28670

Общественный строй Новгородской республики. Положение масс и социальных групп населения

Доклад

История и СИД

Новгородское общество делилось на три класса: высший класс – бояре средний – житьи люди своеземцы и купцы низший – черные люди. Житьи люди – это население среднего достатка. Получая со своих земель доходы житьи люди вкладывали их в купеческие предприятия с чего и получали прибыль. Разумеется черные люди составляли большинство населения.

Русский

2013-08-20

14.81 KB

15 чел.

9. Общественный строй Новгородской республики. Положение масс и социальных групп населения.

Общественный строй примечателен наличием широкого среднего класса торговцев. Городское население делилось на людей лучших (бояре, купцы) и людей молодших (ремесленники, работники). Крестьянство состояло из смердов-общинников и зависимых крестьян (половников), закладчиков и холопов.

Новгородское общество делилось на три класса: высший класс – бояре, средний – житьи люди, своеземцы и купцы, низший – черные люди.

Новгородское боярство, в отличие от боярства других княжеств, являлось не дружиной князя, а крупными землевладельцами и капиталистами. Боярство стояло во главе всего новгородского общества. Оно сложилось из военной старшины, управлявшей Новгородом до появления Рюрика. Уже в XI в. князья, правившие Новгородом, назначали на местные правительственные должности людей из местного же общества. Боярство являлось основной политической силой Новгорода. Получая со своих земель колоссальные доходы, бояре имели возможность подкупать на вече "крикунов" и проводить решения, нужные им. Кроме того, обладая большими капиталами, бояре ссужали ими купцов и таким образом стояли во главе торговых оборотов.

Средний класс новгородского общества в основном представлялся житьими людьми. Житьи люди – это население среднего достатка. Они представляли собой род акционеров, вкладывающих деньги в развитие международной торговли. Получая со своих земель доходы, житьи люди вкладывали их в купеческие предприятия, с чего и получали прибыль. В политической жизни города этот класс исполнял судебные и дипломатические поручения Совета господ, являлся представителем концов, в которых проживал.

В отличие от других русских княжеств, в Новгороде сохранился класс мелких землевладельцев – своеземцев. Но землевладение своеземцев несколько отличалось от обычного боярского землевладения - своеземцы очень редко владели землями в одиночку. Обычно своеземцы обрабатывали и приобретали землю сообща – некоторое подобие крестьянской общины. Своеземцы либо сами обрабатывали свою землю, либо сдавали ее в аренду крестьянам. Своеземцы отличались от крестьян тем, что имели полное право на землю. Они в большинстве своем были городскими жителями, купившими земельные участки, вроде нынешних дачников, только земли своеземцев были больше и в основном сдавались в аренду. Своеземцы вместе складывались в земледельческие товарищества, носившие название сябров или складников.

Купечество было торговым классом, извлекающим прибыль из выгодного географического положения Новгорода. Купцы, в основном, работали с помощью капиталов бояр и житьих людей. Новг-ое купечество вело крупную транзитную торговлю и имело собств-е земельные владения. Постепенно купечество начало разделяться на "сотни". Каждая сотня имела свой устав, свои привилегии. Самое привилегированное купеческое общество носило название "Ивановского ста" и собиралось при церкви Иоанна Предтечи. По его уставу, чтобы стать полноправным и потомственным членом этого общества, необходимо было внести 50 гривен серебра. Совет общества, состоящий из двух купеческих старост под председательством тысяцкого, ведал все торговые дела и торговый суд в Новгороде.

Не принадлежавшее к первым двум классам население называлось “черными людьми”. Разумеется, черные люди составляли большинство населения. К ним принадлежали жившие в городах ремесленники и мелкие торговцы, сельское население: смерды и земцы. Они несли повинности по строительству и ремонту мостов и дорог, сооружению церквей и городских укреплений, в военное время призывались в ополчение. Черные люди, как и все свободное население Новгорода, имели право принимать участие в вечах.

Основная масса сельского населения являлась смердами. Первоначально они имели свое собственное хозяйство и платили дань гос-ву. С развитием боярского землевладения они все больше превращались в эк-ки зависимое население. Постепенно смерды распались на две категории - общинников, плативших налоги Новгороду, и смердов, которые делились на закладников (крестьяне, вышедшие из общины и поступившие в зависимость к боярам) и половников (крестьяне, сидевшие на землях частных владельцев. Свое название получили от типа арендной платы за землю – половины урожая). Но в Новгородской земле существовали и более льготные условия аренды - треть или четверть урожая – все зависело от ценности земли в данном месте. Половники отправляли повинности только в пользу собственного господина. По роду работы половники делились на изорников (пахарей), огородников и кочетников (рыболовов). Половник имел право уйти от своего господина один раз в году в установленный законом срок – Филиппово заговенье. Перед уходом половник должен был полностью погасить свою задолженность перед господином.

Самой бесправной группой населения в Новгороде были земцы (холопы). Земцы постепенно с развитием боярского землевладения теряли свои права. Первоначально земца нельзя было судить без его господина. Договор новгородцев с князем Ярославом Ярославичем 1270 г. постановил не верить доносу холопов на своих господ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22799. Визнання Української держави світовим співтовариством. Міжнародне співробітництво незалежної України 31 KB
  Міжнародне співробітництво незалежної України. Важливим кроком в цьому відношенні став робочий візит міністра закордонних справ України Б. Визначною подією в двосторонніх відносинах України з Канадою став офіційний візит до Києва прем’єрміністра Канади Ж. Важливим кроком на шляху підтвердження вірності України європейському вибору поглиблення її відносин з Францією стало проведення 1 березня 1999р.
22800. Походження назви «Україна» та «українці» 41.5 KB
  Походження назви Україна та українці Назва Україна щодо українських земель вперше зустрічається в Київському літописі 1187 р. За тих часів назва Україна поширювалася на Київщину Переяславщину Чернігівщину. Про походження назви Україна існує кілька припущень. Надєждін пояснив значення слова Україна.
22801. Ранній залізний вік на території України 63 KB
  Протягом тисячолітнього існування в Північному Причорномор'ї античні містадержави справили значний вплив на розвиток місцевих племен: скіфів сарматів слов'ян. Етногенез слов’ян. Перші писемні згадки про слов’ян. Існує кілька концепцій походження слов’ян з яких найпоширеніша така: витоки слов'янської історії сягають щонайменше II тис.
22802. Походження Русі 28 KB
  Основними ознаками будьякої середньовічної держави в тому числі Київської Русі були: розміщення населення не за національним у той період за племінним принципом а за територіальним поява влади не пов'язаної з волевиявленням народу збирання данини для утримання цієї влади династичний спадковий характер влади вождя.
22803. Основні етапи розвитку Києворуської держави 29 KB
  До часів правління Аскольда вчені відносять і першу спробу введення християнства як офіційної релігії у Київській Русі. Володимир починає своє правління посадовивши синів і старших дружинників у містах Русі. У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході. в Київській Русі встановлюється форма правління яку називають тріумвіратом Ярославичів Ізяслава Святослава та Всеволода.
22804. Київська Русь періоду розквіту. Володимир Великий. Ярослав Мудрий 34.5 KB
  Володимир Великий. Ставши Великим князем київським Володимир багато зробив аби зміцнити державу встановити лад і порядок. За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ.
22805. Зовнішня політика Київської Русі та ГВК 25 KB
  Зовнішня політика Київської Русі та ГВК Починаючи із заснування Київської Русі вона досить активно займалася зовнішньою політикою у різних напрямках: політичному економічному релігійному та культурному. перервало зв'язки північносхідних земель Русі з Європою. Для Київської Русі була характерна договірна торгівля значне місце посідав звичайний обмін товар на товар .Отже і в період існування Київської Русі і під час розвитку ГалицькоВолинського князівства зовнішня політика проводилася досить активно і різнобічно.
22806. Причини та наслідки занепаду ГВК 24 KB
  останнього правителя ГалицькоВолинської держави Юрія II була успадкована князями литовської династії Гедиміновичів. Так припинила своє існування ГалицькоВолинська держава. Роль ГалицькоВолинського князівства надзвичайно велика. ГалицькоВолинське князівство відкрило широкий шлях західноєвропейським культурним впливам на Україну зберігаючи при цьому кращі традиції української національної культури.
22807. Хмельниччина 125 KB
  Це час коли ряд блискучих перемог зрушив все українське суспільство мобілізував широку підтримку для Хмельницького і перетворив суто козацьке повстання на загальноукраїнський антипольський рух. 1648 Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорізьких козаків напав на польську залогу на острові Базавлук на Дніпрі і знищив її. Це звільнило Запорізьку Січ від польського контролю притягнуло запорожців на бік Хмельницького обраного гетьманом. Не сподіваючись поважніших труднощів польські полководці Великий гетьман М.