27578

Вовлечение несовершеннолетнего в совершение преступления (ст. 150 УК). Отличие этого преступления от вовлечения несовершеннолетнего в совершение антиобщественных действий (ст. 151 УК)

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Отличие этого преступления от вовлечения несовершеннолетнего в совершение антиобщественных действий ст. Вовлечение несовершеннолетнего в совершение преступления 150 Преступления против семьи и несовершеннолетних. Объективная сторона: вовлечение н летнего в совершение преступления т.

Русский

2013-08-19

34 KB

26 чел.

Вовлечение несовершеннолетнего в совершение преступления (ст. 150 УК). Отличие этого преступления от вовлечения несовершеннолетнего в совершение антиобщественных действий (ст. 151 УК).

Ст. 150. Вовлечение несовершеннолетнего в совершение преступления (150)

Преступления против семьи и несовершеннолетних.

Объект: общественные отношения, обеспечивающие нормальное физическое, психическое или нравственное развитие несовершеннолетних. Потерпевшим может быть только лицо, не достигшее 18лет. Объективная сторона: вовлечение н/летнего в совершение преступления, т.е. предложение, требование, обман, угроза, обещание, дача советов совершить преступление небольшой или средней тяжести. Различают две разновидности вовлечения:

- не конкретизированное - при котором действия взрослого представляют собой пропаганду преступного образа жизни, вербовку новых сторонников преступного мира и не направленную на привлечение н/летнего к совершению определенного преступления;

- конкретизированное - заключается либо к склонению подростка к участию в задуманном взрослыми преступлении в качестве соисполнителя или пособника либо в формировании у подростка самостоятельного умысла на совершение определенного деяния.

Вовлечение н/летнего предполагает активные действия взрослых, связанные с психическим или физическим воздействием на подростка. Сам факт участия взрослых вместе с н/летними в совершении преступления не образуют состава этого преступления и влечет ответственность как соучастников. Преступление считается оконченным с момента склонения н/летнего к совершению преступных действий. Если подросток добровольно отказался от совершения преступления на стадии приготовления или

покушения, ответственность взрослого все равно наступает, но со ссылкой на ст. 30, поскольку преступление не состоялось по независящим от него причинам. Субъективная сторона: прямой умысел, когда в сознание виновного укладывается, что он вовлекает н/летнего в совершение преступления и желает этого. Если взрослый не знал о несовершеннолетии лица, вовлеченного им в совершение преступления, он не может привлекаться к этой статье. Субъект: лицо 18лет. Часть 2 устанавливает ответственность за вовлечение н/летнего в совершение преступления, которое осуществляется спец. субъектом. Часть 3 статьи указывает способ вовлечения н/летнего в совершение преступления. Часть 4 - квалифицирующие признаки.

Вовлечение н/летнего в совершение тяжкого или особо тяжкого преступления выделено в норму с наиболее строгой ответственностью в силу максимальной общественной опасности.

Ст. 151. Вовлечение несовершеннолетнего в совершение антиобщественных действий

Признаки данного деяния во многом совпадают с признаками преступления, предусмотренного ст. 150. Эти нормы соотносятся как специальная и общая. Преступление - это вид антиобщественного поведения. Статья 151, таким образом, применяется в случае, когда несовершеннолетний вовлекается в совершение не преступления, а иных, названных в законе, видов антиобщественных действий.

Объективную сторону составляет вовлечение в оговоренные в ст. 151 виды антиобщественного поведения: систематическое употребление спиртных напитков или одурманивающих веществ;

занятие бродяжничеством или попрошайничеством.

Для целей квалификации достаточно вовлечения несовершеннолетнего в совершение одного из этих актов поведения. По сравнению с УК 1960 г. (ст. 210) их круг скорректирован: с одной стороны, он дополнен таким видом, как вовлечение в употребление одурманивающих веществ, с другой стороны, декриминализированы вовлечение в занятие азартными играми и использование подростка для целей паразитического существования. Кроме того, уточнены признаки вовлечения в пьянство - в ст. 151 указывается на приобщение к систематическому употреблению спиртных напитков.

Наказуемым признается вовлечение лишь в систематическое (более двух раз) употребление спиртных напитков, одурманивающих веществ. При этом между отдельными актами,

составляющими систему, не должно быть значительных разрывов во времени. Практика склонна усматривать признак систематичности, если зафиксировано не менее трех актов вовлечения на протяжении не более года.

Бродяжничество - это скитание, многократное перемещение лица из одной местности в другую без определенной цели, когда лицо существует на случайные заработки, за счет попрошайничества, мелких хищений и т.п.

Вовлечение в занятие бродяжничеством присутствует, когда виновный втягивает н\летнего как в совместное бродяжничество, так и в самостоятельное.

Под вовлечением в попрошайничество следует понимать склонение несовершеннолетнего к систематическому выпрашиванию денег или иных материальных ценностей у посторонних лиц.

Состав преступления - формальный. Оно полагается оконченным с момента совершения действий по вовлечению с применением обещаний, обмана, угроз или иного способа психического давления или физического воздействия на сознание и волю несовершеннолетнего. Неважно, удалось ли виновному в результате достичь своих целей.

Субъективная сторона характеризуется прямым умыслом.

Субъект, как и в ст. 150, - лицо, достигшее 18 лет.

Часть 2 ст. 151 предусматривает наличие специального субъекта как обстоятельства, усиливающего санкцию - вовлечение, совершенное родителем, педагогом либо иным лицом, на которое законом возложены обязанности по воспитанию несовершеннолетнего. Характеристика этого квалифицирующего обстоятельства была дана выше применительно к ст. 150.

В ч. 3 названы два особо квалифицирующих признака: а) с применением насилия; б) или угрозой его применения.

Деяния, указанные в ч. 1 и 2, относятся к категории преступлений средней тяжести, а в ч. 3 - к тяжким.

Итак, первая группа преступлений против семьи и несовершеннолетних включает два вида посягательств: - вовлечение несовершеннолетнего в совершение преступления; -вовлечение несовершеннолетнего в совершение антиобщественных действий.

Все они имеют единый основной объект - нормальное физическое и нравственное развитие несовершеннолетних, совершаются только путем действия и с прямым умыслом. Оба состава

(ст. 151, 150) предполагают повышенный возраст уголовной ответственности (18 лет). Ответственность за все виды преступлений данной группы дифференцирована.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85343. Методи дослідження психологічних особливостей людей з різними психофізичними порушеннями у спеціальній психології 39.99 KB
  Діагностика аномального розвитку дитини спрямована на визначення ступеня виразності психічної інтелектуальної емоційної мовної недостатності й на якісну оцінку структури дефекту з виділенням основного психопатологічного синдрому на встановлення звязків його з іншими клінічними проявами віком соматичним і неврологічним станом дитини. За допомогою бесіди можна виявити коло знань дитини про навколишню дійсність а також особливості її орієнтування в просторі часі явищах природи й громадському житті. У процесі бесіди психолог довідується...
85344. Загальна характеристика інвалідів (людей з обмеженими можливостями) як соціальної групи 40 KB
  У нашій країні якість життя інвалідів як правило нижче решти населення що обумовлено наступним: недостатністю в нашому суспільстві гуманізму і милосердя по відношенню до людей з особливими потребами; нерозвиненістю і непристосованістю соціальної інфраструктури міст і сільських населених пунктів з урахуванням задоволення основних потреб інвалідів; низьким рівнем матеріального забезпечення і соціального обслуговування їх недостатньою гнучкістю; низькою якістю чи відсутністю технічних засобів і пристосувань необхідних для...
85345. Девіантна поведінка. Причини виникнення девіантної поведінки 37.16 KB
  Причини виникнення девіантної поведінки. У соціології девіантної поведінки виділяються кілька напрямків що пояснюють причини виникнення такої поведінки. Мертон причиною поведінки що відхиляється вважає неузгодженість між цілями висунутими суспільством і засобами яке воно пропонує для їхнього досягнення. Особливої гостроти ця проблема набула сьогодні в нашій країні де всі сфери суспільного життя перетерплюють серйозні зміни відбувається девальвація колишніх норм поведінки.
85346. Наукові підходи до проблеми психології людини з обмеженими можливостями 41.76 KB
  Одними із осно вних понять в даній теорії в межах проблеми інвалідності є почуття неповноцінності компенсація комплекс неповноцінності. Він вважав що майже всі люди мають за мету подолання почуття неповноцінності однак це почуття у деяких людей може бути надмірним та пере рости у комплекс неповноцінності. Відомий психоаналітик вважав що комплекс неповноцінності у психоаналізі майже не вживається. Комплекс неповноцінності має глибоко еротичні корені.
85347. Методи корекції в системі психологічної допомоги людям з обмеженими можливостями 41.72 KB
  Одним із способів допомогти здоровим людям краще зрозуміти проблеми дітей з вадами здоровя навчитися надавати їм допомогу є програма Дитина дитині . Завданням цієї програми є навчити дітей шкільного віку та їх вчителів методам збереження свого здоровя й взаємодії з іншими дітьми особливо з тими хто має проблеми зі здоровям. Метою даної програми є допомогти дітям навчитися розрізняти різні види інвалідності і їх прояви; розуміти що незважаючи на те що людина у якої є фізичні вади може не справлятися з якоюсь роботою вона у той же...
85348. Загальні психолого-педагогічні аспекти реабілітації людини з обмеженими можливостями 35.77 KB
  Основними завданнями таких проектів психологореабілітаційного напрямку є відновлення та розвиток інтелектуальних функцій людини її емоційного стану навичок психічної саморегуляції комунікативної культури. Специфічними методами що використовуються у проектах для інвалідів є психологічні тренінги аутотренінг комунікативний тренінг тренінг креативності психотерапія ігротерапія бібліотерапія арттерапія та інше; соціальнокультурним який передбачає активізацію та розвиток творчохудожнього потенціалу дітей і дорослих засвоєння...
85349. Особливості розвитку людини з порушеннями інтелекту і психічними захворюваннями 42.36 KB
  Олігофренія одна з груп розумової відсталості різна за етіологією і патогенезом хворобливих змін обєднаних загальним клінічним проявом недорозвинення головного мозку. Олігофренія характеризується природженим або придбаним в ранньому дитинстві до 3 років загальним психічним недорозвиненням. У більшості з них спостерігалися недорозвинення мови й емоційновольова нестійкість. У структурі інтелектуального дефекту цієї групи дітей переважали недорозвинення зоровопросторових функцій труднощі встановлення послідовних умовиводів у розповідях...
85350. Депривація і особливості розвитку особистості дітей і підлітків із відхиленнями розвитку 38.99 KB
  Якщо подивитися на дітей з відхиленнями в дитинстві то емоційноособистісне спілкування з матірю не стає визначальним у розвитку дитини. Особливість психологічного статусу дитини з невеликими відхиленнями в розвитку це те що на ранньому етапі не залягали передумови становлення його психіки. Якщо не займатися з такою дитиною спеціальним розвитком і навчанням то зміни в емоційновольовій сфері дитини не відбудеться. Стрес повязаний з етапами шкільного життя з підвищенням вимог до дитини викликає певне психологічне напруження що часто...
85351. Основні завдання психологічної реабілітації людей з різними психофізичними порушеннями 39.57 KB
  Друга група завдань вивчення аномалії формування и розвитку конкретних форм психічної діяльності та її психічних процесів у різних груп аномальних дітей тобто вивчення закономірностей формування особистості розумової діяльності мови сприймання памяті. Діагностика психічного розвитку дитини містить у собі: o всебічне клінікопсихологічне вивчення особистості дитини та її батьків системи їхніх відносин; o аналіз мотиваційнопотребностної сфери дитини й членів її родини; o аналіз розвитку сенсорноперцептивних і інтелектуальних процесів...