2939

Святкування Водохреща

Конспект урока

Краеведение и историческая этнография

Святкування Водохреща. Мета: розширити знання учнів про святкування Водохрещення, розвивати вміння аналізувати і робити висновки, порівнювати, бажання загартовувати свій організм; виховувати повагу до традицій і звичаїв українського народу. Об...

Украинкский

2012-10-22

63 KB

299 чел.

Тема. Святкування Водохреща.

Мета: розширити знання учнів про святкування Водохрещення, розвивати вміння аналізувати і робити висновки, порівнювати, бажання загартовувати свій організм; виховувати повагу до традицій і звичаїв українського народу.

Обладнання: мультимедійна презентація, картинки, наочний матеріал, роздатковий матеріал.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

- Добрий день, діти. Мене звати В’ячеслав Олегович. Я проведу сьогодні у вас виховну годину.

ІІ. Основна частина.

  1.  Вступна бесіда.  
  •   Які свята святкуються в цьому місяці?
  •   А чи знаєте, яке сьогодні свято?
  •  А чому воно так називається?
  •  От сьогодні ми з вами детальніше познайомимося з цим святом. А знайомство будемо проводити у вигляді заочної екскурсії. Ми відвідаємо різні станції, на яких ви одержите певні знання. Отже, вирушаємо.
  1.  Перша зупинка «Історична».
  •  Що ви знаєте про виникнення свята?

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня, тому збігається зі святом Богоявлення, однак ці свята слід розрізняти. Народні назви свята — Йорда́на (або Ордана), Водохреща.
Це  свято,  прийшло до нас із запровадженням християнства.

Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Йордань ( від назви річки) - народна назва християнського обряду освячення води.  Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю  мить на плече його опустився Святий Дух у вигляді голуба й з неба линув голос: «Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!» (Мт. 3:17).  Звідси й пішла традиція хрещення у воді. Саме обряди, пов’язані з водою несуть кульмінаційну роль у святі.

??????????

  1.   Друга зупинка «Традиції».
  •  Чи знаєте ви які традиції при святкуванні існували з давніх-давен?

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохреща протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки. 

Початок вшанування Богоявлення відноситься до перших віків нової ери і сьогодні є одним із найбільших двунадесятих християнських свят. Після урочистої церковної служби, люди збиралися на льоду навколо "йорданів" (її готували зарані) й священики звершували "велике" освячення води (там, де не було поблизу водоймищ, це робилося в великих церковних чашах). При цьому горіли свічки, а в воду занурювали церковний хрест. Вважалося, що в цю мить вся нечиста сила випускає із води і мерзне на берегах, аж поки жінки будуть прати брудні речі (тому господині подовше після Водохрещі не йшли до річки прати). За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер.

  1.  Третя зупинка «Голодна кутя».
  •  А що передує святу Водохрещення?

Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

В день Навечір'я Богоявлення господар із синами брався наводити лад у своєму господарстві. Після вечірнього освячення води господар знов ритуально вносив до хати (винесеного на Новий рік) дідуха й поміщав на покуті, а господиня ставила кутю та вар. Потім надливали в посудину з простою водою води освяченої й приступали до окроплення дому. Для цього йшла ціла процесія: батько з кропилом-колосками дідуха, мати з свяченою водою, а діти несли паляницю (нею накривали посудину з водою) та крейду. Всі були в чистому, святковому вбранні. Годилося не лише окроплювати водою страви, речі і приміщення, але й малювати на них хрестики крейдою (остання вважалася оберегом від злих сил). Крейдяні "хрещення" ставились і на куті, варові, книші та паляниці. Після освячення дому процесія направлялась по всьому господарському обійстю, а хрестики ставили на всіх дверях, одвірках і воротах. 

В день Навечір'я Богоявлення господар із синами брався наводити лад у своєму господарстві. Після вечірнього освячення води господар знов ритуально вносив до хати (винесеного на Новий рік) дідуха й поміщав на покуті, а господиня ставила кутю та вар. Потім надливали в посудину з простою водою води освяченої й приступали до окроплення дому. Для цього йшла ціла процесія: батько з кропилом-колосками дідуха, мати з свяченою водою, а діти несли паляницю (нею накривали посудину з водою) та крейду. Всі були в чистому, святковому вбранні. Годилося не лише окроплювати водою страви, речі і приміщення, але й малювати на них хрестики крейдою (остання вважалася оберегом від злих сил). Крейдяні "хрещення" ставились і на куті, варові, книші та паляниці. Після освячення дому процесія направлялась по всьому господарському обійстю, а хрестики ставили на всіх дверях, одвірках і воротах. 

  1.  Наступна зупинка «Підготовка до свята».
  •  Чи знаєте ви, як готуються до свята?

Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

  1.  Наступна зупинка «Початок святкування».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці. Перед вечерею батько, син чи брат батька йде з підпалком на обору, кошару — взагалі між чистих тварин, кропить там «святою» водою, пише хрести крейдою на дверях, воротах і їсть підпалок, «щоб не приступив який злий дух, як то втікають вони з води».

До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям волошок, чебрецю та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу. Поява цих птах  на Ордані мала символізувати «дух божого», який, за євангельською легендою нібито сходив, а образі голуба з небес на міфічного Христа під час хрещення 

  1.   «Звичаї».
  •  А які звичаї існують при святкуванні Водохреща?

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин.

Цікавим звичаєм є купання людей в ополонках. Вважається, що цього дня вода у всіх водоймах є священною водою із ріки Йордан. Люди, купаючись в ополонках, таким чином змивають свої гріхи, внутрішні образи, злість та біль.  

Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина «оновлюється» для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння. Свячена на Водохреще вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб. Деякі священики переконані, що не існує ліків кращих за святу воду. 

Охрещена хата - це символ хорошого та здорового майбутнього. Часто її п’ють перед важливими моментами у житті, так би мовити, для успіху. Вчені протягом багатьох років досліджують хрещену воду і не маючи цьому пояснення констатують факт, що вода на день Хрещення дійсно змінюється, очищається."Цього дня у води змінюються біологічні властивості, вона стає абсолютно чистою на бактерійному рівні. Вона стає стерильною, в ній зникають домішки і забруднення. Це явище фіксується у нас в день Хрещення вже впродовж 50 років на всіх ділянках системи водопостачання. Таким чином природа раз на рік чистить воду. Іноді вона залишається в очищеному стані впродовж 30 днів» - думка вчених. І щонайцікавіше церква від такої наукової думки не відмовляється. Вірування щодо води мають цілющу силу. На психологічному рівні - це самонавіювання, але навіювання корисне як у плані моральному, так і фізичному. 

Ворожіння напередодні свята в ніч з 18 на 19 січня. З давніх-давен і до наших часів молоді дівчата ворожили на суженого. Ви як тільки трохи підростете також зможете спробувати.

  1.  «Арданські колядки».

На Водохреща завершувався обряд колядування. До цього дня є спеціальні колядки, в яких господарів вітали «із Йорданом, і з водицею, і з царицею, з усім домом, з усім добром...».

  •  Які ви знаєте колядки, що співалися на Водохрещення?

***

Що й на річці на Йордані, 

Там Пречиста ризи прала. 

Повісила на калині. 

Де взялися Янголята, 

Взяли ризи на крилята.

***

Гей ти, пане господарю,

В тебе в дворі, як у раю,

В тебе верби груші родять,

В тебе дочки в злоті ходять.

Гей ти, пане господарю,

Щасти Боже із Йорданом!

З усім домом, з усім добром.

***

Ой на річці на Йордані,

Щедрий вечір, святий вечір.

Золотий хрест виринає,

На тім хресті написано,

Написано три ангели.

Перший ангел – ясен місяць,

Другий ангел – дрібні зірки.

Ясний місяць – пан господар,

Ясне сонце – господиня,

Дрібні зірки – то їх дітки.

Ой на річці на Йордані!

Там Пречиста воду брала,

Там Пречиста воду брала,

Свого Сина сповивала.

***

Ой на річці на Йордані, пресвята Діва життя купала

І скупала, і сповивала, на престолі положила,

І злетіли три ангели, і стали її питати

І стали її питати, яке імя Йому дати.

Рано-вранці на Йордані дали Йому імя Йосип,

Мати Божа не злюбила, од престолу одступила.

Рано-вранці на Йордані дали Йому імя Ісус,

Мати Божа це злюбила, до престолу приступила.

  1.  «Прикмети».
  •  Можливо ви знаєте якісь прикмети, які люди перевіряли саме в ці дні?
  •  На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»;
  •    Іде лапатий сніг — на врожай.Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.                                                                                 
  •  Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.                                                                                                                                  
  •  Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді.                                                                                                     
  •  Удень іде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.                                                                                                                            
  •  Якщо вдень осідає іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
  •  Запам’ятайте ці прикмети і перевірте.
  1.  Остання наша зупинка «Свято в нашому місті».
  •  Які дійства відбуваються в нашому місті 19 січня на Водохрещення?
  •  чи відзначають у вашій сімї це свято? Як

ІІІ. Підсумок заняття.

  •  Що нового ви дізнались?
  •  Чи потрібно підтримувати народні традиції Чому?
  •  Хто не знає минулого, той не має майбутнього.
  •  До побачення. Дякую за співпрацю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34581. ПРОСВЕЩЕННЫЙ АБСОЛЮТИЗМ»: ЦЕЛИ, МЕТОДЫ, ПРОТИВОРЕЧИЯ 19.82 KB
  В отличие от откровенно продворянской и прокрепостнической политики самодержавия предшествующего периода политика просвещенного абсолютизма Екатерины II приобрела новые черты: лавирование; использование для маскировки своей продворянской прокрепостнической сути политических экономических и философских концепций просветителей с выхолащиванием их антифеодального содержания; применение социальной демагогии о стремлении к ограничению рабства всеобщему благосостоянию к свободе экономической деятельности и т. Вольным экономическим...
34582. ФОРМИРОВАНИЕ ТЕРРИТОРИИ РОССИЙСКОГО ГОСУДАРСТВА. ОБРАЗОВАНИЕ ИМПЕРИИ (XV – XIX вв.) 19.54 KB
  В процессе формирования территории России можно выделить 3 этапа. Заявление Ивана III что вся территория Киевской Руси его отчина привело к многовековой борьбе России с Польшей за западнорусские земли Киевской Руси. Таким образом вся Волга была включена в состав России. При царе Федоре Иоанновиче Борис Годунов дипломатическим путем возвратил России эту территорию.
34583. РЕФОРМЫ НАЧАЛА XIX в.: ПЛАНЫ И РЕЗУЛЬТАТЫ. М.М. СПЕРАНСКИЙ 18.68 KB
  Император Павел I был убит заговорщиками в числе которых состоял его сын Александр. Время правления Александра I 18011825 гг. С идеями французских просветителей он был знаком благодаря швейцарцу Лагарпу учителю Александра I к которому император обращался за советом. Заручившись поддержкой гвардии Александр отверг предложенные заговорщиками проекты ограничивающие самодержавие конституцией.
34584. ВНУТРЕННЯЯ И ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА РОССИИ В 1825 –1855 гг 19.62 KB
  ВНУТРЕННЯЯ И ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА РОССИИ В 1825 1855 гг. В то время как в большинстве западных государств политический строй принимал новые конституционные формы в России происходило укрепление крайних форм самодержавия. Она противопоставляла самобытную Россию растленному Западу восхваляя существующие в России порядки. армия чиновников в России составляла 100 тыс.
34585. ОТМЕНА КРЕПОСТНОГО ПРАВА РЕФОРМЫ 60–70-х гг. XIX в 19.71 KB
  отчетливо обозначилось отставание социальноэкономического политического технического развития России от европейских государств. Это проявилось в отмене прежних указов наиболее очевидно нарушающих права граждан России уничтожение поселений разрешение свободной выдачи заграничных паспортов ослабление цензуры снятие запретов введенных в университетах после 1848 г. Самой болезненной проблемой страны было крепостное право большинство подданных России находились как бы в неестественном правовом положении. Социальные волнения охватили...
34586. ОТКРЫТИЕ И ОСВОЕНИЕ ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА (XVII – XIX вв.) 21.97 KB
  По берегам Амура и Зеи было построено более 20 русских поселений: острожков заимок деревень. и русские ушли с берегов Амура. Но Крузенштерн не нашел фарватеры ведшие в устье Амура и дал заключение о полуостровном положении Сахалина. Поэтому почти каждому командиру русского корабля вменялось по инструкции в обязанность исследовать лиман Амура.
34587. РАЗВИТИЕ КАПИТАЛИЗМА В РОССИИ в XIX– начале XX в. КЛАССОВАЯ СТРУКТУРА ОБЩЕСТВА 21.18 KB
  РАЗВИТИЕ КАПИТАЛИЗМА В РОССИИ в XIX начале XX в. Сегодня идут споры об уровне зрелости капитализма в России накануне революционных событий 1917 года. Для развития капитализма в России были характерны не только быстрые темпы сжатые сроки но и иная последовательность аграрнокапиталистического и промышленного переворотов. Если в развитых странах Европы железнодорожное строительство явилось результатом промышленного переворота то в России массированное строительство железных дорог явилось мощным стимулом для капиталистической эволюции всего...
34588. БОРЬБА РУССКОГО НАРОДА ПРОТИВ ИНОЗЕМНЫХ ЗАХВАТЧИКОВ (XIII – XV вв.) 21.16 KB
  Кочевые племена монголов были очень многочисленными но родовые порядки обеспечивали участие в войне всех мужчин поголовно. Во время похода монголов в Индию полководцы Джебе и Субэдэй отделились от главной армии и через Закавказье вторглись в Европу где на их пути оказались половцы. Половцы столкнувшись с монголотатарскими войсками обратились к русскому князю Мстиславу Удалому за помощью. После таких широких завоеваний монголотатарскую знать привлекли торговые пути обладание которыми могло приносить большие доходы.
34589. ОСНОВНЫЕ ФАКТОРЫ РОССИЙСКОГО ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА 19.56 KB
  Самобытность России во многом определяется ее географическим положением между Европой и Азией миром модернизации и миром традиционности. Этот фактор накладывает отпечаток на историческое развитие России. В самой России начиная с XVIII в. Главным среди природных факторов был континентальный характер расположения территории России.