29394

Регулируемый ЭП буровых насосов

Доклад

Производство и промышленные технологии

В небольших пределах регулирование скорости электродвигателя буровых насосов можно осуществлять при применении асинхронных двигателей АД с фазным ротором при помощи включении в цепь ротора регулировочных реостатов. При снижении скорости на 2030 скольжение становится равным 0203 и потеря мощности в пусковых реостатах достигнет также 2030. Поэтому в настоящее время реостатный способ регулирования скорости АД не применяется. Схема обеспечивает изменение скорости вращения АД на 40 выше от номинальной.

Русский

2013-08-21

66.5 KB

2 чел.

Регулируемый ЭП буровых насосов.

Каскадные схемы.

В небольших пределах регулирование скорости электродвигателя буровых насосов можно осуществлять при применении асинхронных двигателей (АД) с фазным ротором при помощи включении в цепь ротора регулировочных реостатов. Однако такое регулирование сопровождается значительными потерями мощности ΔPs в регулировочных реостатах. Эту мощность потерь называют мощностью скольжения, так как ее величина пропорциональна величине скольжения S, а именно ΔPs= Рном. При снижении скорости на 20…30% скольжение становится равным 0,2…0,3 и потеря мощности в пусковых реостатах достигнет также 20…30%. Поэтому в настоящее время реостатный способ регулирования скорости АД не применяется.

В новых буровых установках вместо регулировочных реостатов в цепь ротора асинхронного двигателя включают вспомогательные аппараты. В этих аппаратах энергия скольжения используется для питания каких-либо потребителей электрической энергии, включенных в цепь ротора. Такие схемы включения АД называют каскадными.

В буровой установке Уралмаш 5000Э применен вентильно-машинный каскад (рис. 12, а). В цепь ротора приводного асинхронного двигателя АД включен выпрямитель В и двигатель постоянного тока ДПТ. Энергия скольжения ΔPs в выпрямителе В преобразуется в энергию постоянного тока и используется для питания двигателя постоянного тока, который в свою очередь в БУ-5000Э используется для привода роторного стола. Скорость вращения приводного АД регулируется реостатом R в цепи обмотки возбуждения ДПТ. При перемещении движка реостата R изменяются ток возбуждения Iв, магнитное поле возбуждения, а также противо-ЭДС Е, наводимая в обмотке якоря ДПТ. При изменении противо-ЭДС  Е будет изменяться и ток, протекающий под действием энергии скольжения по обмотке ротора АД через выпрямитель и якорь двигателя постоянного тока.

Рис. 12. Каскадные схемы электропривода бурового насоса.

Чем больше Iв, тем больше Е, тем меньше ток в обмотке ротора АД и тем меньше скорость его вращения. Схема обеспечивает изменение скорости вращения АД на 40% выше от номинальной.

Для новых буровых установок (БУ-3200, ЭУК-2М) разработано комплектное устройство ШДГ-6704, которое предназначено для пуска и регулирования скорости асинхронного двигателя типа АКСБ по схеме асинхронного вентильного каскада (рис. 12, б). Такой каскад отличается от предыдущего тем, что вместо ДПТ установлен тиристорный преобразователь (инвертор UZ2). От управляемого выпрямителя UZ1 к инвертору подводится постоянный ток, который преобразуется в переменный ток с частотой 50 Гц. Этот переменный ток может использоваться для питания любого потребителя электрической энергии, в том числе и для питания самого приводного АД. Скорость вращения АД зависит от выходного тока выпрямителя UZ1, который в свою очередь изменяется с помощью сельсинного командоаппарата СКАР (Р – регулировочный), установленного на пульте бурильщика и подключенного через систему управления СУ к управляющим выходам тиристоров инвертора. Регулирование скорости двигателя осуществляется изменением противо-ЭДС инвертора UZ2.

Рассмотренный асинхронно-вентильный каскад позволяет изменять скорость двигателя бурового насоса на 50 % вниз от номинальной.

В системе управления электроприводом предусмотрены обратные связи по скорости, с помощью которых формируются требуемые механические характеристики.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21179. Ранг матриці. Елементарні перетворення матриці 204 KB
  Елементарні перетворення матриці. Визначення рангу матриці. Такий детермінант називається мінором матриці kго порядка.
21180. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь загального виду. Теорія Кронекера-Капеллі. Метод Гаусса 237.5 KB
  Система називається сумісною якщо вона має хоча б один розв язок тобто хоча б один стовпець який перетворює рівняння 9.1 в тотожність і несумісною якщо вона не має розв язків. Система називається означеною якщо вона має один розв язок і неозначеною якщо вона має розв язків більше одного. Аналіз систем рівнянь повинен дати відповідь на два питання чи сумісна система тобто чи має вона розв язок і якщо сумісна то чи вона означена чи ні.
21181. Лінійні простори. Базис. Розмірність. Ізоморфізм просторів 366 KB
  Але наприклад множина додатніх чисел не утворює лінійного простору по відношенню до звичайних операцій додавання та множення бо в цьому разі нема протилежного числа воно повинно бути від€ємним а значить не буде належати цій множині. Але множина векторів з якої вилучені вектори колінеарні заданій прямій не утворює лінійного простору бо завжди можна знайти такі два вектори які в сумі дадуть вектор колінеарний цій прямій тобто сума не буде належати множині. 4 Множина матриць заданого розміру якщо додавання матриць та множення на...
21182. Перехід до нового базису. Орієнтація базиса. Скалярний добуток. Евклідовий простір 361.5 KB
  Орієнтація базиса. Перехід до нового базиса. Хай в пвимірному лінійному просторі вибрані два базиса: та .2 Таким же чином і кожний вектор базиса можна розкласти по базису : .
21183. Нормовані простори. Ортонормований базис. Процес ортогоналізації 336.5 KB
  Ортонормований базис. А значить в пмірному просторі п попарно ортогональних елементів можна брати як базис. Такий базис називається ортогональним. Ортонормований базис.
21184. Пряма на площині. Рівняння площини 385.5 KB
  Це є вектор перпендикулярний до прямої. Задання прямої за допомогою нормального вектора базується на теоремі про те що через задану точку можна провести лише одну пряму перпендикулярну заданій прямій. Пряма з нормальним вектором Умовою перпендикулярності прямої і вектора є рівність нулю скалярного добутку 14.3 повністю задає пряму тобто кожна поточна точка прямої відповідає цьому рівнянню.
21185. Векторний та змішаний добутки векторів. Площина та пряма в просторі 522 KB
  У множині геометричних векторів можна ввести так званий векторний добуток двох векторів коли кожній парі векторів співставляється третій вектор який і називається їх добутком: . Вектор направлений перпендикулярно площині в якій лежать вектори і і в таку сторону щоб трійка векторів складала праву трійку інакше кажучи щоб ці вектори були орієнтовані по правилу правої руки Рис.1 Векторний добуток векторів Довжина вектора визначається за формулою 15.
21186. Лінійні оператори. Матриця оператора 476.5 KB
  Лінійні оператори. Матриця оператора. Лінійні оператори.
21187. Власні числа та власні вектори оператора. Самоспряжені оператори 822 KB
  1 то він називається власним вектором оператора а число його власним числом. Таким чином дія оператора на власний вектор дає той же вектор помножений на власне число. Це алгебраїчне рівняння степені називається характеристичним рівнянням оператора .