28484

Ідея симплексного методу та його геометрична інтерпретація

Доклад

Математика и математический анализ

Проте задачі лінійного програмування які доводиться розв'язувати на практиці характеризуються великими числами m та n а кількість опорних планів обмежена зверху числом Тому доцільніше було б вказати таку схему послідовного покрашення опорного плану що при переході від одного опорного плану вершини многогранника допустимих розв'язків до іншого опорного плану іншої вершини отримується збільшення цільової функції при максимізації функції 1 і зменшення її при мінімізації функції 1. Саме...

Украинкский

2013-08-20

14.2 KB

2 чел.

12.Ідея симплексного методу та його геометрична інтерпретація.

Якшо задача ЛП має канонічну форму, то для неї зразу можна виписати опорний план. Наприклад, задача (5)—(6) має такий (початковий) опорний план: Хоп. = (0; 0; b1; b2; b3). Тим самим визначається одна із вершин многогранника допустимих розв'язків. На перший погляд, достатньо перебрати всі опорні плани і серед них знайти такий, на якому цільова функція набирає екстремального значення. Проте задачі лінійного програмування, які доводиться розв'язувати на практиці, характеризуються великими числами m та n, а кількість опорних планів обмежена зверху числом

                                                Тому доцільніше було б вказати таку схему послідовного покрашення опорного плану, що при переході від одного опорного плану (вершини многогранника допустимих розв'язків) до іншого опорного плану (іншої вершини) отримується збільшення цільової функції при максимізації функції (1) і зменшення її при мінімізації функції (1). Саме такою схемою є симплексний метод, що дозволяє знайти оптимальний план, або вказати на необмеженість цільової функції на многокутнику допустимих розв'язків.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22992. Акустичний аспект вивчення звукової будови мови 30.5 KB
  Акустичний аспект вивчення звукової будови мови Акустика розрізняє в звуках силу висоту довготу і тембр. Сила звука залежить від амплітуди розмаху коливання: чим більша амплітуда тим звук сильніший. Так скажімо що сильніше ударити по струні то більшою буде й амплітуда коливання і відповідно сила звука. Висота звука залежить від частоти коливань за одиницю часу: чим більша частота коливань тим вищий звук.
22993. Типологія наголосу в мовознавстві 38 KB
  Типологія наголосу в мовознавстві Наголос виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних засобів. Залежно від того з якою сегментною одиницею функціонально співвідноситься наголос розрізняють словесний тактовий фразовий логічний і емфатичний наголос. Словесний наголос буває динамічним музикальним і кількісним. Динамічний силовий експіраторний наголос виділення вимова одного із складів слова такту більшою силою тобто сильнішим видихом струменя повітря.
22994. Інтонація, основні складники, функції 32 KB
  Інтонація основні складники функції Інтонація рух зміна динаміка тну що супроводжує висловлювання ритмікомелодійний малюнокмовлення. Інтонація складається з мелодики інтенсивності пауз темпу і тембру мовлення. Мелодика мовлення від гр. pausa припинення перерва у звучанні зупинка в потоці мовлення.
22995. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови 31 KB
  Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний який розглядає функції звуків у мові. Так скажімо опозиція [а] [и] [у] в українській мові є релевантною бо вона розрізняє значення слів дам дим дум. В англійській мові релевантною є опозиція [е] [л] [і] [і:] [з] [о:] [аз] [u:]: bet [bet] заклад парі but [b t] але крім bit [bit] кусок трошки beat [bi:t] бити удар bot [bot] личинка овода bought [bo:t] купив bat [bast] кажан boot [bu:t] черевик . Як бачимо в українській мові довгота чи короткість звука...
22996. Фонема, її функції, принципи виділення 31.5 KB
  Фонема її функції принципи виділення Фонема мінімальна звукова одиниця мови яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих одиниць морфем і слів. Отже звуки [а] [и] [у] [ґ] [г] в українській мові є окремими фонемами бо вони як свідчать вищенаведені приклади служать для розрізнення слів так само як звуки [е] [а] [і] [і:] [о] [з:] [ав] [и:] в англійській [а:] [а] в німецькій. Іншими словами фонема це мінімальна релевантна звукова одиниця. Фонема виконує дистинктивну від лат.
22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.
22998. Критерій класифікації голосних фонем 31 KB
  Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього середнього та заднього рядів і низького середнього та високого піднесення. Більшість голосних це голосні переднього і заднього рядів. За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні.
22999. Критерій класифікації приголосних фонем 43 KB
  Критерій класифікації приголосних фонем За акустичною ознакою співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі й глухі. Глухі приголосні творяться тільки шумом. З артикуляційного фізіологічного погляду приголосні класифікують за місцем творення і способом творення.
23000. Склад та складоподіл 50.5 KB
  Склад та складоподіл Склад звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.