28457

Сутність та задачі психологічної підготовки

Реферат

Психология и эзотерика

Зміст морально-психологічного забезпечення та його особливості при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ. Особливості при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ...

Украинкский

2014-10-17

105.5 KB

8 чел.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра військової підготовки

РЕФЕРАТ

з курсу: «Психологічні проблеми бойової діяльності»

         на тему: «Сутність та задачі психологічної підготовки»

Виконав:

студент взводу Ф-11

Царук Артем

Перевірила:

                 Терещенко-Самойлова І. В.

Ірпінь 2014

Зміст

Вступ

Розділ 1 Сутність та основні задачі психологічного забезпечення бойової підготовки

  1.  Сутність психологічного забезпечення бойової підготовки
    1.  Задачі психологічного забезпечення бойової підготовки

Розділ 2 Зміст морально-психологічного забезпечення та його особливості при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ

2.1. Зміст психологічного забезпечення та його особливості

2.2. Особливості при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Психологічний забезпечення службову діяльність є складовою морально-психологічного забезпечення і становить комплекс безупинно здійснюваних заходів із формування, зміцнення законності і розвитку у військовослужбовців психологічних якостей, які забезпечуватимуть їхню високу психологічну стійкість і готовність виконувати службові завдання у будь-яких умов обстановки.

Метою психологічного забезпечення є вироблення в особистого складу здібності переносити великі нервові навантаження і зберігати боєздатність за умов сильних психотравмирующих чинників. Це досягається формуванням психологічної, готовності військовослужбовців до успішному виконання службових завдань; прогнозуванням і оцінкою морально-психологічній обстановки в військових колективах; формуванням психологічну стійкість військовослужбовців до впливу психотравмирующих чинників служби; наданням психологічної допомоги військовослужбовцям; оцінкою і прогнозуванням фахову придатність і раціональної розстановкою особового складу за підрозділами і прикордонним нарядам.

Основних напрямів роботи посадових осіб із рішенню даних завдань є:

· психологічна підготовка військовослужбовців,

· психологічне супровід службову діяльність,

· психологічна допомога і реабілітація військовослужбовців.

Психологічна підготовка залежить від многократной тренуванні службових дій в напружених ситуаціях, за умов небезпеки, і невизначеності, у результаті у військовослужбовців зникає стан психологічної напруженості, гнітюче чинне на психіку. Отже, що виникає під час виконання службових завдань напруженість з чинника, яка пригнічувала психіку, стає нейтральній і навіть стимулюючої.

Предметом дослідження є психологічне забезпечення бойової підготовки (на прикладі ПЗ вогневої підготовки, водіння бойових машин, тактичних навчань).

Ця проблема неодноразово розглядалася вченими кафедр військово-соціальної роботи та ПЗ, психології Військового університету.

Метою роботи є систематизація та узагальнення знань з ПЗ бойової підготовки.

Завданнями реферату є розгляд:

1. Сутністі психологічного забезпечення бойової підготовки

2. Задачі психологічного забезпечення бойової підготовки

3. Зміст психологічного забезпечення

2. Особливості при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ.

Розділ 1 Сутність та основні задачі психологічного забезпечення бойової підготовки

  1.  Сутність психологічного забезпечення бойової підготовки

Бойова готовність в чому визначається ідейної загартуванням і бойовою виучкою воїнів, їх психологічними якостями. Командири, органи по роботі з особовим складом, громадські організації, покликані невпинно покращувати якість і ефективність психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу. Як би не була висока технічна озброєність армії, людина, досконало оволодів технікою, залишається головною, вирішальною силою на війні. Це особливо важливо тепер, у вік ракетно-ядерної зброї, коли долю війни вирішуватимуть люди, що опанували сучасною зброєю і бойовою технікою, загартовані морально і фізично, які вміють долати всі тягаря ратної служби.

Важлива роль в загальній структурі навчально-бойової діяльності військ належить бойовій підготовці. Загальна спрямованість бойової підготовки випливає з принципових положень Військової доктрини України, військового мистецтва, досвіду війн і збройних конфліктів. Це дозволяє визначити, до якої війни потрібно готувати НД, яким способам і формам ведення бойових дій потрібно вчити війська та органи управління, в якому напрямку вони повинні розвиватися.

Бойова підготовка - це комплекс спланованих, організованих і систематично проведених заходів по військовому навчанню і вихованню особового складу, бойових екіпажів, розрахунків, підрозділів, військових частин, з'єднань та органів управління для виконання бойових та інших завдань відповідно до їх призначення. . Метою бойової підготовки є досягнення високого рівня бойової підготовки і фізичної витривалості особового складу підрозділів, частин та їх органів управління для виконання бойових та інших завдань відповідно до їх призначення.

  1.  Задачі психологічного забезпечення бойової підготовки

Основними задачами бойової підготовки є:

- Підтримання високої бойової готовності військ до виконання бойових задач (завдань за призначенням);

- Розвиток у офіцерів, прапорщиків і сержантів твердих професійних знань і умінь, прищеплення їм командирських якостей і методичних навичок з управління військами і вогнем в бою, їх подальше вдосконалення;

- Підготовка військовослужбовців до самостійного і в складі підрозділів виконанню обов'язків в ході вирішення бойових (спеціальних) задач і вмілому застосуванню штатного озброєння та військової техніки;

- Злагодження (бойове злагодження) екіпажів, розрахунків, підрозділів, частин і з'єднань, вдосконалення їх організаційно-штатної структури і польової виучки;

- Освоєння нових зразків озброєння та військової техніки, прищеплення військовослужбовцям необхідних знань і навичок в проведенні технічного обслуговування і техніки в готовності до бойового застосування, виконанні вимог безпеки;

- Підготовка військ до участі в збройних конфліктах та операціях з підтримання миру і безпеки у складі об'єднаних (різновідомчих) угруповань;

- Координація планування та проведення основних заходів спільної (міжвидовий) підготовки;

- Перевірка в ході навчання існуючих вимог статутних документів до організації та ведення бою, вироблення нових способів бойового застосування військ відповідно до їх кількісними та якісними змінами;

- Перевірка та уточнення організаційно-штатних структур підрозділів, частин і з'єднань в ході проведення заходів бойової підготовки;

- Злагодження органів управління (штабів), навчання їх вмінню керувати військами в різних умовах обстановки і виконувати заходи, що забезпечують живучість органів управління (штабів);

- Навчання військовослужбовців вмінню строго і точно виконувати вимоги законів та громадських статутів;

- Виховання в особового складу високих морально-бойових якостей, почуття відповідальності за захист Вітчизни, пильності, дисциплінованості і військової дружби;

- Вироблення у військовослужбовців високої психологічної стійкості, сміливості і рішучості, фізичної витривалості і спритності, кмітливості, вміння долати труднощі бою, здатності переносити фізичні і психологічні навантаження в складних умовах обстановки;

- Навчання військовослужбовців виконанню міжнародних норм і правил поведінки при веденні війни та участі у збройних конфліктах;

- Забезпечення підготовки резервів;

- Розробка засобів і прийомів вдосконалення методичних систем навчання і виховання, окремих методів з урахуванням специфіки військ, особливостей підготовки військових фахівців різного профілю;

- Подальша розробка і конкретизація принципів навчання і виховання відповідно з відбуваються змінами в житті суспільства та його військових формувань, з урахуванням вдосконалення зброї та військової техніки, способів бойових дій, необхідності постійного підвищення бойової готовності. Бойова підготовка організується на основі вимог, які стосуються питань військового будівництва, і відбиваються в:

- Законах України;

- Постановах і розпорядженнях Уряду України;

- Наказах і директивах Міністра оборони України, МВС, ГКВВ МВС України;

- Общевоинских статутах Збройних Сил України;

- Бойових статутах і настановах;

-Інших офіційних документах (організаційно-методичні вказівки з підготовки військ, положення, керівництва, інструкції, програми і курси підготовки різних категорій військовослужбовців і підрозділів);

- Наказах з бойової підготовки всіх ланок;

- Наказах і інструкціях з проведення інспекторських, підсумкових перевірок і контрольних занять.

Отже, основна мета бойової підготовки - навчити воїнів всьому тому, що необхідно на війні, підготувати їх всебічно до ведення бойових дій.

Психологічне забезпечення - єдиний, нерозривний процес формування у воїнів високих моральних і психологічних якостей, необхідних для успішного подолання труднощів служби та виконання бойових завдань, як в мирний, так і у воєнний час.

Бойова історія військової організації Української держави переконливо свідчить про величезну роль морального чинника в досягненні перемоги на полях битви. Це добре розуміють багато державних діячів України, видатні военноначальники, полководці і флотоводці, військові вчені і в своїй повсякденній діяльності по керівництву армією і флотом велику увагу приділяють психологічного забезпечення військової служби, бойової підготовки, бойових дій військ. При вдосконаленні системи бойової підготовки військовослужбовцям всіх категорій важлива роль відводиться їх моральному вихованню, формуванню психологічних якостей захисника вітчизни.

Єдність психологічного забезпечення бойової підготовки обумовлює:

- По-перше, наявністю одного і того ж об'єкта - людини, в діяльності якого проявляються ці якості;

- По-друге, спільною метою - виховувати ідейно переконаних, високо-свідомих, вольових, умілих, дисциплінованих, ініціативних і рішучих захисників інтересів своєї держави, здатних розгромити будь-якого супротивника;

- По-третє, специфіка діяльності, що має політичний і психологічний аспекти виконання бойового завдання, зв'язані з ризиком для життя;

- По-четверте, видом заняття або виховного заходу, в ході якого здійснюється одночасно і моральна, і психологічна підготовка військовослужбовців.

В рамках цієї єдності кожен вид бойового забезпечення вирішує свої завдання. Психологічне забезпечення бойової підготовки - складова частина патріотичного виховання у військах, серцевиною якого було і залишається формування у воїнів патріотичного світогляду, свідомого ставлення до виконання всіх, а якщо буде потрібно, і бойових завдань. Цей провідний вид забезпечення сучасних воїнів до бойових дій в обстановці сучасних збройних конфліктів, являє собою систему планових занять, індивідуально-виховної роботи, суспільно-державної підготовки, соціальної та правової роботи, культурно-дозвіллєвих заходів та інших заходів. Воїни глибоко усвідомлюють зовнішню і внутрішню політику держави України, сутність та цілі збройних конфліктів на захист своєї батьківщини, вимоги військових статутів і присяги, засновані на принципах соціальної моральності, переймаються почуттям особистої відповідальності за долю батьківщини.

Психологічне забезпечення організації бойової підготовки можна розглядати як невід'ємну частину підготовки і проведення навчального процесу навчання і виховання військовослужбовців на сучасному етапі.

Розділ 2 Зміст психологічного забезпечення та його особливості при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ

2.1. Зміст психологічного забезпечення та його особливості

Система психологічного забезпечення у внутрішніх військах повинна готуватися завчасно і ретельно, здійснюватися активно і безперервно.

Історичний досвід і сучасна військова практика переконливо свідчать: успішне виконання особовим складом внутрішніх військ, покладених на них завдань, висока ефективність їх повсякденній діяльності в мирних умовах і в бойовій обстановці знаходяться в прямій залежності від змісту і вмілої організації психологічного забезпечення різних видів діяльності частин і підрозділів внутрішніх військ, основними завданнями якого є:

-вивчення та доведення до військ, складається політичну, соціально-економічної та криміногенної обстановки в регіоні (районах) їх дій, рішень органів державної влади та задач, покладених на війська;

-оцінка і прогнозування психологічного стану військ в ході підготовки та виконання службово-бойових завдань;

-Формування у особового складу військ почуття відповідальності за дотримання конституції і законів, виконання військового обов'язку і поставлених службово-бойових завдань;

-реалізація правових і соціальних гарантій військовослужбовців, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами, підтримання взаємодії з органами державної влади з метою вирішення соціальних проблем військовослужбовців, забезпечення військ всім необхідним для їх службово-бойової діяльності;

- психологічна підготовка особового складу в ході бойової підготовки, формування та підтримку психологічної стійкості в різних умовах обстановки, вироблення стійких професійних навичок;

-проведення заходів з ослаблення впливу психотравмуючих чинників службово-бойової діяльності, запобіганню дезінформації та деморалізації особового складу, зниження психогенних втрат;

-захист військ від інформаційно-психологічного впливу противника;

організація і проведення заходів психологічного впливу на учасників збройного опору

-проведення реабілітаційно-відновлювальних і культурно-дозвіллєвих заходів;

-організація роботи військової печатки і культурно-дозвіллєвих закладів, забезпечення військ технічними засобами виховання, газетами, журналами і іншою друкованою продукцією в різних умовах оперативної обстановки.

Таким чином, цілі та завдання психологічного забезпечення припускають три відносно самостійних, але в той же час взаємозалежних напрямки діяльності державного та військового керівництва, всіх органів військового управління.

2.2. Особливості психологічного забезпечення при виконанні службово-бойових завдань у повсякденній діяльності військ

Особливості психологічного забезпечення в мирний і воєнний час:

1) У воєнний час:

Головна задача: створити необхідне для бою психологічний стан, психологічну перевагу над противником.

Основний зміст - інформаційно-психологічне протиборство; не допустити деморалізації своїх військ (сил), уберегти їх від психологічного ураження,

зниження морального духу противника, його психологічне придушення, дезінформація, позбавлення здатності до продовження війни.

2) У мирний час

Головна задача: створити психологічний стан військовослужбовців і населення, що забезпечує обороноздатність країни і бойову готовність армії і флоту.

Основний зміст - робота з підготовки свідомості, психіки особового складу до несення військової служби, формування свідомості, моралі та психології захисника Вітчизни.

Його обов'язкова частина - облік і адекватна реакція на різноманітне інформаційно-психологічний вплив, в тому числі і цілеспрямоване на особовий склад і населення країни.

Із зазначених вище напрямків необхідно виділити наступні види діяльності:

Перший напрямок охоплює повністю морально-етичну складову психологічного забезпечення. Мораль - поняття, що відноситься до характеру, звичкам, звичаям, поведінці, є одним з основних способів регуляції дій людини.

У кожен історичний момент мораль відображає домінуючі в суспільстві ідеологію, політику, інтереси, традиції, звичаї і т.д. Як і політика, вона пов'язана з відносинами самого різного роду між людьми, соціальними групами, класами, націями, народностями, державами. В історичному плані мораль більш древнє явище, політичний аспект взаємин в певний історичний момент виділився саме з морального.

Важливо зрозуміти, що мораль має соціально-загальне значення в силу того, що визначає свідомість і поведінку людей у всіх сферах суспільного життя; в побуті, в праці, в науці, в політиці, у військовій діяльності, в сімейних, особистих, внутрішньогрупових, міжнародних відносинах, а також ставлення до самого себе і природи. Саме мораль є системою орієнтирів, ціннісним базисом суспільства, основою культури міжлюдських відносин. Коли моральні норми перетворюються у внутрішні переконання, то вони стають потужним спонукальним чинником, мотиваційною основою рішень і вчинків людини в конкретній ситуації.

Отже, морально-етична складова морально-психологічного забезпечення включає весь комплекс проблем, пов'язаних з формуванням світогляду людей, впливом на свідомість, мораль і психіку особового складу внутрішніх військ. При цьому маємо на увазі формування у них такий моралі, таких моральних принципів, які забезпечать максимально можливий рівень мотивації їх діяльності в мирний час і поведінку в бойовій обстановці.

Зміст психологічного забезпечення військ в значній мірі визначається внутрішньою структурою морального чинника, яка включає в себе тісно пов'язані і взаємообумовлені морально-політичні, духовно-моральні та психологічні елементи. Важливу роль в цьому зв'язку відіграють морально-політичні елементи, які пронизують все духовне життя людини, військових колективів, кожного військовослужбовця і є неодмінною умовою їх згуртованості, готовності чесно і сумлінно виконати свій військовий обов'язок як в мирних умовах, так і в бойовій обстановці. Перш за все, мова йде про такі елементи морального чинника, як безмежна відданість своєму народові, Батьківщині, готовність у будь-яку хвилину зі зброєю в руках виступити на її захист. У бойовій обстановці особливе значення мають такі моральні категорії, як непохитна упевненість у розгромі ворога, заснована на справедливому характері війни на захист своєї Вітчизни, мужність, героїзм, готовність до самопожертви, військове товариство, взаємовиручка в бою та інші.

Це напрямок психологічного забезпечення, включає інформаційне забезпечення, соціально-правове забезпечення та культурно-дозвільної роботу і має охопити всі види виховання: політичне, правове, військове, естетичне, історико-патріотичне, моральне, трудове і т.д. Розглянемо коротко кожний з цих видів.

Інформаційне забезпечення зачіпає раціональний рівень психіки людини, теоретичний рівень суспільної свідомості і в першу чергу такі його форми, як моральне, політичне, правове, релігійне свідомість. В силу цього вона повинна охопити основну частину діяльності по озброєнню військовослужбовців філософськими, політичними, економічними, військово-історичними, військово-технічними та іншими знаннями, необхідними для формування у них наукового світогляду, системи морально-етичних принципів, норм і правил, що визначають їх поведінку і ставлення до захисту Вітчизни.

Інформаційне забезпечення включає в себе наступні компоненти:

1) інформаційно-аналітичну роботу;

2) інформаційно-виховну роботу;

3) інформування особового складу;

4) бойове інформування;

5) політичне інформування;

Виходячи з цього випливають такі основні завдання інформаційного забезпечення як у мирний, так і у воєнний час:

-постійне вивчення, оцінка, узагальнення та прогнозування військово-політичної обстановки в світі;

-підготовка пропозицій для прийняття рішення;

-безупинне військово-політичне інформування військовослужбовців, роз'яснення їм причин, характеру і цілей війни, збройного конфлікту; своєчасне доведення до особового складу рішень вищих органів державної влади, наказів та директив, що стоять перед ними службово-бойових завдань;

-Виховання у особового складу ненависті до ворога, необхідності підтримання високої пильності;

-Виховання особового складу на бойових традиціях;

-інформування особового складу про психологічному стані, сильних і слабких сторонах противника, його озброєння, формах і способах дій;

-пропаганда у військах прикладів героїчних подвигів скоєних військовослужбовцями внутрішніх військ;

-постійне вивчення громадської думки і настрої військовослужбовців, їх оцінка та облік при організації та проведенні інформаційної роботи при підготовці і в ході бойових дій;

-організація суспільно-державної підготовки.

Також однією з них є політичне виховання і політичне утворення особового складу внутрішніх військ. Сьогодні ці поняття не застосовуються, виключені з військово-наукового лексикону. Кілька років активно мусувалася тема "деполітизації" і "деідеологізації" армії і флоту.

Все це є чисто кон'юнктурним проявом внутрішньополітичної боротьби останніх років.

"Департизувати" внутрішні війська, тобто вивести їх зі сфери монопольного впливу однієї партії, сфери міжпартійної боротьби за владу, було вкрай необхідно. Армія не може і не повинна служити вузькопартійним інтересам. У суспільстві існують найрізноманітніші політичні погляди, течії, партії, політичні організації та об'єднання. Люди можуть мати полярні політичні уподобання і переконання, але всі вони громадяни України і обов'язок Збройних Сил і внутрішніх військ захищати народ, суспільство, держава, всіх його громадян.

Будь-яка держава має свою державну політику, свої державні інтереси, і армія, як державний інститут, служить засобом і інструментом цієї політики, захищає ці інтереси. З цієї точки зору армію "деполітизувати" неможливо.

"... Елементарне розсудливість вимагає, щоб панівний клас обробляв мислення армії відповідно до вимог своєї політики", - писав видатний російський і радянський військовий теоретик А.А.Свечін. З таких позицій ми ставимося і до ідеї "деідеологізації" армії. Можна позбавити армію від ідеології, яку пропагував якоюсь однією партією, але від ідеології, яка панує в суспільстві, армію позбавити неможливо. Це все одно, що намагатися заборонити військовослужбовцям дихати одним і тим же повітрям з усіма громадянами країни, змусити дихати від якоїсь автономної системи повітрозабезпечення.

Війна - це найбільш гостре і нещадне прояв політики, це політична боротьба із застосуванням державами збройної сили. І виключити з роботи з військовослужбовцями політичну складову просто неможливо.

Робота з соціально-правовому забезпеченню і зміцненню військової дисципліни обумовлено наступними обставинами:

1. Обов'язком всіх посадових осіб та органів управління забезпечити соціально-правовий режим діяльності Збройних Сил і внутрішніх військ, передбачений Конституцією України і її законодавством.

2. Потребою забезпечити соціально-правове становище військовослужбовців, нормальне соціально-психологічне самопочуття, гідне Збройних Сил демократичної, правової держави, гарантувати і надійно захищати їхні особисті та громадянські права. 

3. Необхідністю готувати і виховувати в армії і на флоті не тільки високо професійних захисників України, але і громадян демократичного суспільства свідомо захищають його від загроз як ззовні, так і зсередини.

Соціально-правове забезпечення, також як і інформаційне забезпечення, здійснюється на раціональному ідеологічному рівні людської психіки, охоплює теоретичний рівень суспільної свідомості і насамперед таку його форму, як правова свідомість.

Без розгортання масштабної соціально-правової роботи досягнення всього цього представляється труднодостижимим. А відокремлювати один від одного, розривати соціальні та правові аспекти, як це передбачається сьогодні, на нашу думку, недоцільно.

Виходячи з аналізу статусу військовослужбовців, законодавства з військових питань, можна визначити, що соціальна захищеність військовослужбовців - це діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, правоохоронних органів, командирів (начальників) щодо реалізації встановлених для військовослужбовців, членів їх сімей прав, свобод і законних інтересів.

Для реального забезпечення статусу військовослужбовців необхідна соціально-правова робота. У нашому розумінні - це система організаційних та виховних заходів, здійснюваних органами військового управління, командирами, штабами, службами, в тому числі і органами по роботі з особовим складом, у взаємодії з державними (місцевими) установами, громадськими об'єднаннями щодо створення умов для гарантованого забезпечення встановлених законами прав і пільг військовослужбовців. Зрештою соціально-правова робота з усіма категоріями військовослужбовців військ, особливо слід підкреслити її важливість відносно особового складу, який брав участь у бойових діях з роззброєння незаконних збройних формувань на території України, передбачає створення у військових колективах таких соціальних і правових умов, при яких наші військовослужбовці могли б якісно вирішувати службово-бойові завдання, відповідально виконувати покладені на них обов'язки.

Є певні особливості у змісті та організації у внутрішніх військах роботи щодо зміцнення військової дисципліни. Проблема зміцнення військової дисципліни у внутрішніх військах складається останнім часом значно гостро. Поряд з іншими обставинами, важливо враховувати сформовану практику комплектування військ в останньому десятилітті, коли в їх частини та підрозділи спрямовується не кращий призовної контингент, нерідко з низькими моральними, фізичними та психічними якостями, які вживали наркотики та спиртні напої, що в значній мірі ускладнює роботу по зміцнення військової дисципліни і негативно позначається на морально-психологічному стані військових колективів.

Основні зусилля з підтримання високого рівня військової дисципліни та правопорядку повинні бути спрямовані на проведення заходів з реформування військ, виконання ними завдань при надзвичайних обставинах.

У військовій культури на Русі багата історія. Завжди російські ратники були улюблені, шановані в усіх прошарках суспільства. Одна з причин цього - високий рівень духовності та культури російського військового, століттями в російській армії вироблявся кодекс моральності. Його неминущі цінності - вірність обов'язку, військова честь, гідність і гордість за свою професію захисника Вітчизни - зберігалися святині і передавалися поколіннями, перевірялися на міцність в найжорстокіших боях, виховувалися ратною працею в мирний час.

"В службі - честь" - цей головний заповіт Петра I неухильно виконувався державними діячами, воєначальниками, офіцерами і генералами російської армії. Невпинно дбали про підвищення культури, примноженні слави і традицій російського воїнства П.А.Румянцев, Г. А. Потьомкін, А.В.Суворов, М.И.Кутузов, Ф.Ф.Ушаков, В.А.Корнилов, П. С.Нахімов, М.І.Драгоміров, С.О.Макаров, М. Д. Скобелєв і багато інших видатних полководці і флотоводці Росії.

Протягом кількох століть офіцерський корпус був однією з найбільш культурних і освічених груп суспільства. Наука і техніка значною мірою розвивалися його представниками. Багато найбільші поети, письменники, діячі культури і мистецтва Росії - самі служили офіцерами, або були вихідцями з офіцерських сімей.

Сьогодні ж, на жаль, людина у військовій формі сприймається багатьма нашими співвітчизниками як інтелектуально і культурно неповноцінний. Видатний російський історик Володимир Соловйов ще в 1899 р в статті "З розмови про війну" писав: "Якщо на військову службу все, починаючи з начальства, стануть дивитися як на неминуче покуда зло, то, по-перше, ніхто не стане добровільно обирати військову професію на все життя, крім хіба якого-небудь непотребу природи, якому більше діватися нікуди; а по-друге, всі ті, кому мимоволі доведеться нести тимчасову військову повинність, будуть нести її з тими почуттями, з якими каторжники, прикуті до своєї тачці, несуть свої ланцюга. Изволь при цьому говорити про бойові якості і про військове дусі ".

Виключно актуально звучать сьогодні ці слова.

Культурно-досуговая робота має бути присутня у всіх видах повсякденної діяльності. Військова практика показує, що розвинений в загальнокультурному відношенні військовослужбовець, усвоивший на рівні переконань загальнокультурні норми поведінки, затрачає набагато менше часу, сил і коштів на виконання службових і бойових завдань, вирішує їх набагато ефективніше.

Високий рівень загальної культури багатьох командирів і начальників дозволяє самостійно, творчо та ініціативно діяти в найскладніших ситуаціях вміло розпоряджатися своїм інтелектуальним, вольовим, емоційним і фізичним потенціалом. Культурно-досуговая робота повинна виховувати у людини високу моральність, духовність. Вона повинна служити засобом духовно-морального піднесення і творчого розвитку особистості військовослужбовців, вестися диференційовано, при строгому науковому забезпеченні, сприяти виконанню всіх службово-бойових завдань через створення у них необхідного емоційно-психологічного настрою. Неодмінною умовою її організації є тісний зв'язок з іншими видами роботи і виховання. Вона повинна тісно ув'язуватися з завданнями інформаційного забезпечення, усіма видами виховання військовослужбовців: патріотичним, політичним, правовим, релігійним, екологічним, моральним, естетичним, військовим, військово-технічним, а також з бойової та морально-психологічною підготовкою.

Другий напрямок - соціально-психологічне.

Це напрямок діяльності включає морально-психологічну підготовку особового складу, виховну та соціально-психологічну роботу, тобто все що пов'язано з підготовкою психіки як окремого військовослужбовця, так і психології військових колективів до виконання завдань, що стоять перед внутрішніми військами. Морально-етична та соціально-психологічна складові морально-психологічного забезпечення, це дві сторони єдиного процесу формування та підтримки у воїнів високого духу, високої психологічної стійкості, моральних і психологічних якостей, які забезпечують успішне виконання службово-бойових завдань, підтримання високої бойової готовності у мирний і воєнний час.

Морально-психологічне забезпечення як вид діяльності, який би виконання соціальної функції військового управління, забезпечує перехід в кожен момент часу внутрішніх якостей особистості в соціально значущі вчинки, в тому числі - і в період бойових дій. Це досяжно лише в тому випадку, якщо складовою частиною морально-психологічного забезпечення є виховання у всьому його різноманітті: політичне, правове, військове, естетичне, трудове, історико-патріотичне, моральне, фізичне і так далі. В даному випадку мова йде про комплекс проблем, пов'язаних з формуванням у військовослужбовців світогляду, переконань, моральних норм і принципів, що регулюють їх поведінку в мирний і воєнний час.

У виховній роботі дуже важливо враховувати призначення, цілі та завдання внутрішніх військ. Морально-психологічне забезпечення у внутрішніх військах має бути гранично цілеспрямованим, орієнтованим на конкретні об'єкти, динамічним. Його організаторам необхідно добре знати політичну ситуацію в районі дислокації і передбачуваних бойових дій, володіти нею, точно прогнозувати можливий розвиток подій і своїми діями упереджувати їх, проявляти активність і самостійність у прийнятті рішень, використовувати методи роботи, відповідні специфіці місцевого населення, змін у політичній обстановці .

Під виховною роботою розуміється сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовлених компонентів утворюють єдиний, цілісний, безперервний процес формування і розвитку військовослужбовців, військових колективів, їх якостей і відносин необхідних для успішного виконання службово-бойових завдань, що стоять перед внутрішніми військами.

Виходячи з цього, основною метою і завданням виховної роботи у внутрішніх військах є: виховання особового складу, формування і розвиток у нього якостей і відносин громадянина - патріота, військового професіонала і високоморальної особистості.

Висновки

Всебічна підготовка до ведення бойових дій передбачає не тільки процес оволодіння військовослужбовцями бойової виучкою і професійною майстерністю, фізичної загартуванням і витривалістю, але і підготовку свідомості, психіки воїна до ведення бойових дій.

Цій меті служить психологічне забезпечення бойової підготовки.

Метою ПЗ бойової підготовки є підвищення психологічного стану військовослужбовців, для досягнення високого рівня бойової підготовки особового складу, що дозволяє ефективно виконати бойові та навчально-бойові завдання в будь-яких умовах мирного та воєнного часу відповідно до їх призначення.

Основними завданнями ПЗ бойової підготовки є:

· Формування в особового складу патріотизму та відданості Батьківщині, відповідальності за його захист, дисциплінованості, вірності військовому обов'язку, військової присяги, Бойового прапора і бойовим традиціям Збройних Сил України.

· Формування готовності до подолання небезпеки і труднощів бойової обстановки, вироблення у військовослужбовців психологічної стійкості, сміливості, рішучості, здатності витримувати великі нервово-психічні навантаження, напруженість і позбавлення, які можуть виникнути при веденні бойових дій.

· Формування в особового складу високих морально-бойових якостей, бойової згуртованості колективів та підрозділів, прагнення до оволодіння досконало бойовою технікою і зброєю, впевненості у перевазі над супротивником і мощі своєї зброї і техніки, високої відповідальності за підтримання їх в постійній готовності до бойового застосування.

Заступник командира полку по роботі з особовим складом та його апарат є головними організаторами ПЗ бойової підготовки, і від їх знань і практичних навичок в кінцевому підсумку залежить здатність, готовність воїнів до виконання завдань у будь-яких умовах обстановки.

Список використаних джерел

1. Наказ КВВ МВС України від 22 травня 2000 року: Положення «Про психологічному забезпеченні службово-бойової діяльності України».

2.Приказ від 25.04.2001 р № 165 «Про підвищення ефективності соціально-правової роботи у внутрішніх військах МВС України».

3.Директива = від 30.01.2001 № 20 «Про стан психологічного забезпечення службово-бойової діяльності України в 2000 р і завдання на 2002 р

4.Арзамаскін Ю.Н., Бубнік Л.А., Караякі А.Г., Черкасов А.В. МПО діяльності В.С. У.-М.: ВУ, 1997-Ч.1.-с.86.

5.Бадеко В.І. Управління повсякденною діяльністю з'єднань і частин. Лекція, М .: ВУ, 2000-С.22-24.

6.Бублік Л.А., Черних І.І. Психологічне забезпечення діяльності частин і підрозділів ЗС У.-М.: ГАВС, 1999-с.42.

7.Івасюк В.А. ППР під час стрілянини // Військовий вестнік.-1981 №10.-с.-45.

8.Карпенко П.І., Линдін В.С. Танки під водой.-М .: ВІМО СРСР, 1971.-с.81.

9.Кірпіч В.Є. На навчаннях, як в бою.-М .: ВІМО СРСР, 1971.-с.18.

10.Кузнецов В.А., Тютченко А.М. Документи по ПЗ бойових дій (полк) .- Самара, 1997.-с18.

11.Краткій словник основних понять психологічного забезпечення діяльності військ (сил) / В.А. Кузнецов, А.М. Тютченко, А.Г. Караяном, А.А. чортополох; під ред. А.В. Черкасова. - М .: ВУ, 1996.-с.22

12.О обов'язок і честь військової в Української армії. М .: Воениздат, 1998 - с.288

13.Основи ПЗ повсякденному діяльності військ, підготовки та ведення бойових дій / За загальною редакцією генерал-майора Ососкова В.П.-М.: ВУ, 1996-с.45

14.Рекомендаціі з психологічної підготовки особового складу Сухопутних військ-М.: ВІМО, 1972.-с.11.

15.Теорія і практика МПО Видів НД РФ / Ю.М. Арзамаскін, А.М. Кондаков, А.І. Артюшкін, Л.Л. Бублик, та ін .; За ред: Ю.В. Мішіна.-М.: ГАВС, 1990.-с.15, 17, 31.

16.Тютченко А.М. Роль офіцерів у підтримці високого морально-психологічного стану в умовах повсякденної діяльності військ // Ориентир.-1996.-№1.-с.51.

17. Тютченко А.М. Психологічний стан військовослужбовців: оцінка та шляхи формірованія.-М .: ГАВС, 1994-с.54.

. Черкасов А.В. Формувати готовність до бою // Ориентир.-2000.-№6.-с.53.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51788. Водоемы. Особенности состояния водоемов в различное время года. Соблюдение правил безопасности при купании в оборудованных и необорудованных местах 67 KB
  Особенности состояния водоемов в различное время года. Цель урока: усвоение учащимися знаний особенностей состояния водоемов в различное время года о безопасном поведении на водоемах в различное время года и в различных жизненных ситуациях наводнение движение по ледовой поверхности водоема аварии на морских и речных судах активный отдых на воде водные походы. Занятие: 1 Время: 40 минут Тип урока: комбинированный Учебнонаглядный комплекс: учебник Основы безопасности жизнедеятельности под ред. Вода была надёжной преградой...
51789. Аналіз плану-конспекту й уроку художньої культури 83.5 KB
  Аналіз плануконспекту й уроку художньої культури. Аналіз плануконспекту й уроку художньої культури 2. Загальна структура плануконспекту уроку художньої культури. Розробка плану конспекту уроку художня культура Література.
51790. Батьки і діти. Обов’язки членів християнської сім’ї 160 KB
  Мета: визначити засади відносин батьків і дітей та окреслити їхні обовязки; виховувати любов і пошану до членів сімї розвивати вміння погоджувати свої інтереси з інтересами родини. Оповідання та притчі вірші картини записи пісень про батьків. План уроку Любов і повага у взаєминах батьків і дітей. Обовязки батьків і дітей.
51791. Музыкальное оформление уроков народного танца 27.5 KB
  Наиболее подходящим инструментом для музыкального сопровождения уроков народного танца является баян или аккордеон реже рояль. Музыка на уроке народного танца должна соответствовать движению по характеру стилю национальной окраске. Для учебных комбинаций на середине зала следует подбирать небольшие законченные произведения позволяющие раскрыть национальное своеобразие музыки и танца.
51793. Художня культура України від найдавніших часів до ХVІ століття 27.5 KB
  Календарно обрядове мистецтво зявляється: а у східних словян б у період польсько литовської доби в у трипільську культуру ІІІ рівень репродуктивно творчий 1 бал. Чому під час весілля виконували не лише веселі а й сумні пісні ІV рівень творчий 3 бали 10. Напишіть твір на тему Про що розповідає золота пектораль Варіант 2 ІІІ рівень репродуктивний 1 бал 1.
51794. Художня культура України ХІХ століття 37.5 KB
  Варіант 1 ІІІ рівні репродуктивний рівень05 балів 1.: а Остап Вересай б Козак Мамай в Архип Куїнджі ІІІ рівень репродуктивно творчий рівень1 бал Перелічіть видатних художників українців І пол. ІV рівень творчий рівень1 бал Чим відрізняється репертуар театру корифеїв від репертуару стаціонарного театру У чому полягають досягнення української музичної культури ХІХ ст.Шевченка Варіант 2 ІІІ рівні...
51795. Українська мова у світі 57.5 KB
  Мета: подати інформацію про звучання української мови в світі в Україні та за її межами; формувати відчуття причетності до світового українства й переконаність у тому що доля української мови та зміцнення української державності нерозривно повязані; розвивати логічне мислення увагу память емоційну й естетичну сфери. Він постачав письменникові документи і факти для його відомої праці âІсторія Карла ХІІâ де в різкій формі було порушено проблему української волі. Великий сатирик Вольтер причину занепаду української найродючішої в...