28698

Октябрьское вооруженное восстание 1917 г. и установление диктатуры пролетариата в России

Доклад

История и СИД

Комитет состоял из представителей армии профсоюзов фабричнозаводских комитетов военных секций Советов и др. Важная роль в становлении Советского государства и государственного аппарата принадлежала Всероссийскому съезду Советов рабочих и солдатских депутатов. Ленин выдвинул идею диктатуры пролетариата в виде республики Советов. Новый госный строй России диктатуру пролетариата в виде республики Советов окончательно утвердила принятая 10 июля 1918 г.

Русский

2013-08-20

13.87 KB

1 чел.

41. Октябрьское вооруженное восстание 1917 г. и установление диктатуры пролетариата в России.

Осенью 1917 г. в стране резко обострилась полит. ситуация. Врем. Прав.во потеряло контроль над армией и окраинами страны.

Соц-ую напряженность вызывали продолжавшаяся война и ухудшение положения в эк-кой сфере. В Петрограде находилось большое число вооруж-х солдат, не желавших отправляться на фронт.

В сент. Петроградский Совет, в кот-м решающая роль принадлежала большевикам, принял новый полит. курс, направленный на свержение Временного прав-ва и захват власти.

10 октября ЦК партии большевиков принял решение о подготовке и проведении вооруженного восстания.

Военно-революционный комитет (ВРК) был образован 12 окт. 1917г. по инициативе ЦК партии большевиков. Комитет состоял из представителей армии, профсоюзов, фабрично-заводских комитетов, военных секций Советов и др.

ВРК обладал реальной силой, он опирался на отряды Красной гвардии, армейские части, матросов, Советы рабочих и солдатских депутатов и местные военно-революционные комитеты.

По своей компетенции ВРК был всеобъемлющим чрезвычайным органом, так как большевики, взявшие власть в свои руки, еще не создали нового центрального государственного аппарата.

Для осуществления своих полномочий при Комитете образовывались отделы и комиссии: обороны, снабжения, связи, информации, рабочей милиции и др.

Т.о., ВРК представлял собой орган, сосредоточивший в своих руках всю вл. и ставший мощным орудием большевистского Петросовета.

В ночь на 25 октября Военно-революционный комитет начал вооруженное восстание. В ходе активных действий все ключевые пункты в Петрограде были заняты отрядами Петроградского гарнизона и рабочей Красной гвардии.

Важная роль в становлении Советского государства и государственного аппарата принадлежала Всероссийскому съезду Советов рабочих и солдатских депутатов. Съезд начал свою работу уже вечером 25 октября и провозгласил себя высшим органом власти в России. Съезд, по расчетам большевиков, должен был официально признать и легализовать захват власти Советами. Часть делегатов съезда, представлявших партии меньшевиков и правых эсеров, покинула заседание. Вождь революции В.И. Ленин выдвинул идею – диктатуры пролетариата в виде республики Советов. Альтернативой парламентской республике становились советы рабочих, батрацких и крестьянских депутатов по всей стране снизу доверху.

Съезд носил учредительный характер. На нем были созданы руководящие государственные органы и приняты первые правовые акты, имевшие основополагающее значение для новой власти.

В нач. янв. 1918 г. было разогнано Учредит-ое собрание, в кот-ом партия власти после первых всеобщих выборов, проведенных по пропорциональной системе  в ноябре 1917 г., не получила большинства. Новый гос-ный строй России – диктатуру пролетариата в виде республики Советов окончательно утвердила принятая 10 июля 1918 г. 5-м съездом Советов Конституция РСФСР. РСФСР объявлялась в ней федерат-м гос-вом, в котор входили автономные республики и области. Конституция утвердила новые органы власти в России: Всероссийский съезд Советов, ВЦИК, Президиум ВЦИК, СНК, 18 наркоматов, на местах – областные, губернские, городские, уездные, волостные и сельские советы. Постоянно действующими становились исполнительные комитеты (исполкомы) Советов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18288. АКСІОМИ ПЕАНО 93 KB
  Лекція 15 АКСІОМИ ПЕАНО Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії. Аксіоматична побудова множини цілих невідємних чисел; неозначувані поняття аксіоми Пеано та деякі наслідки з них. Аксіоматичне означення операції додавання цілих невідємних чисел...
18289. ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 124 KB
  Лекція 16 ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІДЄМНИХ ЧИСЕЛ Ділення з остачею. Теорема про ділення з остачею. Операції ділення з остачею. Формування поняття ділення з остачею в початковій школі. Принцип і метод математичної індукції. б Натуральне число як р...
18290. НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА 87 KB
  Лекція 17 НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА Поняття про величини та їх вимірювання. Поняття про відрізок. Відношення дорівнює€ менше€ більше€ на множині відрізків та їх властивості. Поняття про додавання і віднімання над відрізками та їх властивос...
18291. ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ 148 KB
  Лекція 18 ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ Поняття про систему числення. Число і цифра. Непозиційні і позиційні системи числення. Десяткова система числення запис читання і порівняння цілих невідємних чисел в ній. Алгоритм додавання чисел в десятковій системі ...
18292. НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ 158 KB
  Лекція 19 НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ Недесяткові позиційні системи числення: запис читання і порівняння чисел в них. Алгоритми додавання і віднімання чисел в недесяткових позиційних системах числення. Таблиці додавання. Алгоритми множення і д...
18293. ВІДНОШЕННЯ ПОДІЛЬНОСТІ 73 KB
  Лекція 20 ВІДНОШЕННЯ ПОДІЛЬНОСТІ Відношення подільності на множині цілих невідємних чисел та його властивості. Подільність суми різниці і добутку. Поняття про ознаку подільності. Ознака подільності Паскаля. Ознаки подільності на 2 3 4 5 9 11 25 в десятко...
18294. СПІЛЬНІ КРАТНІ І ДІЛЬНИКИ 101 KB
  Лекція 21 СПІЛЬНІ КРАТНІ І ДІЛЬНИКИ Спільні кратні та найменше спільне кратне кількох натуральних чисел і його властивості. Спільні дільники та найбільший спільний дільник кількох натуральних чисел і його властивості. Взаємно прості та попарно взаємнопрості...
18295. ПРОСТІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛА 116.5 KB
  Лекція 22 ПРОСТІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛА Розбиття множини цілих невідємних чисел на 4 класи за кількістю дільників. Прості і складені числа. Властивості відношення подільності між двома натуральними числами одне з яких просте. Існування простого дільника у кожно
18296. МНОЖИНА ДОДАТНИХ РАЦІОНАЛЬНИХ ЧИСЕЛ. АРИФМЕТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ДОДАТНИМИ РАЦІОНАЛЬНИМИ ЧИСЛАМИ 363.5 KB
  Лекція 23 МНОЖИНА ДОДАТНИХ РАЦІОНАЛЬНИХ ЧИСЕЛ. АРИФМЕТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ДОДАТНИМИ РАЦІОНАЛЬНИМИ ЧИСЛАМИ Задача розширення поняття числа. Короткі історичні відомості про виникнення раціональних і дійсних чисел. Сумірні відрізки. Вимірювання відрізків сум...