2938

Хто квітень наш отак підступно зрадив

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Хто квітень наш отак підступно зрадив? Мета:  висвітлити основні відомості про Чорнобильську трагедію, виховувати почуття поваги й пам’яті до трагічних в сторінок історії України. Обладнання: проекто...

Украинкский

2012-10-22

69.5 KB

30 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 8

Хто квітень наш отак підступно зрадив?

Мета:

  •  висвітлити основні відомості про Чорнобильську трагедію;
  •  виховувати почуття поваги й пам’яті до трагічних в сторінок історії України.

Обладнання: проектор, презентація на тему «Чорнобильська трагедія».

Хід виховного заходу

Вчитель

26 років тому 26 квітня в тоді ще УРСР сталася масштабна трагедія, яка сколихнула світ. Давайте переглянемо презентацію, з якої ми отримаємо відомості  про цю катастрофу.

Вчитель

Вислухаємо доповідь науковців про науковців, які створили ядерну енергію, та  причини трагедії.

Науковці

1 учень (Аврамишин М.) Про те, що ядерні перетворення можуть статі джерелом величезної енергії, ученим стало ясно вже через кілька років після відкриття А. Беккереля і П. Кюрі. Так, в 1910 р. В.І.Вернадський у доповіді на загальних зборах Академії наук говорив, що людство, навчившись у майбутньому управляти процесами атомного розпаду, одержить у свої руки таке потужне джерело енергії, якого раніше не знала. Але в 1922 р. Він же попереджав, що час оволодіння атомною енергією близько, і головне питання полягає в тім, як людство використає це колосальне джерело енергії – для росту свого добробуту або для самознищення. Створення надалі ядерної зброї масового ураження й аварії на промислових об’єктах атомних електростанціях, показують актуальність попередження вченого.

2 учень (Мастикаш М.)

 

Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

3 учень (Байдак І.) Вибух четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС відбувся 26 квітня 1986 року в 01 год 23 хв 40 з і викликав механічне руйнування безлічі паливних касет – ядерного пального – при цьому відбувся викид більше 100 різних нуклідів.

1 стадія аварії – два вибухи: після першого – протягом 1 з радіоактивність реактора зросла в 100 разів; після другого – через 3 з радіоактивність зросла в 440 разів. Механічна потужність вибуху була така, що верхня захисна плита ядерного реактора масою 2 тис. т розлетілася вщент, оголивши реактор.

2 стадія (26.04 – 2.05) – горіння графітових стрижнів внаслідок виділення величезної енергії.

3 стадія ( 2-6 травня) – розплавлювання ядерного палива.

У період горіння стрижнів температура усередині реактора не опускалася нижче 1500  про З, а після 2 травня стала підвищуватися , наближаючись до 3000 про З, що викликало розплавлювання ядерного палива, що залишилося.

Горіння реактора, хоча й з меншою силою, тривало до 10 травня. З палаючого реактора, як з жерла вулкана, викидалися палаючі часточки, зруйнованого реактора й радіонукліди з радіоактивністю в мільйони кюрі.

4 учень (Гнідь О.) Вітчизняні атомні експерти встановили головну технічну причину аварії. Вибух реактора четвертого блоку став результатом інженерно-технічної схеми реакторів.

Іншою причиною аварії був людський фактор – злочинна зневага правилами роботи й техніки безпеки й непрофесіоналізм частини персоналу.

Однак у С. Парашина, що сьогодні є начальником Адміністрації тридцатикилометровой зони відчуження, немає сумнівів щодо того, що послужило щирою причиною аварії. «Політика» – говорить він. Для того, щоб виконати поставлені урядом завдання, електростанція була пущена поспішно, при будівництві на перший план висувалися не міркування безпеки, а військові пріоритети. У реактора не було захисної оболонки, що було небезпечно навіть при роботі на малій потужності. Перевірка безпеки не проводилася. Не було плану дій на випадок аварії.

Лікарі не були готові надавати допомогу людям, що постраждали від радіації. Солдати термінової служби розбирали радіоактивні відходи вручну.

5 учень (Горба Г.) Від аварії постраждали 3,2 млн. чоловік. 30% викинутого цезію довелися на територію Росії, 23% – Білорусії, 18% – України, 4,8% – Фінляндії, 4,6% – Швеції, 3% – Норвегії, 2,4% -Австрії, 1,8% – Німеччини.

У ліквідації наслідків аварії брало участь близько 600 тис. чоловік. Інвалідами стали 40 тис. чоловік, 18 тис. ліквідаторів умерли.

У Марий Эл на обліку коштують 729 ліквідаторів аварії. З нашого району в ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС брали участь 32 чоловік. На жаль 12 чоловік уже вмерли.

6 учень (Бакай Х.) Згідно з офіційними даними, загальна забруднена радіонуклідами площа в перші дні після аварії склала 200 тис. кВ2 , на цій території проживало майже чверть млн. чоловік. Через роки після катастрофи в пресі з’являються деякі відомості про ті зміни в живих організмах на генетичному рівні, які відбулися під час і після аварії. З 1990 року частота захворювань дітей раком щитовидної залози збільшується в геометричній прогресії. Спостерігається стабільний ріст числа психічних захворювань, нервових розладів, кістково-м’язових хвороб, порушень обміну речовин у ліквідаторів.

Моніторинг стану навколишнього середовища в зоні впливу наслідків чорнобильської аварії з моменту утворення постійно проводив Державний комітет РФ по охороні навколишнього середовища (1996 р.).

Наслідку чорнобильської катастрофи проявляються дотепер. Площа радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь у цей час становить 3,5 млн. га. Радіаційне забруднення дотепер відзначається в густонаселених територіях, де важливе економічне значення  мають лісу (Брянська обл.). Площа забруднених земель лісового фонду становить 1 млн. га. При цьому повністю припинити користування лісовим фондом не представляється можливим.

Вчитель

Митці – це люди, які сприймають світ під іншим кутом зору, виливаючи вселюдське горе в поезію.

(Сцена закрита. Лунає мінорна музика. На сцену виходить учениця і читає вірш.)

7 учень (Заєць В.) 

Чи буде квітень, як завжди

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його Чорнобиль?

Чи може викреслимо його

З календарів своїх допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?

Безмежна мисль, немає меж

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.

8 учень (Залуцька Г.)

26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

26 квітня!

В ніч із забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема

І уста безмовні, і душа німа.

Вирвавшись на волю з мороку ночей,

Вже калічить долі і батьків.

Виродок – створіння ціль страшну таїть

Поглина сумління, душі нам двоїть.

Простяга до серця щупальця страшні

І вселяє муки, муки неземні.

Присипляє мозок посвистом глухим

Стронцієву дозу сипле, наче дим.

 9 учень (Гузовська Л.)

26 квітня!

Люди не проспіть!

Атомне століття раною горить.

Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу,

Щоб зустріли внуки вранішню зорю.

І виростають покоління

Котрі не чули тиші

Що зберегли ми, що надбали

Що дітям в спадок передать?

Тепер тут зона, а була земля,

Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль.

10 учень (Глушок Н.)

 

Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісня, яку ви зараз почуєте, стала символом червоного і чорного кольорів в долі України та її народу.

(Виконується пісня «Два кольори»)

3-й ведучий:

Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Ось як це описує Володимир Яворівський у повісті «Марія з полином у кінці століття».

(Учні, які читають вірші та уривки виходять на сцену)

11 учень (Куцик М.)

 

«З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.

Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.

На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь».

12 учень (Ковальчук Н.)

Зойкнула Земля чаїним криком

- Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом:

- Йди, синочку, хто ж коли не ти?

Спалахнуло небо, впало крижнем

- Сину, вбережи і захисти!

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

- Йди, коханий, хто ж коли не ти?

6-й ведучий:

За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.

13 учень (Лещишин Ю.)

 

23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м2. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

 

14 учень (Лац І.)

Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

15 учень (Петрушка Н.)

 

Вогонь і землю зріднили собою

І кипіла у них під ногами земля

Навіть небо двигтіло од вогненного болю

І тривога палюча долітала здаля.

А трагедія кожну мить наростала

Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.

І немов з Хіросіми, з безодні повстала

Перед людством, відкривши свою тайну.

Як спинити її – гуртувало єдине бажання,

Не терпілось, не ждалось – загрожував згаслий час.

Невпокорене атомне випробування

Впало вперше, пожежники мужні, на все.

 

16 учень (Перегінець Н.)

 

Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: «Тримайтесь ближче до життя, хлопці».

17 учень (Рудан М.)

 

Лейтенанти – хлопці непохитні,

Молоде, вогненне покоління.

Ви, як пам’ять у тривожнім світі

Раду незнищенного коріння.

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню та в полум’я шугали

Не до подвигів і не до звершень

Ви ж собою людство заступали.

Та серця, мов кремені, не вгасли

Залишались іскрами на тверді

Тільки жити – в нас бунтує спрага,

Та продовжить пісню родоводу.

А лишилась вірності присяга.

Батьківщині. Матері. Народу.

18 учень (Сивак О.)

 

Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації були ще живими, журналісти запитували у них: „У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?”

Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.

19 учень (Хрін І.)

 

Перший удар на себе

Перший вогонь на себе

Так відчайдушний Данко

Людям віддав своє серце.

Як же тут не згадати

Поруч з ним не назвати –

Вас, що уміли серцем

Грізний вогонь зупиняти.

І віддали – що мали

Життя – що одне в людини

Вірю, що врятували,

Долю моєї дитини.

Майор Телятников.

20 учень (Цвілінська Н.)

Із вогню у безсмертя смерть поправши ступили вони.

Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали цілодобово.

(Дівчина виходить в чорному одягу, припадає на коліна)

Люди в білих халатах до землі вклоняюся вам!

В час біди – ви солдати! Чи ангели милосердя?

Це крізь ваші серця йде жорстока передова

Де незвично чатують порожні очиці смерті.

Скільки крапельок крові волає у мікроскоп

Про третину життя. Що тільки й встиг хтось прожити

І тривожно сьогодні, мов у горлі саднить волосок,

Слово не постигне пристрочує лейкоцити.

21 учень (Черепаняк І.)

 

Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримав: пульт централізованого зв’язку «Київ – Прип’ять» замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив.

Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних домівок.

 

22 учень (Боянович Ю.)

... йдуть колони, колони, колони...

Розминаються повні – порожні,

Незбагненна процесів болю,

У автобусах тих подорожні

Ідуть наче із долі в недолю

На вокзали, в лікарні, у безвість

Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки?

Розтривожено вуликів безліч

Невидимого стишені свідки.

 

23 учень (Назарчук О.)

Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли.

- Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик;

- Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок;

- Сержант Микола Васильович Ващук;

- Сержант Володимир Іванович Тищура;

- Старший сержант Микола Іванович Тітенок.

У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ще затужить по хлопцях Земля і скорбота земна.

(Хвилина мовчання)

 

24 учень (Настин О.)

 

Світ з посивілим житом

З цвітом і гроном калини,

З вічним дитячим сміхом

Ще на вустах Батьківщини.

Світ – з лугами, лісами,

З ріками і зорею

З чистими небесами

Над скупаною землею...

І віддали все, що мали

Життя – що одне в людини

Вірю, що ви врятували

Долю моєї дитини.

25 учень (Пелех О.)

Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

 1 учень (Аврамишин М.)

Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.

А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

26 учень (Тенюх О.)

Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка

Покотилась до обрію, збурила зоряну синь

На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко

Бо Чорнобиль – трава – не полин.

Чом же ти, Україно, материнська вербова колиска

Знов така мовчазна, мов обпалена груша стоїш?

І течуть твої сльози, і болять твої роки так близько.

Чом не просиш у Бога здоров’я для діток своїх?

Ти завжди була з Богом, не нужденна ні хлібом, ні сіллю

Якже ти допустила, щоб скалічили душу твою?

Впала з неба зоря, покотилась Чорнобильська зірка...

Сіра осінь прийде, готуватись до вічності треба,

І петля радіації стягує шию твою

Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба

Знай, що Бог ще чекає молитву твою.

 

24 учень (Настин О.)

 

На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.

17 учень (Сивак О.)

 

Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу.

Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. Їх дуже мало. Та все ж живуть. Ось що побачили льотчики, пролітаючи над зоною.

 

26 учень (Тенюх О.)

 

Радіаційна днина б’є на сполох

Радіаційні стогнуть небеса

Двадцятий вік – як доля, а не спомин

Як хліб душі, як мамина сльоза.

Людство прагне Всесвіт осягнути

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне „бути чи не бути” –

Грізно над планетою висить.

На землі у домі вселюдському

Протиріч і негараздів тьма.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41953. Требования безопасности. Общие требования безопасности 1.59 MB
  Костромской государственный технологический университет 2011 Цель работы: приобретение навыков самостоятельных действий и поведения студентов направленных на сохранение жизни каждого пострадавшего до прибытия спасательных служб использование любого шанса для его спасения. Первую медицинскую помощь необходимо оказывать до прибытия медицинского персонала или до появления признаков жизни у пострадавшего или до появления признаков наступления биологической смерти трупных пятен окоченения. Наиболее эффективным способом искусственного...
41954. Социальная структура общества. Понятие и виды социальных групп 16.25 KB
  Социальная структура общества – это определенная форма устойчивых связей и отношений, обусловливающих создание социальных групп и институтов. Можно сказать, что социальная структура формирует стабильность и устойчивость общества. Согласно одному из множества определений, социальная структура представляет собой устойчивую связь элементов в социальной системе.
41957. IBM 196.71 KB
  1 Генеральный деректор IBM 1. История 1888 1924: основание IBM В 1890 году на территории США проходила перепись населения. 1930е 1940е годы В годы Великой депрессии удержаться на плаву IBM помогли только многомиллионные доходы.
41958. Вивчення елементів середовища СУБД MS Access 195.98 KB
  До складу системного меню СУБД MS ccess входять: рядок заголовка рядок панелі інструментів рядок стану елементи середовища СУБД. Вікно СУБД ccess систематизовані об'єкти БД таблиці запити форми звіти макроси та модулі об'єкти БД. Описання виконаної роботи: Головне вікно ccess має вигляд: Для створення нової бази даних у СУБД MS ccess існують такі способи: 1 у ході запуску ccess без застосування майстра; 2 у ході запуску ccess із застосуванням майстра; 3 з меню Файл у вже запущеному ccess; 4 з...
41959. Проектування бази даних реляційного типу 213.18 KB
  Вивчення порядку методів та засобів інформаційного моделювання предметної області створення таблиць бази даних проектування логічної структури реляційної бази даних нормалізації баз даних. Теоретична частина: Реляційна база даних це множини взаємопов'язаних відношень які зберігають значення інформаційних показників деякої сукупності об'єктів реального світу. Частина реального світу що відображається у базі даних називається предметною областю.
41960. Проектування запитів до бази даних 603.51 KB
  Вивчення засобів розроблення запитів RQBE виглядів запитів їх виконання та застосування для роботи з реляційними базами даних. Теоретична частина: Запити застосовуються користувачем для вибірки з бази даних інформації яка його цікавить тобто відповідає певним критеріям. Якщо необхідно скласти запит на підставі декількох таблиць то між цими таблицями попередньо необхідно встановити відношення зв'язуючи поля одне з одним.
41961. Проектування засобів введення та редагування даних 334.34 KB
  Теоретична частина: Форма один з об'єктів баз даних. Форма це бланк що підлягає заповненню або маска що накладається на набір даних. Існують такі види екранних форм: стовпцева рядкова таблична вільна таблична діаграмна субформа.