27559

Юридические факты

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Юридические факты конкретные жизненные обстоятельства события действия вызывающие в соответствии с нормами права наступление определенных правовых последствий возникновение изменение или прекращение правовых отношений. Юридические факты имеют ряд признаков: по своему содержанию это реальные жизненные обстоятельства явления; данные жизненные обстоятельства предусмотрены нормами права; они вызывают наступление определенных юридических последствий; юридический факт несет в себе информацию о состоянии общественных отношений; ...

Русский

2013-08-19

30.5 KB

6 чел.

125.Юридические факты.

Юридические факты – конкретные жизненные обстоятельства (события, действия), вызывающие в соответствии с нормами права наступление определенных правовых последствий – возникновение, изменение или прекращение правовых отношений.

Юридические факты имеют ряд признаков:

- по своему содержанию это реальные жизненные обстоятельства (явления);

- данные жизненные обстоятельства предусмотрены нормами права;

- они вызывают наступление определенных юридических последствий;

- юридический факт несет в себе информацию о состоянии общественных отношений;

- юридические факты, как правило, зафиксированы в установленной законодательством процедурно-процессуальной форме.

Юридические факты классифицируются следующим образом.

1) По последствиям: правообразующие (влекут возникновение правоотношений); правоизменяющие (влекут изменение правоотношений); правопрекращающие (влекут прекращение правоотношений).

2) По форме проявления: положительные (обстоятельства, требующие их наличия для возникновения правоотношений); отрицательные (обстоятельства, требующие их отсутствия для возникновения правоотношений).

3) По связи с волей субъекта: события – факты, не связанные и не зависящие от воли и сознания индивида. События в свою очередь подразделяются на абсолютные(стих бедствия) и относительные.(поджег дома, вследствие которого возникают страховые отношения); действия – факты, связанные и зависящие от воли и сознания индивида. Действия в свою очередь подразделяются на правомерные (юридические акты – это действия, совершенные с целью породить юридические последствия; юридические поступки – действия, совершенные без намерения породить юридические последствия, они возникают в силу закона) и неправомерные (правонарушения и казусы – объективно противоправные действия).

Особой разновидностью юридического факта является фактический состав – совокупность юридических фактов, необходимых для возникновения правоотношения.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.
25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...
25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.
25169. Ідея поступу в філософії історії Просвітництва 24 KB
  Ідея поступу загальносвітоглядна ідея що відображає віру в прогрес і є символом європейської цивілізації. Активного розвитку в епоху Просвітництва набуває ідея розвитку. Ідея поступу розглядає історію як певний процес що прямує до досконалості. Також ідея поступу включає в себе ідею породження тобто кожна наступна стадія розглядається як результат попередньої.
25170. Поняття феномену у феноменологічній філософії 31 KB
  Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій феноменологічній установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.
25171. М.Фуко. “Слова і речі” 28 KB
  Підзаголовок €œАрхеологія гуманітарного знання€. Археологія як протиставлення кумулятивістським концепціям для яких найважливішим є прогрес знання через накопичення спостережених фактів. В книзі €œАрхеологія знання€ доробив та €œпомякшив€ розриви між епістемами за рахунок поняття €œдискурсивна практика€.