28920

НАЦИОНАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА СОВЕТСКОГО ГОСУДАРСТВА. ОБРАЗОВАНИЕ СССР

Доклад

История и СИД

ОБРАЗОВАНИЕ СССР После Октябрьской революции и победы большевиков одним из первых декретов новой власти стала Декларация прав народов России провозглашавшая равенство и суверенность всех народов их право на самоопределение вплоть до отделения и образования самостоятельных государств свободное развитие всех национальных меньшинств. После Гражданской войны начался процесс объединительного движения которое привело к образованию новой российской государственности – СССР. съезд полномочных представителей данных республик I съезд Советов Союза...

Русский

2013-08-20

23 KB

18 чел.

37 НАЦИОНАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА СОВЕТСКОГО ГОСУДАРСТВА. ОБРАЗОВАНИЕ СССР

После Октябрьской революции и победы большевиков одним из первых декретов новой власти стала Декларация прав народов России, провозглашавшая равенство и суверенность всех народов, их право на самоопределение вплоть до отделения и образования самостоятельных государств, свободное развитие всех национальных меньшинств. Законодательно федеративный принцип, как и право народов свободно решать вопрос о вхождении в Советскую Федерацию, был закреплен в Декларации прав трудящегося и эксплуатируемого народа, вошедшей составной частью в текст первой Конституции РСФСР (1918 г.).

В соответствии с принципом о праве наций на самоопределение советское правительство признало государственную независимость Финляндии, был подписан декрет об отказе от договоров о предыдущих разделах Польши.

Национальную автономию получили народы и народности Северного Кавказа, Закавказья, Средней Азии, Сибири и Дальнего Востока.

Воспользовавшись правом наций на самоопределение вплоть до отделения в годы Гражданской войны, многие народы бывшей Российской империи создавали собственные национально-государственные образования.

Не все из них были устойчивыми, их существование не было длительным.

Вновь образующиеся национальные республики по мере установления в них советской власти формировались вокруг РСФСР как федеративного центра. Это позволило остановить процесс распада единого централизованного Российского государства. После Гражданской войны начался процесс объединительного движения, которое привело к образованию новой российской государственности – СССР.

Актом учреждения Союза ССР стал Договор, заключенный между четырьмя республиками: РСФСР, Украиной, Белоруссией и Закавказской Федерацией (Армения, Грузия, Азербайджан). 30 декабря 1922 г. съезд полномочных представителей данных республик (I съезд Советов Союза ССР) утвердил Договор об образовании Союза Советских Социалистических Республик (СССР).

Основы государственного устройства СССР были закреплены в Конституции СССР, принятой в 1924 г.

Согласно Конституции в СССР закреплялось федеративное устройство (И. В. Сталин предлагал план автономизации) и право свободного выхода из СССР. Но к этому времени реальная власть была сконцентрирована в структурах РКП(б), опирающейся на единый управляющий центр – Центральный комитет. Республиканские организации входили в РКП(б) на правах областных подразделений и не обладали самостоятельностью.

Поэтому Советский Союз в реальной действительности приобрел характер унитарного государства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84575. Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання 44.12 KB
  Вони приймають участь в саморегуляції ритму дихання. Цим і визначається роль блукаючих нервів в забезпеченні ритму дихання. Варто відзначити що до рецепторів які знаходяться в легенях та в дихальних шляхах і які беруть участь в регуляції дихання відносяться: ірритантні рецептори легень які реагують на дію їдких газів пилу тютюнового диму холодного повітря і при збудженні зумовлюють звуження бронхів і гіпервентиляцію; юкстакапілярні рецептори що розміщуються поблизу капілярів легень і реагують на зміну механічних властивостей...
84576. Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання 44.53 KB
  Компоненти крові що стимулюють зовнішнє дихання. Адекватні подразники для них: збільшення Рсо2 артеріальної крові; зменшення рН артеріальної крові; зменшення Ро2 артеріальної крові. Інформація що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів викликає гіпервентиляцію підвищення глибини та частоти дихання нормалізація вказаних показників крові. Тобто за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням саморегуляція на основі негативного зворотнього зв’язку.
84577. Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні 42.93 KB
  При фізичному навантаженні розвивається гіпервентиляція ступінь якої пропорційна інтенсивності навантаження. Головним механізмом розвитку гіпервентиляції при фізичному навантаженні є безумовні рефлекси з пропріорецепторів працюючих м’язів керуючий пристрій КП яким є дихальний центр отримує по каналу зовнішнього зв’язку інформацію від пропріорецепторів працюючих м’язів про роботу що виконується; КП аналізує цю інформацію і викликає підвищення глибини та частоти дихання для того щоб при збільшених метаболічних потребах тканин склад...
84578. Методи визначення енерговитрат людини. Дихальний коефіцієнт. Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини 49.84 KB
  Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини. Тобто 1й закон термодинаміки представляє собою закон збереження енергії. Ентропія – міра невпорядкованості системи міра деструкції та розсіяності енергії. Тобто 2й закон обмежує можливі самовільні перетворення енергії в системі.
84579. Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину 44.73 KB
  Основний обмін ОО – добові енерговитрати організму в стандартних умовах: зранку тому що є добові коливання рівня енерговитрат – він мінімальний вночі о 34 годині й максимальний ввечері о 1718 годині; в умовах фізичного та емоційного спокою м’язева робота супроводжується збільшенням енерговитрат організму так як на скорочення м’язів необхідно витрачати значну кількість енергії; в умовах емоційної напруги активується симпатичний відділ вегетативної нервової системи збільшується кількість катехоламінів та тироксину розщеплення...
84580. Робочий обмін, значення його визначення 46.22 KB
  За величиною РО населення поділяють на 6 груп: Для людей віком 1829 років добові енерговитрати в різних групах складає: Група Добові енерговитрати Чоловіки Жінки кДж ккал кДж ккал 1 11715 2300 10142 2400 2 12552 3000 10669 2550 3 13388 3200 11296 2700 4 15480 3700 13179 3150 5 17991 4300 6 20043 4900 16423 3850 1 група – переважає розумова праця; 2 група – зайняті легкою фізичною працею; 3 група – виконання фізичної роботи середньої важкості; 4 група – зайняті важкою фізичною працею; 5 група – зайняті дуже важкою фізичною роботою; 6 група...
84581. Температура тіла людини та її добові коливання 37.09 KB
  Організм людини належить до гомойотермних – здатний підтримувати сталу температуру тіла незалежно від коливань температури навколишнього середовища. Поняття гомойотермії стосується ядра тіла внутрішні органи та головний мозок. Оболонка тіла людини шкіра та підшкірна клітковина є пойкілотермними – її температура залежить від температури навколишнього середовища.
84582. Фізіологічне значення гомойотермії. Терморецептори і центр терморегуляції 51.2 KB
  Підтримка сталості температури ядра необхідна для нормального протікання процесів обміну речовин в клітинах активність ферментів залежить від температури. Організм людини краще переносить зниження температури – життєдіяльність зберігається до 26 С. До підвищення температури організм людини менш стійкий – її підвищення до 43 С протягом більшменш тривалого часу зумовлює смерть внаслідок порушення процесів обміну речовин та функцій клітин. Більш вигідним корисним є вмикання регуляції за збуренням оскільки при цьому попереджуються...
84583. Теплоутворення в організмі, його регуляція 42.13 KB
  В дорослих цей механізм посилення теплоутворення мобілізується рідко лише за умови тривалої дії холодових факторів коли виникає загроза зниження температури ядра тіла. Цей механізм теплоутворення часто використовується регуляторними механізмами за необхідності збільшити теплоутворення. Виділяють наступні види скоротливого термогенеза: терморегуляторний тонус – збільшення тонусу м’язів яке починається з м’язів шиї та плечового поясу; виникає безумовнорефлекторно може збільшити теплоутворення на 50100; м’язове тремтіння виникає...