28895

Влияние природно-климатического, геополитического и религиозного факторов на российский исторический процесс

Доклад

История и СИД

Важным географическим фактором определяющим особенности территории страны являются моря озера а также другие водоемы. Фундаментальные особенности ведения крестьянского хозяйства в конечном счете наложили неизгладимый отпечаток на русский национальный характер на первый взгляд противоречивый: способность к крайнему напряжению сил отсутствие ярко выраженной привычки к тщательности аккуратности в работе извечная тяга к подрайской землице необыкновенное чувство доброты коллективизма готовности к оказанию помощи вплоть до...

Русский

2013-08-20

22 KB

22 чел.

4. Влияние природно-климатического, геополитического и религиозного факторов на российский исторический процесс.

В физико-географическом отношении наше Отечество представляет собой сложный комплекс. Страна занимает территорию двух частей света - восточную часть Европы и север Азии. Особенность рельефа - преобладание равнин на западе и северо-западе, а гор - на юге и востоке.

Важным географическим фактором, определяющим особенности территории страны, являются моря, озера, а также другие водоемы. Водные системы могли способствовать или противодействовать хозяйственному освоению земель, экономическим и политическим связям, в ряде случаев играли важную роль в исторической судьбе отдельных территорий. Россия – обширная, малозаселенная территория, граница России защищена естественными преградами. Также характерна оторванность от морей, густая речная сеть, промежуточное положение между Европой и Азией.

Огромное разнообразие почв влияло и влияет на хозяйственную деятельность человека.

Зарождение и становление российской государственности произошло на территории Восточно-европейской (или Русской) равнины. Ее характерными свойствами являются однообразные поверхности, сравнительная краткость береговой линии и отсутствие внутренних естественных границ в виде гор и горных хребтов.

Для России всегда были характерными длинная зима и короткое лето, вследствие чего объём совокупного прибавочного продукта был низок. А это обусловило появление крепостничества, деспотической власти.

Фундаментальные особенности ведения крестьянского хозяйства, в конечном счете, наложили неизгладимый отпечаток на русский национальный характер, на первый взгляд противоречивый: способность к крайнему напряжению сил - отсутствие ярко выраженной привычки к тщательности, аккуратности в работе, извечная тяга к “подрайской землице”, необыкновенное чувство доброты, коллективизма, готовности к оказанию помощи, вплоть до самопожертвования и др.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25175. К.Леві-Стросс – один з найвизначніших представників структуралізму 29.5 KB
  Подібні спроби вчинялися до нього Проппом при аналізі казки але саме ЛевіСтросс вкорінив інваріантні форми структуру не у емпіричній реальності а у самій людині в несвідомих структурах розуму. нова дисципліна яка виникає як результат обєднання ЛевіСтросом соціальної антропології і етнологічної дисципліни. Недоліки вчення ЛевіСтросса: поглинання свободи індивіда обєктивними закономірностями переоцінка ролі позасвідомого недооцінка ролі історії.
25176. Взаємовплив науки і філософії 27.5 KB
  Співвідношення філософії і науки можна показати на прикладі міркувань Патнема. тобто тут висловлюється думка сама про взаємовплив науки і філософії. Філософія створює для науки ціннісно нормативну сферу і в свою чергу беручи за цінності результати отримані наукою.
25177. «ПОВСТАННЯ МАС» як проблема історії ХХ ст.. (Х. Ортега-і-Гассет) 24.5 KB
  Маса за ОртегоюіГасеттом це середня людина без обличчя загальний тип. Маса це кожен хто сприймає себе як усіх інших тобто маса поглинає особистість тому залишається посередність. Маса завжди має жагу до відновлення переходить до насилля це є одичавінням процес розпаду у розумінні ортегаіГассета тому маса переходить до прямих форм дії губить духовні форми. Маса ненавидить тих хто до неї не входить.
25178. Філософія позитивізму та неопозитивізму 29.5 KB
  Філософія позитивізму та неопозитивізму 1. Класичний позитивізм Конт Спенсер Міль 1й позитивізм Наука не пояснює а описує явища. позитивізм переживає кризу викликану прогресом природничонаукового знання. Адже прогрес науки заперечував і знецінював ті синтетичні узагальнення що розглядалися позитивізмом як вічні і незаперечні істини.
25179. «Ідеологія і утопія» (К. Манхейм) 26 KB
  Манхейм Системна спроба дослідження ідеології була зроблена К. Марксу надмірно широке розуміння ідеології. Подруге німецький соціолог виокремив таку важливу характеристику ідеології як систематизованість саме тому ідеологія претендувала на науковість. За цими ознаками виокремлюють два основні різновиди відкриті і тоталітарні ідеології.
25180. Предмет історико-філософської думки 88 KB
  Пригадайте ще років 1520 тому історії філософії відводили місце на крайній периферії у табелі про ранги філософських дисциплін. Головними вважали дослідження з діамату істмату філософських проблем природознавства етики та естетики а історія філософії розташовувалася десь за ними. Приблизно такий самий статус зберігався і в системі викладання: справа зводилася до короткого історикофілософського вступу якому присвячували двітри лекції і на тому історію філософії забували. Є підстави констатувати докорінну зміну статусу історії...
25181. Києво-Могилянська Академія та її роль у формуванні української філософії 25.5 KB
  КиєвоМогилянська Академія та її роль у формуванні української філософії Заснована Петром Могилою у 1632 р. В академії вперше для східних слов'ян почалося систематичне викладання філософії. Викладання філософії передбачало: діалектику логіку фізику математику та метафізику. Про це свідчить хоча б те що кожен професор філософії повинен був виробити собі свій оригінальний курс.
25182. Cимволізм культури. Сутність символу 28 KB
  Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу. Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом. Образ не є уявленням він скоріше предмет уявлення. Будьякий смисл є образом і будьякий образ є хоча б певною мірою символом.
25183. Буття-в-собі і буття-для-себе в параці Ж.-П.Сартра Буття і ніщо 26.5 KB
  Буттявсобі і буттядлясебе в параці Ж.Сартра Буття і ніщо. Буття не створене ніким і нічим воно просто є воно не активне не пасивне не імманенте. Буття є те що воно є це позитивність неповязана з часом.