тому сучасні банківські установи пропонують своїм клієнтам широкий набір послуг...
72288. Электронные и квантовые приборы СВЧ 143.42 KB
  Кривая электронной перестройки частоты имеет такой вид: Диапазон частот Частота колебаний ЛОВ зависит от напряжения U0 приложенного между замедляющей системой и катодом. Ширина диапазона электронной перестройки частот характеризуется либо коэффициентом перекрытия диапазона либо относительной...
72292. Учреждения и органы, исполняющие наказания 346 KB
  Нормы уголовно-исполнительного законодательства закрепляющие виды исправительных учреждений правила их назначения и изменения различным категориям осужденных а также правила определения места отбывания лишения свободы содержат существенные недостатки выражающиеся в их рассогласованности отсутствии...
72293. Економічне обґрунтування конкурентоспроможності продукції (на прикладі ПАТ «Поліссяхліб») 827 KB
  Дослідження конкурентоспроможності підприємства в умовах економічної ситуації, яка склалась в Україні, дає змогу розглядати її як комплексну характеристику потенціальних можливостей забезпечення конкурентних переваг у перспективі.
72294. Бизнес-план по созданию дополнительного гостиничного комплекса ЗАО «ГК «Крона №2» 442.09 KB
  Одновременно план является руководством к действию и исполнению. Он используется для проверки идей, целей, для повышения эффективности управления предприятием и прогнозирования результатов деятельности организации.