29405

Автоматические регуляторы подачи долота

Доклад

Производство и промышленные технологии

Подача долота это последовательное опускание верхней точки КБТ в процессе бурения при этом скорость подачи долота должна быть равна скорости разбуривания. Задача плавной и равномерной подачи долота решается применением автоматических регуляторов. В зависимости от места расположения автоматические регуляторы подачи долота бывают наземными или глубинными погружными.

Русский

2013-08-21

94 KB

66 чел.

Автоматические регуляторы подачи долота.

Подача долота это последовательное опускание верхней точки КБТ в процессе бурения, при этом скорость подачи долота должна быть равна скорости разбуривания. При ручной подаче бурильщик периодически растормаживает барабан лебедки по показаниям амперметра (току статора) и индикатору веса КБТ.

Задача плавной и равномерной подачи долота решается применением автоматических регуляторов. При этом долото подается на забой автоматически в зависимости от параметров, характеризующих режим бурения, например, давления на забое или тока статора бурового двигателя. В зависимости от места расположения, автоматические регуляторы подачи долота бывают наземными или глубинными (погружными). Наземные регуляторы подачи по конструктивному признаку силового узла разделяют на электромашинные, гидравлические и фрикционные. Если конструкция силового узла позволяет только опускать КБТ с различной скоростью, то такие регуляторы называют пассивными. Если же имеется возможность не только опускать, но и приподнимать КБТ, то такие регуляторы называют активными. Электромашинные регуляторы подачи долота РПДЭ-3, РПДЭ-7, РПДЭ-8 (рис. 15) предназначены для поддержания режимов бурения скважин при турбинном и роторном бурении, они входят в комплект серийных буровых установок последних выпусков. Регулятор РПДЭ-7 используется для морских буровых установок.

Рис. 15. Конструктивная схема регулятора подачи долота РПДЭ-8:

1 – бурильный инструмент; 2 – талевый канат; 3 – датчик веса; 4 – буровая вышка;    5 – барабан лебедки; 6 – цепная передача; 7 – редуктор; 8 – электродвигатель.

Регуляторы подачи долота РПДЭ-7 и 8 оснащены электроприводом по системе ТП-Д, РПДЭ-3 по системе Г-Д. Объектом регулирования в автоматической системе подачи долота является буровой инструмент. Входной величиной для объекта регулирования служит скорость подачи, а выходной - нагрузка на долото. В серийно выпускаемых регуляторах подачи электромашинного типа использован способ поддержания заданной нагрузки на долото путем формирования скорости подачи. При этом нагрузка на долото является разностью между полным весом КБТ и усилием на крюке.

    Система регулирования нагрузки на долото работает по принципу отклонения. Отклонение нагрузки от заданного значения через систему управления ЭП изменяет скорость подачи долота и восстанавливает нагрузку на долото до заданного значения.

К основным параметрам ЭП регулятора подачи относятся установленная мощность привода и максимальная частота вращения, соответствующая максимальной скорости перемещения КБТ. Совмещение функций регулятора подачи и аварийного привода рассчитанного на подъем КБТ максимального веса со скоростью, достаточной для предотвращения осложнений в стволе скважины приводит к тому, что параметры ЭП регулятора подачи долота выбираются не по основному, а по аварийному режиму.

ЭП регулятора подачи долота используется также для подъема и кратковременного приложения максимальной нагрузки при монтаже и испытаниях буровой вышки. На буровых установках используются приводные двигатели регулятора мощностью от 55 до 90 кВт с номинальной частотой вращения от 1000 до 1180 об/мин.

Опыт эксплуатации регуляторов подачи долота показал что используемый в них способ регулирования дает удовлетворительные результаты при проходке относительно мягких однородных пород. При бурении твердых и неоднородных пород, вследствие сложной динамической зависимости между нагрузкой на долото и механической скоростью подачи верхнего конца КБТ, в системе управления могут возникать автоколебательные процессы. Перспективным является отказ от использования датчика веса и косвенной оценки регулируемого параметра по величине тока якоря исполнительного двигателя и математической модели процесса.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84508. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фізіологічне значення 44.97 KB
  Гемостаз емостаз сукупність механізмів які забезпечують зупинку кровотоку з судин при їх пошкодженні. Судиннотромбоцитарний Коагуляційний Судиннотромбоцитарний гемостаз СТГз сукупність судинних та клітинних тромбоцитарних реакцій які забезпечують закриття пошкоджень в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин мікроциркуляторного русла прекапіляри капіляри посткапіляри тобто судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском. Рефлекторний спазм судин у відповідь на подразнення їх стінок...
84509. Коагуляційний гемостаз, його фізіологічне значення 62.99 KB
  В результаті таких змін утворюється фібриновий згусток тромб що закриває отвір пошкодження у судині.Перетворення фібриногену у фібрин; Взаємний звязок цих фаз полягає в тому що продукт попередньої реакції ініціює наступну автокаталітичний процес. Утворення фібрину складний процес. Спочатку утворюється фібринмономер потім він полімеризується утворюється фібринполімер.
84510. Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення 43.06 KB
  Збереження рідкого стану крові одного з найбільш важливих параметрів гомеостазу головна функція системи регуляції аґреґатного стану крові та колоїдів. Прискорення згортання крові називають гіперкоагулемією а сповільнення гіпокоагулемією. Рідкий стан крові забезпечується такими механізмами. Стінки судин та форменні елементи крові мають негативний заряд що відштовхує клітини крові від судин.
84511. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Проби, перед переливанням крові 50.77 KB
  Групову належність необхідно враховувати при переливанні крові. Кров донора (людина, у якої беруть кров для переливання) та реципієнта (людина, якій переливають кров) мають бути сумісними. Це означає, що плазма крові реципієнта не повинна містити аглютинінів до аглютиногенів еритроцита донора.
84512. Фізіологічна характеристика резус-системи крові Значення резус-належності при переливанні крові та при вагітності 45.14 KB
  Резус система як і система АВ0 є основною груповою системою крові. Резус система влаштована відносно простіше ніж система АВ0. Найбільш важливим сильним та поширеним аглютиногеном системи резус є Д Rh.
84513. Загальна характеристика системи травлення. Травлення в ротовій порожнині. Жування, ковтання 43.53 KB
  Система травлення забезпечує фізичну та хімічну обробку їжі та всмоктування отриманих продуктів у внутрішньому середовищі. Після потрапляння їжі в організм вона підлягає. Гідроліз та всмоктування їжі органи травної системи виконують разом та узгоджено це досягається завдяки механізмам регуляції.Механічна обробка їжі подрібнення перемішування.
84514. Склад слини, її роль в травленні 43.47 KB
  Слина виділяється: І.Змішані Слина змішаний секрет всіх слинних залоз. Змішана слина має 994 995 води решта органічні та неорганічні речовини які забезпечують оптимум рН для дії ферментів. Слина розчиняє речовини що діють на смакові рецептори зволожує ротову порожнину змочує їжу формує та покириває харчову грудку сприяє ковтанню.
84515. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина 41.82 KB
  В дольках ацинусах слинних залоз утворюється первинний секрет який є ізотонічним однаковим за йонним складом по відношенню до плазми крові і містить ферменти що секретуються ацинарними клітинами. Секреторний цикл це послідовна зміна станів секреторних клітин які виділяють ферменти та слиз. Для клітин які виділяють ферменти можна визначити такі фази секреторного циклу: 1.
84516. Регуляція слинновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини 43.06 KB
  Слиновиділення має нервову та гуморальну регуляцію проте основну роль у регуляції виконує нервова система. Слиновиділення знаходиться під контролем як симпатичної так і парасимпатичної нервових систем. Індукують слиновиділення секреторні центри довгастого мозку аферентні активуючі імпульси до якого надходять від рецепторів язика ротової порожнини та піднебіння смакові та тактильні від носової порожнини нюхові рецептори та від вищих відділів мозку думка про їжу. Від всіх цих рецепторів інформація про характер їжі надходить до...