27263

Домогосподарство як економічний суб’єкт та його двоїста роль в економіці

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

На їх оплату використовується значна частина доходів. Отже розгляньмо структуру доходів домашніх господарств і їх використання. У ринковій економіці на основі функціонального розподілу доходів населення отримує їх у формі заробітної плати доходів від власності прибутків і ренти. Основним джерелом доходів населення є оплата праці.

Украинкский

2013-08-19

16.24 KB

1 чел.

17.Домогосподарство як економічний суб’єкт та його двоїста роль в економіці.

У ринковій економіці діють і постійно контактують між собою три головні суб'єкти господарської діяльності:

1) домогосподарства, тобто сімейні господарства, які можуть бути представлені однією або кількома особами;

2) фірми, переважно приватного сектору економіки, що представляють підприємства різних галузей і сфер діяльності;

3) держава і її органи різних рівнів.

Домогосподарство — економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, які ведуть спільне господарство, яке забезпечує економіку ресурсами, зокрема робочою силою, і використовує зароблені на цьому кошти для задоволення своїх потреб.

Домогосподарство виконує три основні функції:

1) відтворює трудові й матеріальні ресурси, володіє ними та постачає ними виробництво (зокрема, робочою силою і продукцією сільськогосподарського виробництва);

2) привласнює доходи, в основному за рахунок постачання виробництва ресурсами;

3) використовує одержані доходи для задоволення особистих потреб і відтворення об'єктів своєї власності.

Провідною функцією є відтворення робочої сили, У домашньому господарстві відбувається відтворення не тільки суб'єкта, який є носієм робочої сили і здатний виконувати ту чи іншу діяльність, а формується особистість, громадянин держави і член суспільства, якому властиві певний світогляд, характер, певне ставлення до суспільних проблем.

Домогосподарства відіграють двоїсту роль в економіці. З одного боку, вони постачають виробництво ресурсами (насамперед робочою силою), з іншого — є основними споживачами продукції та послуг, що створюються в суспільному виробництві.

Домашні господарства мають тісні економічні зв'язки з іншими суб'єктами ринку, бо їх потреби задовольняються в основному через ринок. Попит домогосподарств становить значну частку в сукупному попиті на товари народного споживання та послуги. На їх оплату використовується значна частина доходів. Отже, розгляньмо структуру доходів домашніх господарств і їх використання.

У ринковій економіці на основі функціонального розподілу доходів населення отримує їх у формі заробітної плати, доходів від власності, прибутків і ренти. Основним джерелом доходів населення є оплата праці. Доходи дрібних власників, тобто доходи лікарів, адвокатів, фермерів, власників дрібних некорпоративних підприємств, є, по суті, комбінацією заробітної плати, прибутку, ренти і процента. Деякі домогосподарства володіють цінними паперами й одержують доходи у формі дивідендів. Розподіляються доходи дуже нерівномірно.

Доходи використовуються для оплати податків, для особистого споживання і для заощадження.

Переважна частина доходів використовується для особистого споживання і знову повертається у виробництво у формі оплати товарів народного споживання і послуг. У розвинутих країнах зростає частка доходів, що використовуються для оплати послуг, тобто обслуговування населення лікарями, адвокатами, перукарями і так далі.

На заощадження використовується та частина доходу, яка залишається після сплати податків і витрат на товари особистого споживання. Домогосподарства роблять заощадження, щоб забезпечити себе на випадок непередбачених обставин — хвороби, нещасного випадку, виходу на пенсію, для фінансування навчання дітей та на інші потреби. Частина доходів може використовуватися для біржової гри, для купівлі цінних паперів, і таким чином формувати кошти для вкладання у виробництво. Це здійснюється через інститути спільного інвестування.

Попит домогосподарств на товари та послуги формується залежно від рівня доходів, рівня цін та обсягу майна господарства. Зміна обсягу доходу зумовлює зміну обсягу і структури попиту на споживчі блага. В міру зростання доходу відбувається насичення, тобто повніше задоволення першочергових потреб, і більша частка його виділяється на задоволення духовних потреб.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1740. Формирование культуры общения студентов непедагогических вузов (гуманитарные и технологические специальности) 1.5 MB
  ФОРМИРОВАНИЕ КУЛЬТУРЫ ОБЩЕНИЯ КАК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА. ГЕНЕЗИС ПРЕДСТАВЛЕНИЙ О ФОРМИРОВАНИИ КУЛЬТУРЫ ОБЩЕНИЯ. СОДЕРЖАНИЕ, ФОРМЫ И МЕТОДЫ ФОРМИРОВАНИЯ КУЛЬТУРЫ ОБЩЕНИЯ СТУДЕНТОВ НЕПЕДАГОГИЧЕСКИХ ВУЗОВ. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ГОТОВНОСТЬ СТУДЕНТОВ К ПОЗИТИВНОЙ КОММУНИКАЦИИ.
1741. Система социально-педагогической помощи детям-инвалидам в Ставропольском крае 1.5 MB
  Нормативно-правовое и государственное регулирование психолого-педагогического сопровождения детей-инвалидов в Российской Федерации. Общие виды отклоняющегося развития детей-инвалидов и их категории. Система оказания социально-педагогической помощи детям-инвалидам в Ставропольском крае. Методы профилактики и коррекция развития детей-инвалидов. Система благотворительной помощи детям-инвалидам в Ставропольском крае.
1742. Формирование лизинговых отношений в российской экономике 1.49 MB
  Лизинг как специфическая форма развития арендных отношений. Основные тенденции трансформации лизинговых отношений на современном этапе. Особенности возникновения лизинговых отношений. Проблемы эффективного использования лизинга на российских предприятиях.
1743. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧЕСКИЕ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ (В РАМКАХ СЕГМЕНТА ТЕРМИНОСФЕРЫ 1.49 MB
  Основные тенденции исследования термина в современной лингвистике. Экономическая терминология как системно-структурное образование. Роль конкретного этнического языка в организации общего терминологического фонда. Структурно-семантическая, морфолого-фонетическая, функциональная адаптация новейших заимствований в терминосфере Рыночная экономика.
1744. КАНАДО-СОВЕТСКИЕ ОТНОШЕНИЯ (1942–1953 гг.): ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ И НАПРАВЛЕНИЯ 1.48 MB
  РАЗВИТИЕ ПОЛИТИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ КАНАДЫ И СССР В ГОДЫ ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ. ОСОБЕННОСТИ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ ДВУХ СТРАН В ОБЛАСТИ ЭКОНОМИКИ, КУЛЬТУРЫ И НАУКИ (1942–1945 ГГ.). КАНАДО-СОВЕТСКИЕ ОТНОШЕНИЯ В РАННИЙ ПЕРИОД ХОЛОДНОЙ ВОЙНЫ.
1745. СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ЗОЛОТОПРОМЫШЛЕННОСТИ НА ЮЖНОМ УРАЛЕ В XIX ВЕКЕ 1.49 MB
  Разведочные экспедиции по изысканию золотых месторождений. Техническая модернизация золотодобывающих предприятий. Пути увеличения добычи золота. Состав, категории и источники комплектования рабочей силы. Условия труда и быта приискового населения. Забастовки и протесты рабочих-золотодобытчиков.
1746. РАЗВИТИЕ ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ СФЕРЫ УЧАЩИХСЯ СПЕЦИАЛЬНЫХ ШКОЛ В ПРОЦЕССЕ МУЗЫКАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ 1.48 MB
  Развитие эмоциональной сферы подростков специальных школ как педагогическая проблема. Опытно-экспериментальное исследование развития эмоциональной сферы подростков специальной школы в процессе музыкального образования. Педагогические условия и средства развития эмоциональной сферы подростков в процессе музыкального образования.
1747. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АГРЕГИРОВАНИЯ В МЕТОДАХ НЕЛИНЕЙНОЙ ДИНАМИКИ ДЛЯ АНАЛИЗА И ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ВРЕМЕННЫХ РЯДОВ КОТИРОВКИ АКЦИЙ 1.48 MB
  Неопределенность котировки акций и проблема ее прогнозирования. Агрегирование как способ усиления структурированности данных. Фрактальный анализ временных рядов котировок четырех видов акций. Фазовые портреты временных рядов котировки акций, агрегированных недельными интервалами.
1748. Рынок ценных бумаг 1.47 MB
  Сделки и операции с ценными бумагами. Фьючерс на ценные бумаги и финансовые инструменты. Опцион на ценные бумаги и финансовые инструменты. Фьючерсы на индексы и иные финансовые инструменты. Спрэды, стрэддлы и стрэнглы.