28793

Октябрьский манифест 1905г. Начало парламентаризма в России

Доклад

История и СИД

Был учреждён Парламент состоящий из Государственного Совета и Государственной Думы. Председателем I Думы стал кадет С. Впоследствии Ленин признал бойкот I Думы ошибкой так как революция в это время уже развивалась по нисходящей линии. Оно вопреки уже принятому решению Думы соглашалось только на добровольное отчуждение.

Русский

2013-08-20

16.9 KB

17 чел.

Вопрос№25.  Октябрьский манифест 1905г. Начало парламентаризма в России

Октроированная конституция — Манифест 17 октября 1905 года, даровавший гражданские свободы на началах неприкосновенности личности, свободы совести, слова, собраний и союзов. Был учреждён Парламент, состоящий из Государственного Совета и Государственной Думы.

Высоча́йшийМанифе́ст Об усоверше́нствованиигосуда́рственногопоря́дка (Октя́брьскийманифе́ст) — законодательный акт Верховной Власти Российской империи, обнародованный 17 (30) октября 1905. Был разработан Сергеем Витте по поручению Императора Николая II в связи с непрекращающейся «смутою». В октябре в Москве началась забастовка, которая охватила всю страну и переросла во Всероссийскую октябрьскую политическую стачку. 12—18 октября в различных отраслях промышленности бастовало свыше 2 млн человек. Эта всеобщая забастовка и, прежде всего, забастовка железнодорожников, и вынудили императора пойти на уступки.

Весной и летом 1905 г. достигло наивысшего развития крестьянское движение, охватившее более половины уездов. Но оно по-прежнему оставалось разрозненным.

Продолжались волнения и в армии. Летом 1906 г. на балтийском флоте: в Свеаборге, Кронштадте и Ревеле произошли серьезные выступления моряков. Возглавившие их эсеры рассчитывали окружить Петербург кольцом военных восстаний и заставить правительство капитулировать. Но властям удалось быстро подавить эти восстания.

Весной 1906 г. состоялись выборы в I Государственную думу. Было избрано 448 депутатов. Победу на них одержали кадеты и близкие к ним партии, получившие 43% голосов. Председателем I Думы стал кадет С. А. Муромцев.

23% голосов получила крестьянская "Трудовая группа" (трудовики), официально внепартийная, но близкая по своим взглядам к эсерам и партии народных социалистов, выражавшей интересы зажиточного крестьянства. Социал-демократы (меньшевики) получили в I Думе 17 мест. Большевики бойкотировали выборы в Думу. Впоследствии Ленин признал бойкот I Думы ошибкой, так как революция в это время уже развивалась по нисходящей линии. Правые партии и октябристы потерпели поражение, проведя лишь 25 депутатов.

Таким образом, I Дума оказалась в целом оппозиционной по отношению к правительству. Важнейшим вопросом, обсуждавшимся в Думе, стал аграрный.

Рассматривались аграрные проекты трудовиков и кадетов. Оба проекта требовали дополнительного наделения крестьян землей за счет владений казны, удельного ведомства, а также за

счет принудительного отчуждения помещичьей земли. Однако кадеты считали, что его следует производить за выкуп, а трудовики настаивали на бесплатном отчуждении. Кадеты говорили об отчуждении части помещичьих земель, а трудовики предлагали изъять все частновладельческие земли, превышавшие "трудовую норму".

Правительство заявило о недопустимости даже частичного принудительного отчуждения частновладельческой земли. Оно, вопреки уже принятому решению Думы, соглашалось только на добровольное отчуждение. Отвергнуто было и требование Думы о введении "ответственного министерства". В ответ Дума приняла решение о недоверии правительству. 8 июля царь распустил Думу, обвинив ее в превышении полномочий и разжигании смуты.

Предложение трудовиков заявить о неподчинении роспуску и призвать народ сплотиться вокруг Думы было отвергнуто кадетами. Около 200 депутатов (кадеты, трудовики, меньшевики), собравшись в Выборге, подписали воззвание, призывая население к пассивному сопротивлению (неуплате налогов, отказу от призыва на военную службу и т. п.). Подписавшие воззвание подверглись аресту и запрету участвовать в выборах во II Думу.

Состоялись они в феврале 1907 г. Крупнейшей фракцией Думы стали трудовики (157 мест). Кадеты и близкие к ним группы получили 98 мест, социал-демократы - 65 мест. Представительство правых партий и октябристов увеличилось до 54 мест, но в целом II Дума оказалась значительно левее предыдущей. Главным в ее работе снова стало обсуждение аграрного вопроса. Кадеты несколько смягчили свои требования, но в целом и они и трудовики продолжали придерживаться своих прежних проектов. Но правительство уже приняло Указ 6 ноября 1906 г., положивший начало столыпинской аграрной реформе, и не могло смириться с принципом принудительного отчуждения. Поэтому 3 июня 1907 г. оно вновь распустило Думу, использовав в качестве предлога обвинение депутатов - социал-демократов в заговоре.

Одновременно с роспуском Думы был изменен избирательный закон. Городская курия была разделена на два разряда: крупных предпринимателей и мелкую буржуазию. По новому закону усилилось неравенство избирательного права:

1 голос помещика = 4 голоса крупных буржуа = 68 голосов мелких буржуа = 260 голосов крестьян = 543 голоса рабочих.

Были созданы и другие препятствия для избрания в Думу неугодных правительству депутатов. Так, землевладельческая курия практически превратилась в дворянскую. Увеличилась многоступенчатость выборов. Кого именно от избранных по куриям избрать в Думу, решали теперь губернские избирательные собрания, в которых землевладельцы обладали большинством.

Принятие избирательного закона единоличной волей царя явилось нарушением Манифеста 17 октября, по существу - государственным переворотом. Третьеиюньский переворот означал поражение революции. Он стал возможен потому, что революционный натиск масс на царский режим к середине 1907 г. значительно ослабел.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22978. Переривання 5.91 MB
  Організація переривань Все починається з того що ЗП виставляє сигнал високого рівня логічну одиницю на вхід INT мікропроцесора. Ці дані будуть оброблятися мікропроцесором за підпрограмою обробки переривань яка повинна бути заздалегідь закладена у память мікропроцесора . Замість цього в лічильник команд заноситься адреса команди з якої починається підпрограма обробки переривань. Лише після цього стає можливим введення даних з ЗП і старт підпрограми обробки переривань цих даних.
22979. Прямий доступ до пам’яті (ПДП) 3.8 MB
  Контролер ПДП Забезпечити роботу в режимі захоплення шин можна за допомогою логічних схем та тригерів саме так це зроблено наприклад у Мікролабі але зручніше скористатися спеціальною ВІС контролером прямого доступу до памяті КПДП. Працює КПДП в двох сильно відмінних один від одного режимах: в режимі програмування коли мікропроцесор закладає в нього необхідні інструкції і в режимі обміну даними між зовнішнім пристроєм і ОЗП. Схематичне зображення ІМС КПДП типу КР580ВТ57 подано на рис. В режимі програмування вони...
22980. Клавіатура і індикація 5.36 MB
  ОЗП індикації являє собою область операційної памяті в якій стільки комірок скільки знаків може бути розміщено на екрані. Побудова знаків Знаки на екрані дисплею будуються за мозаїчним принципом. Знакоформувач Знакоформувач являє собою ПЗП в якому закладена інформація про структуру утворюваних ним знаків. Таким чином ці три ІМС можуть створювати 96 різних знаків символів.
22981. Робота зі співпроцесором 3.19 MB
  Обгрунтування необхідності співпроцесора Хоча мікропроцесор К1810ВМ86 оперує з 16розрядними числами відносна точність його обчислень не дуже висока. Такий допоміжний процесор має назву співпроцесора. Включення співпроцесора Для спільної роботи зі співпроцесором мікропроцесор МП86 слід включити у максимальний режим = 0.
22982. Тенденції у розвитку мікропроцесорної техніки 1011.5 KB
  Другий шлях полягає навпаки у роздрібненні секціонуванні мікропроцесора на окремі функціональні блоки і модулі кожний з яких виконує свої операції: операційний блок блок мікрокомандного керування блок памяті мікрокоманд та інше. Його система команд майже цілком співпадає з системою команд МП80 і відрізняється від неї лише декількома додатковими командами про які мова йтиме далі. У апаратному відношенні МП85 містить всі ті ж блоки що і МП80 але має крім того: блок керування перериваннями котрий розширює можливість звернення до...
22983. Система команд та методи адресації в мікропроцесорі КР1810ВМ86 1.05 MB
  Серед цього списку можна виявити що деякі команди не змінили ані форми ані змісту наприклад HLT NOP STC IN OUT JMPCALL тощо. Деякі команди зберегли свій зміст але мають дещо іншу мнемоніку: для МП80 INR DCR ANA ORA XRA JZ JNZ JC JNC для МП86 INC DEC AND OR XOR JE JNE JB JNB Зявилися принципово нові команди пoвязані з новими можливостями МП86: MUL множення; DIV ділення; NEG утворення доповняльного коду; NOTінверсія; TEST операція І без фіксації результату тільки заради...
22984. Мультипроцесорні системи 4.79 MB
  Дійсно звернення до памяті або до зовнішніх пристроїв та захоплення системної шини дозволяється одночасно лише одному з процесорів тоді як останні повинні в цей час переробляти раніш одержані дані або знаходитись в режимі очікування. Такий часовий розподіл загальних ресурсів системи має назву арбітражу системної шини і виконується групою пристроїв спеціальних ІМС так званих арбітрів шини. Арбітр шини дозволяє захоплення системної шини лише одному з процесорів що виставили запит тому котрий посідає найвищого пріоритету і...
22985. Мікропроцесори 80386 і 80486 4.79 MB
  Це дозволяє йому здійснювати обмін з памяттю зі швидкістю до 32 Мбайт сек і виконувати до 5 мільйонів операцій у секунду MIPS. Отже під час виконання одної команди відбувається декодування другої а третя видобувається з памяті. Усі можливості МП386 мультипрограмність віртуальна память захист пріоритети зповна відкриваються лише в захищеному режимі. У порівнянні з МП286 у МП386 існують істотні відміни в організації віртуальної памяті.
22986. Поняття про RISC-процесори. Процесори п’ятого та шостого поколінь 6.22 MB
  Процесори пятого та шостого поколінь Поняття про RISCпроцесори Якісний стрибок у розвитку мікропроцесорних систем відбувся з появою мікропроцесора 8086. Такі процесори і компютери дістали назву RISC процесорів та RISC компютерів на відміну від процесорів та компютерів зі складною системою команд Complex Instruction Set Computer CISC компютер. Перший справжній RISC компютер було створено наприкінці 70х років в університеті Берклі.