28656

Разложение феодально-крепостнического строя и развитие буржуазных отношений в первой половине XIX в. Изменение в общественном строе

Доклад

История и СИД

Они обладали монопольным правом на владение крепостными людьми. В разви правового положя духва необхо отметить 2 след. было предоставлено право покупать земли. о вольных хлебопашцах помещики получили право отпускать своих крестьян на волю за установленный самими помещиками выкуп.

Русский

2013-08-20

14.26 KB

5 чел.

25. Разложение феодально-крепостнического строя и развитие буржуазных отношений в первой половине XIX в. Изменение в общественном строе.

В начале XIX в. шел процесс разложения феодально-крепостнического строя и развития буржуазных отношений, который привел к изм-ю классовой стр-ры российского общ-ва. Зарождались новые классы - буржуазия и пролетариат. Все население по-прежнему делилось на 4 сословия: дворянство, духовенство, крестьянство и городских жителей.

Господствующим классом являлось дворянство. Эк-ое и полит-ое могущество дворян основывалось на землевладении и праве эксплуатировать крестьян. Они обладали монопольным правом на владение крепостными людьми.

С увеличением земельного ценза на выборах усилились роль крупных землевл-цев в дворянских сословных органах и их влияние на местное управление.

Духовенство по-прежнему делилось на «черное» (монашеское) и «белое» (приходское). В разв-и правового полож-я дух-ва необх-о отметить 2 след. Момента: 1) с одной стороны, представители духовенства получили большие привилегии: они и их дети были освобождены от телесных наказаний, дома духовенства освобождались от поземельного сбора, от постоя и т.д. 2) с другой - самодержавие старалось ограничить духовное сословие только лицами, непосредственно несущими службу в церквах.

Самодержавие хотело превратить духовенство в немногочисленную и управляемую социальную группу.

Основную массу населения составляли феодально-зависимые крестьяне. Они подразделялись на помещичьих, гос-х, посессионных и удельных.

В 1801 г. был принят Указ, в соотв-вии с кот0м купцам, мещанам и всем крестьянам (помещичьим крестьянам — Указом 1803 г.) было предоставлено право покупать земли.

В соответствии с Указом 1803 г. о вольных хлебопашцах помещики получили право отпускать своих крестьян на волю за установленный самими помещиками выкуп.

В 1816 г. ч. гос. крестьян была переведена на полож-е военных поселенцев. Они были обязаны заниматься с/х и нести военную сл.

В целях развития пром-ти в 1818 г. был издан Указ, кот-й разрешил всем крестьянам учреждать фабрики и заводы.

В 1842 г. был принят Указ об обязанных крестьянах. В соотв-вии с этим актом помещики могли предоставлять крестьянам землю в арендное польз-е, за что те должны были выполнять установленные договором повинности.

В 1847 г. для управления гос-ми крестьянами было учреждено Министерство государственных имуществ.

Первая половина XIX в. характеризуется бурным ростом городов: увеличивается численность городского населения, усиливается процесс его расслоения.

В 1832 г. учреждено личное и потомственное почетное гражд-во.

Вследствие заинтересованности гос-ва в разв-и торговли и пром-ти особыми правами наделялось богатое купечество. Купечество разделялось на 2 гильдии: в 1ую гильдию входили оптовые торговцы, во в2ую гильдию — розничные.

Группу цеховых составлял и ремесленники, приписанные к цехам. Они делились на мастеров и подмастерьев. Цехи имели свои органы управ-я.

Рабочие люди, к кот-м относились лица, не принятые в состав мещанских общ-в, составляли самую низшую группу городского населения.

В состав личных прав мещан входили: право на охрану чести и достоинства, личности, жизни, право на перемещение, право на выезд за границу и др. Среди имущ-ных прав мещанства можно выделить: право собств-ти на им-во, права на приобретение, исп-е и наследование любого вида им-ва, право владения пром-ными предприятиями и промыслами, право на ведение торговли и т. д.

Горожане имели свой сословный суд.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22928. Поняття рангу матриці 28 KB
  Ранг системи векторів a1 a2 am називається горизонтальним рангом матриці або рангом матриці за рядками і позначається . Стовпчики матриці A можна розглядати як m вимірні вектори b1 b2bn з дійсними координатами елементи простору Rm. Ранг системи векторів b1 b2bn називається вертикальним рангом матриці A або рангом матриці A за стовпчиками і позначається rbA.
22929. Поняття базисного мінору 15.5 KB
  Припустимо Поняття базисного мінору. Припустимо Δr деякий мінор порядку r матриці A r≤mr≤n. Мінор порядку r1 матриці називається оточуючим для мінора Δr якщо його матриця містить в собі матрицю мінору Δr .
22930. Існування базисного мінора 21 KB
  Для мінора Δ1 складаються всі можливі оточуючі мінори. Для цього послідовно до мінора Δ1 дописуються всі можливі рядки і всі можливі стовпчики. Якщо всі оточуючі мінори дорівнюють нулю то за означенням мінор Δ1 базисний і процес закінчується . Для мінора Δ2 складаються всі можливі оточуючі мінори послідовно дописуючи всі можливі рядки і стовпчики.
22931. Теорема про базисний мінор та її наслідки 87 KB
  Нехай мінор Δr порядку r є базисним мінором ненульової матриці. Тоді рядки матриці на яких будується мінор Δr лінійно незалежі; всі інші рядки матриці лінійно виражаються через них. Не втрачаючи загальності міркувань можна вважати що базисний мінор будується на перетині перших r рядків і r стовпчиків матриці . Можна вважати що a11 інакше для того щоб це виконалось можна переставити перші r рядків матриці A і при цьому умови теореми не змінюються.
22932. Теорема про ранг матриці 21 KB
  Для будь якої матриці її горизонтальний та вертикальний ранги рівні та співпадають з рангом матриці за мінорами . Це означає що порядок базисного мінора матриці дорівнює k . За теоремою про базисний мінор k рядків матриці A на яких будується базисний мінор лінійно незалежні а решта рядків лінійно виражаються через них.
22933. Методи обчислення визначників n порядку 761.5 KB
  Поняття визначника nго порядку. Числа aіj називаються елементами визначника . Добуток 5536 є одним з добутків визначника  оскільки серед його співмножників є по одному і лише по одному елементу з кожного рядка і кожного стовпчика визначника. Аналітичний запис визначника.
22935. ВКАЗІВНИКИ 53.5 KB
  1 довжина рядка int strlen char s { int i; for i=0; s= 0; s i; return i; } int strlen char s[] { int i; for i=0; s[i]= 0; i ; return i; } int strlen char s { int i; for i=0; s; s i; s трактується як булевий вираз s=0 означає лжу s=0 означає істину return i; }...