28902

Возвышение Москвы и завершение формирования Российского централизованного государства (XIV–XVI вв.)

Доклад

История и СИД

Внешняя угроза ускоряла процесс объединения русских земель. Однако к середине XIV века складывается и другой центр объединения русских земель Великое ЛитовскоРусское княжество. На заключительном этапе объединения русских земель наиболее острой была борьба с Новгородской олигархической республикой. Этим в основном завершилось политическое объединение русских земель.

Русский

2013-08-20

29.5 KB

6 чел.

11. Возвышение Москвы и завершение формирования Российского централизованного государства (XIVXVI вв.).

В конце XIII - начале XIV века Русь начала оправляться от разорения. Росло земледелие. Феодальная раздробленность как система государственности начинала вступать в противоречия с социально-экономическим развитием страны. Внешняя угроза ускоряла процесс объединения русских земель.

Москва занимает географически важное положение:  с юга и востока ее прикрывали от ордынских вторжений Суздальско-Нижегородское и Рязанские княжества, с севера-запада – Тверское княжество и Великий Новгород. Леса вокруг Москвы были непроходимы для монголо-татарской конницы. Все это вызвало приток населения на земли Московского княжества. Москва стала центром развитого ремесла,  сельскохозяйственного  производства  и торговли. Она оказалась важным центром сухопутных и водных торговых путей. Возвышение Москвы объясняется также целенаправленной, гибкой политикой московских князей, сумевших привлечь на свою сторону другие княжества и церковь.  Основателем династии московских князей  был младший  сын Александра Невского – Даниил.

Рост могущества Москвы начался в период княжения Ивана Калиты (1325-1340 гг.). Он добился от золотоордынского хана признания себя великим князем над всей русской землей. Усилению Москвы способствовало и перенесение в нее митрополичьей кафедры.

Однако к середине XIV века складывается и другой центр объединения русских земель - Великое Литовско-Русское княжество. Борьба за княжение после смерчи Витовта в 1430 г.- национальная и религиозная рознь ослабили это княжество, в то время как Московское княжество продолжало укрепляться при сыновьях Ивана Калиты Симеоне Гордом (1340-1353 гг.) и Иване Красном (1353-135У гг.).

К концу 14 в. в состав Московского княжества вошли Муром, Нижний Новгород, земли на окраинах Руси. Территория увеличилась почти в 30 раз по сравнению с началом века. В 1480г. давившее почти 240 лет монголо-татарское иго было свергнуто.

К середине XV века Московское княжество выросло в могущественный массив. На заключительном этапе объединения русских земель наиболее острой была борьба с Новгородской олигархической республикой. Отстаивавшая свою обособленность местная знать изменила Руси и признала верховною власть литовского князя. В июле 1471 г на берегу реки Шелони войска новгородских феодалов были разбиты. В 1478 г земли великого Новгорода пошли в состав единого государства. В 1485 г. Москва присоединила Тверь. В 1510 г. была ликвидирована обособленность Пскова, а в 1520 г. - Рязани. Этим в основном завершилось политическое объединение русских земель.

В конце XV в. при поддержке украинского и белорусского народов Россия начала борьбу за возвращение охваченных литовскими феодалами русских земель на левом берегу Днепра, но Десне и на Оке.

Завершение окончательного объединения  русских земель вокруг Москвы в централизованное государство приходится на годы правления Ивана III, который первым принял титул – государь всея Руси. В это время двуглавый орел стал гербом нашего государства, был возведен из красного кирпича  Кремль, был создан первый судебник (1497 г), стали формироваться органы управления, принимал зарубежных послов в Грановитой  палате. Иван III ввел  термин “РОССИЯ”.

При нем были приняты особые знаки великокняжеского достоинства: “шапка Мономаха”, которая стала символом самодержавия, драгоценные оплечья - бармы и скипетр. Идеологическим обоснованием неограниченной власти великого князя была так называемая “теория третьего Рима”. Смысл ее заключался в признании великого князя наследником римского и византийского императоров. При Иване III были заложены основы сословно-представительной монархии.

При Иване III началось формирование центральных органов власти - приказов. Делопроизводство в приказах вели дьяки и подьячие. В начале XVI в. в России насчитывалось до десяти приказов. Так, дворцовый приказ ведал собственными владениями великого князя, посольский - внешними сношениями, разрядный - военными делами и т. д.

Преодоление феодальной раздробленности, образование и укрепление Российского государства привели к постепенному складыванию системы централизованного управления страной. Продолжала функционировать Боярская Дума, выросли центральные правительственные учреждения - приказы, возросла роль дворянства при ограничении прав феодальной аристократии. Но пережитки феодальной раздробленности сохранялись и влияли на внутреннюю политику России.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31721. Загальна характеристика процесу учіння 23.5 KB
  Загальна характеристика процесу учіння Учіння виявляється там де дії людини скеровуються свідомою метою засвоїти певні знання навички вміння форми поведінки і діяльності коли суб’єкт діє з метою засвоєння нового досвіду. Зміст учіння – гностична пізнавальна діяльність на основі пізнавальних психічних процесів за допомогою перцептивних мнемічних інтелектуальних імажинативних дій. Існує 3 основних групи мотивів учіння за їх джерелом: Внутрішні – зумовлені структурою потреб людини.
31723. Мотивація учіння 27 KB
  Мотивація учіння Будьяка діяльність здійснюється під впливом певних спонукань які є рушієм активності її суб'єкта. Навчальна мотивація визначається специфічними для навчальної діяльності факторами: власне освітньою системою освітнім закладом; організацією навчального процесу; суб'єктивними особливостями тих хто навчається вік стать інтелектуальний розвиток здібності рівень домагань самооцінка взаємодія з іншими тощо; суб'єктивними особливостями педагога насамперед його ставленням до учня до власної справи; специфікою навчального...
31724. Загальна характеристика праці вчителя 28.5 KB
  Загальна характеристика праці вчителя На основі системного підходу до аналізу педагогічної діяльності Н. До структурних компонентів належать суб'єкт та об'єкт педагогічної взаємодії предмет їх спільної діяльності цілі навчання і засоби педагогічної комунікації. Функціональними компонентами педагогічної діяльності на думку Н. Конструктивний компонент розкриває особливості конструювання вчителем власної діяльності та діяльності учнів з урахуванням близьких урок заняття цикл занять цілей навчання і виховання.
31725. Специфіка педагогічного мислення 27.5 KB
  Специфіка педагогічного мислення Педагогічне завдання є структурною одиницею мислення вчителя. Основним компонентом практичного мислення вчителя в якому найяскравіше проявляється внутрішня єдність інтелектуальних емоційних та вольових якостей особистості є процес прийняття педагогічних рішень. Ще одна важлива особливість мислення вчителя полягає в тому що теоретичні знання при розв'язанні педагогічних завдань використовуються як правило у знятому вигляді автоматично скорочено згорнуто. Зумовлено це поперше загальною тенденцією до...
31726. Педагогічне спілкування 28 KB
  Педагогічне спілкування Прагнення до людського спілкування виступає своєрідним внутрішнім стимулом рушієм діяльності особистості. Педагогічне спілкування це система органічної соціальнопсихологічної дії учителявихователя і вихованця в усіх сферах діяльності що має певні педагогічні функції спрямоване на створення оптимальних соціальнопсихологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості. Оптимальним треба вважати таке спілкування педагога з вихованцями у процесі навчальновиховної роботи яке створює найбільш...
31727. Методи педагогічної психології 29 KB
  Недоліки цього методу: пасивність спостерігача фіксація тільки зовнішніх проявів певних дій і вчинків складність кількісної обробки одержаних даних. Позитивні сторони методу – в його масовості швидкості одержання інформації легкої обробки даних можливості застосування математичних методів обробки даних і порівняльного аналізу декількох обстежень. Недоліки методу – важко розраховувати на повні правильні точні відповіді неможливість втручання в сам процес анкетування немає гарантій недобросовісного заповнення анкет тощо. Позитивні...
31728. Історія розвитку педагогічної психології 28 KB
  Історія розвитку педагогічної психології Становлення багатьох галузей наукового знання являє собою гетерогенний і гетерохронний і більше того розірваний у часі процес. поклала початок розвитку педагогічної теорії і цілеспрямованої організації шкільного навчання. Ця праця можна розглядати і як першу передумову тривалого суперечливого становлення педагогічної психології протягом більш ніж 250 років бо тільки в кінці 19 в. Весь шлях становлення і розвитку педагогічної науки може бути представлений трьома великими періодами етапами: Перший...
31729. Суспільна роль вчителя, його значення в перебудові суспільства 28.5 KB
  Діяльність педагога – вид соціально культурної діяльності спрямованої на передачу накопичених людством культури і досвіду від старших поколінь молодшим створення умов для їх всебічного гармонійного розвитку та підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві. Основою педагогічної діяльності є спільна діяльність людей у процесі якої кожен суб’єкт засвоює загальнолюдський досвід історично сформовані суспільні педагогічні комунікативні моральні та інші цінності знання і способи дій; формує себе як особистість. Метою...