29230

Личность и общество в системе культуры: инкультурация, социализация, аккультурация, маргинальность

Доклад

Культурология и искусствоведение

существовавший к тому времени термин социализация не охватывал процессов усвоения когнитивных познавательных аспектов культуры знаний верований ценностей и т. Оно подвергалось критике ввиду неопределенности его значения; кроме того оно по сути дублировало гораздо более широко использовавшийся термин социализация а его происхождение было прямо связано с не вполне правомерной попыткой противопоставления общества и культуры. СОЦИАЛИЗАЦИЯ процесс усвоения и активного воспроизводства индивидом социокультурного опыта социальных...

Русский

2013-08-21

42.5 KB

21 чел.

Личность и общество в системе культуры: инкультурация, социализация, аккультурация, маргинальность.

АККУЛЬТУРАЦИЯпроцесс изменения материальной культуры, обычаев и верований, происходящий при непосредственном контакте и взаимовлиянии разных соци-окультурных систем. Термин  используется для обозначения как самого этого процесса, так и его результатов. Близкими к нему по значению являются такие термины, как “культурный контакт” и “транскультурация”.

Понятие аккультурации. начало использоваться в американской культурной антропологии в к. 19 в. в связи с исследованием процессов культурного изменения в племенах сев.-амер. индейцев (Ф. Боас, У. Холмс, У. Мак-Джи, Р. Лоуи). Первоначально оно применялось в узком значении и обозначало преимущественно процессы ассимиляции, происходящие в индейских племенах вследствие их соприкосновения с культурой белых американцев.

Во 2-ой пол. 30-х гг. наметился интерес к более систематическому изучению аккультурационных процессов. В 1935 Редфилд, Линтон и Херсковиц разработали типовую модель исследования аккультурации.

Они определяли её как “совокупность явлений, возникающих вследствие того, что группы индивидов, обладающие разными культурами, входят в постоянный непосредственный  контакт, при котором происходят изменения в изначальных культурных паттернах (образцах) одной из групп или их обеих”. 

Редфилд, Линтон и Херсковиц выделили три основных типа реакции группы-реципиента на ситуацию культурного контакта:

  •  принятие (полное замещение старого культурного паттерна новым, почерпнутым у донорской группы);
  •  адаптацию (частичное изменение традиционного паттерна под влиянием культуры донорской группы);
  •  реакцию (полное отторжение культурных паттернов “донорской группы” усиленными попытками сохранить традиционные паттерны в неизменном состоянии).

Данная схема анализа оказала благотворное влияние на исследования и получила дальнейшую разработку.

ИНКУЛЬТУРАЦИЯ процесс приобщения индивида к культуре, усвоения им существующих привычек, норм и паттернов  (образцов) поведения, свойственных данной культуре; термин введен Херсковицем в работе 1948.

Примерно в то же время Клакхон ввел аналогичный по смыслу термин “культурализация”, т.к. существовавший к тому времени термин “социализация” не охватывал процессов усвоения когнитивных  (познавательных) аспектов культуры (знаний, верований, ценностей и т.п.).

В узком смысле инкультурация обозначает усвоение культурных норм и ценностей ребенком.

В широком смысле инкультурация понимается как процесс, не ограничивающийся периодом раннего детства и включающий в себя процессы усвоения культурных паттернов взрослым индивидом. В последнем случае термин может применяться по отношению к иммигрантам, адаптирующимся к новым культурным условиям; он может также использоваться в контексте исследования культурного контакта и культурного изменения.

Понятие инкультурации не получило широкого распространения и использовалось почти исключительно в американской антропологической традиции. Оно подвергалось критике ввиду неопределенности его значения; кроме того, оно по сути дублировало гораздо более широко использовавшийся термин “социализация”, а его происхождение было прямо связано с не вполне правомерной попыткой противопоставления общества и культуры.

МАРГИНАЛЬНОСТЬ КУЛЬТУРНАЯ (от лат. - край) — понятие, характеризующее положение и особенности жизнедеятельности групп и отдельных личностей, чьи установки, ценностные ориентации, модели поведения одновременно соотнесены с различными культурными системами и проистекающими из них требованиями, но ни в одну из которых они не интегрированы полностью.

При культурной плюралистичности (множественности) современного общества каждый человек находится в ситуации взаимодействия с различными культурными системами, включен в различные социальные миры, предъявляющие ему несовпадающие, а нередко и противоречащие друг другу требования.

Типичными примерами могут быть различного рода мигранты (напр., деревенские жители в городе), люди, вступившие в смешанные браки, представители старшего поколения с “молодой душой” и взглядами, женщины-матери с ориентацией на профессиональную карьеру, бисексуалы и т.д.

Объективными условиями для формирования культурной маргинальности являются процессы трансформации обществ, системы (модернизация, “перестройка” и т.п.), интенсификации социальных перемещений внутри социума, развитие межкультурных взаимодействий. Одним из важнейших факторов возникновения культурной маргинальности являются процессы миграции.

СОЦИАЛИЗАЦИЯ — процесс усвоения и активного воспроизводства индивидом социокультурного опыта (социальных норм, ценностей, образцов поведения, ролей, установок, обычаев, культурной традиции, коллективных представлений и верований и т.д.).

Социализация — результат и целенаправленное формирование личности посредством воспитания и формального обучения и стихийного воздействия на личность жизненных обстоятельств.

Понятие  появилось в 30-е гг. и с 40-50-х гг. широко используется в социологии, социальной психологии и антропологии. На сегодняшний день социализация и инкультурация рассматриваются как два аспекта единого процесса вхождения индивида в социокультурную систему.

В к. 19-нач. 20 в. исследования социализации концентрировались вокруг спора о роли наследственности и среды в формировании поведения:

  •  Ж.Пиаже и др. отстаивали тезис о доминирующей роли наследственности;
  •  Дж.Г. Мид  и др. утверждали, что определяющее воздействие на формирование поведения оказывает среда, и исходили из постулирования врожденной склонности ребенка к имитации.

Наиболее мощный толчок развитию исследований социализации дали теории Фрейда об определяющей роли семьи в формировании поведения и личности индивида, роли идентификации в усвоении ребенком социальных норм и запретов, Эдиповом комплексе и т.д.

Гуманистическая психология (Г. Олпорт, А. Маслоу, К. Роджерс) трактует социализацию как самоактуализацию Я-концепции.

Структурно-функционалистская теория Парсонса понимает социализацию как процесс интефации (вхождения) индивида в социальную систему посредством интернализации норм. Первичным “агентом” социализации, по Парсонсу, является семья.

В настоящее время социализация рассматривается как комплексный и многоаспектный процесс, к которому могут быть применены разные подходы в зависимости от исследовательских задач.

PAGE  3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31660. Поняття про здібності 62.5 KB
  Психологія заперечуючи тотожність здібностей і істотно важливих компонентів діяльності знань умінь і навичок підкреслює їхню єдність. Здібності виявляються тільки в діяльності і притім тільки в такий діяльності що не може здійснюватися без наявності цих здібностей. Не можна говорити про здібності дитини до малювання якщо його не намагаються навчати малювати якщо він не здобуває ніяких навичок необхідних для образотворчої діяльності. У чому ж виражається єдність здібностей з одного боку і умінь знань і навичок з інший Здібності...
31661. Поняття про характер 42.5 KB
  Такі психологічні особливості особистості називають рисами характеру. Історія знає багатьох політичних громадських і військових діячів які завдяки силі позитивних рис свого характеру сприяли прогресу суспільства тоді як особи з негативними рисами характеру або зі слабким характером призводили до його занепаду. Структура характеру Характер як одна з істотних особливостей психічного складу особистості є цілісним утворенням що характеризує людське Я як єдність. Розуміння характеру як єдності його рис не виключає виокремлення в ньому деяких...
31662. ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 127.5 KB
  Вікова психологія галузь психологічної науки яка вивчає особливості психічного та особистісного розвитку людини на різних етапах її життя. Його специфіка полягає передусім у тому що протягом життя в психіці людини відбуваються різні якісні перетворення дослідження яких потребує системного з'ясування загальних закономірностей вікового розвитку. Предметом дослідження вікової психології є вікова динаміка закономірності фактори умови механізми становлення формування та розвитку особистості. Вікова психологія вивчає загальні...
31663. Психічний розвиток людини 28.5 KB
  Кожен період вік своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Відомо що вікові психологічні особливості зумовлені конкретноісторичними умовами розвитку спадковістю певною мірою характером виховання особливостями діяльності та стосунків з іншими людьми що впливає передусім на специфіку переходу від одного вікового періоду до іншого. Власне тому що навчання й виховання організовує діяльність дітей поетапно керує нею на основі накопиченого досвіду прагнучи враховувати наявні...
31664. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА 35 KB
  Загальна характеристика підліткового віку Підлітковий вік це один з найважливіших етапів життя людини. Вік цей нестабільний ранимий важкий і виявляється що він більше ніж інші періоди життя залежить від реальностей довкілля. Загальна характеристика підліткового віку варіює в різних теоріях залежно від їх основної ідеї. Однак всі ці і багато інших підходів об'єднує те що в них існують загальні показники які характеризують даний вік.
31665. ПСИХОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА (ЗРІЛОГО ДИТИНСТВА) 100.5 KB
  Опановуючи новий для себе вид діяльності навчання молодші школярі ще багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їх стосунки з ровесниками і дорослими особистісне психічне життя і психічний розвиток формуються психічні новоутворення завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання відкривають нові власні можливості і перспективи. Нижня межа цього вікового періоду 6 7 років пов'язана з переходом до навчання як систематичної та цілеспрямованої діяльності. Цей симптом виявляється...
31666. Характеристика осн. теорій розвитку особистості 47 KB
  теорій розвитку особистості Фізичний розвиток підлітка та набуті у попередні роки властивості психічного розвитку створюють внутрішні передумови для зміни його становища в школі в сім'ї в суспільстві. Всі теорії розвитку особистості можна поділити на три групи згідно поєднання факторів розвитку: Представники біологічного напрямку рахують що людина народжується з набором відповідних моральних та етичних якостей таких як:доброта злість чесність брехливість порядність агресивність жорстокість та інші. Чічерліх; Представники...
31667. Проблеми сімейного виховання. Типові помилки батьків 72.5 KB
  Може случитися так що ціль виховання дитини виявляється саме в задоволенні потреб емоційного контакту. Батьки несвідомо ведуть боротьбу за збереження об'єкта своєї потреби перешкоджаючи виходу емоцій і прихильностей дитини за межі сімейного кола. Мати чи батько бабуся можуть вважати що зміст їхнього існування є відхід за фізичним станом і вихованням дитини. Шкода такої самопожертви для дитини очевидний.
31668. Проблема важких підлітків 36.5 KB
  Девіантна поведінка це система вчинків чи окремі вчинки що протирічать прийнятим в суспільстві правовим чи моральним нормам. Девіантна поведінка ділиться на дві великі категорії. Поперше це поведінка відхилена від норм психічного здоровя при наявності вираженої чи невираженої психопатології. Подруге це антисоціальна поведінка що порушує якісь соціальні і культурні норми особливо правові.