28681

Развитие законодательства и его кодификация в 1922 г. Кодексы законов о труде, земле, гражданский и уголовный кодексы 1922 г.

Доклад

История и СИД

ГК РСФСР состоял из 4 разделов: общ. ЗК РСФСР состоял из Оснх положений и 3 частей: о трудовом землепользи о городских землях и госных земельных имвах о землеустройстве и переселении. Кодекс закрепил отмену частной собствти на землю недра воды и леса в пределах РСФСР. КЗоТ РСФСР сост.

Русский

2013-08-20

14.06 KB

3 чел.

56. Развитие законодательства и его кодификация в 1922 г. Кодексы законов о труде, земле, гражданский и уголовный кодексы 1922 г.

ГК РСФСР состоял из 4 разделов: общ. Ч., вещное право, обязательств. право и наследств-е право. Разделы делились на главы, а гл., в свою очередь, - на ст. Всего ГК 1922г. содержал 435 ст.

В ГК закреплялось положение о том, что гр-кие права охраняются законом.

Объем гра-кой правосп-сти не зависел от пола, расы, нац-ности, вероисповедания и происхождения. Правосп-сть и дееспо-сть в полном объеме наступали по достижении 18-летнего возраста. Закон различал следующие виды собств-ти: гос-ная, кооперативная и частная. Предпочтение отдавалось первой. Так, земля, недра, леса, горы, железные дороги, их передвижной состав и летательные аппараты могли находиться только в собств-ти гос-ва. С отменой частной собств-ти на землю было ликвидировано и деление им-ва на движимое и недвижимое. ГК ограничивал объем и размеры права частной собств-ти.

ГК регламентировал наследование по закону и по завещанию. В сфере наследственного права необходимо выделить положение об ограничении им-ва, передаваемого по наследству, в пределах 10 тыс. золотых рублей.

ЗК РСФСР состоял из Осн-х положений и 3 частей: о трудовом землепольз-и, о городских землях и гос-ных земельных им-вах, о землеустройстве и переселении.

Кодекс закрепил отмену частной собств-ти на землю, недра, воды и леса в пределах РСФСР. Запрещались покупка, продажа, завещание, дарение и залог земли. Декларировалась свобода выбора крестьянами форм землепользования.

Сдача земли в аренду разрешалась на срок не более одного севооборота. При этом допускалась только трудовая аренда.

КЗоТ РСФСР сост. из 17 глав и 192 ст. В Общей части определялось, что положения кодекса распространяются на все предприятия и всех лиц, применявших наемный труд за вознаграждение.

Отменялась всеобщая трудовая повинность. Трудовые отношения возникали в рез-те заключения трудового или коллективного дог-ра.

Трудовой договор являлся соглашением 2ух или более лиц, по кот-му одна сторона (нанимающийся) предоставляет свою рабочую силу другой стороне (нанимателю) за вознаграждение. Коллективные договоры являлись соглашением, заключаемым профсоюзом как представителем рабочих и служащих и нанимателем.

КЗоТ РСФСР 1922г. вместо социального обеспечения вводил социальное страхование, кот-е охватило все виды выплат, которые производились из средств данного предприятия или лица.

Закон предусматривал санкции для нарушителей трудового законодательства.

УК РСФСР состоял из введения и 2 частей — Общей и Особенной. Части делились на главы, а последние — на 227 статей.

Под преступлением понималось всякое общ-но опасное действие или безд-е, угрожавшее основам советского строя и правопорядку.

Действие УК распространялось на все преступления, совершенные в пределах РСФСР как ее гражданами, так и иностранцами.

Уголовная отв-сть наступала с 14 лет. В отношении несовер-шеннолетних в возрасте от 14 до 16 лет могли быть назначены меры медико-педагогического воздействия.

Система наказаний включала в себя: общ-ное порицание, изгнание за пределы РСФСР, лишение свободы, принудительные работы, условное осуждение, конфискацию, штраф и др. По делам, находящимся в производстве ревтрибуналов, в качестве искл-ной меры применялся расстрел. При отсутствии в УК прямых указаний на отд. виды преступлений наказания применялись по аналогии. Система преступлений по УК включала преступления гос-ые, против порядка управления, хоз-ные, им-венные, воинские и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25170. Поняття феномену у феноменологічній філософії 31 KB
  Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій феноменологічній установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.
25171. М.Фуко. “Слова і речі” 28 KB
  Підзаголовок Археологія гуманітарного знання. Археологія як протиставлення кумулятивістським концепціям для яких найважливішим є прогрес знання через накопичення спостережених фактів. В книзі Археологія знання доробив та помякшив розриви між епістемами за рахунок поняття дискурсивна практика.
25172. Роль соціальних інститутів в житті суспільства 25.5 KB
  Соціальні інститути бувають: Економічні поділ праці право приватної власності заробітна плата; Політичні держава армія суд партії Інститути шлюбу та сімї Виховні Соціальні інститути в системі культури.Дюркгейма вивів ряд базових соціальних характеристик якими повинні володіти соціальні інститути. Інститути сприймаються індивідами як зовнішня реальність. Інститути сприймаються індивідом як об'єктивна реальність.
25173. Поняття нації в сучасній соціальній філософії 25 KB
  Поняття нації в сучасній соціальній філософії. Але якщо говорити про сучасне розуміння нації то панує ряд таких тенденцій: Нації це явища модерної епохи Європоцентризм погляди дослідників завжди спрямовані на Європу пр розгляді цього поняття Нації це штучно створений феномен вони є продуктом процесу модернізації та створені для певних цілей. Нації це територіальні та політичні спільноти Вони завжди засновані на соціальній комунікації. Ентоні Сміт пропонує виокремлювати такі підходи до розуміння нації в сучасну епоху:...
25174. Критика соціальних теорій Гегеля і Маркса за працею К.Поппера “Відкрите суспільство та його вороги” 22.5 KB
  Найголовніший пункт критики ідея історичної закономірності розвитку людської спільноти. Поппер відкидає поняття закону історії і каже що історичні факти можна пояснити після того як вони відбулися але шукати в них закономірності немає сенсу. Закономірності вивчає соціологія історія ж аналізує окремі події. Він вважав хибною дихотомію природничонаукового та соціального знання через те що й там і там діє принцип фальсифікації заперечував існування обєктивних законів історії стверджував відсутність жорсткого детермінізму в природі і...
25175. К.Леві-Стросс – один з найвизначніших представників структуралізму 29.5 KB
  Подібні спроби вчинялися до нього Проппом при аналізі казки але саме ЛевіСтросс вкорінив інваріантні форми структуру не у емпіричній реальності а у самій людині в несвідомих структурах розуму. нова дисципліна яка виникає як результат обєднання ЛевіСтросом соціальної антропології і етнологічної дисципліни. Недоліки вчення ЛевіСтросса: поглинання свободи індивіда обєктивними закономірностями переоцінка ролі позасвідомого недооцінка ролі історії.
25176. Взаємовплив науки і філософії 27.5 KB
  Співвідношення філософії і науки можна показати на прикладі міркувань Патнема. тобто тут висловлюється думка сама про взаємовплив науки і філософії. Філософія створює для науки ціннісно нормативну сферу і в свою чергу беручи за цінності результати отримані наукою.
25177. «ПОВСТАННЯ МАС» як проблема історії ХХ ст.. (Х. Ортега-і-Гассет) 24.5 KB
  Маса за ОртегоюіГасеттом це середня людина без обличчя загальний тип. Маса це кожен хто сприймає себе як усіх інших тобто маса поглинає особистість тому залишається посередність. Маса завжди має жагу до відновлення переходить до насилля це є одичавінням процес розпаду у розумінні ортегаіГассета тому маса переходить до прямих форм дії губить духовні форми. Маса ненавидить тих хто до неї не входить.
25178. Філософія позитивізму та неопозитивізму 29.5 KB
  Філософія позитивізму та неопозитивізму 1. Класичний позитивізм Конт Спенсер Міль 1й позитивізм Наука не пояснює а описує явища. позитивізм переживає кризу викликану прогресом природничонаукового знання. Адже прогрес науки заперечував і знецінював ті синтетичні узагальнення що розглядалися позитивізмом як вічні і незаперечні істини.