28970

Реформы и контрреформы Александра III

Доклад

История и СИД

Реформы и контрреформы Александра III 1. Александр III правил с 1881 по 1894 гг. После убийства отца Александр III выдвинул программу своего царствования: подавление оппозиции революционного движения; укрепление основ российской жизни самодержавия православия народности. Александру III было известно что перед смертью его отец одобрил проект либеральных реформ М.

Русский

2013-08-20

26.5 KB

9 чел.

Вопрос №25. Реформы и контрреформы Александра III

1. Александр III правил с 1881 по 1894 гг. Его не готовили на царствование, он получил военное образование, был скромен, трудолюбив, привязан к семье, имел стальную волю, был неглуп, но его мышление было достаточно приземленным, он плохо видел перспективу. Был консервативен, сдержан во внутренней политике, отличался осторожностью, мудро избегал войны.

2. После убийства отца Александр III выдвинул программу своего царствования:

> подавление оппозиции, революционного движения;

> укрепление основ российской жизни — самодержавия, православия, народности.

Александру III было известно, что перед смертью его отец одобрил проект либеральных реформ М. Т. Лорис-Меликова (конституция и пр.). Но под влиянием обер-прокурора Синода Ю. А. Победоносцева, деятеля крайне реакционного, новый император отказался от этого проекта, заявив, что его отец «слишком много нареформировал». Некоторые историки считают, что Александр III проводил контрреформы, направленные на постепенный возврат к старому, укрепление сословного строя, самодержавия. Но эти попытки были безуспешны.

3. Лорис-Меликов ушел в отставку, было введено положение о режиме чрезвычайного управления (высылка неугодных лиц, военные суды, закрытие газет, вузов).

4. Наиболее сложной оставалась крестьянская проблема. При Александре III были предприняты определенные меры для облегчения положения крестьян: отменено временнообязанное состояние крестьян, понижена сумма выкупных платежей и началась постепенная отмена подушной подати. В 1882 г. учреждается Крестьянский банк, который давал дешевые кредиты для покупки крестьянами земель. В 1889 г. крестьянам было разрешено переселяться на другие земли, при этом им предоставлялись льготы на 3 года, освобождение от воинской повинности. И в то же время Александр III укреплял помещичье хозяйство, власть дворян над крестьянами, поддерживал крестьянскую общину. Царю принадлежат слова: «Не надо верить вздорным слухам о бесплатной раздаче земли».

5. При новом министре внутренних дел Д. А. Толстом (с 1882 г.) началось усиление репрессивной политики. Теперь министр или генерал-губернатор могли объявить любой район страны «на исключительном положении», высылать нежелательных лиц, закрывать предприятия и газеты, вводить военные суды. Политический строй России стал приобретать черты полицейского государства. Возникли охранные отделения («охранки»), наблюдающие за общественным порядком и безопасностью.

6. По закону 1884 г. университеты лишались автономии, в 2 раза выросла плата за обучение, были запрещены студенческие организации. Увеличено количество уроков на изучение религиозных предметов и классических языков. Из библиотек были изъяты сотни названий книг.

7. Александр III стремился сохранить унитарный характер государства. Основой его курса стала русификация национальных окраин. Русская православная церковь находилась в исключительном положении. Только в Средней Азии были оставлены в неприкосновенности мусульманская церковь и мусульманские суды.

Итоги: несмотря на всю свою реакционность, правление Александра III  имело и положительные стороны. Так сохранилась система судопроизводства, земства и городское самоуправление не было до конца уничтожено, понизились выкупные платежи и прекратилось временнообязанное положение крестьян. В ходе военной реформы в армии наметилась некоторая демократизация офицерского корпуса. Так к 1890-м годам наметилась определенная социальная стабильность, но вместе с тем была заложена основа противостояния консерватизму, характерному для политики правительства.          


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25241. Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера 25.5 KB
  логічна теорія наукового методу є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення €œпрогнози€ з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...
25242. Основні концепції історико-філософського процесу 29.5 KB
  Основні концепції історикофілософського процесу. Можна виділити 3 історикофілософські парадигми: негативістську класичнугегелівську та пост класичну. Він будує свою систему як свбоме усвідомлення всього попереднього історикофілософського досвіду. Стрижнем історикофілософського наслідування її внутрішнім механізмом є діалектичне заперечення яке одержує значення найважливішого методологічного принципу аналізу поступального руху філософського знання наступна філософська система не просто відкидає попередню а діалектично заперечує її...
25243. Співвідношення понять метафізики та діалектики 28 KB
  Співвідношення понять метафізики та діалектики. Предмет метафізики надемпіричний. Кантівська критика метафізики: €œстара мф це наука про надчуттєви принципи буття €œнова€ умоглядна картина світу. Помилка старої метафізики некритичне розповсюдження діяльності розсудку за межі можливого досвіду.
25244. Сучасна лінгвістична філософія 33 KB
  Ніцше: оманливість мови та критика незмінності і однаковості подвійного субєкта. Платон €œКратил€: Проблема називання обєктів позначає початок витоків людської мови. Задля опису функціонування мови Сосюр розрізнив поняття мови загальної системи правил і мовлення конкретного застосування мови. Хомський: пристосовує картезіанську метафізику до структури мови.
25246. Поняття трансцендентальної єдності аперцепції у Канта 25.5 KB
  Звязок багатоманітного не міститься в чистій формі чуттєвого споглядання це дія виключно розсуду. вищий принцип всякого застосування розсуду і обєктивна умова всякого пізнання це те завдяки чому все дане в спогляданні багатоманітне обєднується в понятті про обєкт.Ап застосування категорій розсуду до чуттєвого споглядання призводить до конструювання для люд. другий вид синтезу чуттєвого матеріалу поруч з категоріями який є властивим розсуду.
25247. Поняття трансцендентальної єдності апперцепцій у філософії Канта 21.5 KB
  є трансцендентальна єдність самосвідомості тобто така що передує досвіду і утв можливість апріорногодо досвідного пізнання. Кант поєднує в нову структуру суть якої коли б свідомість була не єдиною а мозаїчною то окремі властивості обєкта потрапляли б у різні її незалежні частини і синтез їх став би неможливим а саме в ньому і полягає пізнання. Синтетична єдність свідомості є обєктивною умовою будьякого пізнання.
25248. Принципи і основні положення екзистенційної діалектики Кіркегора 27.5 KB
  Принципи і основні положення екзистенційної діалектики Кіркегора. Субєктивна екзистенціальна діалектика Кіркегора виростає як протиставлення системі Гегеля де людина підвладна анонімному принципу історичного розвитку втрачає свою індивідуальність. ЕД виявляється у Кіркегора способом зберегти особистісне відношення людини і Бога на шляху до якого людина проходить три стадії: естетичну етичну та релігійну.
25249. Філософія та світогляд 24 KB
  Філософія форма теоретичного розвитку світогляду. Три типи світогляду: Буденний формується умовами життя та передається з покоління в покоління за допомогою досвіду. Отже філософія певний тип світогляду хоча всі люди мають світогляд але не кожна людина виходить на філософських рівень у світоглядних орієнтуваннях. Звідси випливає що філософія постає як теоретична форма світогляду.