29227

Социальные институты культуры

Доклад

Культурология и искусствоведение

Традиционно семья определяется как основанное на браке и кровном родстве объединение людей связанное общностью быта и взаимной ответственностью. Но семья как правило представляет более сложную систему отношений чем брак поскольку она может объединять не только супругов но и их детей а также других родственников. Семья как социальный институт в различных культурах принимает различные формы. В зависимости от формы брака выделяются моногамная и полигамная семья.

Русский

2013-08-21

39 KB

108 чел.

Конец формы

Социальные институты культуры

Каждый компонент социальной жизнедеятельности имеет соответствующие формы организации, т.е. институты, обеспечивающие как его поддержание, так и воздействие на общественную жизнь в целом. Экономика не может функционировать без определенных форм собственности на средства производства, производственных коллективов, организации предпринимателей и трудящихся и т.д. Политика получает свое выражение прежде всего в деятельности государства и политических партий.

Социальный институт не сводится к наличию организаций или учреждений, занимающихся отведенной им деятельностью. Институт включает в себя и какие-то «блоки» целенаправленной деятельности (например, ритуалы, праздники), через которые поддерживается общественная жизнь.

Институт всегда представляет собой ряд компонентов:

  •  некоторую внутренне слаженную систему функций, закрепленных предписаниями (нормы, уставы), оправдывающими данный институт и соотносящими его с другими сферами;
  •  материальные средства (здания, финансы, оборудование), обеспечивающие деятельность данного института;
  •  носителей (кадры), вербуемых в соответствии с принципами, соотнесенными с целями данного института (служители культа, различные слои интеллигенции).

Социальные институты организуют и координирует деятельность людей в каждой сфере, без чего эта деятельность приобрела бы разрозненный, непоследовательный и неустойчивый характер.  

Например, одним из важнейших социальных институтов культуры является институт семьи. Традиционно семья определяется как основанное на браке и кровном родстве объединение людей, связанное общностью быта и взаимной ответственностью. Первоначально основу семейных отношений составляет брак. Брак — это исторически меняющаяся социальная форма отношений между женщиной и мужчиной, посредством которой общество упорядочивает и санкционирует их супружеские и родственные права и обязанности.

Но семья, как правило, представляет более сложную систему отношений, чем брак, поскольку она может объединять не только супругов, но и их детей, а также других родственников. Поэтому семью следует рассматривать не просто как брачную группу, но и как социальный культурный институт, т. е. систему связей, взаимодействий и отношений индивидов, выполняющих функции воспроизводства человеческого рода и регулирующих все связи, взаимодействия и отношения на основе определенных ценностей и норм, подверженных обширному социальному контролю через систему позитивных и негативных санкций.
Семья как социальный институт в различных культурах принимает различные формы. В связи с этим ученые выделяют ряд типов семейной организации. В зависимости от формы брака выделяются моногамная и полигамная семья. Моногамная семья предусматривает существование брачной пары — мужа и жены, полигамная — или муж, или жена имеют право иметь нескольких жен или мужей.

В зависимости от структуры родственных связей выделяется простой, нуклеарный, или сложный, расширенный тип семьи. Нуклеарная семья представляет собой супружескую пару с детьми, не состоящими в браке. Если некоторые из детей состоят в браке, то образуется расширенная, или сложная семья, включающая в себя два или более поколений.


В современном обществе наблюдается процесс ослабления семьи как социального института, изменение ее социальных функций, неролевых семейных отношений. Семья утрачивает свои ведущие позиции в социализации индивидов, в организации досуга и других важнейших функциях Традиционные роли, при которых женщина вела домашнее хозяйство, рожала и воспитывала детей, а муж был хозяином, часто единоличным собственником имущества, и обеспечивал экономическую самостоятельность семьи, заменились ролевыми, при которых подавляющее большинство женщин в странах с христианской и буддийской культурами стали участвовать в производственной, политической деятельности, экономическом обеспечении семьи и принимать равное, а иногда ведущее участие в принятии семейных решений Это существенно изменило характер функционирования семьи и повлекло за собой ряд позитивных и негативных для общества последствий. С одной стороны, оно способствовало росту самосознания женщины, равенства в супружеских отношениях, с другой стороны, усугубило конфликтную ситуацию, воздействовало на демографическое поведение, приводя к снижению рождаемости и увеличивая уровень смертности.

Социальный институт - совокупность норм, предписаний и требований, связанных с определенной организационной структурой, посредством которых общество контролирует и регулирует деятельность людей в наиболее важных сферах общественной жизни.

Социальными институтами являются:

собственность

государство

политические партии

семья

церковь

трудовые организации

учреждения образования и воспитания

наука

средства массовой информации.

PAGE  2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.
25167. Філософські засади гуманітарного знання 28 KB
  Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...
25168. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність 22.5 KB
  Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.
25169. Ідея поступу в філософії історії Просвітництва 24 KB
  Ідея поступу загальносвітоглядна ідея що відображає віру в прогрес і є символом європейської цивілізації. Активного розвитку в епоху Просвітництва набуває ідея розвитку. Ідея поступу розглядає історію як певний процес що прямує до досконалості. Також ідея поступу включає в себе ідею породження тобто кожна наступна стадія розглядається як результат попередньої.
25170. Поняття феномену у феноменологічній філософії 31 KB
  Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій феноменологічній установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.
25171. М.Фуко. “Слова і речі” 28 KB
  Підзаголовок €œАрхеологія гуманітарного знання€. Археологія як протиставлення кумулятивістським концепціям для яких найважливішим є прогрес знання через накопичення спостережених фактів. В книзі €œАрхеологія знання€ доробив та €œпомякшив€ розриви між епістемами за рахунок поняття €œдискурсивна практика€.
25172. Роль соціальних інститутів в житті суспільства 25.5 KB
  Соціальні інститути бувають: Економічні поділ праці право приватної власності заробітна плата; Політичні держава армія суд партії Інститути шлюбу та сімї Виховні Соціальні інститути в системі культури.Дюркгейма вивів ряд базових соціальних характеристик якими повинні володіти соціальні інститути. Інститути сприймаються індивідами як зовнішня реальність. Інститути сприймаються індивідом як об'єктивна реальність.
25173. Поняття нації в сучасній соціальній філософії 25 KB
  Поняття нації в сучасній соціальній філософії. Але якщо говорити про сучасне розуміння нації то панує ряд таких тенденцій: Нації це явища модерної епохи Європоцентризм погляди дослідників завжди спрямовані на Європу пр розгляді цього поняття Нації це штучно створений феномен вони є продуктом процесу модернізації та створені для певних цілей. Нації це територіальні та політичні спільноти Вони завжди засновані на соціальній комунікації. Ентоні Сміт пропонує виокремлювати такі підходи до розуміння нації в сучасну епоху:...
25174. Критика соціальних теорій Гегеля і Маркса за працею К.Поппера “Відкрите суспільство та його вороги” 22.5 KB
  Найголовніший пункт критики ідея історичної закономірності розвитку людської спільноти. Поппер відкидає поняття закону історії і каже що історичні факти можна пояснити після того як вони відбулися але шукати в них закономірності немає сенсу. Закономірності вивчає соціологія історія ж аналізує окремі події. Він вважав хибною дихотомію природничонаукового та соціального знання через те що й там і там діє принцип фальсифікації заперечував існування обєктивних законів історії стверджував відсутність жорсткого детермінізму в природі і...