27491

Общая характеристика Мусульманского права

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Общая характеристика Мусульманского права Прежде всего следует обратить внимание на то обстоятельство что понятия мусульманское право и право мусульманских стран образующих семью мусульманского права далеко не идентичны. В настоящее время семья мусульманского права включает национальные правовые системы светских государств мусульманского мира таких как Объединенные Арабские Эмираты Йемен Пакистан Алжир Саудовская Аравия Египет Турция и др. процесс врастания мусульманского права в правовые семьи и системы других стран...

Русский

2013-08-19

31.5 KB

21 чел.

107. Общая характеристика Мусульманского права

Прежде всего следует обратить внимание на то обстоятельство, что понятия “мусульманское право” и “право мусульманских стран”, образующих семью мусульманского права, далеко не идентичны. Мусульманское право в его современном понимании, это не система юридических норм, а скорее религия закона, действующего в мусульманских странах, его нравственно-религиозная основа. Поэтому не следует отождествлять мусульманское (религиозное) право с позитивными правовыми системами мусульманских государств. В настоящее время семья мусульманского права включает национальные правовые системы светских государств мусульманского мира, таких как Объединенные Арабские Эмираты, Йемен, Пакистан, Алжир, Саудовская Аравия, Египет, Турция и др., а также тех государств, которые по форме правления являются теократическими – Исламская республика Иран, Мавританская Исламская республика, Ливан, либо же страны, имеющие тенденцию к тотальной исламизации, например Афганистан и Ичкерия.

Для рассматриваемой правовой семьи характерны две противоречивые тенденции. С одной стороны, это процесс, известный под названием вестернизация, т.е. процесс “врастания” мусульманского права в правовые семьи и системы других стран, возрастание влияния западных правовых систем на него. В связи с этим многие юристы считают, что главной опасностью, угрожающей мусульманскому праву, в настоящее время является не “риск разделения ислама как когда-то, а риск того, что это право, застывшее в неподвижности, станет теорией обязанностей чисто идеального характера и сугубо идеологического значения, интересующей только некоторых набожных ученых, в то время как реальная жизнь будет управляться законами, все более отдаляющимися от концепций собственно мусульманских”.

С другой – исламизация, т.е. процесс, обратный вестернизации, предполагающий усиление влияние ислама как религиозно-нравственной основы на дальнейшее развитие той или иной позитивной правовой системы некоторых мусульманских стран.

В этой связи все правовые системы мусульманских стран можно подразделить на четыре основные группы.

Первая группа включает страны с мусульманским населением, в которых мусульманское право судами практически не применяется – это государства, входящие в состав РФ, или страны, в наименьшей степени сохранившие влияние мусульманского права на позитивную правовую систему, например Турция.

Вторая группа включает государства, практически не затронутые вестернизацией: Саудовская Аравия, Йемен, Аден, Объединенные Арабские Эмираты, Сомали. Эти страны, которые “теоретически живут по нормам мусульманского права, а фактически – по нормам обычного права, которое признает превосходство и совершенство мусульманского права, но которое часто значительно с ним расходится”.

Третья группа объединяет правовые системы государств, в которых исламское право сохраняется для регулирования отдельных сторон общественной жизни, затрагивающих личный правовой статус, религиозные институты, а иногда и земельные, брачные или наследственные правоотношения. В свою очередь эти правовые системы можно подразделить на две подгруппы, в зависимости от того, какая западная правовая система оказала большее влияние на дальнейшее развитие права в этой стране: общее право (Малайзия, Северная Нигерия, др.) или романо-германское (Тунис, Марокко, Алжир, Египет).

Четвертая группа начала выделятся сравнительно недавно, 10–15 лет назад, в связи с возрастанием в современном мире влияния исламского фактора. В нее входят правовые системы государств, в которых сфера влияния мусульманского права возрастает (Иран, Афганистан, Пакистан, Судан). Если в наиболее развитых странах исламского мира законодательство формируется на основе рецепции западного права, то для этих стран характерен обратный процесс – исламизация. В ряде государств законодательство воспринимает прежние институты мусульманского права, например, деликтное право и систему наказаний, судоустройство (в Пакистане после прихода к власти генерала Зия-уль-Хака; Иране – после исламской революции, Афганистане – после прихода к власти исламских фундаменталистов, Чечне, после военных действий 1995–1996 гг.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33465. Субєкт злочину 29 KB
  Передусім субєктом злочину може бути тільки фізична особа, тобто людина. Нести кримінальну відповідальність можуть громадяни України, іноземці й особи без громадянства. Тому не можуть бути визнані субєктом злочину юридичні особи (підприємства, установи, громадські організації і т. ін.).
33466. Субєктивна сторона злочину 25.5 KB
  Відсутність певного мотиву або мети також може виключати склад злочину і кримінальну відповідальность.
33467. Судимість 35 KB
  Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Тому такими що не мають судимості визнаються: а особи засуджені вироком суду без призначення покарання; б особи засуджені вироком суду із звільненням від покарання; в особи які відбули покарання за діяння злочинність і караність яких виключена законом.Погашення судимості. Погашення судимості це автоматичне її припинення при встановленні певних передбачених законом умов.
33468. Тлумачення закону 32 KB
  Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення прийомів засобів та обсягу тлумачення. Залежно від суб'єкта який роз'яснює закон розрізняють легальне або офіційне судове і наукове або доктринальне тлумачення. Легальним офіційним зветься тлумачення що здійснюється органом державної влади уповноваженим на те законом. 150 Конституції України правом офіційного тлумачення законів в тому числі кримінальних наділений Конституційний Суд України.
33469. Мета злочину 29 KB
  В багатьох злочинах субєктивна сторона потребує встановлення мотиву і мети, що є її факультативними ознаками. Вони мають значення обовязкових ознак лише в тих випадках, коли названі в диспозиції статті ОЧ КК як обовязкові ознаки конкретного злочину. У деяких складах злочинів закон вказує на емоційний стан особи
33470. Фізичний або психічний примус 27 KB
  40 КК передбачає що не є злочином дія або бездіяльність особи яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу внаслідок якого особа не могла керувати своїми діями. Підставою виключення злочинності діяння у випадку що аналізується є непереборний фізичний примус під безпосереднім впливом якого особа заподіює шкоду правоохоронюваним інтересам. Фізичний примус насильство це протиправний фізичний вплив на людину наприклад застосування фізичної сили нанесення удару побоїв тілесних...
33471. Форми співучасті 29 KB
  У такому разі говорять про просту і про складну співучасть: 1 проста співучасть співвиконавство співвинність має місце там де всі співучасники є виконавцями злочину і отже всі вони виконують однорідну роль. Але з погляду форми співучасті їх ролі однорідні всі вони безпосередньо виконують дії описані в диспозиції статті Особливої частини КК як ознаки об'єктивної сторони конкретного складу злочину в даному випадку розбою; 2 складна співучасть співучасть з розподілом ролей виявляється в тому що співучасники виконують різнорідні...
33472. Законодавство 29 KB
  Статті Загальної частини КК містять норми що встановлюють принципи та загальні положення кримінального права; чинність кримінального закону в просторі та часі; визначають поняття злочину; стадії вчинення злочину; ознаки субєкта злочину; зміст вини; співучасть у вчиненні злочинів; види множини злочинів; обставини що виключають злочинність діяння; підстави звільнення від кримінальної відповідальності від покарання та його відбування; загальні засади призначення покарання. Загальна і Особлива частини КК взаємозвязані між собою і складають...
33473. Амністія 28 KB
  Тому акт амністії може полягати у звільненні від покарання основного і додаткового скороченні строку покарання звільненні від додаткового покарання. Помилування акт глави держави за яким певна особа чи кілька осіб повністю або частково звільняється від покарання або до неї застосовується більш м'яке покарання або ж з особи знімається судимість. 87; б повного або часткового звільнення від відбування як основного так і додаткового покарання; в заміни покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням; г зняття...