27276

акон рідкості та основні проблеми економіки.проблеми раціонального вибору і межі виробничих можливостей суспільства

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Обмеженість виробничих ресурсів є однією з важливих передумов розвитку і формування ринку. Об'єктивною її основою є дія закону рідкості знання якого дає можливість зрозуміти необхідність подолання суперечностей між зростанням потреб і обмеженістю виробничих ресурсів. Причиною існування закону рідкості є суперечності між безмежними потребами виробничих ресурсів. Зростання людських потреб весь час наштовхується на обмеженість економічних ресурсів.

Украинкский

2013-08-19

20.1 KB

9 чел.

10.Закон рідкості та основні проблеми економіки.проблеми раціонального вибору і межі виробничих можливостей суспільства.

Обмеженість виробничих ресурсів є однією з важливих передумов розвитку і формування ринку. Об'єктивною її основою є дія закону рідкості, знання якого дає можливість зрозуміти необхідність подолання суперечностей між зростанням потреб і обмеженістю виробничих ресурсів.

Причиною існування закону рідкості є суперечності між безмежними потребами виробничих ресурсів.

Безумовно, є такі потреби, які можна втамувати (наприклад, у деяких продуктах харчування, адже людина не може з'їсти більше, ніж потрібно для її організму). Проте кількість засобів існування під впливом розвитку продуктивних сил, спілкування людей весь час зростає. В цьому виявляється дія закону зростання потреб. Досить порівняти, що споживала людина понад 100 років тому і що входить до її споживчого кошика сьогодні. Відмінність досить значна. Перелік засобів споживання і надалі змінюватиметься і розширюватиметься.

Зростання людських потреб весь час наштовхується на обмеженість економічних ресурсів.Рідкість економічних ресурсів треба розуміти так, що кількість їх фіксована і має певні межі. Безумовно, рівень рідкості різних видів ресурсів неоднакова. Деякі з них дійсно мають досить обмежений обсяг (наприклад, благородні метали, деякі види корисних копалин). Запаси інших значні, але вони у природі не відновлюються, і людство знає, що настане такий час, коли запаси будуть повністю вичерпані (нафта, газ, вугілля, залізна руда тощо).

 Процесом-причиною закону рідкості є наявність суперечності між безмежними потребами і обмеженими ресурсами.

Ця причина зумовлює такий процес-наслідок: необхідність подолання суперечності на основі певних форм створення ринку економічних ресурсів.

Фундаментальна проблема — координація дій учасників виробництва. Економічним процвітанням будь-яка країна зобов'язана погодженості зусиль виробників, тоді як криза - результат їхнього антагонізму.
В економічній теорії до останнього часу боролися два принципово протилежних підходи до рішення цієї проблеми.
Відповідно до першого, максимальна ефективність суспільного виробництва досягається завдяки наданню кожному з його учасників необмеженої економічної волі. Але такої організації економіки об'єктивно властиві виробничі кризи й соціальний антагонізм.
Прихильники протилежного підходу вважають, що дії учасників виробництва повинні підкорятися твердий соціальної регламентації (що зробити, коли, скільки, для кого й т.д.), здійснюваної головним владним інститутом суспільства – державою, що має право й силою до позаекономічного примуса. Зрозуміло, що директивна організація виробництва об'єктивно заперечує ринок, можливий тільки при економічній самостійності виробників. Тут виявляються ще більші пороки: хронічний дефіцит, що руйнує економіку, і тоталітаризм, що руйнує все інше.
І тільки сучасне суспільство довело реальну можливість подолання неприйнятних історичних крайностей «капіталістичної» й «соціалістичної» організації виробництва й створення соціально-регулюємої економіки, у якій ринок збережений, але ринок приборканий.
У нової, «змішаній» системі економічна самостійність виробника стає відносної, а регламентація - що орієнтує. Держава використає переважно непрямі (грошово-кредитні) механізми регулювання ринку.

Основними проблемами вибору суспільства завжди були такі питання:
-
    що виробляти
-
    як виробляти
-
    для кого виробляти
Економічне життя суспільства складається з виробництва, обміну, розподілу і споживання.
Виробництво – є одним із найважливіших видів діяльності. Воно завжди носить суспільний характер.
Кожний
  спосіб виробництва характеризується двома сторонами:
продуктивні сили
виробничі відносини
При виробництві продукції завжди постає проблема пов’язана з виробничими можливостями економіки, обмеженістю ресурсів та інше.
Хоча мета підприємств суспільного сектора не прибуток, а  суспільний добробут, вони також стикаються з проблемою раціонального вибору. Пояснюється це тим , суспільні товари виробляються теж з обмежених ресурсів, що можуть бути використані й у приватному секторі. Тому необхідно визначити, скільки і які суспільні товари та послуги виробляти, щоб здобути максимум соціального благополуччя. Розв’язання проблеми, як і в інших секторах економіки, передбачає зіставлення отриманого виграшу з витратами. Особливість лише в тому, що зіставляються соціальний виграш із соціальними витратами.
Соціальний виграш від виробництва суспільних товарів та послуг є сума приватного виграшу, якщо він є, і зовнішньої вигоди від виробництва. Наприклад, соціальний виграш від підвищення рівня освіти включає приватну вигоду тих, хто навчається, плюс зовнішню вигоду, що одержує суспільство від поліпшення соціального клімату.
Соціальні витрати виробництва суспільних товарів та послуг включають витрати приватних осіб плюс зовнішні витрати, пов’язані з відверненням ресурсів від інших можливостей. У випадку з освітою це суми, що витрачають ті, хто навчаються (навіть якщо навчання безкоштовне, то мають місце витрати на підручники, екіпірування, втрачену зарплату), і альтернативна вартість ресурсів, які суспільство витрачає на освіту.
Як правильно зазначають теоретики ринкової економіки, якщо б не було обмеженості ресурсів, то питання, що, як, і для кого виробляти, не становило б проблеми. В таких умовах можна виробляти будь-який товар у потрібній кількості.
Проте закон рідкості зумовлює певну поведінку людей в системі господарювання. Виникає проблема вибору застосування ресурсів. Оскільки використання деяких ресурсів має певні межі, застосування їх виключає можливість одночасного застосування для задоволення ряду потреб. Люди змушені обирати той самий спосіб застосування ресурсів, який вони вважають найбільш раціональним.
Обмеженість стосується не тільки засобів виробництва, а й трудових ресурсів, особливо кваліфікованої робочої сили.
У реальному економічному житті на один ресурс може бути кілька потреб, наприклад, з наявної кількості металу виробляти танк або комбайн. Можливості одночасного задоволення двох потреб з наявного ресурсу в багатьох випадках немає. Треба обирати, яку потребу задовольняти в першу чергу. Отже, обмеженість ресурсів ставить дуже складну проблему: проблему вибору ресурсів для задоволення певної потреби.
Можна навести багато прикладів, коли цей вибір з першого погляду не завжди раціональний.  Допустімо, що будувати в першу чергу: готель для іноземців чи житловий будинок. Однозначну відповідь тут дати важко, тому, що перетинаються економічні інтереси різних суб’єктів. Людина, що немає житла обере будівництво житлового будинку. А з позиції місцевої влади краще будувати готель для іноземців, який у майбутньому дасть можливість одержувати валютні кошти, що дозволить успішно розв’язувати і житлову проблему.
Отже, вибір використання ресурсів зачіпає інтереси багатьох людей, що не завжди збігаються. Для того, щоб зробити правильний вибір, треба вивчити багато точок зору, правильно спрогнозувати майбутню віддачу використання економічних ресурсів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74820. Н.В. Гоголь и развитие «высокой» комедии. Тематика «Ревизора» в свете социальных, этических и религиозных взглядов писателя 15.3 KB
  Гоголь и развитие высокой комедии. В начале декабря 1835 года Гоголь окончил Ревизора. Гоголь создает необычную для пьесы ситуацию: вместо одной личной или домашней интриги изображается жизнь целого города что значительно расширяет социальный масштаб пьесы и позволяет осуществить поставленную цель: ldquo;Собрать в одну кучу все дурное в Россииrdquo;. Гоголь создает новаторскую ситуацию когда раздираемый внутренними противоречиями город становится способным к цельной жизни благодаря общему кризису общему чувству страха низших перед...
74821. Мертвые души – центральное произведение Н.В. Гоголя. Образ автора и общая концепция поэмы о возрождении души 15.84 KB
  Образ автора и общая концепция поэмы о возрождении души Литературная критика XIX века начиная с Белинского стала называть Гоголя зачинателем нового периода развития русской реалистической литературы. Если для Пушкина была характерна гармония и объективность художественного мира то в творчестве Гоголя на смену этому приходит критический пафос который определяет стремление художника отразить реальные противоречия действительности проникнуть в самые темные стороны жизни и человеческой души. Поэма Мертвые души является одним из самых...
74823. Основные этапы развития драматургии А.Н. Островского. Новаторство А.Н. Островского. Его традиции в современном театре 16.03 KB
  Обладая незаурядным общественным темпераментом Островский всю жизнь деятельно боролся за создание реалистического театра нового типа за подлинно художественный национальный репертуар за новую этику актёра. Как драматург и режиссёр Островский содействовал формированию новой школы реалистической игры выдвижению плеяды актёров особенно в московском Малом театре : семья Садовских С. Только через шесть лет после того как Островский начал печататься 14 января 1853 года поднялся занавес на первом представлении комедии Не в свои сани не садись...
74824. Философская и политическая лирика Ф.И. Тютчева 16.07 KB
  С одной стороны поэт утверждает что человек ничтожен в сравнении с природой что все в его жизни предсказуемо и трагично. Как видим поэт мыслит глобально. Великий поэт Ф. И второе: поэт особенное внимание уделял проблемам международной роли России ее месту в мировой историю будущему русского народа и славянофильства в целом.
74825. Древнерусская литература (XI – XVII вв.) – начальный этап развития русской литературы. Проблемы периодизации 16.92 KB
  Древнерусская литература XI – XVII вв. Проблемы периодизации Литература Древней Руси охватывает период с XI по XVII век. Древнерусская литература была литературой формирующейся великорусской народности постепенно складывающейся в нацию. Литература Древней Руси это средневековая литература которая отличается от литературы нового времени своими специфическими особенностями.
74826. Своеобразие древнерусской литературы 15.96 KB
  Своеобразие древнерусской литературы. Своеобразие древнерусской литературы: Произведения древнерусской литературы бытовали и распространялись в рукописях. Другая особенность литературы средневековья – отсутствие авторского право. Таким образом исследователь древнерусской литературы должен изучить все имеющиеся списки того или иного произведения установить время и место их написания путем сопоставления различных редакций вариантов списков а также определить в какой редакции список более всего соответствует первоначальному авторскому тексту.
74827. Оригинальные памятники древнерусской литературы – летописи, торжественные проповеди, поучения, жития, паломническая литература как свидетельство высокого уровня государственной и культурной жизни Руси XI – XII веков 17.17 KB
  Большинство дошедших до нас книг относящихся к этому периоду времени религиозного содержания.К этому же периоду времени относятся такие выдающиеся памятники церковной литературы как Слово о законе и благодати митрополита Илариона проповеди Кирилла Туровского. К этому периоду времени относится древнейший сохранившийся до наших дней летописный свод Повесть временных лет . Этот документ позволяет нам судить не только о политической ситуации того времени но и о быте нравах древних русичей.
74828. Повесть временных лет как литературный памятник: содержание, художественные особенности, связь с фольклором 21.34 KB
  Основные идеи начальной летописи. Уже в самом названии Се повести времянъных лет откуду есть пошла Руская земля кто в Киеве нача первее княжити и откуду Руская земля стала есть содержится указание на идейнотематическое содержание летописи. стоят в центре внимания летописи. Тема родины является определяющей ведущей в летописи.