27268

Економіка як специфічна сфера людської діяльності та об’єкт наукового пізнання. Основні напрямки розвитку теоретичної економічної науки

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

До духовної сфери діяльності відноситься мистецтво сфера послуг і наука. У Віктора Гюго є таке висловлювання: Наука безперервно рухається вперед перекреслюючи саму себе. Наука є складовою частиною духовної культури людства.Отже наука виступає як: специфічна форма суспільної свідомості основою якої є система знань; процес пізнання закономірностей об'єктивного світу; певний вид суспільного розподілу праці; процес виробництва знань і їх використання.

Украинкский

2013-08-19

20.58 KB

21 чел.

1.Економіка як специфічна сфера людської діяльності та об’єкт наукового пізнання.Основні напрямки розвитку теоретичної економічної науки.

Виникнення науки як сфери людської діяльності тісно пов'язано зі зростанням інтелекту людей. Ф. Енгельс писав, що спочатку праця, а потім разом з нею і мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився в людський. Праця як діяльність викликана спочатку боротьбою за виживання, а потім - прагненням до комфорту. Це лише одна з рушійних сил прогресу. З іншого боку, коли задоволені перші потреби людини, прокидається  друга рушійна сила - цікавість, цікавість до самого себе, співпрацівників, оточуючого середовища, до природи.
Отже, виділяється дві сфери людського інтересу - матеріальна (прагнення до комфорту) і духовна (прагнення задовольнити цікавість).
До трудової діяльності відноситься виробнича діяльність людини, яка спрямована на отримання матеріального продукту. До духовної сфери діяльності відноситься мистецтво, сфера послуг і наука. Вони забезпечують інтелектуальне (духовне) багатство суспільства. У Віктора Гюго є таке висловлювання: «Наука безперервно рухається вперед, перекреслюючи саму себе... Шедевр мистецтва народжується навіки. Данте не перекреслює Гомера», а Пушкін писав: «Століття може рухатись вперед, але поезія залишається на одному місці.Між тим як поняття праці, відкриття великих представників астрономії, фізики, медицини... застаріли і щодня змінюються іншими - твори ж істинних поетів залишаються свіжими і вічно юними».
Поняття науки ґрунтується на її змісті та функціях у суспільстві.
Наука - це соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично-систематизованих знань про дійсність. Наука є складовою частиною духовної культури людства. Як система знань вона охоплює не тільки фактичні дані про предмети оточуючого світу, людської думки та дії, а й певні форми та способи усвідомлення їх.
Отже, наука виступає як:
- специфічна форма суспільної свідомості, основою якої є система знань;
- процес пізнання закономірностей об'єктивного світу;
- певний вид суспільного розподілу праці;
- процес виробництва знань і їх використання.
Предметом науки є пов'язані між собою форми руху матерії або особливості їх відображення у свідомості людей. Саме матеріальні об'єкти природи визначають існування багатьох галузей знань. Достовірність наукових знань визначається не лише логікою, а перш за все обов'язковою перевіркою їх на практиці, адже саме наука є основною формою пізнання та зведення в певну систему знань про навколишній світ і використання їх у практичній діяльності людей.
Історично наука пройшла довгий і складний шлях розвитку від первинних, елементарних знань про природу до пізнання складних закономірностей природи, суспільного розвитку та людського мислення. Перші елементи науки з'явилися ще у стародавньому світі у зв'язку з потребами суспільної практики і носили суто практичний характер. Ще на зорі свого розвитку людство поліпшувало умови життя за рахунок пізнання і деякого перетворювання оточуючого його світу. Століттями і тисячоліттями досвід накопичувався, певним чином узагальнювався і передавався наступним поколінням. Механізм наслідування накопичених відомостей поступово вдосконалювався за рахунок встановлення певних обрядів, традицій, а потім - і писемності. Так виникла історично перша форма науки (наука античного світу), предмет вивчення якої становила вся природа в цілому. Первісно створена (антична) наука ще не ділилася на окремі відособлені галузі і мала риси натурфілософії.

Наука виникла внаслідок потреби виробництва в XVIII ст., коли численні хаотичні дані пізнання було впорядковано, виділено й приведено в причинний зв'язок і знання стали наукою, а наука наблизилася до свого завершення, тобто зімкнулась: з одного боку, з філософією, з іншого - з практикою, расове виробництво, кооперація у великих підприємствах із застосуванням машин підкоряють уперше у великих масштабах сили природи (вітер, воду) і безпосередньо процес виробництва. Використання у широких масштабах сил природи у виробництві, включення їх до капіталу збігаються з розвитком науки як самостійного фактора виробничого процесу. Якщо виробничий процес стає фактором, сферою застосування науки, то наука, навпаки, стає фактором, функцією виробничого процесу. Накопичення емпіричних знань упродовж тисячоліть дозволило розвиватися знаряддям праці, хоча й дуже повільно, але в напрямку все більш складних пристроїв. Емпірична епоха у виробництві тривала майже до XX ст. Досягнувши певної межі складності, емпірична технологія вичерпала свої можливості. Практичні потреби суспільства обумовили розвиток технічних наук, що викликали прогрес у техніці. Через техніку наука стала все більше впливати на виробництво. Наука почала перетворюватися на галузь суспільного виробництва, яка добуває необхідну для суспільства нову інформацію. Процес виробництва нової інформації набув характеру прискореного відтворення, і наука стала бурхливо розвиватися, що означало початок епохи науково-технічної революції.
У науковому співтоваристві розрізняють три наукові напрями: класичний, некласичний (індустріальне суспільство) і постнеокласичний (постіндустріальне суспільство), які виникли відповідно в XVI-XVII, XIX та другій половині XX століття. Завдяки специфічним умовам розвитку, класична наука виникла в умовах боротьби зі схоластикою і авторитарністю середньовічного мислення, в основу якого було взято методи вимірювання об'єкту пізнання, незалежно від суб'єкту.
Постнеокласична наука передбачає сітку взаємозв'язків, у яку включена людина. Характерною рисою постнеокласичної науки є «людиновимірність». Значимість сучасної науки характеризується: усвідомленням місця і ролі людини в системі Людина - Природа - Суспільство.
Усвідомлення людиною незнання в будь-якій галузі буття викликає об'єктивну необхідність здобуття та трансформації нових знань про нескінченну загальну гармонію з природою.
Знання - це перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини. Саме процес руху людської думки від незнання до знання називають пізнанням, в основі якого лежить відтворення у свідомості людини об'єктивної реальності. Це взаємодія суб'єкта й об'єкта, результатом якого є нове знання про світ, відображення об'єктивної дійсності в свідомості людини в процесі її практичної діяльності (виробничої, розумової, наукової).
Вся наука, людські пізнання спрямовані на досягнення достовірних знань, що відображають дійсність. Ці знання існують у вигляді законів науки, теоретичних положень, висновків, вчень, підтверджених практикою і існуючих об'єктивно, незалежно від праці та відкриття вчених. Але разом з тим наукові знання можуть бути відносні, абсолютні та апріорні.
Абсолютні знання - це повне, вичерпне відтворення узагальнених уявлень про об'єкт, що забезпечує абсолютну відповідність образу і об'єкту в певний період пізнання.
Апріорні знання - ті, що не ґрунтуються на досвіді, а передують йому і вказують шлях здобуття наукових знань.
Наукове пізнання - це дослідження, характерне своїми особливими цілями й завданнями, методами отримання і перевірки нових знань. Воно покликане прокладати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем. Рушійною силою пізнання є практика, вона дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення та обґрунтування, що створює надійну основу розуміння сутності явищ об'єктивної дійсності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25440. Стереотипы поведения лояльного бюргера в Третьем рейхе 16.11 KB
  С этим было связано и характерное для идеологии фашизма подразделение на идеологию масс и идеологию элиты. Многие из фашистских идей рассчитанных на массовое потребление определяли мировоззрение и соответственно поведение представителей элиты. Она использует ее наиболее целесообразным путем для осуществления своих стремлений Для идеологии фашистской элиты был характерен аристократизм основанный на ницшеанском презрении к простому человеку к плебсу к больным и слабым. Для элиты расовая теория имела прежде всего социальный смысл ибо...
25441. Зарубежный опыт социальной работы с различными категориями населения 24.02 KB
  Зарубежный опыт социальной работы с различными категориями населения На рубеже 19 и 20 веков во многих европейских государства Великобритания Германия Нидерландах Швеции и Франции а также США возникла социальная работа как вид профессиональной деятельности которая развивалась наряду с благотворительными организациями. Социальные проблемы обусловливаются как индивидуальными так и общественными причинами. Одной из специфических форм такого предложения является социальная работа. Отличительной чертой системы социальной...
25442. Основные состовляющие системы социальной защиты в странах Европы 11.77 KB
  Европейская модель отличается от американской высокой степенью участия государства в определении направлений планирований финансирований и непосредственных проведений в жизнь социальной политики. Первые специализированные законы по социальной защите были приняты в 1936 году о защите ребенка об алкоголизме о бродяжничестве это был шаг к созданию структуры социальной защиты и предоставлению социальных услуг по целевым программам. В сферу социальной защиты входят: здравоохранение пенсии уход за престарелыми детские дома помощь...
25443. Модель социальной защиты 12.06 KB
  К моменту вторжения на советскую территорию в немецких войсках предназначенных к войне на Восточном фронте было сформировано 19 рот пропаганды и 6 взводов военных корреспондентов СС. Внутренняя структура министерства пропаганды постоянно менялась росло число отделов. Под контролем министерства пропаганды находилось все немецкое радиовещание.
25444. Сущностная характеристика социальной работы 17.91 KB
  Сущностная характеристика социальной работы. Соц. Человек как объект соц. Множество потребностей человека определяется его двойственной социальнобиологической природой.
25446. Этапы развития социальной работы как научного знания и практики 35.06 KB
  Этапы развития социальной работы как научного знания и практики Термин социальная работа был впервые использован в Англии в связи с расширением в начале XX столетия направлений деятельности одной из религиозных общественных организаций COS занимающихся филантропией или как ее называли тогда любительской дилетантской работой. Эта новая деятельность и стала называться социальной работой. Уже в этот период возникает необходимость выделения адресной помощи нуждающимся что сегодня и представляет собой один из основных принципов...
25447. Тенденции изменения практики социальной работы в современном обществе 18.17 KB
  Такой теорией и является теория социальной работы что со всей очевидностью вытекает из ее характера как системы видов деятельности по защите слабых общественных групп. Теория социальной работы составляет органическую часть тех социологоориентированных и психологоориентированных теорий которые связывают социальную теорию в целом с прикладными исследованиями этого круга проблем. Учеб заведения по подготовке соц работников и возникла необходимость разработки теоретических основ СР.