28688

Попытка установления парламентской монархии в 1-ом десятилетии XX в

Доклад

История и СИД

Об учреждении Госой думы и Положение о выборах в нее Манифест 17 окт. Об усовершенствовании госного порядка и Осные законы от 23 апр. Согласно августовским Манифесту и Положению Гос. К компетенции Думы относились: разработка и обсуждение законов обсуждение госго бюджета и др.

Русский

2013-08-20

14.11 KB

1 чел.

31. Попытка установления парламентской монархии в 1-ом десятилетии XX в.

К нач. XX в. в России обострились нац-ые и нац-но-религиозные противоречия. Нарастала соц-ая напряженность. Поражение России в русско-японской войне 1904—1905 гг. способствовало нарастанию революционных настроений.

На пути конституционного строительства в России важнейшими док-тами стали Манифест от 6 авг. 1905 г. «Об учреждении Гос-ой думы» и Положение о выборах в нее, Манифест 17 окт. 1905 г. «Об усовер-шенствовании гос-ного порядка» и Осн-ые законы от 23 апр. 1906 г.

Согласно августовским Манифесту и Положению Гос. дума была представительным органом, избираемым на 5 лет на основе цензового и сословного избират-го права. К компетенции Думы относились: разработка и обсуждение законов, обсуждение гос-го бюджета и др. Революц-ые события 1905 г. сорвали созыв Гос. думы.

17 окт. 1905 г. манифестом «Об усовершенствовании гос-ного порядка» объявлялся переход страны к новому строю – конституц-ой монархии. Манифест провозглашал основные гр-кие права и свободы, предоставил избирательные права широким слоям населения, а также расширял права Госдумы, объявляя ее органом, ограничивавшим монархическую власть.

Осн-ые законы устанавливали 2ухпалатную парламентарную систему и сохраняли достаточно широкие полномочия императорской власти.

Сделанные прав-вом конституц-ые уступки были обусловлены усиле-нием революц-го движ-я, а не воздействием либер-х идей и программ.

Осн-ые гос-ные законы были утверждены императором Николаем II 23 апр. 1906 г. Из Осн-х законов была устранена хар-ка вл. императора как вл. неограниченной, но все осн. прерогативы импера-торской власти сохранились: «Императору Всероссийскому прина-длежит верховная самодержавная власть». Власть управления принадлежала императору во всем ее объеме. В соответствии со ст. 7 законодательную власть император осуществлял «в единении с Госсоветом и Госдумой». В целом Основные законы закрепляли принцип разделения властей.

Основные законы предоставили Госдуме и Госсовету право законод-ной инициативы, они получили право утверждать, отклонять или перерабатывать законопроекты.

Царь имел право абс-го вето. Однако Дума могла повторно рассм-ть вопрос, отклоненный царем, и тем самым оказ-ть на него давление.

В 1906 г. было принято новое положение о Госудуме. Этим актом определялась ее компетенция: предварительная разработка и обсуж-дение законодат-х предложений, утверждение госбюджета, обсуж-дение вопросов о строит-ве ж/д и учреждении АО. Законопроекты, принятые Думой, подлежали утверждению Госсоветом и императором.

Дума избиралась сроком на 5 лет. Император своим указом мог досрочно распустить Думу. В 1906 г., одновременно с учреждением Госдумы, было утверждено новое Положение о Госсовете.

Госсовет становился верхней палатой, обладавшей такими же правами, как и Госдума. Законопроекты, принятые Госдумой, поступали через Госсовет на утверждение императора.

Состав Совета формировался след. обр.: пол. членов назначалась императором, др. пол. избиралась дворянскими общ-вами, губерн-скими и земскими собраниями, крупными промышленниками и торговцами, синодом, Академией наук и университетов. Члены Совета избирались на 9 лет, причем каждые три года обновлялась 1/3 состава. Возглавляли Гос-ный совет председатель и вице-председатель, назначаемые императором.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81698. Проблеми істини. Концепції істини філософія 27.52 KB
  Концепції істини філософія Метою пізнання є істина. Методи нанкового пізнання. Розглядаючи специфіку наукового пізнання слід охарактеризувати і основні методи які тут застосовуються. Метод наукового пізнання це спосіб побудови та обгрунтування системи наукових питань або сутність послідовність прийомів і операцій за допомогою яких здобувається нове знання.
81699. Проблема субстанції в історії філософії 22.51 KB
  Надалі починають розглядати субстанцію як особливе визначення Бога схоластика що веде до дуалізму філософське вчення яке вважало що матеріальні і духовні субстанції рівноправні душі і тіла. Проблема субстанції була поставлена в працях Декарта. Субстанцію як Єдине він роз\'єднав на дві самостійні субстанції: природу і мислення.
81700. Матеріальне буття та його форми: субституційний та реляційний підходи 19.31 KB
  Виходячи з цього сутність матеріального буття розкривається через поняття матерії та форм її існування. Матеріалісти античності ототожнювали її з першоосновою буття всіх речей останнім неподільним елементом дном за межами якого нічого не існує.
81701. Основні категорії онтології сутність-явище простір-час причина-наслідок 25.81 KB
  Явище і сутність – діалектично повязані між собою протилежності. Так міраж – це явище що виникає внаслідок викривлення променів світла атмосферою. Разом із тим явище і сутність передбачають одне одного.
81703. Свідомість як філософська категорія культурний і суспільний феномен 27.73 KB
  Для розрізнення свідомості та психіки мислення й розуму їх варто розрізняти. Але окрім цього варто не забувати що центром свідомості є людське Я. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ.
81704. Свідомість як форма психічної діяльності:ідеальне і психічне 25.83 KB
  Свідомість -це найвища, притаманна людям якість, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, уявній побудові дій і передбаченні їх результатів, регулюванні і самоконтролі поведінки, яка має зовнішні форми відображення творчого перетворювального характеру та повязана з мовою.
81705. Структура свідомості: її компонентний та рівневий вияви 25.51 KB
  Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєвоафективний пласт до якого належать: – відчуття – відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ обєктивного світу що безпосередньо діють на наші органи чуттів; – сприйняття – образ предмета в цілому який не зводиться до суми властивостей та сторін; уявлення – конкретні образи таких предметів чи явищ які в певний момент не викликають у нас відчуттів але які раніше діяли на органи чуттів – різного роду афекти тобто...
81706. Проблема людини в філософії: екзистенційна та субстанійна концепції 28.3 KB
  Вона є теоретичним усвідомленням драматизму першої половини XX століття трагізму людини котра потрапила на межу життя і смерті буття і небуття в результаті реальної загрози її існуванню як людини як виду. Моделлю людини як такого для екзистенціалістів стала страждаюча зневірена людина яка знаходиться в прикордонній ситуації – ситуації на межі життя та смерті. Ірраціональність буття абсурдність самого існування людини сумніви у можливості раціонального пізнання світу – це все складові філософії екзистенціалізму.