28065

Право природопользования и его виды

Доклад

Экология и защита окружающей среды

Право природопользования является одним из важнейших институтов экологического и природоресурсного права. Виды права природопользования По критерию объекта – это право землепользования лесопользования водопользования пользования недрами животным миром растительным миром вне лесов атмосферным воздухом. Общее право характеризуется производностью от конституционного права каждого на благоприятную окружающую среду на свободу передвижения и т. Оно характеризуется платностью и необходимостью принятия...

Русский

2013-08-20

6.38 KB

0 чел.

Право природопользования и его виды. Право  природопользования является  одним  из  

важнейших  институтов экологического (и природоресурсного) права. Право  

природопользования –  это  система  норм,  регулирующих использование  природных  

ресурсов  (объективное);  совокупность обязанностей, возникающих в связи с  

использованием природных ресурсов (субъективное). Виды  права  природопользования  

По  критерию  объекта –  это  право землепользования, лесопользования,

водопользования, пользования недрами, животным миром, растительным миром (вне

лесов), атмосферным воздухом. В рамках данной классификации возможно дальнейшее

деление указанного критерия, например по категориям земель. В этом случае различается

право пользования  землями  сельскохозяйственного  назначения,  землями поселений,  

землями,  занятыми  под  транспорт,  и  т. п.  Следовательно, дополнительным  критерием  

выступают  либо целевое  назначение объекта, либо цели  деятельности (например,  

разведка,  разработка  живых или минеральных ресурсов континентального шельфа). По  

критерию  основания  возникновения (либо  статусу  субъекта) природопользования  

различается общее  и  специальное  право природопользования. Общее  право

характеризуется  производностью  от  конституционного права  каждого  на  

благоприятную  окружающую  среду,  на  свободу передвижения и т. п.; тем, что его

реализация не связана с необходимостью предварительного  осуществления  каких  бы  то  

ни  было  юридических действий  (получением  разрешения,  лицензии);  бесплатностью;  

системой ограничений двух видов – личностным характером пользования и вызванных

наличием специальных прав у других субъектов. Специальное  природопользование

разделяется  на  комплексное  и собственно  специальное  пользование  недрами,  лесами  

и  т. п.  и осуществляется  только  на  основе  предварительного  получения  в

установленном  законом  порядке  разрешения  (лицензии)  на  осуществление

определенного  вида  деятельности  в  соответствии  с  заранее  определенными

условиями.  Оно  характеризуется  платностью  и  необходимостью  принятия решения  о  

предоставлении  данного  права  уполномоченным  на  то  органом, возложением наряду с

предоставлением права и обязанностей. Разновидностью  права  специального  

водопользования  является  особое водопользование для обеспечения нужд обороны,

федерального транспорта и иных государственных потребностей. Принципы  права  

природопользования:  его  производность  от  права собственности  на  природные  

ресурсы;  рациональность;  экосистемный подход  к  регулированию  

природопользования;  целевой  характер, устойчивость и платность. По российскому

законодательству субъектами права природопользования являются: российские граждане

и их объединения; органы государственного управления; местного самоуправления;

совместные предприятия с участием российских  и  иностранных  физических  и  

юридических  лиц;  иностранные граждане,  организации,  иностранные  государства.  

Права  и  обязанности субъектов  права  пользования  детально  регламентированы

законодательством. Основания возникновения и прекращения (приостановления) права

природопользования устанавливаются по каждому его виду.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23013. Синхронічний та діахронічний аспекти вивчення мовних одиниць 33 KB
  syn разом і chronos час тобто одночасність 1 стан мови в певний момент її розвитку в певну епоху; 2 вивчення мови в цьому стані в абстракції від часового чинника. dia через і chronos час тобто різночасність 1 історичний розвиток мови; 2 дослідження мови в часі в її історичному розвитку. Поступові кількісні зміни у мові протягом століть зумовили Якісні зміни причому такі що сучасному мовцеві важко зрозуміти давні тексти. Відповідно в мовознавстві розрізняють стан мови та розвиток мови.
23014. Проблема походження мови, основні теорії походження мови 43.5 KB
  Проблема походження мови основні теорії походження мови. Проблема походження мови є дуже складною. проблему походження мови порушувалася в межах філософських дискусій про сутність мови. Представники школи Платона вважали що назви предметам даються не довільно а відповідно до їх Природи що свідчить про природний характер мови і відповідно закономірну біологічну зумовленість її виникнення.
23015. Синтагматичний та парадигматичний аспекти дослідження мовних одиниць 28 KB
  Синтагматичний та парадигматичний аспекти дослідження мовних одиниць. Синтагматика – один із двох системних аспектів у вивченні мови який розглядає відношення між послідовно розташованими одиницями за їхнього безпосереднього поєднання в реальному потоці мовлення або в тексті тобто сполучуваність мовних одиниць. Парадигматична методика охоплює опозиційний прийом на основі зіставлення і протиставлення мовних одиниць встановлюються їх диференційні ознаки а на основі спільності й відмінності одиниці об'єднуються в різні парадигматичні...
23016. Фактори розвитку мов. Поняття національна мова, літературна мова 29 KB
  Поняття національна мова літературна мова. Літературна мова – унормована мова суспільного спілкування загальноприйнята в писемній та усній практиці. Літературна мова одна із форм національної мови що існує поряд з іншими її формами – діалекти просторіччя мова фольклору.мови нормованість кодифікованість полі функціональність загально значущість наявність не тільки писемного а й усного різновиду.
23017. Семіотика як наука про знакові системи 35 KB
  Вивчення мови на рівних правах і тотожними методами мислиться в складі семіології єдиної науки про знаки. За першою класифікацією всі знаки поділяють на знакиіндекси знакикопії знакисигнали і знакисимволи. Знакиіндекси знакиприкмети і знакисимптоми знаки пов'язані з позначуваними предметами як дії зі своїми причинами. Знакикопії відтворення репродукції подібні на позначувані предмети.
23018. Мова як особлива знакова система 34 KB
  Мова як особлива знакова система. Знак матеріальний чуттєво сприйманий предмет який є представником іншого предмета і використовується для отримання зберігання і передачі інформації У світі існують різноманітні системи знаків які служать для передачі інформації. Серед них наприклад дорожні знаки морська сигналізація прапорцями та інші знаки. Основними ознаками знака є матеріальність його можна бачити чути тобто сприймати органами чуттів використання його для позначення чогось що перебуває поза ним інформативність.
23019. Основні властивості знаків, мовних знаків 34.5 KB
  Основні властивості знаків мовних знаків. Про довільність мовних знаків свідчить той факт що одні й ті ж поняття в різних мовах передаються різними словами укр. До вмотивованих мовних знаків передусім належать звуконаслідувальні слова типу бух ляп хлоп хіхікати. Саме завдяки цьому асиметричному дуалізмові структури знаків лінгвальна система може еволюціонувати.
23020. Мова і мовлення 32 KB
  Мова і мовлення Мова система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Іншими словами мова це інвентар словник і граматика які існують у потенції в можливості Мовлення конкретно застосована мова засоби спілкування в їх реалізації. Усе те що пересічні мовці розуміють під словом мова насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обґрунтоване швейцарським лінгвістом Ф.
23021. Мова, мислення, свідомість 35 KB
  Мова мислення свідомість Мислення узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях судженнях й умовиводах. Щодо мови і мислення в науці існували два протилежні й неправильні погляди ототожнення мови й мислення Д. Гаман і відривання мови від мислення Ф. Представники першої точки зору вважали що мова це всього лише форма мислення.