27698

Понятие, сущность и признаки уголовного наказания. Цели уголовного наказания и средства их достижения. Понятие эффективности наказания и пути её повышения

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Понятие сущность и признаки уголовного наказания. Цели уголовного наказания и средства их достижения. Понятие эффективности наказания и пути её повышения. Признаки уголовного наказания: 1 это особая форма государственного принуждения к лицу виновному в совершении какоголибо преступления предусмотренного уголовным законом; 2 назначается от имени государства и только по приговору суда; 3 имеет всегда строго индивидуальный и публичный характер; 4 носит карательный характер и приводит к существенному ограничению прав и свобод виновного; 5...

Русский

2013-08-20

30 KB

33 чел.

28. Понятие, сущность и признаки уголовного наказания. Цели уголовного наказания и средства их достижения. Понятие эффективности наказания и пути её повышения.

1. Наказание — это предусмотренная уголовным законом мера государственного принуждения, применяемая по приговору суда к лицу, признанному виновным в совершении преступления, и заключающаяся в лишении или ограничении его прав и свобод.

Признаки уголовного наказания:

1) это особая форма государственного принуждения к лицу, виновному в совершении какого-либо преступления, предусмотренного уголовным законом;

2) назначается от имени государства и только по приговору суда;

3) имеет всегда строго индивидуальный и публичный характер;

4) носит карательный характер и приводит к существенному ограничению прав и свобод виновного;

5) влечет судимость.

Отличие наказания от других видов государственного принуждения заключается в следующем:

- наказание содержит наибольший из всех видов принуждения объем правоограничений, что позволяет говорить о наличии в нем кары;

- уголовное наказание назначается только по приговору суда, тогда как другие виды принуждения могут исходить от различных государственных органов, например, органов внутренних дел, таможенных органов и др.;

- назначение наказания судом основывается на результатах специально проводимого предварительного расследования;

- наказание применяется только к виновным в совершении преступления;

- наказание порождает судимость, чего нет при иных видах государственного принуждения;

2. Цель наказания – это идеальное выражение тех результатов, которые ожидаются от его применения.

Целями наказания являются:

– восстановление социальной справедливости – соответствие наказания совершенному преступлению. Наказание и иные меры уголовно-правового характера, применяемые к лицу, совершившему преступление, должны быть справедливыми, т. е. соответствовать характеру и степени общественной опасности преступления, обстоятельствам его совершения и личности виновного. Восстановление социальной справедливости означает возмещение или компенсацию видов вреда, причиненного преступлением, а также приведение социального статуса преступника в соответствие с совершенным им деянием;

– исправление осужденного – это формирование у них уважительного отношения к человеку, обществу, труду, нормам, правилам и традициям человеческого общежития и стимулирование правопослуш-ного поведения. Для достижения данной цели, т. е. специального предупреждения преступлений, наказание должно действовать на осужденного наряду с иными правовыми и неправовыми средствами;

– предупреждение совершения новых преступлений – предотвращение совершения преступлений со стороны неопределенного круга лиц посредством воздействия на их сознание угрозы применения уголовного наказания и поощрения морального осуждения преступного поведения.

Общепредупредительное воздействие наказания проявляется:

– в самом факте издания уголовного закона и в установлении в нем конкретных наказаний за конкретные общественно опасные деяния;

– в назначении конкретного наказания конкретному лицу, виновному в совершении преступления. Специальное предупреждение направлено на предупреждение совершения новых преступлений лицами, уже их совершившими, т. е. осужденными. Эта цель наказания достигается применением наказания, а также использованием в процессе его отбывания соответствующих, в том числе и воспитательных, мероприятий, предусмотренных уголовно-исполнительным законодательством.

3. А.М. Яковлев считал, что эффективность наказания – это степень реального обеспечения безопасности общества.

Кроме того, как указывал М.Д. Шаргородский, на эффективность уголовного наказания влияют:

- соответствие уголовного запрета объективным закономерностям, существующим в обществе;

- соблюдение принципов уголовного права;

- неотвратимость наказания, что определяется степенью раскрываемости преступления, обеспечением кратчайшего срока от совершения преступления до наказания за него;

- стабильностью уголовной политики;

- законностью и обоснованностью судебных приговоров.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31700. Управління учнівським колективом 24.5 KB
  Управління учнівським колективом здійснюється за допомогою трьох взаємоповязаних функцій педагога: 1 збору й аналізу інформації про учнівський колектив і школярів які до нього входять; 2 планування й організації адекватних стану колективу впливів метою яких є його удосконалення й оптимальний вплив на особистість; 3 контролю і корекції спрямованих на вищий рівень розвитку колективу і кожного учня.Важливою умовою управління учнівським колективом є розробка методики вивчення колективу форм і методів аналізу одержаної інформації. Весь час...
31701. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕКТИВІ 42 KB
  Його характеризують: довіра доброзичливість чуйність висока взаємовимогливість і ділова критика; вільне висловлювання власної думки під час обговорення питань що стосуються колективу; відсутність тиску керівника на підлеглих і визнання за ними права приймати важливі для колективу рішення; поінформованість усіх про завдання колективу і стан їх виконання можливість займати активну позицію у процесі ділового спілкування в колективі; наявність умов для активної професійної і творчої діяльності самореалізації самоствердження саморозвитку...
31703. Класифікація конфліктів, причини їх виникнення. Методи вирішення конфліктів 80 KB
  Цей стиль полягає в тому що людина намагається відійти від конфлікту. Цей стиль характерний такою поведінкою яка диктується переконанням що не варто злитися. Цей стиль є ефективним у ситуаціях коли керівник має велику владу над підлеглими. Цей стиль характеризується прийняттям погляду але тільки до певної межі.
31704. Авторитет вчителя 80.5 KB
  Досвід переконує що вплив вчителя на учня успішна його педагогічна діяльність залежить від авторитету вчителя. Авторитет сам приходить чи за нього треба боротись Якщо треба боротися то кому Авторитет не дається звичайно разом з дипломом про закінчення інституту. Одне з найважливіших значень в оцінці педагога має авторитет викладача як одне із складових ознак професійного педагога. Авторитет викладача це інтегральна характеристика його професійної педагогічної та особистісної значущості в колективі яка виявляється через взаємини з...
31705. СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ 42.5 KB
  Моделювання педагогом майбутнього спілкування прогностичний етап. У цей час окреслюються контури майбутньої взаємодії: планування і прогнозування змісту структури засобів спілкування. Зміст спілкування формування мети взаємодії для чого аналіз стану співрозмовника чому він такий і ситуації що сталося.
31706. Учнівський колектив 30 KB
  Ціль колективу обов'язково повинна збігатися з суспільними цілями не суперечити пануючій ідеології конституції і законам держави. Єдиний шкільний колектив складається з колективу педагогів і загального колективу учнів. Учнівський колектив має органи управління: загальні збори учнівський комітет і рада колективу комісії штаби; у первинних колективах також працюють загальні збори та інші органи самоуправління обираються уповноважені особи та ін. Наявність у відносинах між членами колективу певної моральнопсихологічної єдності яка терпима...
31708. Складові психології спілкування 47 KB
  Складові психології спілкуванняСпілкування завжди займало важливе значення в житті людини. Хоч людське спілкування належить до основи соціального буття безпосереднім об’єктом психологічного та соціальнопсихологічного аналізу воно постало лише в ХХ столітті. Спілкування – дуже складний та многогранний процес. Паригіна “Основи соціально – психологічної теоріїâ€ автор відзначив що процес спілкування може виступати як процес взаємодії людей як інформаційний процес як відношення людини до оточуючих як процес впливу один на одного а...