28738

Первые письменные свидетельства о славянах

Доклад

История и СИД

славяне окончательно выделяются из индоевропейской общности. Древнейшим известным местом обитания славян в Европе было нижнее и среднее течение Дуная. славяне стали столь значительны по численности влиянию в окружающем их мире что о них стали сообщать греческие римские арабские византийские авторы римский писатель Плиний Старший См.

Русский

2013-08-20

18.87 KB

12 чел.

Первые письменные свидетельства о славянах. К середине II тысячелетия до н.э. славяне окончательно выделяются из индоевропейской общности. Древнейшим известным местом обитания славян в Европе было нижнее и среднее течение Дуная.

К началу I тысячелетия до н.э. славяне стали столь значительны по численности, влиянию в окружающем их мире, что о них стали сообщать греческие, римские, арабские, византийские авторы (римский писатель Плиний Старший) (См. дополнительный хрестоматийный материал), историк Тацит - I в.н.э., географ Птолемей Клавдий - II в.н.э. Античные авторы называют славян "антами", "склавинами", "венедами" и говорят о них как о "бесчисленных племенах" (См. дополнительный хрестоматийный материал)
     В эпоху великого переселения народов в III - VI вв. н.э. славян на Дунае стали теснить другие народы. Славяне разделились на несколько групп:

  1.  Одна часть славян осталась в Европе. Позже они получат название южных славян (от них произойдут болгары, сербы, хорваты, словенцы, македонцы, боснийцы, черногорцы).
  2.  Другая часть славян переселилась севернее. Их станут называть западными славянами (чехи, поляки, словаки, кашубы, лужицкие сербы).
  3.  Третья часть славян двинулась на северо-восток, на Восточно-Европейскую равнину. Позже они получат название восточных славян (русские, украинцы, белорусы).

Соседи восточных славян. Восточно - Европейская равнина ещё до прихода сюда славян была заселена различными племенами. На Балтийском побережье и на севере равнины проживали балтийские (литва, жмудь, пруссы, латгалы, земгалы и др.) и финно-угорские (финны, эстонцы, угры (венгры), коми, ханты, манси и др.) племена. Колонизация этих мест была мирной, славяне ужились с местным населением.
     На востоке и юго-востоке ситуация была иной. Там к Восточно - Европейской равнине примыкала Степь. Соседями восточных славян стали степные кочевники - тюрки (алтайская семья народов, тюркская группа). В те времена народы, ведущие разный образ жизни - оседлый и кочевой - постоянно враждовали между собой. Кочевники жили за счёт набегов на оседлое население. 
     Тюрки на восточных и юго-восточных границах расселения восточных славян создавали свои государственные образования.

  1.  В середине VI в. в низовьях Волги находилось государство тюрков - Аварский каганат. В 625 г. Аварский каганат был разбит Византией и перестал существовать.
  2.  В VII - VIII вв. здесь же появляется государство других тюрков - Булгарское (Болгарское) царство. Затем Булгарское царство распалось. Часть булгар ушла на среднее течение Волги и образовала Волжскую Булгарию. Другая часть булгар откочевала на Дунай, где была образована Дунайская Булгария (позже пришлые тюрки были ассимилированы южными славянами. Возник новый этнос, но он взял себе имя пришельцев - "болгары").
  3.  Степи южной Руси после ухода булгар заняли новые тюрки - печенеги.
  4.  На нижней Волге и в степях между Каспийским и Азовскими морями полукочевые тюрки создали Хазарский каганат. Хазары установили свое господство над частью восточно-славянских племен, многие из которых платили им дань до IX века.

На юге соседкой восточных славян была мощная Византийская империя (395 - 1453) со столицей в г. Константинополе (на Руси его называли Царьград). На западе восточные славяне соседствовали с родственными чехами и поляками.

   Занятия славян. Археологические находки свидетельствуют о том, что основным занятием восточных славян было земледелие. Славяне возделывали пшеницу, рожь, ячмень, также сажали репу, просо, капусту, свеклу, морковь, редьку, чеснок и другие культуры. Южные районы опережали в своем развитии северные, так как здесь была более плодородная земля и мягкий климат, кроме того, здесь находились древние очаги скифской земледельческой культуры Северного Причерноморья. 
     Во II - V вв. у славян лесной полосы господствовала подсечно-огневая система земледелия (подсека): сначала деревья срубали, когда они высыхали, их поджигали и образовавшуюся золу использовали как удобрение. Несколько лет такой участок давал обильный урожай. После истощения почвы приходилось вырубать деревья на новом участке и уже на нем заниматься земледелием. В этих районах настоящей пахоты не велось, использовались орудия труда, которые взрыхляли почву: мотыга, борона и др. 
     У славян лесостепной полосы господствовала пашенная система земледелия - перелог: поле засевалось несколько лет подряд, затем несколько лет отдыхало, затем снова распахивалось и засевалось. Здесь использовались орудия труда для горизонтальной вспашки: соха, рало и плуг с лемехом из железа. Во II - V вв. основной хозяйственной единицей была родовая община. Земля обрабатывалась всеми членами рода общими орудиями труда, и произведенный необходимый продукт распределялся между всеми поровну. 

емаловажное значение имело скотоводство (разводили свиней, коров, лошадей, мелкий рогатый скот). Подсобное значение имели охота, рыболовство, бортничество (сбор меда диких пчел). Важное место в хозяйстве занимало ремесло, но оно еще не отделилось от земледелия. Археологические раскопки показывают, что широкое распространение получило гончарное и кузнечное дело. 
     Общественные отношения. В VI-VIII вв. у восточных славян происходил переход от первобытнообщинного строя к феодализму. Феодальные производственные отношения основываются на собственности феодала на основное средство производства - землю и неполной собственности на феодально-зависимого работника. 
     Последняя стадия перехода от первобытнообщинного строя к феодализму у восточных славян получила название военной демократии. Важнейшие вопросы в жизни каждого племенного союза решались на народных собраниях, так называемых вечевых сходах, которые сохранились у славян и в средневековье. Вече из представителя знатного рода выбирало военачальника, князя. С течением времени все чаще власть князя становилась наследственной. Следует отметить, что славяне жили в условиях постоянных войн, поэтому с самого начала русской истории роль князя в обществе становится необычайно высокой. Князь нуждался в военной силе, на которую бы мог опереться. Рост прибавочного продукта позволял князю и племени содержать людей, основным занятием которых стало военное дело. Вокруг племенных князей начинают формироваться дружины из представителей местной знати и людей, отличающихся личной храбростью. Дружина делилась на старшую и младшую. Старшая дружина состояла из княжеских управителей и послов. Они имели особо привилегированное положение, и им стала передаваться общинная земля. Младшие дружинники находились при князе. В их обязанности входило ведение княжеского хозяйства и управление его двором. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36101. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 352.5 KB
  Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається кодексом та іншими законами. Кодексом визначено співвідношення права інтелектуальної власності та права власності як різних правових категорій.
36102. Інформаційні системи та технології. Опорний конспект лекцій 420 KB
  В сучасних умовах стрімко зростає попит на інформацію та інформаційні послуги. В зв’язку з цим технологія опрацювання інформації намагається використовувати найширший спектр технічних засобів і, передусім, комп’ютерну техніку та цифрові електронні засоби комунікації. На їх основі створюються обчислювальні системи і мережі не лише для накопичення, збереження та перетворення інформації, а й для максимального наближення термінальних пристроїв до робочого місця фахівця або керівника, який приймає рішення.
36103. КОМЕРЦІЙНЕ ПРАВО 1.44 MB
  Навчальний посібник розрахований для студентів неюридичних навчальних закладів I – IV рівня акредитації які вивчають трудове право України а також для всіх хто цікавиться проблемами господарського законодавства. МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ АГРАРНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ НАВЧАЛЬНОМЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПО ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ КОМЕРЦІЙНЕ ПРАВО ПРОГРАМА ІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5. Вивчення господарського законодавства передбачає вміння майбутніх фахівців на практиці застосовувати набуті знання вміння та...
36104. Кримінальне право України 468 KB
  Конституція України. Кримінальний Кодекс України від 5квітня 2001р. Кримінальний процесуальний Кодекс України від 28 грудня 1960р.
36105. КОМУНІКАТИВНІ ПРОЦЕСИ У НАВЧАННІ 162 KB
  Тому спілкування з людьми – це наука й мистецтво. Тут важливі не тільки природні здібності людини та її бажання спілкуватись але й знання законів спілкування. Майбутні фахівці повинні зрозуміти що для успішної діяльності вони можуть і повинні навчитись орієнтуватись у психологічних підходах до партнерів адекватно розуміти реальність обирати такі способи ділового спілкування які будуть сприяти успіху як у професійній діяльності так і у житті. Студенти повинні звернути особливу увагу на те що проблема спілкування є одною з найважливіших...
36106. Міжнародний інноваційний менеджмент 350.5 KB
  Переваги міжнародного інноваційногоСпівробітництва І. Міжнародне співробітництво як запорука інноваційного процесу в національній економіці С. Міжнародне співробітництво як запорука інноваційного процесу в національній економіці С. Переваги міжнародного інноваційногоСпівробітництва І.
36107. МАТЕМАТИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ 1.78 MB
  Загальна постановка задачі лінійного програмування ЗЛП полягає в наступному.2 називається припустимим рішенням або припустимим планом ЗЛП. Говорять що ЗЛП розвязна якщо вона має оптимальний план. ЗЛП може бути нерозвязною тільки з наступних двох причин: а ОПР порожня; б ОПР непорожня але цільова функція не обмежена на ОПР зверху якщо в ЗЛП шукається її максимум або не обмежена знизу якщо в ЗЛП шукається мінімум цільової функції.
36108. Основи Охорони праці 1.03 MB
  Основи охорони праці. Конспект лекцій з дисципліни Основи охорони праці для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми навчання. Методичні вказівки спрямовані на надання методичної допомоги студентам усіх форм навчання під час вивчення дисципліни Основи охорони праці.
36109. ОСНОВИ МЕРЕЖНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 1.03 MB
  Загальні відомості про комп’ютерні мережі. Виникнення комп’ютерних мереж. Практично відразу після появи ЕОМ виникло питання про налагодження взаємодії комп'ютерів один з одним щоб більш ефективно обробляти інформацію використати програмні й апаратні ресурси. З'явилися й перші мережі у той час об’єднавши тільки найбільші ЕОМ у великих комп'ютерних центрах.