27272

Процес праці та його основні елементи.Виробництво і праця.Суспільний характер виробництва

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Процес праці та його основні елементи. Завдяки праці накопичено потенціал продуктивних сил суспільні багатства сформовано сучасну цивілізацію. Прогрес людства неможливий без праці. Отже технічний прояв праці у виробництві відображає її зміст під яким розуміється сукупність трудових функцій працівників.

Украинкский

2013-08-19

19.77 KB

27 чел.

6.Процес праці та його основні елементи.Виробництво і праця.Суспільний характер виробництва.

Праця відіграє винятково важливу роль у розвитку людського суспільства. Завдяки праці накопичено потенціал продуктивних сил, суспільні багатства, сформовано сучасну цивілізацію. Прогрес людства неможливий без праці.

Праця була і залишається найважливішим фактором життєдіяльності людини.

За своїм конкретним змістом праця є активним процесом діяльності людини, спрямованої на виробництво суспільно корисних, споживчих продуктів: матеріальних або духовних. Отже, технічний прояв праці у виробництві відображає її зміст, під яким розуміється сукупність трудових функцій працівників. Зміст праці визначає її відмінності не лише за трудовими функціями, а й за видами: фізична, розумова, управлінська і виконавча, проста і складна та інші види. Зміст праці виражається також змістовністю: ступенем складності, різноманітністю функцій, насиченістю, інтелектуальністю. Фактором змісту є продуктивні сили, що розвиваються в результаті науково-технічної революції.

З  технічної точки зору — процес праці є свідомою, доцільною діяльністю людей, за допомогою якої вони видозмінюють сили природи, пристосовуючи їх до задоволення своїх потреб. Результатом трудової діяльності може бути виробництво споживчих товарів і послуг або засобів, необхідних для їх виробництва. Ним можуть бути також виробництво енергії, засобів інформації, ідеологічних продуктів, а також дії управлінських і організаційних технологій. При цьому необхідність і спрямованість трудової діяльності задаються людині суспільством, тому за своєю природою вона є суспільно необхідною і визнаною. У процесі праці робоча сила може функціонувати за наявності таких трьох компонентів: предметів праці, засобів праці і людей як суб'єктів праці.

Основними елементами праці є: сама праця, засоби праці, предмети праці. Праця є процесом функціонування робочої сили.

Предметом праці є речовина природи, на яку людина впливає цілеспрямовано за допомогою засобів праці. Предмети праці утворюють матеріальну основу продукту і підрозділяються на основні і допоміжні матеріали. До предметів праці відноситься все те, що добувається, обробляється, формується, тобто матеріальні ресурси, наукові знання і т.д. В умовах науково-технічного прогресу створюються нові, відсутні в природі матеріали із заздалегідь заданими властивостями.

До засобів праці відносяться знаряддя праці і робоче місце, за наявності і за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворюючи них у необхідний для споживання продукт.

Саме розвиток засобів і предметів праці визначив три історичні епохи:

— доіндустріальну, що тривала тисячоліття. Характерним для цієї епохи є ручне виробництво.

— індустріальну, що продовжувалась століття (друга половина XIX і перша половина XX століття).

— постіндустріальну (друга половина XX і XXI століття).

Слід враховувати, що трудовий процес є не механічним поєднанням трьох його основних компонентів: предметів праці, її засобів і умов, а органічна єдність, основним елементом якої є суб'єкт трудової діяльності, носій і власник робочої сили — сама людина і її трудова діяльність. Людині як суб'єкту праці властиві індивідуально-психологічні і фізіологічні особливості, рівень знань, індивідуальна кваліфікація, уміння, навички та ін. Однією із умов праці має бути її техніко-технологічне оснащення: енергооснащеність, технічна оснащеність, техніка безпеки та ін. У сукупності зазначені фактори утворюють індивідуальну продуктивну силу праці, що визначає її ефективність і продуктивність.

Одним із істотних наслідків праці і формою прояву є затрата нервової і мускульної енергії людини, у результаті створюються споживчі вартості, на відновлення яких працюючому необхідні вільний час і матеріальні ресурси.

Діяльність людини спрямована, таким чином, на створення прогресивних машин, механізмів, нових матеріалів із заданими властивостями, засобів передачі і збереження інформації, творів мистецтва і літератури, удосконалення наукових відкриттів. В міру розвитку продуктивних сил змінюється і саме людське суспільство, спосіб життя людей. Тому сучасне виробництво впливає на навколишнє природне середовище. У виробничі процеси втягуються не тільки традиційні природні ресурси (ґрунт, вода, ліси, корисні копалини), а й атмосфера, світовий океан, космос.

Нестримне зростання прогресивних інформаційних технологій, комп'ютеризація робочих місць і обладнання сприяє переходу від екстенсивних методів до інтенсивних. Інтенсифікація виробництва приводить до зростання обсягів виробництва і якісного поліпшення продукції за рахунок підвищення ступеня використання засобів виробництва (знарядь праці і матеріалів, потенціалу робочої сили).

Технологічні особливості прояву конкретної праці виражаються його змістом.

Зі сказаного вище випливає, що праця — явище багатогранне, тому застосовуються різні схеми її класифікації. Основні з них такі:

1. В залежності від виду діяльності:

а) творча праця:

— переважно інтелектуальна (науково-дослідницька, конструкторська, праця письменника, викладача та ін.);

— переважно фізична (робота скульптора, живописця);

б) керівна праця:

— переважно інтелектуальна (підприємницька праця, праця в лінійному управлінні підприємством, ділянкою, менеджери);

— переважно фізична (ремісник, комірник та ін.);

в) виконавча праця:

— переважно інтелектуальна (діловодство, консультант, референт та ін.);

— переважно фізична (робітники різної кваліфікації, підсобні робітники).

2. В залежності від рівня освіти:

а) праця, що вимагає тривалої підготовки;

б) праця, що не потребує значної підготовки;

в) праця, що не потребує підготовки.

3. В залежності від ступеня механізації:

а) ручна;

б) машинно-ручна;

в) механізована і автоматизована;

г) апаратурна.

4. В залежності від умов праці:

а) підземна;

б) на шахтній поверхні;

в) в нормальних умовах;

г) в шкідливих умовах;

д) в гарячих цехах;

5. За психофізіологічними показниками:

а) регламентована;

б) нерегламентована;

в) монотонна;

г) приваблива(неприваблива) та ін.[8, c. 51-53]

Економічна наука, розглядаючи процес суспільного розвитку, виділяє в ньому періоди не тільки за рівнем розвитку продуктивних сил (характеру знарядь праці), а й за формою їх застосування (характеру відносин людей у процесі створення матеріальних благ і послуг). Праця має двоїсту природу, на що справедливо звернув увагу К. Маркс. Це виражається єдністю простого процесу праці і суспільно-визначеної його форми, тобто єдністю матеріально-речовинного змісту і суспільного соціально-економічного характеру.

Характер праці відображає ступінь розвитку виробничих відносин і розкриває процес взаємодії людини і суспільства.

До показників характеру праці відносять:

а) форму власності;

б) ставлення працівників до роботи;

в) відносини розподілу виробничих продуктів і послуг;

г) ступінь соціальних відмінностей у процесі праці.

В умовах ринкового виробництва суспільний характер праці опосередковується через обмін. І в цій якості виявляється абстрактний характер праці, що створює вартість, обумовлену кількістю суспільно необхідного часу праці. Звідси очевидно, що різні види праці і їх продукти можуть бути якісно різними, але кількісно порівнянними, тому що в їх основі може бути певна кількість затрат суспільної праці, вимірювана суспільно необхідним часом. Така праця створює вартість, величина якої визначається середніми витратами часу, при середній кваліфікації працюючих і середній інтенсивності їхньої праці. Питання суспільно необхідної праці, як і форми суспільних відносин, вивчає економічна теорія.

Соціально-економічний характер праці відображає форму її громадської організації і являє собою сукупність відносин між учасниками трудового процесу при певному способі виробництва.

Основним фактором, що визначає характер праці у певній суспільній формації, є форма власності на засоби виробництва. Похідним від цього фактором є форма розподілу і споживання продуктів праці.

Відносини розподілу, як і вся система виробничих відносин, залежать від відносин власності. Власники робочої сили у виробничому процесі одержують доход у залежності від того, яку роботу вони виконують і як вони це роблять, тобто основним критерієм розподілу є праця. Доход власників засобів виробництва визначається розміром власності й умовами її реалізації. Тому в основі розподілу в ринковій економіці лежить розподіл за працею і капіталом.

Зміна і розвиток соціально-трудових відносин у суспільстві поєднана з такими важелями економічного регулювання ними, як потреби, інтереси, мотиви і стимули до праці.

Перехід до ринкових відносин багато змінив у пріоритетності інтересів і стимулів до праці. Особисті інтереси стали головними в реалізації інтересів колективів і суспільства.

Визнання первинності особистих інтересів стало найважливішою умовою визнання значимості проблем мотивації трудової діяльності, стимулювання праці, а також необхідності підвищення статусу працівника в системі соціально-трудових відносин. Завданням суспільства є забезпечення узгодженості інтересів різних соціальних груп, суспільних, колективних і особистих інтересів, подолання протиріч між ними. Суспільні інтереси полягають у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, охороні навколишнього середовища, підвищенні рівня добробуту людей.

У ринкових умовах виробництва всі ці елементи організації суспільної праці приводяться в дію за допомогою товарної форми виробництва й обміну. Так, наприклад, залучення робочої сили до праці, оплата праці та інші елементи організації суспільної праці проявляються через купівлю-продаж специфічного товару — робочої сили. Робоча сила так само, як і будь-який інший товар, має споживчу вартість і вартість; через вартість робочої сили реалізується закон мотивації й оплати праці.

Всі елементи організації суспільної праці (у масштабі держави) мають свій показник — продуктивність суспільно-визначеної праці, тобто оціненого через ринок праці. Затрачена, але не оцінена ринком праця не має громадського визнання і потреби. Таким чином організація суспільної праці зайнята регулюванням не будь-якої праці, а лише тієї, що отримала оцінку на ринку товарів.

Організація праці на підприємстві являє собою розподіл загального обсягу робіт і встановлення необхідних пропорцій у чисельності виконавців, розміщення працівників і досягнення узгодженості в їх діях, за якої продуктивно використовується техніка, матеріальні і трудові ресурси.

Організація праці на підприємстві включає такі елементи:

а) форми організації праці;

б) організація і планування робочих місць;

в) обслуговування робочих місць;

г) багатоверстатне обслуговування;

д) прийоми і методи праці;

є) режими праці і відпочинку;

ж) методи оцінки ефективності заходів наукової організації праці.

Розподіл праці має межі:

— економічні (враховуються витрати робочого часу);

— технологічні (враховується час виконання операцій, прийомів та ін.);

— фізіологічні (враховується інтенсивність праці);

— соціальні (враховується змістовність праці, задоволеність, монотонність та ін.).

У промисловості відомі такі види розподілу праці:

— за характером виконуваних робіт (основна діяльність, обслуговування виробництва, управління):

— за функціональними ознаками (за професіями, спеціальностями);

— за рівнем кваліфікації і складності робіт


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67764. Начало работы в Access 3.55 MB
  Если вы работаете с одним из программных продуктов Microsoft Office, эту тему можно пропустить, поскольку интерфейс всех входящих в него программ одинаков.
67765. Господарське право, конспект лекцій 640 KB
  Поняття «господарська діяльність» має ключове значення для всього господарського права. Більше того, воно використається й в інших галузях права (наприклад, у податковому й кримінальному). До останнього часу в законодавстві втримувалося кілька визначень поняття «господарської діяльності»
67766. Применение программ пакета Microsoft Office 8.81 MB
  Если стандарт специальности не предусматривает обязательного изучения языков программирования высокого уровня то лабораторные работы второго семестра могут быть выполнены самостоятельно Подготовлены к публикации кафедрой Прикладных информационных технологий в экономике и менеджменте по рекомендации...
67767. Исследование объемного расходомера 499 KB
  Данный расходомер, измеряющий объемный расход жидкости, относится к расходомерам тахометрического типа. Бесконтактный метод измерения скорости вращения ротора позволяет полностью пользоваться его положительными качествами.
67768. Исследование цифровых измерительных преобразователей углов 1.85 MB
  Использование в системах бортовых цифровых вычислительных машин приводит к необходимости создания измерительных преобразователей углов с цифровым входным сигналом. Известно много типов таких преобразователей, работа которых основана на различных принципах.
67769. Исследование преобразователей “ток-частота” цифровых измерительных приборов летательных аппаратов 531.94 KB
  В таких устройствах используются датчики первичной информации в которых воспринимаемая величина вначале представляется в виде напряжения или тока затем преобразуемые в частоту или период следования импульсов. В данной работе рассматривается преобразователь выходного тока который может быть получен...
67770. ИЗУЧЕНИЕ ЗАКОНА БОЙЛЯ-МАРИОТТА 4.17 MB
  Термодинамической системой называется тело или сочетание нескольких тел, находящихся в тепловом контакте, свойства и поведение которых изучаются средствами термодинамики. Свойства любой системы и ее состояние описывается рядом физических величин, которые называются термодинамическими параметрами.
67771. ИЗУЧЕНИЕ ЗАВИСИМОСТИ КОЭФФИЦИЕНТА ПОВЕРХНОСТНОГО НАТЯЖЕНИЯ РАСТВОРА ОТ ЕГО КОНЦЕНТРАЦИИ И ТЕМПЕРАТУРЫ 295 KB
  Наличие у жидкости свободной поверхности приводит к существованию особой категории явлений называемых поверхностными или капиллярными. Если сфера находится в жидкости то в ней этих молекул разумеется на несколько порядков больше чем в газе над поверхностью. Если молекулы находятся в приграничном...