28908

Цели и этапы перестройки

Доклад

История и СИД

Горбачевым перестройка нашла живой отклик во всех слоях советского общества. Если говорить коротко то перестройка€ означала: создание эффективного механизма ускорения социально – экономического развития общества; всестороннее развитие демократии укрепление дисциплины и порядка уважениек ценности и достоинству личности; отказ от командования и администрирования поощрение новаторства; решительный поворот к науке соединение научно технических достижений с экономикой и многое другое. К началу 1990х годов перестройка завершилась...

Русский

2013-08-20

26.5 KB

45 чел.

46. Цели и этапы перестройки

Перестройка — общее название совокупности политических и экономических перемен, проводившихся в СССР в 1986—1991 годах.

В ходе перестройки (особенно со второй половины 1989 года — после I Съезда народных депутатов СССР) резко обострилось политическое противостояние сил, выступающих за социалистический путь развития, и партий, движений, связывающих будущее страны с организацией жизни на принципах капитализма, а также по вопросам будущего облика Советского Союза, взаимоотношений союзных и республиканских органов государственной власти и управления.

К середине 80-х годов назревавшая необходимость перемен была понятна многим в стране. Поэтому предложенная в тех условиях М.С. Горбачевым «перестройка» нашла живой отклик во всех слоях советского общества. Если говорить коротко, то «перестройка” означала: создание эффективного механизма ускорения социально – экономического развития общества; всестороннее развитие демократии укрепление дисциплины и порядка уважениек ценности и достоинству личности; отказ от командования и администрирования, поощрение новаторства; решительный поворот к науке, соединение научно- технических достижений с экономикой и многое другое.

К началу 1990-х годов перестройка завершилась обострением кризиса во всех сферах жизни общества, ликвидацией власти КПСС и распадом СССР.

Этапы перестройки

Первый этап (март 1985 — январь 1987)

Этот период характеризовался признанием некоторых недостатков существовавшей политико-экономической системы СССР и попытками исправить их несколькими крупными кампаниями административного характера (т. н. «Ускорение») — антиалкогольная кампания, «борьба с нетрудовыми доходами», введение госприёмки, демонстрация борьбы с коррупцией. Какие-либо радикальные шаги в этот период пока не предпринимались, внешне практически всё оставалось по-старому. В то же время в 1985-86 годах была произведена замена основной массы старых кадров брежневского призыва на новую команду управленцев. Именно тогда в руководство страны были введены А. Н. Яковлев, Е. К. Лигачёв, Н. И. Рыжков, Б. Н. Ельцин, А. И. Лукьянов и другие активные участники будущих событий.

Второй этап (январь 1987 — июнь 1989)

Попытка реформирования социализма в духе демократического социализма. Характеризуется началом широкомасштабных реформ во всех сферах жизни советского общества. В общественной жизни провозглашается политика гласности — смягчение цензуры в СМИ и снятие запретов с того, что раньше считались табу. В экономике узаконивается частное предпринимательство в форме кооперативов, начинают активно создаваться совместные предприятия с зарубежными компаниями. В международной политике основной доктриной становится «Новое мышление» — курс на отказ от классового подхода в дипломатии и улучшение отношений с Западом. Часть населения охвачена эйфорией от долгожданных перемен и невиданной по советским меркам свободы. Вместе с тем, в этот период в стране начинает постепенно нарастать общая неустойчивость: ухудшается экономическое положение, появляются сепаратистские настроения на национальных окраинах, вспыхивают первые межнациональные столкновения.

Третий этап (июнь 1989—1991)

Заключительный этап, в этот период происходит резкая дестабилизация политической обстановки в стране: после Съезда начинается противостояние коммунистического режима с возникшими в итоге демократизации общества новыми политическими силами. Трудности в экономике перерастают в полномасштабный кризис. Достигает апогея хронический товарный дефицит: пустые полки магазинов становятся символом рубежа 1980—1990-х. Перестроечная эйфория в обществе сменяется разочарованием, неуверенностью в завтрашнем дне и массовыми антикоммунистическими настроениями. С 1990 года основной идеей становится уже не «совершенствование социализма», а построение демократии и рыночной экономики капиталистического типа. «Новое мышление» на международной арене сводится к односторонним уступкам Западу, в итоге чего СССР утрачивает многие свои позиции и фактически перестает быть сверхдержавой, еще несколько лет назад контролировавшей половину мира. В России и других республиках Союза к власти приходят сепаратистски настроенные силы — начинается «парад суверенитетов». Закономерным итогом такого развития событий стали ликвидация власти КПСС и распад Советского Союза.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25271. Римська («зовнішня» людина) і грецька («внутрішня» людина) гілки окцидентальної філософії Середньовіччя 29 KB
  Західноєвроп суспільства формуються як суспільства ієрархизованімайстер підмайстер – иежу перейти дуже важко; васал мого васала не мій васал – король не може впливати на васала свого васала. Світська і духовна ієрархія – кардинал і король – король не може впливати на васала папи.
25272. Містична діалектика середньовічної Європи (Екхарт, Бьоме) 28.5 KB
  Божество – основа внутрішнє джерело бога джерело його творчості. Душа – голвне творіння бога. Центральне місце в його філософії займає вчення про бога. Бог – це прірва яка народжує основу світу – велику містерію тілесності бога.
25273. Західноєвропейський „кордоцентризм” (Б.Паскаль, німецькі романтики) 34.5 KB
  Певна достовірність властива усім гносеологічним властивостям людини: відчуттям розуму серцю органу внутрішнього відчуття€ або чуттєвій інтуїції€ на відміну від інтелектуальної інтуїції Декарта. Особлива тема в його гносеології – критика розуму позбавлення його абсолютної величі€ і визнання його відносної мізерності€ тобто по суті визначення сфери і меж його достовірного використання. Паскаль прихильник просвітленого абсолютизму€ він протиставляє імперії влади€ – імперію розуму€. Друга магістральні ідея антропології Паска...
25274. Моністична філософська парадигма Нового часу (матеріалізм-ідеалізм) 33.5 KB
  Ідеалізм Нового часу – Лейбніц Берклі. Берклі визнає існування якісно різнорідних сфер буття: абсолютного духу або творця природи кінцевих духів€ що створені абсолютним духом і чуттєвих даних ідей€ що вкладені абсолютним духом в кінцеві духи або души і комбінації яких складають фізичні об’єкти зовнішнього світу. Берклі дотримується позицій суб’єктивного ідеалізму. Ідеї за Берклі пасивні вони засвоюються душею яка активна і володіє здатностями сприймати ідеї розум і викликати їх до впливу на них воля.
25275. Криза новочасного матеріалізму (критика Дж.Берклі та Д.Юма) 31.5 KB
  Берклі дотримується позиції суб’єктивноідеалістичного сенсуалізму. Свою критику емпіризму Берклі починає з розгляду локківського вчення. Використавши ці положення Локка як відправні точки Берклі фактично відступає від локківської позиції. А Берклі дає на них відповідь – просто витлумачує Локка в дусі категоричного заперечення об’єктивності первинних якостей.
25276. Піднесення і падіння ідеалістичної філософії (XVIII-XIX ст.) 35.5 KB
  Речі вважає він лише здаються нам незалежними від нас доки ми не усвідомили що вони є продуктами свідомої діяльності суб’єкту. Це відбувається за рахунок суб’єктивації природного світу здійснюваної за рахунок свободи як принципу активної діяльності суб’єкта. Вже в Канта поняття трансцендендентального суб’єкту не співпадає ні з індивідуальним людським суб’єктом ні з божественним розумом традиційного раціоналізму.Шеллінг 17551854 тотожність протилежностей суб’єкта і об’єкта робить вихідним пунктом свого вчення.
25277. Матеріалістичне розуміння історії К.Маркса 27.5 KB
  Гегель розуміє розвиток історії як розвиток абсолютного духу. Для нього історичний розвиток – це розвиток продуктивних силзасобів виробництва знарядь праці тобто капіталу а не духовності.
25278. Деградація філософії К.Маркса у працях Ф.Енгельса у 80-90р XIX 28.5 KB
  Енгельса у 8090р XIX Послідовники Маркса не змогли утриматись на рівні адекватного розуміння його філософії. Типовим виявом цього стала для Енгельса абсолютизація специфічного для філософії XVIIXVIIIст. протистояння матеріалізму та ідеалізму поширюване ним на всю історію філософії звідти і проголошення питання про відношення матерії та свідомості основним питанням філософії а боротьби матеріалізму та ідеалізму основною рушійною силою історикофілософського процесу.
25279. Діалектичний та історичний матеріалізм – російсько-радянська вульгаризація Марксового матеріалістичного розуміння історії 27.5 KB
  Ця філософія вульгаризувавши і догматизувавши елементи Марксової філософії на базі ленінського принципу партійності постала як різновид тоталітарної філософії XXст. – так званого марксизмуленінізму що ніби знаменувала своєю появою революційний поворот у філософії і була в цьому ранзі проголошеною єдино правильною і єдино науковою філософією. Подоланню тоталітарного марксизмуленінізму великою мірою сприяла її критика в 1960х у дусі повернення до адекватного прочитання філософії Маркса молодим поколінням філософів у СРСР у...