28215

Развитие мышления в онтогенезе: сравнительный анализ эмпирических характеристик допонятийного и понятийного мышления

Доклад

Психология и эзотерика

Мышление – высший психический процесс обобщенного и опосредованного отражения действительности в ходе ее анализа и синтеза при обязательном участии языка речи. В онтогенезе мышление развивается по пути все большей генерализации признаков и объединения их в более крупные классы.Допонятийное мышление нагляднодейственное через практическое действие с объектом нагляднообразное с помощью образных представлений 2.Понятийное мышление словеснологическое с помощью логических понятий и знаков Допонятийное мышление – мышление при...

Русский

2013-08-20

43.5 KB

18 чел.

26. Развитие мышления в онтогенезе: сравнительный анализ эмпирических характеристик допонятийного и понятийного мышления.

Мышление – высший психический процесс обобщенного и опосредованного отражения действительности в ходе ее анализа и синтеза при обязательном участии языка (речи). По мнению Веккера специфика мышления заключается в самом процессе обратимого перевода информации с языка образов на символический речевой язык. В онтогенезе мышление развивается по пути все большей генерализации признаков и объединения их в более крупные классы.

Развитие мышления в онтогенезе:

1.Допонятийное мышление

  •  наглядно-действенное (через практическое действие с объектом),
  •  наглядно-образное (с помощью образных представлений),

2.Понятийное мышление (словесно-логическое - с помощью логических понятий и знаков)

Допонятийное мышление – мышление, при котором оперирование понятиями носит случайный неосознанный характер. Основу составляет непосредственное и конкретное отражение действительности.

Характеризуется: эгоцентризмом, т.е. невозможностью абстрагироваться от субъективных отношений, сенкритизмом (поверхностные признаки, не отражающие сущности объединяются в какой-то комплекс).

   О мышлении ребенка можно говорить с того времени, когда он начинает отражать некоторые простейшие связи между предметами и явлениями и правильно действовать в соответствии с ними. Это элементарное мышление ребенка, непосредственно связанное с манипулированием предметами, называется наглядно-действенным (предметно-действенным). Этот вид мышления онтогенетически является первым. Он связан с практическими действиями над предметами. Продолжительность – от рождения до 2-3 лет. В 2-3 года у ребенка появляется образ (набор характерных признаков для данного предмета). Мышление становится наглядно-образным. Предмет его мысли – предметы и явления, которые он воспринимает или представляет. Навыки анализа у него элементарны, в содержание обощений и понятий входят лишь внешние и часто несущественные признаки («бабочка – птица, потому что летает», «эффект Пиаже» - если пластилиновый шар смять в лепешку, то ребенок считает, что в лепешке пластилина больше, т.к. она занимает большую площадь). Продолжительность – от 2-3 до 6-7 лет.

Понятийное мышление – ведущий вид мышления, характеризуется использованием понятий, логических конструкций, которые существуют на базе языка и языковых средств. Реальность становится доступной человеку в своем словесном оформлении, и он, оперируя логическими понятиями, может познавать ее существенные закономерности и взаимосвязи. Эмпирические характеристики,: децентрация, т.е. умение абстрагироваться, выделять существенные признаки, критичность (полнота) понимания, включая подтекст. В 6-7 лет у ребенка появляется понятийное мышление (словесно-логическое).  Основная единица - понятие (выражается в словесном знаке). Понятие - единица мышления, выражающая общие и наиболее существенные признаки предметов и явлений действительности. В этом возрасте не только расширяется круг представлений и понятий, но и сами понятия и представления становятся более полными и точными. Младшие школьники усваивают причинно-следственные связи.

Понятийное мышление формируется в процессе обучения через практику и опыт: совершенствуется способность школьников формулировать суждения и производить умозаключения. Постепенно приходит умение рассуждать, обосновывать и доказывать то или иное положение. Особенно интенсивно способность к рассуждению и доказыванию, абстрактное мышление начинают развиваться с переходом к изучению широкого круга общеобразовательных предметов в подростковом возрасте.

Мышление взрослого человека включает признаки 3-х видов мышления.

Павлов: асимметрия головного мозга: левое (понятийное мышление) – мыслители, правое (допонятийное мышление) – художники.

 Жан Пиаже выделил четыре стадии интеллектуального развития:

  1.  До 2 лет - детская мысль содержится в предметных действиях («сенсомоторная стадия»);
  2.  От 2 до 7 лет - они интериоризируются (переходят из внешних во внутренние), становятся предоперациями (действиями) ума («дооперациональная стадия»);
  3.  От 7 до 11 лет - возникают конкретные операции (стадия «конкретных операций»);

От 11 до 15 лет - формальные операции, когда мысль ребенка способна строить логически обоснованные гипотезы, из которых делаются дедуктивные (от общего к частному) умозаключения (стадии «формальных операций»).

Допонятийное мышление

  1.  Эгоцентризм – пространственная характеристика, точка отсчета мышления в субъекте
  1.  Трансдукция – движение от частного к части
  1.  Синкретизм – связь всего со всем
  1.  Несовпадение объема и содержания понятия, смешивание объема и содержания
  1.  Необратимость операции, привязанность к наглядному образу
  1.  Нечувствительность к логическому противоречию
  1.  Непонимание переносного смысла

Понятийное мышление

  1.  Децентрация – событие с разных точек зрения
  1.  Индукция и дедукция
  1.  Иерархическая организация причинно-следственных связей
  1.  Совпадение объема и содержания понятия
  1.  Обратимость операции
  1.  Чувствительность к логическим противоречиям
  1.  Понимание переносного смысла


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33499. Структура кримінального закону 39.5 KB
  Тлумачення закону полягає у з'ясуванні і всебічному розкритті його змісту з метою його точного застосування. Тлумачення закону поділяється на види залежно від суб'єкта тлумачення прийомів засобів та обсягу тлумачення. Залежно від суб'єкта який роз'яснює закон розрізняють легальне або офіційне судове і наукове або доктринальне тлумачення. Легальним офіційним зветься тлумачення що здійснюється органом державної влади уповноваженим на те законом.
33500. Повторність злочинів 27 KB
  Повторність злочинів як випливає із цих статей КК припускає наявність таких ознак: а особою групою осіб вчинено два або більше самостійних одиничних злочинів. Види повторності злочинів. Два види повторності злочинів: 1 повторність злочинів не пов'язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин; 2 повторність злочинів пов'язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин.
33501. Позбавлення волі на певний строк 29 KB
  Позбавлення волі є основним покаранням і застосовується за вчинення злочинів що становлять значну тяжкість коли виходячи із характеру і ступеня їх суспільної небезпечності і з урахуванням особи винного необхідна його ізоляція від суспільства. Позбавлення волі пов'язане з істотними правообмеженнями для засудженого. На засудженого до позбавлення волі справляється певний вплив: він перебуває в умовах відповідного режиму залучається до праці а у разі необхідності до професійного і загальноосвітнього навчання з ним ведеться систематична...
33502. Поняття кримінального закону, його джерела 34 KB
  Кримінальний закон в найбільш широкому розумінні – це система законодавчих актів України та імплементованих у них положень міжнародних договорів що містять норми кримінального права. Кримінальний закон у більш вузькому розумінні – це законодавчий акт ВР України який містить одну кілька або систему взаємопов‘язаних і взаємоузгоджених кримінальноправових норм. Концептуальним джерелом яке містить норми прямої дії є Конституція України. Основним національним джерелом кримінального законодавства є КК України де сукупність...
33503. Склад злочину 38.5 KB
  Важливе значення складу злочину виявляється і в тому що він дозволяє провести поперше чітке розмежування між злочином і незлочинним суспільно небезпечним діянням; подруге відмежувати один злочин від будьякого іншого наприклад крадіжку від грабежу зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.Елементи і ознаки складу злочину. У кожному складі злочину виділяють його елементи.
33504. Диспозиції 26 KB
  Для опису ознак складу конкретного злочину законодавець використовує один із 4х видів диспозицій: просту описову відсильну бланкетну. Проста диспозиція називає лише склад злочину і не розкриває його змісту ст. Описова диспозиція називає склад конкретного злочину і розкриває його зміст дає його визначення.
33505. Поняття та ознаки покарання за кримінальним законом України 32 KB
  50 КК покарання є заходом примусу що застосовується від імені держави за вироком суду до особи визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. І першою важливою ознакою покарання що визначає його соціальний зміст с визнання покарання заходом державного примусу що застосовується до осіб які вчинили злочинне посягання. Покарання примушує особу до законослухняної поведінки.
33506. Поняття, предмет кримінального права України 31.5 KB
  Кримінальне право як самостійна окрема галузь права має низку ознак як загальних для всіх галузей права так і специфічних тільки для неї. Норми кримінального права це узагальнені правила що охоплюють безліч відповідних життєвих ситуацій індивідуальних випадків. Таким чином кримінальне право як галузь права це система сукупність юридичних норм а по суті законів прийнятих Верховною Радою України що встановлюють які суспільна небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб що їх вчинили.
33507. Призначення покарання за сукупністю вироків 31 KB
  71 сукупність вироків має місце там де засуджений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання вчинив повий злочин. Таким чином при сукупності вироків: а постановлений вирок яким особа засуджена до певної міри покарання; б це покарання ще цілком не відбуте засудженим; в новий злочин вчинений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання. 71 якщо засуджений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин суд до покарання призначеного за новим вироком повністю або...