2898

Паризька мирна конференція

Конспект урока

История и СИД

Паризька мирна конференція. Розглянути основні післявоєнні договори, розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії, виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої історії Обладнання: підручник, карта, дидакт...

Украинкский

2012-10-21

24.48 KB

30 чел.

Паризька мирна конференція.

Мета: розглянути основні післявоєнні договори, розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії; виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої історії

Обладнання: підручник, карта, дидактичний матеріал.

Хід уроку

Організація навчальної діяльності.

1.Організація роботи Паризької мирної конференції

11 листопада 1918 р. представники німецького уряду підписали у Комп’єнському лісі продиктовані представниками країн Антанти умови угоди про перемир’я.

Для опрацювання та підписання мирних договорів з Німеччиною та її союзниками була скликана в Парижі мирна конференція яка почала свою роботу 18 січня 1919 р.

У роботі Паризької мирної конференції взяли участь представники 27 країн.

Антидемократичний характер.

Рішення найважливіших питань на засіданнях так званої „ради десяти”, до якої входили по два представники від кожної з п’яти великих держав-переможниць – Англії, Франції, США, Італії та Японії.

Ним стала так звана „рада чотирьох”, де радились голови делегацій Англії, Франції, США та Італії. Фактично ж вирішувачами справ мирної конференції стали три чоловіки: прем’єр-міністр Франції Жорж Клємансо, прем’єр-міністр Англії Девід Ллойд-Джордж та президент США Вудро Вільсон.

Завдання:

опрацювати прийнятні для них принципи нової післявоєнної системи міжнародних відносин;

здійснити переділ сфер впливу найкрупніших держав, привести їх у відповідність до підсумків Першої світової війни;

вирішити долю основних об’єктів післявоєнного переділу світу – колоній Німеччини та володінь Турецької імперії на Арабському Сході.

2. Плани післявоєнного устрою світу та цілі держав-переможниць

Плани США.

Вони були викладені у посланні президента Вільсона конгресу США 8 січня 1918 р. Так з’явилися славнозвісні „Чотирнадцять пунктів Вільсона”.

відміну усіх таємних договорів поміж країнами Антанти, укладених ними в роки Першої світової війни з метою переділу колоній та сфер впливу;

забезпечення свободи мореплавства;

відміну усіх митних бар’єрів та міжнародне визнання принципів „відкритих дверей” та „рівних можливостей”;

справедливе вирішення колоніальних проблем та можливість визнання права народів колоніальних країн на незалежність;

обмеження озброєнь;

відкриті та гласні переговори про укладення миру з Німеччиною та її союзниками;

створення міжнародної організації з охорони миру – Ліги Націй.

Відразу після послання президента Вільсона конгресу в американській пресі розгорнулась галаслива кампанія уславлення „Чотирнадцяти пунктів Вільсона”, уславлення „миролюбства”, „безкорисливості” та „благородних спрямувань” Сполучених Штатів. Так, вже наступного дня після появи „Чотирнадцяти пунктів” газета “New York Tribune” писала: „Учорашнє звернення президента до конгресу буде жити як один з найвеличніших документів американської історії та як одне з незмінних приношень Америки на вівтар світової свободи”.

Англійська делегація на Паризькій мирній конференції на чолі з Ллойд-Джорджем день за днем вела рішучу боротьбу проти надмірних зазіхань США, проти їх претензій на верховенство, проти американських планів нав’язування„ нового світового порядку” через Лігу Націй та гасла „відкритих дверей” та „рівних можливостей”, за допомогою яких Сполучені Штати розраховували на встановлення своєї гегемонії в післявоєнному світі.

Перша світова війна дуже вплинула на становище і роль США у світі. У ході війни зросла економічна сила цієї країни. Із боржника вона перетворилась на кредитора. Основною метою США було посилення впливу на європейські держави-переможниці.

Велика Британія ставила собі за мету ліквідувати німецький флот і здобути панівне становище на морі. Своєї мети вона досягла ще до початку конференції. Також їй вдалося встановити свій контроль над частиною Османської імперії. Тому англійська делегація в Парижі хотіла закріпити вже досягнуте, хоча була дуже занепокоєна зростанням американського флоту.

Найбільше в Першій світовій війні постраждала Франція. На її території велися бойові дії, вона стала боржником за час війни. Через те в країні було дуже популярне гасло «Німці за все заплатять». Французька делегація ставила за мету послабити Німеччину. Вона хотіла повернути собі Ельзас і Лотарингію. Були в неї і далекоглядні плани: не допустити об'єднання Німеччини й Австрії та створити буферну німецьку державу на лівому березі річки Рейн. А ще Франція хотіла загарбати частину османської спадщини.

Англія і Франція виступили спільно проти спроб американського президента В. Вільсона запобігти переділу світу. Підготовка мирної конференції засвідчила нове співвідношення сил на міжнародній арені.

Засідання відбувались при зачинених дверях. Малі країни на засідання не допускались. Паризька мирна конференція тривала з перервами від 18 січня 1919 р. до кінця січня 1920 р. У результаті її роботи були підготовлені мирні договори з переможеними країнами. Держави-переможниці не запросили на конференцію делегації УНР, ЗУНР, Білорусії, Грузії та ін., які представляли інтереси країн, проголошених на теренах колишньої Російської імперії.

На конференції точилась гостра боротьба з приводу розподілу територій. Італія, яку схилили взяти участь у війні на боці Антанти і обіцяли передати їй Південний Тіроль, усе східне узбережжя Адріатичного моря і частину Малої Азії, тепер вимагала цих територій. Але країни-переможниці на конференції дуже низько оцінили внесок Італії у перемогу і ці території віддали Сербії. Румунія взяла активну участь у придушенні Угорської революції. За це їй були передано Трансільванію, Буковину, Банат з австро-угорської спадщини.

У квітні 1919 р. текст мирного договору з Німеччиною нарешті був складений. До нього увійшло 440 статей та один протокол. Це був головний документ післявоєнного мирного врегулювання. Німецька делегація була викликана до Парижу для його вручення. Німці намагалися внести хоч деякі зміни, але марно. 28 червня 1919 р. у Версалі було підписано цей мирний договір.

За наполяганням В. Вільсона, у текст договору було внесено статут Ліги Націй. Це стало головною причиною, чому сенат США не ратифікував Версальський договір. Адже США не вступили до Ліги Націй. Китай також відмовився підписати договір, бо одну з його провінцій було передано Японії.

За умовами договору, Франції поверталися її землі — Ельзас і Лотарингія, вугільні шахти Саару, хоч уся територія і підлягала протягом 15 років управлінню Лігою Націй. На 15 років окупаційні війська Антанти зайняли лівий берег Рейну та здійснювали демілітаризацію 50-кілометрової ділянки на правому бере зі Рейну. Польща отримала Познань, частину верхньої Сілезії, райони Померанії та Східної Пруссії, яку відділяв від території Німеччини так званий «польський коридор», що відкривав Польщі вихід до Балтійського моря. Мемель (Клайпеда) переходив під управління держав-переможниць (з 1923 р. належить Литві), Данциг (Гданськ) був проголошений «вільним містом» і залишався під захистом Ліги Націй. Бельгія після плебісциту отримала округи Ейпен, Мальмеді та Морене. Данія заволоділа північною частиною Шлезвігу. Підсумок розчленування Німеччини був таким: вона втратила сьому частину своєї території, на якій мешкала одна двадцята її населення.

Німеччина повністю втратила всі колонії, їй заборонялось мати армію більше, ніж 100 тис. осіб, військово-повітряний і підводний флот, була скасована загальна військова повинність та ліквідовано генеральний штаб. Німеччина була зобов'язана сплатити репарації в сумі 132 млрд золотих марок. З цієї суми Франція мала отримати 52%, Велика Британія — 22%, Італія — 10%. Щоб забезпечити гарантії виконання договору, союзницькі війська мали окупувати територію на захід від Рейну терміном від 5 до 15 років.

Паризька мирна конференція дала згоду на анексію Закарпатської України Чехословаччиною, Північної Буковини та Бессарабії— Румунією. Щодо Польщі було запропоновано обмежити її територію землями, населеними поляками («лінією Керзона»). Однак Польща захопила Східну Галичину й Західну Волинь, і великі держави це загарбання санкціонували.

Наприкінці Першої світової війни розпалася Австро-Угорська імперія. На її території були утворені такі держави: Польща, Королівство сербів, хорватів і словенів, Чехословаччина, Австрія та Угорщина. Ці події потрібно було юридично обґрунтувати на основі міжнародно-правових норм.

10 вересня 1919 р. був підписаний Сен-Жерменський мирний договір з Австрією. За ним визначались нові державні кордони Австрії. їй дозволялось мати 30-тисячну армію і заборонялось приєднуватись до Німеччини. Австрія повинна була сплачувати репарації, але значно менші, ніж Німеччина. Такі умови на довгий час обмежили суверенітет Австрійської республіки.

27 листопада 1919 р. у передмісті Парижа Неї-сюр-Сен був підписаний мирний договір з Болгарією. їй заборонялось мати армію більшу, ніж 20 тис. осіб. Вона втратила ряд територій, у тому числі і вихід до Егейського моря. Болгарія мала виплатити репарації в сумі 725 млрд золотих франків протягом 37 років. Такі умови мирного договору ще більше загострили національні протиріччя на Балканах.

4 червня 1920 р. було підписано мирний договір з Угорщиною. Таке запізнення було зумовлено існуванням Угорської Радянської республіки. За цим договором територія країни зменшилась у 3 рази, а населення — у 2,5 разу. Угорщині дозволялось мати армію в межах 35 тис. осіб, а загальна військова повинність заборонялась.

10 серпня 1920 p. було підписано Севрський договір із султанським урядом Туреччини. За ним відбувся поділ Османської імперії.

Версальський та інші мирні договори закріпили успіх переможців, але не встановили справедливого і стабільного устрою у Європі. Тому пророчими виявились слова французького маршала Фоша: «Насправді це не мир, а перемир'я на двадцять років».

Домашнє завдання: Конспект, реферати.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52925. Речовий етикет і загальна культура молодших школярів 9.99 MB
  Виявити, теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування базової культури учнів початкової школи й емпірично довести ефективність їх реалізації
52926. Сценарій уроку - гри „Еврика” 60 KB
  Як називається чотирикутник у якого сторони протилежні паралельні 2. Як називається паралелограм у якого всі сторони рівні 6. 7 Як називається паралелограм у якого діагоналі перпендикулярні 8. Як називається відрізок що сполучає протилежні вершини 10.
52928. Сценарій пісенного конкурсу «Євробачення – 2012» 71.5 KB
  Ведучий 1: Увага Увага Починаємо пісенний конкурс гімназійної молоді Євробачення 2012 звучить патетична мелодія Ведучий 2: Дім наш рідний Україна Ріки гори і озера У Європу несемо ми Жовтосинії знамена. Ведучий 1: Бо є доля в нас єдина...
52929. Донецк -- один из городов-хозяев Евро-2012» для 5 класса 97.5 KB
  Донецк один из городов хозяев Евро 2012 Цель: познакомить детей с Донецком городом где будет проходить Евро 2012 с его историей значимыми местами города выда ющимися людьми Донбасса прославившими родной край Украину; развивать познавательный интерес желание и возможность прославить родной город своими достижениями; ...
52931. Поняття допоміжного алгоритму. Алгоритми-процедури та алгоритми-функції. Створення програм з використанням функцій 12.67 MB
  Алгоритмипроцедури та алгоритмифункції. Мета: навчаюча дати поняття про допоміжні алгоритми типи допоміжних алгоритмів навчити оформлювати підпрограмифункції мовою Паскаль; розвиваюча активізувати пізнавальну діяльність учнів; розвивати логічне мислення; застосовувати набуті знання до розвязування конкретних завдань; розвивати абстрактне і логічне мислення; виховна виховувати інформаційноосвічену людину; виховувати самостійність в роботі і...
52932. Перспективи входження України до Євросоюзу 66 KB
  Перспективи входження України до Євросоюзу. розкрити місце України у розширенні Євросоюзу. розкрити причини низького рівня розвитку економіки України. показати шляхи економічного розвитку та зростання України.
52933. Поурочні плани для курсу за вибором «Євроклуб» 762 KB
  Виховання учнів здійснюється через систему особистісних стосунків із новою культурою і процесом оволодіння нею. Виховна мета це виховання в учнів: позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування; розуміння сучасних інтеграційних процесів та тенденцій; поваги до народу носія цієї мови толерантного ставлення до його культури звичаїв і способу життя; культури спілкування прийнятої в сучасному цивілізованому світі; емоційноціннісного ставлення до всього що нас оточує; розуміння важливості оволодіння іноземною мовою...