28654

Государственный строй России в начале XVIII в. Образование Российской империи. Реформы центральных органов государственного управления. Сенат. Синод. Коллегии

Доклад

История и СИД

Реформы центральных органов государственного управления. Социальноэкое развитие рост сопротивления крестьянства тяжёлые войны диктовали необхть серьёзных реформ госго аппарат проведение котх привело к созданию централизованной системы органов управления. Претерпела изменения также система местного управления. В губерниях и провинциях было учреждено большое число различных должностных лиц ведавших отдельными вопросами управления.

Русский

2013-08-20

13.76 KB

4 чел.

23. Государственный строй России в начале XVIII в. Образование Российской империи. Реформы центральных органов государственного управления. Сенат. Синод. Коллегии.

По окончанию Северной войны Пётр I 22 октября (2 ноября) 1721 года объявляет себя императором, а Россию — империей. В европейской традиции империей считалась единственная могущественная держава общеевропейского масштаба; т.о., новый титул русских царей обозначал в глазах Запада резко возросший внешнеполитический вес России.

Социально-эк-ое развитие, рост сопротивления крестьянства, тяжёлые войны диктовали необх-ть серьёзных реформ гос-го аппарат, проведение кот-х привело к созданию централизованной системы органов управления.

Усиление власти монарха, хар-ное для абсолютизма, выразилось и в некот-ых внеш-х атрибутах, важнейшим из кот-х явилось провозглашение царя императором.

Утратили свое значение сословно-представительные органы (земский собор, Боярская дума). Деятельность Боярской думы прекращается в 1711 г. в связи с учреждением Сената, кот-й выполнял ф-ции высшего законосовещат-го, администр-го и судебного органа, порой заменявшего и особу императора. Однако при Екатерине I полож-е Сената изменилось, в 1726 г. был создан Верховный тайный совет, оттеснивший Сенат.

Сенат состоял из: Присутствия - общего собрания членов Сената, на заседаниях кот-го принимались решения (коллегиально и единогласно) по вопросам, входившим в компетенцию Сената; Канцелярии - для ведения делопр-ва, возглавл-мой обер-секретарем; Разрядного стола, кот-й вел дела дворян; Расправной палаты - для расследования служебных преступлений, позже выполнявшая ф-ции апелл-ной инстанции при рассм-и дел местных судов и адм-ции.

Преобразуются органы центрального упр-я. На смену системе приказов пришла новая, четкая система коллегий, которые стали первыми органами отраслевого упр-я. Каждая из коллегий д.была ведать четко опред-ной отраслью управл-я: иностранными делами, морскими делами, гос-ными доходами и т. д.

Претерпела изменения также система местного управления. Во главе губерний были поставлены губернаторы, подчинявшиеся непосредственно Сенату и коллегиям. При губернаторе состояла коллегия в качестве совещательного органа. В губерниях и провинциях было учреждено большое число различных должностных лиц, ведавших отдельными вопросами управления.

К 1715 г. сложилась трехзвенная система местного управления: уезд — провинция — губерни.

В 1721 г. на месте Монастырского приказа появился Синод - духовная коллегия для управления делами церкви. Синод состоял из 12 персон, высших иерархов, назначенных царем. Обер-прокурором Синода, имевшим право наложить вето на любое решение иерархов, назначался светский человек, как правило, отставной офицер. Синод наблюдал за чистотой веры (переход из православия в другую веру был запрещен), толкованием церковных догматов, ведал делами о браках. Синоду подчинялись при Петре и все иноверческие церкви, лютеранского, католического и отчасти нехристианского исповедания.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25078. Моральні проблеми 31 KB
  Складними є моральні та правові проблеми зачаття людини. Народжених підстерігають хвороби і моральні випробування у стосунках між ними та медпрацівниками рідними близькими. Моральні проблеми які виникають до народження чи до зародження людини пов'язані з використанням нових репродуктивних технологій: штучної інсемінації екстракорпорального лат.
25079. Біоетика – нормативне знання 56 KB
  Прикладом такого розуміння евтаназії є введення летальної дози препарату термінальному хворому з метою полегшення тяжких страждань. Ще одна відмінність дуже важлива в дискусії з приводу евтаназії. Можливість такої евтаназії розглядається у пацієнтів не здатних приймати самостійні рішення наприклад душевнохворі. Якщо розглядати в сукупності випадки добровільної недобровільної евтаназії з випадками активної пасивної евтаназії можна виділити чотири різновиди евтаназії: 1 добровільна активна; 2 недобровільна активна; 3 добровільна пасивна;...
25080. Біоетика та евтаназія 33.5 KB
  Моральне добро – найбільш узагальнене імперативнооціночне поняття моралі і категорія етики яка виражає позитивне моральне значення явищ суспільного життя в їх співвіднесенні з етичним ідеалом. Добро – це все позитивно оцінюване моральною свідомістю при співвіднесенні з гуманістичними принципами тобто те що сприяє розвитку в людині і суспільстві людяності взаєморозуміння і згоди. Добро є виконання вимог моралі слідування моральному обов’язку.
25081. Поняття добра і зла 35 KB
  Це – вузлові пункти людського пізнання. Добро і зло нерідко розглядають як синонімів понять моральної і аморальне а на саму етику – як вчення про добро і зло. Зло категорія етики за змістом протилежна добру узагальнено якою виражено уявлення про безнравственном що суперечить вимогам моралі заслуживающем осуду. Іммануїл Кант вважав зло необхідним наслідком чуттєвої природи людини.
25082. Смертна кара 36 KB
  Майже всі суспільства людства на певній стадії свого розвитку застосовували смертну кару до кримінальних і політичних злочинців. Деякі країни скасували смертну кару за винятком особливих обставин таких як наприклад зраду під час військових дій. Такі держави як Китай США та інші зберегли смертну кару за злочини окремо визначені законодавством. У країнах які практикують смертну кару метод страти визначається законодавчо.
25083. Глобалізація загострила таку проблему як тероризм 36.5 KB
  Глобальні проблеми групуються навколо трьох фундаментальних напрямків розвитку людства: людинатехніка людинаприрода людина культура. Людинатехніка – використання атомної енергії а також через непрогнозованність наслідків роботи машин що працюють на принципах самовдосконалення і самонавчання. Людинакультура – тенденція до втрати культурних національних рис. Людинаприрода – погіршення екологічної ситуації зростають природні катаклізми та техногенни катастрофи.
25084. Благодійність 33 KB
  Існують різні погляди на благодійність: 1 благодійність немає сенсу і є аморальною тому що а це різновид бізнесу; б інструмент ідеологічного і політичного впливу; в засіб розваги для багатих бо велика помпезність потребує великих грошей і вони більші ніж ті що йдуть для бідних. 2 благодійність має тісний зв’язок з владою а саме з владою церкви яка говорить про милосердя. 3 благодійність і милосердя існують для того щоб мати похвалу від сучасників та залишитись у пам’яті нащадків. 5 благодійність направлена на послаблення...
25085. Етикет 37.5 KB
  Іноді достатньо одного погляду на людину щоб оцінити її смак і манеру вбиратися. Одяг підкреслює гарний смак одних і несмак інших. У здоровому цивілізованому суспільстві панує здоровий естетичний смак. Смак володар моди.